Постанова

від 09.03.2021 по справі 826/3304/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3304/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі Яблонській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕСГРАД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕСГАРД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому, з урахуванням подальших уточнень, просило:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.2017 року №0000601401 про збільшення ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" (код ЄДРПОУ 36676447) грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 447 387,00 грн., та штрафних санкцій на суму 361 847,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві 29.03.2017 року №0001991401, яким ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" код ЄДРПОУ 36676447) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем на суму 21 877 978,00 гривень та штрафними санкціями на суму 4 116 950,00 гривень

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне з`ясування обставин справ, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про безпідставність, необґрунтованість та незаконність вимог та тверджень, викладених в апеляційній скарзі. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2016 року №4583 наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" (код 36676447) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року тривалістю 10 робочих днів з 30.08.2016 року по дату завершення перевірки.

Листом ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" від 05.08.2016 року вих.№05/08 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки, призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2016 року №4583 у зв`язку із тим, що ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" виявлено втрату первинних та бухгалтерських документів, пов`язаних із предметом перевірки. До цього листа ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" долучено письмове повідомлення про втрату документів від 01.08.2016 року вих.№01/08, адресоване ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Додатково до цього листа ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" направлено ГУ ДФС у м. Києві лист від 26.08.2016 року, до якого долучено заяву про втрату документів, подану товариством начальнику Голосіївського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві, пояснення щодо втрати документів водія ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" начальнику Голосіївського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві.

Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 29.08.2016 року №5413 на підставі пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, з 30.08.2016 року до дати відновлення втрачених документів та надання документів до перевірки в межах визначеним пунктом 44.5 статі 44 Податкового кодексу України строків.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 29.08.2016 року №19246/10/26-15-14-01-02 "Про надання інформації" на лист ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" від 05.08.2016 року за №05/08 щодо викрадення бухгалтерської документації, повідомлено, що з урахуванням пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, законодавчо визначений граничний термін для поновлення документів - 90 календарних днів, починаючи з 03.08.2016 року.

Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 23.11.2016 року №7436 поновлено з 24.11.2016 року строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, призначеної згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2016 року №4583 тривалістю 10 робочих днів.

Листом ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" від 24.11.2016 року вих.№99/11 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки, призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 23.11.2016 року №7436 у зв`язку із тим, що 20.10.2016 року ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" виявлено втрату фінансово-господарських первинних, бухгалтерських, звітних та інших документів за останні три роки, пов`язаних із предметом перевірки. До цього листа товариством долучено письмове повідомлення про втрату документів від 01.08.2016 року вих.№01/08, адресоване ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві; Довідку Голосіївського УП ГУ Національної поліції України в м. Києві від 25.10.2016 року №47/71473 про реєстрацію події виявлення відсутності документів ТОВ "ВЕЛСГАРД", а саме фінансово-господарських документів, первинних, бухгалтерських, звітних та інших документів.

Листом від 02.12.2016 року №25428/10/26-15-14-01-02, адресованого директору ТОВ "ВЕЛЕСГАРД", ГУ ДФС у м. Києві звернулося із проханням у строк до 05.12.2016 року надати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що засвідчують фінансово-господарські відносини з ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" за перевіряємий період (регістри бухгалтерського обліку (синтетичний та аналітичний облік) по всіх балансових рахунках (субрахунках) за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 роки (зазначено документи) та щодо відображення ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" в бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій стосовно отриманих від підприємств товарно-матеріальних цінностей).

05.12.2016 року ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" направлено ГУ ДФС у м. Києві Відповідь на вимогу від 02.12.2016 року №35428/10/26-15-14-01-02 повідомлено про те, що товариством здійснюються дії щодо відновлення втрачених документів, та у відповідності до пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, товариство до цього листа надає копії наказу та витягу з акта Комісії від 25.10.2016 року №18/1, а також реєстр втрачених документів.

З результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" код 36676447 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року (далі також - перевірка), ГУ ДФС у м. Києві складено Акт від 21.12.2016 року №411/26-15-14-01-02/36676447 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" код 36676447 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року" (далі також - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.6 статті 44, статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки на суму 21 877 978,00 грн.; пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 1 882 276,00 грн., в тому числі за січень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані не наданням до перевірки первинних документів по відносинах із контрагентами.

19.01.2017 року ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" подано Заперечення на Акт ГУ ДФС у м. Києві від 21.12.2016 року №411/26-15-14-01-02/36676447, із змісту яких встановлено, що товариство із висновками, викладеними у Акті перевірки не погоджується та вважає їх передчасними. До Заперечень в якості додатків долучено: копію Статуту підприємства (15 арк.); копію наказу про призначення директора (1 арк.); товарно-транспортні накладні відповідно до реєстру №1 (156 арк.); прибуткові накладні відповідно до реєстру №2 (327 арк.); акти виконаних робіт відповідно до реєстру №3 (240 арк.); видаткові накладні відповідно до реєстру №4 (191 арк.); реєстр № 5 договорів (137 арк.).

Зокрема, 20.01.2017 року ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" направлено ГУ ДФС у м. Києві Додаткові письмові пояснення (до заперечень на акт перевірки) (вих.08/01), а саме копії: оборотно-сальдових відомостей та карток рахунків за 2013 рік (94 арк.), за 2014 рік (106 арк.), за 2015 рік (136 арк.), за перше півріччя 2016 року (49 арк.).

Листом ГУ ДФС у м Києві від 27.01.2017 року №1784/10/26-15-1 "Про розгляд заперечення" товариство повідомлено про залишення без змін висновків Акта перевірки, а заперечень без задоволення.

На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві винесено: податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000591404, відповідно до якого згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 27 347 473,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 21 877 978,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 469 495,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000601404, відповідно до якого згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 809 234,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 1 447 387,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 361 847,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню у зв`язку із їх передчасністю, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 28.03.2017 року №62/3/6-99-99-11-01-01-25, відповідно до змісту якого, ГУ ДФС у м. Києві листом від 23.02.2017 року №1489/8/26-15-14-01-02 повідомлено, що при складанні податкового повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000591401 допущено технічну помилку, зокрема, невірно вказано суму штрафної санкції з податку на прибуток, яка повинна становити 4 116 950,00 грн., замість 5 469 495, 00 грн., ДФС України скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.2017 року №0000591401 в частині 1 352 545,00 грн. зайво застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення, як і податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000601401, залишено без змін, а скаргу ТОВ "ВЕЛЕСГАРД", у зв`язку із викладеним, задоволено частково.

З урахуванням рішення ДФС України від 28.03.2017 року №62/3/6-99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року №0001991401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 21 877 978,00 грн. та штрафними санкціями на суму 4 116 950,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000601401 та від 29.03.2017 року №0001991401 протиправними, оскільки відповідачем не взято до уваги долучені до заперечень на акт перевірки первинні документи, які відновлено позивачем до завершення перевірки, які підтверджують провадження господарської діяльності між товариством та контрагентами у перевіряємий податковим органом період, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про передчасність прийнятих ГУ ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 01.02.2017 року №0000601401 та від 29.03.2017 року №0001991401 у зв`язку із порушенням процедури, передбаченої статтею 44 ПК України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відбулися дві події втрати (викрадення) первинних документів на підприємстві позивача: перша подія відбулася 01.08.2016 року, друга подія - 20.10.2016 року.

Про першу подію втрати документів позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Печерському районі (контролюючий орган за місцем обліку) 03 серпня 2016 року, про другу подію - 21.10.2016 року.

Тобто, позивач належним чином виконав свій обов`язок, передбачений п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України. Одночасно про втрату документів було повідомлено Голосіївське УП ГУ Національної поліції у м. Києві.

29 серпня 2016 року відповідач видав наказ №5413 Про перенесення термінів документальної планової виїзної перевірки ТОВ Велесгард (код 36676447) , яким наказано перенести термін проведення відповідної перевірки на 90 днів.

25 жовтня 2016 року позивач видав наказ №18/1 Про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі . Цього ж дня утворена комісія підписала Акт №1, яким визначила перелік втрачених первинних та бухгалтерських документів. Вказаний перелік оформлений окремими додатками до акту (реєстри №№1-6). До складу утвореної комісії не були залучені представники державного пожежного нагляду, оскільки вищевказана подія не була пов`язана з пожежею на підприємстві. Поряд з цим, правоохоронний орган був повідомлений позивачем про втрату документів.

23 листопада 2016 року відповідач видав наказ №7436 Про поновлення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Велесгард (код 36676447) , яким наказано поновити з 24 листопада 2016 року строк проведення відповідної перевірки.

24 листопада 2016 року позивач повідомив Головне управління ДФС у м. Києві про неможливість проведення перевірки у зв`язку з повторною втратою документів.

02 грудня 2016 року відповідач видав наказ №7815 Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Велесгард (код 36676447) , яким наказано продовжити строк відповідної перевірки з 08.12.2016 року по 14.12.2016 року. Цього ж дня відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання в строк до 05.12.2016 року необхідних для перевірки документів.

06 грудня 2016 року позивач надав відповідачу відповідь на вимогу від 02.12.2016 року, в якій повідомив про неможливість проведення перевірки у зв`язку з повторною втратою документів. До відповіді були додані наказ позивача №18/1 Про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі разом з витягом із акту комісії від 25 Л 0.2016 року та переліком втрачених документів (реєстрами №№1 - 6 ).

21 грудня 2016 року позивач склав акт перевірки, який позивач отримав 18 січня 2017 року.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані ненаданням до перевірки первинних документів по відносинах із контрагентами.

19 січня 2017 року позивач надав відповідачу заперечення на акт перевірки разом з відновленими документами згідно реєстрів №№1-5.

23 січня 2017 року позивач додатково надав відповідачу оборотно-сальдові відомості та картки рахунків за 2013 пік, 2014 рік, 2015 рік, перше півріччя 2016 року.

Колегія суддів зауважує, що позивачем до заперечень на акт перевірки та додаткових письмових пояснень (до заперечень на акт перевірки) долучено первинну документацію, яка стосується здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся контролюючим органом, яку позивачу вдалося відновити на момент завершення спірної перевірки.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зокрема, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі також - Положення №88 в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2.4. - 2.8. глави 3 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. (пункт 2.5.).

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов`язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію (пункт 2.6.).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. (пункт 2.7.).

Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами. (пункт 2.8.).

Колегією суддів встановлено, що подані позивачем відновлені первинні документи містять усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами Закону №996 та Положення №88.

З наведеного слідує, що відновлені позивачем первинні документи в частині, долученій до заперечень на акт перевірки та додаткових пояснень, а саме договори, акти приймання-передачі, акти-рахунки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, надані податковому органу, є достатніми для встановлення (підтвердження або спростування) податковим органом фактів здійснення господарських операцій позивачем за перевіряємий відповідачем період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Відповідно до абз. 2 п. 44.6. ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла станом на 01.01.2017 року) якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно абз. 2,4 п. 44.7 ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла станом на 01.01.2017 року) протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримав акт перевірки 18 січня 2017 року, а заперечення разом з документами були надані 19 і 23 січня 2017 року (тобто, протягом 5 робочих днів).

Отже, слід дійти висновку, що позивачем дотримано строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, та подано протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки до контролюючого органу, що призначив перевірку, відновлену частину первинних документів.

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7. пункту 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно з пунктом 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З порівняльного аналізу положень абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 та абзацу 1 пункту 86.7. пункту 86 ПК України висновується, що як на подання документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, так і на подання заперечень на акт перевірки, податковим законодавством встановлюється строк у п`ять робочих днів з дня отримання акта.

