Постанова

від 01.07.2021 по справі 700/307/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1048/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 700/307/20 Категорія: 302000000 Яценко Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М., Бондаренка С.І., Сіренка Ю.В., за участю секретаряВинник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2021 року у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олександра Володимировича до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішень державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської Ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351.

Клопотання зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 30 липня 2019 року за вх. №М-5507/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 16 серпня 2019 року №23-3032/14-19 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач через свого представника уклав договір із сертифікованим інженером -землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року №15050/82-19.

Позивачем, через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 року подано заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, а до заяви долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року №23-55/14-20-СГ, яким було відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку .

Із інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 20 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богданом Анатолійовичем, за земельною ділянкою з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35091723.

Згідно з довідкою підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміню цільового призначення №23-6693/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року.

З цієї ж інформаційної довідки позивач дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50762029 від 22 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, номер запису про інше речове право: 35140113. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.

Позивач вказав, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02 сінчя 2020 року про відмову позивачеві у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі є недійсними

У позовній заяві позивач просив:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-55/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6693/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0351) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50710851 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 січня 2020 року, запис за номером 35091723;

4. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

5. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50762029 від 22 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 за товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117) та визнати припиненим право оренди товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2020 року, запис за номером 35140113;

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року №23-55/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року №23-6693/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0351) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасувано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50710851 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 за ОСОБА_2 та припинити усі права та їх обтяження ОСОБА_2 на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 січня 2020 року, запис за номером 35091723.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50762029 від 22 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 за товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117) та визнано припиненим право оренди товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2020 року, запис за номером 35140113.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, твариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, ОСОБА_2 на користь держави по 840 грн 80 судового збору з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою про передачу земельної ділянки у власність звернувся раніше ніж ОСОБА_2 , а також те, що його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, тому ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

При обгрунтуванні такого висновку місцевий суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 вересня 2020 року по справі № 688/2908/16-ц (провадження №14-28цс20).

Судом першої інстанції враховано, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-55/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність та наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6693/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 7122887600:03:001:0351) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області необхідно визнати незаконними та скасувати.

Далі, суд вказав, що оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про передачу фізичній особі у власність земельної ділянки є незаконним, як наслідок, укладений цією особою договір оренди землі, призводить до порушення прав позивача, як потенційного власника земельної ділянки, в зв`язку з чим, позивач відповідно наділений правом на оскарження спірного правочину в судовому порядку. Таким чином, оскільки під час передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, та з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України суд наголосив на необхідності визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно, Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, у зв`язку із незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, правомірними є вимоги про скасування рішення державного реєстратора та визнання припиненими права власності ОСОБА_2 та права оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки у власність, судом зазначено, що така вимога не може бути задоволена з посиланням на те, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Відповідач ТОВ Наше Зерно Плюс не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку із вказівкою на те, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, дійсним обставинам даної справи. Вказаним рішенням порушені його права як орендаря. Просить рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2021 року в частині частково задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенін позову. В іншій частині рішення щодо часткової відмови у задоволенні позову рішення залишити без змін.

Скаржник зазначає, що ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені нормами земельного законодавства України етапи процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - рішення про затвердження проекту землеустрою та надання спірної земельної ділянки у власність у встановлений нормами законодавства двотижневий строк, тобто не пізніше 08 жовтня 2019 року.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 07 жовтня 2019 року протиправно та незаконно було видано наказ №23-4264/14-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність спірної земельної ділянки з абсолютно надуманих та не передбачених нормами земельного законодавства України підстав, чим порушено набуті скаржником на законних підставах легітимні сподівання та правомірні очікування на отримання у власність спірної земельної ділянки не пізніше 08 жовтня 2019 року.

За результатами повторного звернення відповідача до управління із заявою про затвердження того ж самого проекту (21 листопада 2019 року) повторно протиправно та незаконно було відмовлено у затвердженні. (29 листопада 2019 року)

Лише за результатами розгляду третьої заяви скаржника про затвердження того ж самого проекту землеустрою щодо відведення йому у власність спірної земельної ділянки від 20 грудня 2021 року було затверджено вищевказаний проект 28 грудня 2010 року, чим, на переконання скаржника, управлінням було визнано та фактично виправлено свої ж помилки та незаконні дії щодо надання протиправних відмов у затвердженні проекту.

Апелянт вказує, що дії ОСОБА_2 щодо безоплатної приватизації спірної земельної ділянки були добросовісними, своєчасними, послідовними та з повним дотриманням вимог земельного законодавства України, а надання йому спірної земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року було зумовлено виключно незаконними та протиправними попередніми діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, адже за умови дотримання ним вимог чинного земельного законодавства України надання ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки мало бути здійснено не пізніше 08 жовтня 2019 року за результатом розгляду першої заяви та за відсутності будь-яких інших претендентів на спірну ділянку.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції мав би першочергово дослідити належним чином та надати комплексну правову оцінку поведінці кожного учасника даних правовідносин.

