Рішення

від 17.03.2021 по справі 613/1380/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1380/20 Провадження № 2/613/30/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

представника позивача - адвоката Колєсніка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1380/20 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора про визнання права користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Колєснік І.А., звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, у якій просить: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га, кадастровий номер: 6320884500:01:002:0400, для ведення особистого підсобного господарства.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання в с. Кленове Богодухівського району Харківської області. Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 за законом. 27.07.2019 Богодухівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 315/2020. Інших спадкоємців ОСОБА_2 за законом або за заповітом немає.

Вказав, що до складу спадщини ОСОБА_2 входить право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га, кадастровий номер: 6320884500:01:002:0400, для ведення особистого підсобного господарства, державної форми власності, на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, правонаступником якої є Богодухівська міська рада Харківської області. Право постійного користування на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_2 посвідчене Державним актом на право постійного користування землею, серії ХР - 04-00-018258, виданим 31.10.1997 Кленівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення ради № 13 від 29.03.1993. Однак, 14.12.2020 Богодухівською державною нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , оскільки нотаріусом установлено спір про право, пов`язаний із невизначеністю в чинному законодавстві щодо правових підстав спадкування права постійного користування земельною ділянкою, припинення цього речового права після смерті спадкодавця та його належності до спадкового майна. У зв`язку з вказаним позивач вважає, що вказаний спір має бути вирішений у судовому порядку.

З посиланням на ст.ст. 1216-1219, 1268 ЦК України стверджує, що право постійного користування земельною ділянкою є об`єктом спадкування та не припиняється у зв`язку зі смертю особи, якій воно належало на день смерті на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, вважає, що позивач має право на визнання за нею права постійного користування на земельну ділянку в порядку спадкування.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 21.12.2020 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання. Заходи забезпечення позову не вживались.

26.01.2021 від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастр у Харківській області) надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник ГУ Держгеокадастру у Харківській області просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Зазначив, що позивачкою не надано доказів порушення її прав Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, зокрема, доказів звернення її до відповідача з питання визнання за собою права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, та вчинення відповідачем протиправних дій чи прийняття стосовно позивачки протиправних рішень. Стверджує, що посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 179/1043/16-ц є безпідставним, оскільки правовідносини у вказаній справі та у справі за позовом ОСОБА_1 не є подібними. Так, правовідносини у справі № 179/1043/16-ц стосуються визнання права користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства виключно для ведення селянського (фермерського) господарства, в той час як предметом розгляду по даній справі є визнання в порядку спадкування права користування земельною ділянкою, наданою для ведення особистого підсобного господарства. З огляду на викладене, вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вищезазначеній постанові, не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Пояснив, що на підставі ст.ст. 117, 122 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України), Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанови КМУ від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо при скорення реформ у сфері земельних відносин , наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 № 42-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , з урахуванням клопотання Богодухівського міського голови від 09.12.2020 № 02-34/1747, передано у комунальну власність 941 земельну ділянку за межами населених пунктів Богодухівського району Харківської області, в т.ч. земельну ділянку з кадастровим номером 63200884500:01:002:0400. Враховуючи викладене, ГУ Держгеокадастр у Харківській області не є розпорядником вказаної земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги.

Зазначив, що частиною 2 статті 92 ЗК України не передбачено можливості набуття громадянами права постійного користування земельною ділянкою. Статтею 1225 ЦК України передбачено можливість спадкування права власності на земельну ділянку або емфітевзису, суперфіцію, сервітуту, а не права постійного користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, вважає, що ані ЗК України, ані ЦК України не передбачено можливості спадкування права постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, а відтак, відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га, кадастровий номер 63200884500:01:002:0400.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03.02.2021 клопотання представника позивача адвоката Колєсніка Ігоря Анатолійовича про залишення частини позовних вимог без розгляду - задоволено .

Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

Клопотання представника позивача адвоката Колєсніка Ігоря Анатолійовича про витребування доказів - задоволено.

Витребувано у Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 11.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Пояснив, що за життя ОСОБА_2 земельну ділянку було сформовано та присвоєно їй кадастровий номер, про що свідчать відомості Державного земельного кадастру. Зазначив, що за життя ОСОБА_2 не реєстрував фермерське господарство, спірна земельна ділянка була отримана ним у постійне користування виключно для ведення особистого підсобного господарства, право постійного користування цією земельною ділянкою не є власністю фермерського господарства. З посиланням на ст.ст.402, 407, 1225 ЦК України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23.06.2020 по справі № 179/1043/16-ц, вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право постійного користування ОСОБА_2 земельною ділянкою є об`єктом спадкування.

Представники відповідача Богодухівської міської ради та третьої особи Богодухівської державної нотаріальної контори в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у надісланих до суду письмових заявах просили суд розглядати справу за їх відсутності. Відповідач Богодухівська міська рада повідомила, що проти позову не заперечує. Третя особа вказала, що питання задоволення позову залишає на розсуд суду.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018258, виданого Кленівською сільською радою 31.10.1997, ОСОБА_2 на підставі рішення Кленівської сільської ради від 29.03.1993 № 13 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,5 га для ведення особистого підсобного господарства. Земельна ділянка розташована на території Кленівської сільської ради (а.с.7).

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманої станом на 14.12.2020, ОСОБА_2 є суб`єктом речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 63200884500:01:002:0400, площею 1,5 га, яка перебувала у державній власності, цільове призначення - 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення підсобного сільського господарства (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.05.2019, виданого виконавчим комітетом Кленівської сільської ради, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4).

Відповідно до довідки Богодухівської державної нотаріальної контори від 18.08.2021 № 1135/01-30, після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 315/2019. Спадкоємицею за законом є донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається зі змісту копії спадкової справи № 315/2019 (номер у спадковому реєстрі 64459901), заведеної Богодухівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , жодною особою, крім ОСОБА_1 , не було подано заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з копією довідки виконавчого комітету Кленівської сільської ради від 23.07.2019 № 02-31/427, ОСОБА_2 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 - був зареєстрований та мешкав за адресою : АДРЕСА_1 . На день смерті був зареєстрований та мешкав сам. Від ОСОБА_2 у Кленівській сільській раді заповіт не посвідчувався (а.с.69).

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 .

Як вбачається зі змісту листа Богодухівської державної нотаріальної контори від 14.12.2020 № 1684/02-17, ОСОБА_1 зверталася до Богодухівської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про права на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (спадкова справа № 315/2020), на земельну ділянку - цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018258 від 31.10.1997. Однак, 14.12.2020 Богодухівською державною нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , оскільки нотаріусом установлено спір про право, пов`язаний із невизначеністю в чинному законодавстві щодо правових підстав спадкування права постійного користування земельною ділянкою, припинення цього речового права після смерті спадкодавця та його належності до спадкового майна (а.с.6).

11.12.2020 Богодухівський міський голова В. Бєлий звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням, в якому, з посиланням на ст.ст. 117, 122 ЗК України, наказ Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності , Указ Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанову КМУ від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , просив передати у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до проведеної інвентаризації земель Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, які розташовані за межами населених пунктів Богодухівської міської ради на території Богодухівського району Харківської області.

На підставі вищезазначеного клопотання наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 № 42-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , згідно з актом приймання-передачі від 15.12.2020, передано у комунальну власність Богодухівської територіальної громади 941 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4993,4776 га, які розташовані за межами населених пунктів Богодухівської міської ради на території Богодухівського району Харківської області, зокрема, і земельну ділянку з кадастровим номером 63200884500:01:002:0400.

У вказаному акті приймання-передачі відображено, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018258 від 31.10.1997.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 набув права постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га для ведення особистого підсобного господарства у 1997 році, тобто, до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (чинного на час набуття ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (стаття 23 ЗК України 1990 року).

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-XII Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України 2001 року (далі - ЗК України), який набрав чинності з 01 січня 2002 року, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 ЗК України. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу Х Перехідні положення зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України, оскільки використання у ній терміна набувають (який означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь ) вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц.

У постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують це право.

В силу ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.

Право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Тому право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло у порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало.

Такі висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 по справі № 681/1154/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20).

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, у частині відступу від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 181/698/14-ц і від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини.

З огляду на викладене, ані відсутність у Земельному кодексі України 2001 року такого права на земельну ділянку, як право постійного користування, ані смерть особи, якій належало таке право, - ОСОБА_2 - самі по собі не припиняють права постійного користування вказаною земельною ділянкою та не виключають права постійного користування земельною ділянкою зі складу спадщини.

Як вбачається зі змісту державного акту серії ХР № 04-00-018268, рішення про надання ОСОБА_2 у постійне користування земельної ділянки площею 1,50 га прийняте Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області ХХІ скликання (рішення № 13 від 29.03.1993). Земельна ділянка надана для ведення особистого підсобного господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 на законних підставах, передбачених законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, - на підставі рішення відповідної сільської ради народних депутатів - набув права постійного користування земельною ділянкою, з метою, передбаченою законом - для ведення особистого підсобного господарства.

Та обставина, що земельна ділянка з кадастровим № 6320884500:01:002:0400 площею 1,5 га є саме земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 згідно з державним актом серії ХР-04-00-018258 від 31.01.1997, підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.12.2020, а також додатком до акту від 15.12.2020 та наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 № 42-ОТГ (а.с.55).

Статтею 141 чинного ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Суд зауважує, що ані за життя, ані після смерті ОСОБА_2 належне йому право постійного користування земельною ділянкою не було припинене, про що свідчать вказана Інформація з Державного земельного кадастру, в якій ОСОБА_2 зазначено як суб`єкта права (а.с.8), та додаток до акту приймання-передачі земельних ділянок згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 № 42-ОТГ, в якій відображено факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 63200884500:01:002:0400 у постійному користуванні на підставі державного акту серії ХР-04-00-018258 від 31.01.1997.

Доказів того, що за життя ОСОБА_2 право його постійного користування спірною земельною ділянкою було припинено рішенням відповідної сільської ради з підстав, передбаченим ст. 27 ЗК 1990 року або статтю 141 чинного ЗК України, ані відповідачем, ані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області разом з поданням відзиву на позов не надано.

Судом встановлено, що фермерське господарство Жихаревичем В.П. не реєструвалось, земельна ділянка отримувалась ним без мети ведення фермерського господарства, а відтак, відсутні підстави вважати, що право постійного користування цієї земельною ділянкою перейшло від ОСОБА_2 за його життя до юридичної особи - фермерського господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на момент смерті ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованої на території Кленівської сільської ради, на законних підставах належало спадкодавцю, не було припинене, а відтак, входить до складу спадщини ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст.1261 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 .. Інші спадкоємці відсутні, про що свідчить, зокрема, неподання жодною особою, крім позивачки, заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за законом на спадкове майно ОСОБА_2 , до якого входить, зокрема, право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га на території Кленівської сільської ради, посвідчене державним актом серії ХР № 04-00-018258 від 31.10.1997, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на вказану частину спадщини з посиланням на наявність спору та невизначеність у чинному законодавстві, з вказівкою на необхідність вирішення питання в судовому порядку, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права постійного користування вказаною земельною ділянкою в порядку спадкування заявлено цілком обґрунтовано, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га з кадастровим номером 6320884500:01:002:0400, для ведення особистого підсобного господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, буд. 7, код ЄДРПОУ 02900618.

Повний текст рішення складено 17.03.2021.

Суддя О.С. Сеник