Ухвала

від 16.03.2021 по справі 700/307/20

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/307/20

Провадження №2/700/52/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному провадженні в смт.Лисянка справу №700/307/21, провадження №2/700/52/21 за позовом представника позивача: адвоката Якименка Олександра Володимировича, в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійним договору оренди землі та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Лисянського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом представника позивача: адвоката Якименка Олександра Володимировича, в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійним договору оренди землі та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.04.2020 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

10.02.2021 року через канцелярію Лисянського районного суду Черкаської області від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича надійшла заява про відвід судді Лиянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М.

В обґрунтування своїх вимог, представник відповідача посилається на те, що існують обставини, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді Яценко Г.М. Зокрема, суддя Яценко Г.М. приймала судові рішення в аналогічних судових справах на користь позивачів. Таким чином у головуючого склалася правова позиція з приводу вирішення аналогічних за змістом спірних правовідносин судових цивільних спорів. Відтак, представник відповідача має сумніви щодо неупередженого розгляду заявленого позову.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За змістом положень ст.39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Питання про відвід судді (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 Цивільного процесуального кодексу України).

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч.3 та ч.4 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того водночас ч.5 ст.40 ЦПК України визначено, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Станом на час подання заяви про відвід судді у Лисянського районному суді Черкаської області правосуддя здійснює двоє суддів, а відтак розгляд заяви про відвід судді здійснюється за правилами, визначеними ч.5 ст.40 ЦПК України, а саме суддею, який розглядає справу.

Частинами 7 та 8 ст.40 ЦПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи приписи ч.ч.7 та 8 ст.40 ЦПК України, а також підстави з яких заявлено відвід, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом .

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї процесуальної теореми шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом .

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі Бочан проти України від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі . Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі Білуха проти України від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-центр проти України від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття .

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Окрім того, згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови Про незалежність судової влади №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ Мироненко і Мартенко проти України , Олександр Волков проти України зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється . Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Разом з тим, відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. N19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).

Згідно зі ст.14 Закону України Про судоустрій України , судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об`єднання, а також юридичні особи зобов`язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Перевіривши наведені представником відповідача підстави для відводу головуючого судді у цивільній справі, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Р.Б. про відвід судді не підлягає задоволенню за відсутності доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цивільної справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про відвід головуючого судді Яценко Г.М. у цивільній справі №700/307/20, провадження №2/700/52/21 за позовом представника позивача: адвоката Якименка Олександра Володимировича, в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійним договору оренди землі та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Яценко