Рішення

від 04.03.2021 по справі 444/650/20

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/650/20

Провадження № 2/444/104/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне )

04 березня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.,

з участю

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт" до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд" про визнання недійсними договорів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Міропласт" звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд" про визнання недійсними договорів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Міропласт" співпрацює з ТОВ Львіввікнобуд та здійснює поставку товару даному товариству, а саме комплектуючих для виготовлення вікон, яке в подальшому виготовляє на території Жовківського району, Львівської області готовий продукт, а саме металопластикові вікна.

03.07.2009 року між ТОВ МІРОПЛАСТ як Постачальником та ТОВ Львіввікнобуд як Покупцем укладено договір поставки № М-176/09. З метою забезпечення виконання усіх зобов`язань за даним договором поставки, між ТОВ МІРОПЛАСТ як Іпотекодержателем та ОСОБА_2 як Іпотекодавцем 04.07.2009 року укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом та відповідно до якого приватним нотаріусом було накладено заборону відчуження нерухомого майна, що передавалось в іпотеку до припинення договору іпотеки. За вказаним договором предметом іпотеки є майно, яке знаходиться на території Жовківського району, а саме: нежитлова будівля - корівник, літ. В-1, площею 805,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка несільськогосподарського призначення, цільове призначення якої є обслуговування тваринницької ферми площею 0,3991 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.1. вказаного договору Іпотекою забезпечується виконання всіх зобов`язань ТОВ ЛЬВІВВІКНОБУД перед Іпотекодержателем, а саме перед ТОВ МІРОПЛАСТ .

При цьому, вказане вище нерухоме майно відповідно до вищевказаного договору іпотеки було ввірено ОСОБА_2 для володіння і користування, однак без права розпоряджатися ним, тобто без права відчуження. Позивач зазначає, що одним із учасників ТОВ Львіввікнобуд був ОСОБА_2 , який і передав зазначене вище нерухоме майно в іпотечну заставу.

Позивачем ТОВ МІРОПЛАСТ при вивченні інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Сдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна було встановлено, що 16.05.2017 року проведено державну реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, та новим власником даного нерухомого майна є ОСОБА_4 . При цьому, продаж даного заставного нерухомого майна здійснено ОСОБА_2 без погодження чи повідомлення ТОВ МІРОПЛАСТ , як Іпотекодержателя.

Позивач вважає, що відчуження вказаного вище нерухомого заставного майна проведено ОСОБА_2 злочинним шляхом, що у свою чергу спричиняє шкоду законним інтересам ТОВ МІРОПЛАСТ . Зокрема, ОСОБА_2 , розуміючи і усвідомлюючи, що він не має права розпоряджатися заставним майном, а може лише володіти і користуватися цим майном, вчинив незаконне відчуження даного нерухомого майна. Так, з метою здійснення незаконного відчуження вищевказаного заставного нерухомого майна, ОСОБА_2 підробив заяву про виконання ТОВ Львіввікнобуд усіх зобов`язань перед ТОВ МІРОПЛАСТ за зазначеним вище договором Поставки. З вказаною метою ОСОБА_2 вніс завідомо неправдиві відомості щодо виконання в повному обсязі зобов`язання по договору Поставки, а тому вищевказаний договір іпотеки від 04.07.2009 р. вважати припиненим у зв`язку з виконанням Основного зобов`язання. Також у даній заяві зазначено, що будь-яких спорів щодо раніше зазначених відносин, щодо забезпечення виконання зобов`язань немає. При цьому дані, які б підтверджували факт виконання ТОВ Львіввікнобуд зобов`язань за вказаним вище договором Поставки відсутні. Таким чином, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 вчинив підроблення офіційного документа, який звільняє від обов`язків та саме відповідач ОСОБА_2 подав документи про припинення іпотеки, а не позивач, як Іпотекодержатель, і в цьому є порушення нотаріусом Порядку вчинення нотаріальних дій та вимог Закону України Про нотаріат . Також відповідач ОСОБА_2 28.04.2017 року подав вказану вище підроблену заяву від 24.02.2017 року Державному реєстратору Лапаївської сільської ради Пустомитівського району, на підставі якої реєстратором було вилучено з Державного реєстру запис щодо заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом вищевказаного договору іпотеки.

В подальшому, відповідач ОСОБА_2 16.05.2017 року уклав договір купівлі- продажу нерухомого майна, а саме нежитлова будівля - корівник, літ. В-1, площею 805,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, несільськогосподарського призначення, цільове призначення: обслуговування тваринницької ферми, площею 0,3991 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з відповідачем ОСОБА_4 , вчинивши відчуження зазначеного вище заставного нерухомого майна, яке йому було ввірено для володіння та користування і яке було заставлено відповідно до договору іпотеки від 04.07.20109 року. Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_2 вчинив незаконні дії щодо заставного майна, а саме відчуження заставного майна, яке йому було ввірено і як наслідок спричинив шкоду законним інтересам позивача ТОВ МІРОПЛАСТ .