Крім того, правова природа заперечень на акт перевірки являє собою аргументовану незгоду платника податків із висновками, викладеними контролюючим органом за результатами спірної перевірки у акті перевірки, із наданням відповідних доказів в обґрунтування незгоди.

З огляду на зазначене, в Акті перевірки в обґрунтування встановлених порушень ТОВ "ВЕЛЕСГАРД" податкового законодавства, а саме: "В зв`язку з ненаданням оригіналів первинних документів не можливо встановити основний вид діяльності товариства за перевіряємий період.", на переконання колегії суддів, направлення частини відновленої первинної документації за перевіряємий відповідачем період разом із запереченнями на акт перевірки в цьому конкретному випадку є обґрунтованим правовим механізмом захисту прав платника податків.

Листом ГУ ДФС у м Києві від 27.01.2017 року №1784/10/26-15-1 "Про розгляд заперечення" товариство повідомлено про залишення без змін висновків акта перевірки, а заперечень без задоволення.

Дослідивши зміст цього листа, колегія суддів зауважує, що відповідачем під час розгляду заперечень на акт перевірки проігноровано долучені позивачем відновлені первинні документи.

Твердження відповідача про те, що йому не були надані регістри бухгалтерського обліку спростовується наявними у справі письмовими доказами, зокрема, листом від 20.01.2017 року вих. 08/01 разом з оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунків за 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, перше півріччя 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу абзацу 4 пункту 44.7 статті 44 ПК України вбачається, що отримавши документи в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що оцінка отриманих контролюючим органом відновлених документів, поданих платником податків після завершення планової документальної перевірки, мала бути здійснена ГУ ДФС у м. Києві шляхом призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД", та, вже в межах такої перевірки, встановити, яких документів надано не було, та яке значення документи, що не надані товариством, впливають на визначення сум витрат та об`єкту оподаткування.

Жодних аргументів щодо правомірності не врахування поданих позивачем первинних документів ні за процедурою їх подання, ні за їх суттю як первинних документів, відповідачем у Листі ГУ ДФС у м Києві від 27.01.2017 року №1784/10/26-15-1 "Про розгляд заперечення" не наведено, як і не призначено передбачену у таких випадках податковим законодавством позапланову документальну перевірку платника податку.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, в той час як судом встановлено відсутність належного та повного розгляду відповідачем Заперечень позивача на Акт перевірки.

Також колегія суддів враховує, що рішенням ДФС України від 28.03.2017 року №62/3/6-99-99-11-01-01-25, відповідно до змісту якого, ГУ ДФС у м. Києві листом від 23.02.2017 року №1489/8/26-15-14-01-02 повідомлено, що при складанні податкового повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000591401 допущено технічну помилку, зокрема, невірно вказано суму штрафної санкції з податку на прибуток, яка повинна становити 4 116 950,00 грн., замість 5 469 495, 00 грн., ДФС України скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.2017 року №0000591401 в частині 1 352 545,00 грн. зайво застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення, як і податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000601401, залишено без змін, а скаргу ТОВ "ВЕЛЕСГАРД", у зв`язку із викладеним, задоволено частково.

З урахуванням рішення ДФС України від 28.03.2017 року №62/3/6-99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року №0001991401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 21 877 978, 00 грн. та штрафними санкціями на суму 4 116 950, 00 грн.

Отже, з огляду на встановлену судом протиправність, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000591401 в повному обсязі у зв`язку із його необґрунтованим та передчасним прийняттям податковим органом, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року №0001991401, яке прийнято з метою виправлення технічної помилки, допущеної в сумі штрафної санкції з податку на прибуток, вказаної у податковому повідомленні-рішенні від 01.02.2017 року №0000591401, також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки фактично винесено на підставі висновків акта перевірки від 21.12.2016 року №411/26-15-14-01-02/36676447 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕСГАРД".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Лічевецький І.О.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2021.