Скаржник зазначає, що позивач значно пізніше від нього замовив розроблення проекту, значно пізніше отримав позитивне погодження такого проекту, значно пізніше вперше звернувся до управління із заявою про його затвердження, чим самостійно допустив свідоме зволікання з розробкою та поданням на затвердження свого проекту в порівнянні з апелянтом, у зв`язку із чим цілком міг очікувати, що спірну земельну ділянку буде надано у власність іншій особі.

Рішення Головного управління щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою, на переконання апелянта, повністю відповідають принципам справедливості, розумності, добросовісності та не порушують жодних прав чи інтересів позивача, а оскаржуване рішення суду не містить посилання на те, яка матеріальна норма земельного законодавства України була порушена ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, не вказано й іншої належної підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів, окрім недобросовісних дій останнього щодо надання необґрунтованої переваги ОСОБА_6 .

Крім того, у апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено похідні позовні вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію та про визнання недійсним оскаржуваного договору оренди землі, оскільки єдиною і визначальною підставою для їх задоволення місцевим судом було визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2020 року, однак рішення державного реєстратора було прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з цим жодних правових підстав для визнання їх незаконними, припиненими, недійсними чи їх скасування немає.

Скаржник вважає, що позбавлення набутого ОСОБА_2 на законних підставах права власності на спірну земельну ділянку та позбавлення ТОВ Наше Зерно Плюс набутого ним права користування спірною земельною ділянкою є незаконним та непропорційним втручанням у належне їм право на мирне володіння майном, що становить порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Тобто, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попередього стану, посилаючись на те, що при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Таким чином, з огляду на повне дотримання ОСОБА_2 визначеної законодавством процедури безоплатного отримання у власність спірної земельної ділянки та проходження ним всіх еиапів значно раніше за позивача, задовольняючи частково позовні вимоги та фактично позбавляючи відповідача ТОВ НАШЕ Зерно Плюс права користування спірною земельною ділянкою, судом першої інстанції допущено незаконне та непропаорційне втручання ту право ОСОБА_2 та ТОВ НАШЕ Зерно Плюс на мирне володіння майном (спірною земельною ділянкою).

Скаржник також зазначає, що правова позиція суду щодо врегулювання правовідносин у справі № 688/2908/16-ц не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки вони не є тотожними та врегульовані різними нормами матеріального права.

14 червня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, у якому Управління вказує на те, що підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишити без змін.

У відзиві Головне упраління описує визначений діючим законодавством порядок безоплатної приватизації земельних ділянок та наводить хронологію дій як позивача так і ОСОБА_2 щодо набуття спірної земельної ділянки у власність. При цьому зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, не наведено жодної матеріальної норми законодавства України, яка б була порушена Головним управлінням при прийнятті спірних наказів, районний суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, в результаті чого дійшов до невідповідних висновків.

22 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив від представника позивача ОСОБА_3 , в якому адвокат вважає доводи апелянта безпідставними, а рішення суду першої інстанції - законним та обгрунтованим.

Представник вказує, що завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердженян проекту землеутрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи погодження проекту в порядку ст. 186-1 ЗК України, а саме в момент звернення до відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Як наслідок, посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідач замовив, розробив та погодив проект землеустрою раніше ніж позивач, не має значимості для вирішення цього спору, оскільки ці дії вчинені на проміжних стадіях та не дають особі переваги під час розгляду заяви про затвердження проекту.

Позивач розпочав процедуру приватизації раніше за апелянта, і як наслідок має першочергове право на отримання у власність земельної ділянки.

Посилання апелянта на незаконність дій Головного управління щодо видачі двох наказів про відмову у затвердженні проектів землеустрою за заявами ОСОБА_2 є голослівними, оскільки законність їх видачі не оскаржувалася апелянтом до суду. Відсутність судових рішень про визнання незаконними рішень ГУ Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання відмов на заяви ОСОБА_2 вказує на те, що вони видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Посилання апелянта на те, що він тричі звертався із одним і тим же проектом землеустрою не спростовують вказані вище висновки.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення та надання цієї земельної ділянки у власність, учасниками справи не оскаржуються, тому відповідно до статті 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи та вимоги ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо незгоди з рішенням місцевого суду, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 360 ЦПК України відзив на апеляційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Незаконність і необґрунтованість рішення суду зазначається в апеляційній скарзі (ст. 356 ЦПК України). В той же час, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області апеляційну скаргу не подавало, відтак рішення не оскаржувало.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до довідки із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 16.01.2018 № 114/167-18, земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0351 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту перебуває у державній власності (землі резервного фонду), є проінвентаризованою, сформованою та не перебуває у користуванні або власності (т. 1. а.с. 88).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3043/14-19-СГ, надано позивачу ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га. (а.с. 11, т.1)

В той же час, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3013/14-19-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га. (а.с. 49, т.1)

Таким чином, за даними реєстраційних номерів вказаних наказів, в один день ГУ Держегокадастру у Черкаській області спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 .

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Відтак, надання відповідним органом дозволу на розроблення проекту землеустрою декільком особам не суперечить нормам земельного законодавства, оскільки являється підготовчим етапом, спрямованим на передачу в майбутньому земельної ділянки у власність.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 6 ст. 186 ЗК України).

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано земельні відносини є Земельний кодекс України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч.1 ст. 81 ЗК України).

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч.ч. 2,3,4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до пункту а частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п.б ч.1 ст.121 ЗК України).

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абз.1 ч.7 ст. 118 ЗК України).

Відповідно частин 8, 9 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219, експертом державної експертизи ОСОБА_5 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800 гектарів громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розробленого на підставі, зокрема наказу № 23-3043/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (т.1 а.с. 16).

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29 серпня 2019 року № 9465/82-19, експертом державної експертизи Кулик Н.О. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема в тому числі ОСОБА_2 , розробленого на підставі, зокрема наказу № 23-3013/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (т.1 а.с. 97).

Після погодження проекту землеустрою та погодження, 16 грудня 2019 року через управління надання адміністративних послуг ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 гектарів у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради (за межами населеного пункту) Лисянського району Черкаської області. Дана заява отримана та зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 19 грудня 2019 року (т.1 а.с. 17).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-55/14-20-СГ від 02 січня 2020 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , йому було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки кадастровий номер 7122887600:03:001:0351, оскільки наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку (т.1 а.с. 18).

В той же час, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6693/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , яку він подав до Головного управління 20 грудня 2019 року (вх. № П/10042/0/94-19), було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 55,3800 гектарів у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,00 гектарів, в тому числі рілля площею 2,00 гектарів (кадастровий номер 7122887600:03:001:0362) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. (а.с. 104, т.1)

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що незважаючи на те, що заява ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність передувала подачі заяви ОСОБА_2 , йому було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою з підстав її затвердження ОСОБА_2 , що свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність оспорюваних наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-55/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та від 28 грудня 2019 року № 23-6693/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення .

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Судом встановлено, що 20 січня 2020 року державним реєстратором Цьопою Б.А. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7122887600:03:001:0351 за ОСОБА_2 (а.с. 105, т.1)

20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше зерно плюс був укладений договір оренди землі, предметом якого була передача в оренду спірної земельної ділянки. (а.с. 106, т.1)

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, вірним є висновок місцевого суду про недійсність договору оренди землі, укладеного 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс , щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0351, так як під час передачі

у власність орендодавцю спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не було дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, що з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, є правовою підставою для визнання оспореного договору оренди землі недійсним.

Доводи апелянта щодо незаконності наказів Головного управління щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою за його заявами від 24 вересня 2019 року, 21 листопада 2019 року, колегією суддів відхиляються, оскільки незаконність цих наказів не підтверджена належними та допустимими доказами та грунтується на припущеннях апелянта.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ОСОБА_2 не були оскаржені, що свідчить про фактичну згоду останнього з тим, що поданий ним проект землеустрою не відповідав нормам чинного законодавства.

Отже, відсутність судових рішень про визнання незаконними наказів ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 07 жовтня 2019 року (а.с. 101, т.1) та від 29 листопада 2019 року (а.с. 102, т.1) щодо надання відмов на заяви ОСОБА_2 свідчить про те, що останній з ними погодився та вважав законними, а тому твердження апеляційної скарги, що він набув правомірні очікування на отримання земельної ділянки у власність раніше позивача, є необґрунтованими.

У зв`язку із незаконністю наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та про державну реєстрацію прав оренди на вказану земельну ділянку за ТОВ Наше Зерно Плюс .

Верховним Судом у постановах від 30 червня 2020 року у справі №922/3130/19 та від 20 серпня 2020 року у справі №916/2464/19 наведено висновок про застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким пред`явлення позову про скасування рішення державного реєстратора є належним способом захисту порушеного права.

До того ж, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (п.п.1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020)

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05 липня 2021 року.

Судді