Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/9019/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9019/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Вінокурової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року в справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Е-Консалтинг до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство Е-Консалтинг (далі - ДП Е-Консалтинг , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що направлення податкової накладної від 26.12.2018 №46 відбулося з дотриманням встановленого терміну, однак її реєстрації не здійснена вчасно з незалежних від нього причин.

Крім того, позивач указує, що оскаржуваним рішенням на нього накладено штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року, які вже були предметом документальної планової перевірки Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатом якої складений акт від 16 січня 2019 року №7/26-15-14-02-04/31467680, документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань, що стали предметом оскарження від 05 лютого 2019 року №156/26-15-14-02-04/31467680 та податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №00003701402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01 березня 2019 року №0183241206 в частині застосування штрафу на суму 85592,53 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки ДП Е-Консалтинг було встановлено порушення останнім вимог податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо своєчасності реєстрації податкових за 2017-2018 роки.

Ураховуючи факт реєстрації позивачем податкових накладних з порушення граничних строків їхньої реєстрації, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Крім цього, ГУ ДПС у м. Києві заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності, а забезпечення діяльності Державної податкової служби та Державної митної служби у 2018 та 2019 роках здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Державній фіскальній службі.

Кабінетом Міністрів України 19.06.2019 прийнято постанову №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 01.08.2019 Головного управління ДФС у м. Києві перебуває у стані припинення.

Пунктом 3 Постанови КМ України від 19.06.2019 537 визначено установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 залишити без змін.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" за 2017-2018 роки, за результатом якої складений акт від 11 лютого 2019 року №1257/26-15-12-06/31467680 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення Дочірнім підприємством "Е-Консалтинг" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, перелік яких зазначено в акті перевірки.

На підставі вказаних висновків акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" застосовано штраф на загальну суму 96121,57 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11 травня 2019 року №21650/6/99-99-1106-01-25 податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

За змістом підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (далі - Порядок №557 ).

Відповідно до розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (пункт 3 Порядку).

За змістом пункту 5 Порядку №557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Згідно з пунктами 6, 9 Порядку №557 електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення

Відповідно до пункту 11 Порядку №557 операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг; перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

У відповідності до пункту 12 Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 13 Порядку).

Згідно з пунктом 14 Порядку №557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, відправлені платником податків електронні документи протягом операційного дня з дотриманням установлених ПК України строків, не вважаються такими, що відправлені з порушенням граничних термінів їхньої відправки.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних №50 від 31 грудня 2018 року, №47 від 31 грудня 2018 року, №54 від 31 грудня 2018 року, №49 від 31 грудня 2018 року, №58 від 31 грудня 2018 року, №48 від 31 грудня 2018 року, №52 від 31 грудня 2018 року, №61 від 26 грудня 2018 року, №59 від 31 грудня 2018 року, №46 від 26 грудня 2018 року.

Судом першої інстанції встановлено, що факт пропуску строку реєстрації вказаних накладних, окрім податкової накладної №46 від 26 грудня 2018 року позивачем не заперечується.

Водночас судом також установлено, що позивач відправив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26 грудня 2018 року №46 - 15.01.2019 о 09:46, тобто до закінчення операційного дня 15.01.2019 (до 20 год.), однак позивачу не було надіслано квитанції про прийняття чи неприйняття, або зупинення реєстрації цієї податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019.

Поряд з цим 15 січня 2019 року о 21:04 годині отримано квитанцію про те, що документ не прийнято. Помилка.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку №1246 операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації (пункт 2 Порядку).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (пункт 12 Порядку №1246).

Згідно із пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу зазначеного вбачається, що пропуск строку реєстрації податкової накладної спричинений її автоматичною перевіркою та формуванням відповідної квитанції, за умови направлення накладної до закінчення операційного дня останнього дня терміну, встановленого ПК України не може бути розцінено як порушення строку реєстрації зі сторони платника податків.

Судом першої інстанції слушно зазначено про те, що обов`язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак він не може нести відповідальність за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Ураховуючи те, що податкова накладна від 26.12.2018 №46 граничним строком реєстрації якої була 19:59 год 15.01.2019, подана ДП Е-Консалтинг о 09:46 15.01.2019, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача ознак податкового правопорушення, оскільки ним учинено всі залежні від нього дії спрямовані на вчасну реєстрацію такої накладної, тому підстави для застосування до позивача відповідальності передбаченої ПК України відсутні.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, відтак обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

У такому разі колегія суддів констатує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Замінити у порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко