Ухвала

від 16.03.2021 по справі 813/1368/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 813/1368/18

адміністративне провадження № К/9901/35028/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської обласної ради про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2020 року зазначена касаційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) .

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, а скаржникам надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було подати касаційну скаргу із зазначенням підстав касаційного оскарження судового рішення згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України із відповідним обґрунтуванням таких підстав та надати копії касаційної скарги для усіх учасників справи.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2021 року скаржникам продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги, які встановлені ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року.На виконання ухвали суду скаржниками надано уточнену касаційну скаргу та її копії для всіх учасників справи.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.Із уточненої касаційної скарги вбачається, що підставою для касаційного оскарження скаржники вказують відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та неврахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 280/4698/19 та постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 815/1178/17, однак не зазначають норму права, яка застосована судами без урахування висновку викладеного у вищевказаних постановах та не вказують норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржники не виклали передбачені нею обставини, що свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування ним норм матеріального права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Інші доводи та аргументи скаржників зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржниками не усунуто недоліків касаційної скарги у частині зазначення підстав касаційного оскарження, касаційна скарга підлягає поверненню особам, які її подали.На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської обласної ради про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернути особам, які її подали .

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.В. Кашпур

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко