Постанова

від 17.03.2021 по справі 810/1030/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 810/1030/17

адміністративне провадження № К/9901/43541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ревне про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Епель О.В., Желтобрюх І.Л., Кобаля М.І. від 19 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ревне на його користь заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року в розмірі 12747,64 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 позов задоволено.

3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ревне на користь Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заборгованість з відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року у сумі 12747,64 грн.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено правила пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідно до якого воно обтяжене обов`язком відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які знаходилися з ним в трудових відносинах.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 скасовано.

6. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

7. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачем порушено законодавчо визначену процедуру повідомлення платника щодо наявності заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Товариство з обмеженою відповідальністю Ревне перебуває на обліку в Бориспільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10. Колишньому працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Ревне ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах відповідно пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

11. Бориспільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року, що становить 12747,64 грн.

12. Оскільки в добровільному порядку суму заборгованості відповідачем не сплачено, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київській області звернулось до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. В обґрунтування вимог касаційної скарги Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області вказує на те, що розрахунки, які надсилалися на офіційну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Леніна, 8, с. Ревне, Бориспільський район, Київська області, та на адресу його місцезнаходження: вул. Бориспільська, 7, с Ревне, Бориспільський район, Київської області завжди отримувалися Товариством, а тому ним не порушено процедуру повідомлення платника про наявність заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

14. Відзиву на касаційну скаргу Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області відповідач не подав, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

17. Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що після 01 січня 2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.

18. Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2013 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

19. Відповідно до статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування об`єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

20. Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.

21. Згідно з пунктами 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

22. За приписами пункту 6.7 розділу 6 цієї ж Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Зміст вищенаведених приписів законодавства засвідчує, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язане здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

24. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

25. При цьому, Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не конкретизує, у який саме спосіб повинно здійснюватися надсилання вищевказаних розрахунків, а також не встановлює обов`язкових вимог стосовно надсилання цих розрахунків виключно за адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

26. Колегія суддів звертає увагу й на те, що відповідно до пунктів 198, 199 Типової інструкції з діловодства у територіальних органах пенсійного фонду України, затвердженої наказом Пенсійного фонду України від 05.12.2012 №182, вимоги якої згідно з її пунктом 1 є обов`язковими до виконання всіма працівниками територіальних органів Фонду, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службою. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком у територіальних органах Фонду здійснюється службою діловодства відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

27. За такої правової регламентації спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що надіслання позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження Товариства, яка була актуальною і на той час відома органу Пенсійного фонду України, однак не зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не суперечить встановленому законом порядку повідомлення відповідача про розмір зазначених витрат, які підлягають відшкодуванню, а також сприяє належному виконанню повноважень, наданих цьому органу, стосовно забезпечення відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

28. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на пункти 21, 62, 94, 114, 117, 130 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 в редакції, чинній на час надсилання відповідачу розрахунків на виплату та доставку пільгових пенсій, якими встановлено таке.

Адресат внутрішнього поштового відправлення (посилки, листа чи бандеролі з оголошеною цінністю), поштового переказу повідомляється про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу за телефоном, номер якого зазначається відправником на поштовому відправленні, бланку поштового переказу, або за відповідним повідомленням.

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи. Такі поштові відправлення, поштові перекази повертаються за зворотною адресою.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Працівники поштового зв`язку, які допустили порушення зазначених вимог, несуть відповідальність згідно із законом.

29. У справі, яка розглядається, не було встановлено фактів того, що рекомендоване поштове відправлення, надіслане Товариству, із вкладеним у нього розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було повернуто адресату (відповідачу - органу Пенсійного фонду України), зокрема, у зв`язку з неможливістю вручення через неправильно зазначену адресу або відмову адресата від одержання тощо.

30. До того ж, як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Ревне поштового відправлення із розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у якому визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_1 , в тому числі, за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручено ОСОБА_2 , що відображено у графі вручено за довіреністю . Перевірка факту, що вищеназвана особа є представником Товариства, уповноваженою на одержання пошти, покладалась на працівників поштового зв`язку, які, у разі допущення порушення вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, несуть відповідальність згідно із законом.

31. У зв`язку з цим непереконливими є мотиви, наведені судом апеляційної інстанції про те, що у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким Товариству направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, не заначено, що особа, яка їх отримала є працівником та/або уповноваженим представником ТОВ Ревне .

32. За наведених обставин, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області мало підстави вважати, що надіслані ним на адресу Товариства розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, були належним чином вручені працівниками поштового зв`язку представнику юридичної особи (Товариству з обмеженою відповідальністю Ревне ), уповноваженої на одержання пошти.

33. Факт відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю Ревне за адресою, на яку позивачем надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, під час розгляду справи не спростовано.

34. Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на доведений під час судового розгляду факт несплати Товариством сум витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, визначених позивачем у відповідних розрахунках, Верховний Суд констатує, що висновки суду апеляційної інстанції про передчасний характер заявлених у цій справі позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і дотриманні норм процесуального права.

35. Разом з тим, при розгляді справи у суді першої інстанції у запереченні на позовну заяву відповідач зазначав, що позивач не довів факту правонаступництва Товариством підприємств, у яких працював ОСОБА_1 , а також того, що саме ТОВ Ревне зобов`язано сплачувати вищевказану суму.

36. На відсутності доказів того, що ОСОБА_1 працював на підприємствах, правонаступником яких є Товариство, останнє наполягало й у суді апеляційної інстанції, зокрема, у своїй апеляційній скарзі.

37. Позивач, як при розгляді справи у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, такі аргументи заперечував і, посилаючись на довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.02.2010 №5, виданої ТОВ Ревне , яка була додана лише на стадії апеляційного перегляду справи, наполягав на тому, що саме відповідач є правонаступником тих підприємств, на яких ОСОБА_1 було здобути пільговий стаж роботи.

38. В той же час, суд першої інстанції, вирішуючи спір, ці обставини справи не з`ясував та не перевірив їх доказами, а у своєму судовому рішенні, ухваленому по суті позовних вимог, не навів жодної мотивації стосовно оцінки цих аргументів.

39. Суд же апеляційної інстанції цим обставинам справи також не надав належної правової оцінки й обмежився лише посиланням на відсутність доказів, які б підтверджували факт набуття пенсіонером ОСОБА_1 стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на підприємствах, правонаступником яких є Товариство.

40. Більше того, до апеляційної скарги, яка подавалась відповідачем, було додано Статут ТОВ Ревне , у якому, окрім іншого, містились відомості про правонаступництво (пункт 1.2 Статуту), а також низка документів на підставі яких відбувалось створення, реорганізацій та визначення правонаступництва, які, однак, не були досліджені під час апеляційного перегляду справи і залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, що призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості.

41. З`ясування цих обставин справи має ключове значення для вирішення цього спору, однак Верховний Суд, з огляду на встановлені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду судом касаційної інстанції, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Поряд із цим, як встановлено частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

43. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

44. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

45. Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

46. Наприклад, у справі Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; пункт 30).

47. У іншому рішенні, зокрема, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява №49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

48. Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

49. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

50. Крім цього у пункті 42 рішення у справі Бендерський проти України (№22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

51. Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

53. Отже, суди попередніх інстанцій, не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного її вирішення, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у цій справі судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

54. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини, що стосуються того, на яких саме підприємствах пенсіонером ОСОБА_1 набуто стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та чи є правонаступником цих підприємств Товариство з обмеженою відповідальністю Ревне і чи повинно воно відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах вищеназваному пенсіонерові, а також надати належну юридичну оцінку цим обставинам та ухвалити судове рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

55. За правилами частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

56. Оскільки порушення норм процесуального права допущено судами обох інстанцій, то колегія суддів вважає за необхідне направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

57. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: В.М. Бевзенко

Я.О. Берназюк