Відповідно до Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23.07.2019 справа № 444/1802/18 (суддя: Зеліско Р.Й.) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ношенко Наталія Миколаївна про визнання недійсним Договору Іпотеки від 04.07.2009р. та скасування реєстраційних записів - відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі. Тобто рішенням підтверджено факт дійсності та законності договору іпотеки від 04.07.2009 року.

Як наслідок, незаконним та недійсним є наступний розподіл (замовник - ОСОБА_2 ) здійснений посадовими та службовими особами по предмету договору іпотеки, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення для обслуговування тваринницької ферми площею 0,3991 га та корівник площею 805,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на наступні договори купівлі-продажу земельних ділянок та будівель за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (корівник, загальною площею 764,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1044;

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (загальною площею 40,6 кв.м.), що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1047;

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 року (площею 0,237 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0051), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1051;

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 (площею 0,1621 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0052), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Фактично, нежитлові приміщення, які зазначені у вищевказаних договорах ніколи навіть не існували. У зв`язку із наведеним вище просить позов задоволити та визнати такі договори недійсними.

16.03.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання.

22.09.2020 року постановлено ухвалу суду, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Педставник позивача ТзОВ Міропласт Лісовий О.О. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав повністю та просив суд такі вимоги задоволити з підстав наведених у позовній заяві та наданих суду доказів. Зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 право вимоги по договору іпотеки, оскільки є обтяження щодо вищезазначеного нерухомого майна, такі обтяження чинні. А відтак при діючій іпотеці відповідач ОСОБА_2 продав відповідачу ОСОБА_4 спірні об`єкти без згоди ТзОВ Міропласт , як іпотекодержателя та сам договір не відповідає чинним вимогам ст.18 Закону України "Про іпотеку". До продажу цих чотирьох об`єктів, такі були одним цілим об`єктом одна будівля та одна земельна ділянка. А згодом відповідач ОСОБА_2 їх розділив та продав відповідачеві ОСОБА_4 .. Вказує, що 03.07.2009 року був укладений договір поставки між ТзОВ Міропласт та ТОВ Львіввікнобуд . 04.07.2009 року договір іпотеки, за яким відповідач ОСОБА_2 передав в іпотеку для забезпечення зобов`язання ТОВ Львіввікнобуд перед ТзОВ Міропласт . Зазначив, що іпотеку було знято у 2017 році на підставі заяви ОСОБА_2 . Згодом майно поділено і продано відповідачу ОСОБА_4 16.05.2017 року, усі 4 об`єкти. На даний час майно належить ОСОБА_4 . Реалізацію згаданого майна без згоди позивача вважає порушенням законодавства, оскільки з даного приводу триває досудове слідство. Перед позивачем боргові зобов`язання має ТОВ "Львіввікнобуд", договір поставки вважає дійсним. А тому, враховуючи наведене просив суд визнати недійсними договори купівлі-продажу чотирьох об`єктів, а саме: д оговір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (корівник, загальною площею 764,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1044; договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (загальною площею 40,6 кв.м.), щознаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1047; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 року (площею 0,237 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0051), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1051; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 (площею 0,1621 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0052), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечив та суду пояснив, що його довіритель не розуміє, які саме права порушені, оскільки до матеріалів справи не долучено жодного допустимого доказу на твердження позивача щодо використання підробленого документа, а саме заяви від 24.02.2017 року, а тому вважає такі твердження надуманими.Вважає дії вчинені правомірно оскільки, дії державного реєстратора та відповідні записи про вчинення реєстраційної дії щодо припинення іпотеки у встановленому Законом порядку не скасовані та не визнані неправомірними. В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б підтверджували наявність зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою, на які вказує позивач. Оспорювані правочини взагалі укладались особисто сторонами. Жодних відносин представництва у процесі укладення оспорюваних договорів - не було. ОСОБА_4 придбав за договорами купівлі-продажу від 16.05.2017 року нерухоме майно, яке було вільним від будь-яких обтяжень, продавець ОСОБА_2 був власником цього майна та мав згідно законодавства право вільного розпорядження вказаним майном. Будь-яких записів у Державному реєстрі речових прав про обтяження майна іпотекою не було. Відповідні записи відсутні також і в наданій позивачем до позову Інформаційній довідці від 22.03.2019 року. В оспорюваних договорах також відображено положення, з яких вбачається те, що нотаріус, посвідчуючи ці договори перевіряв наявність обтяжень по цьому майну - про те таких не виявлено. В даному випадку, за умови визнання недійсним цих договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року право власності на придбані ОСОБА_4 об`єкти нерухомого майна повертається до попереднього власника - ОСОБА_2 . Зазначає, що ці об`єкти нерухомого майна, що є предметом оспорюваних договорів купівлі- продажу, не були предметом іпотеки за договором від 04.07.2009р. Зокрема, предметом договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року є: нежитлове приміщення (корівник) під літ. В-1 площею 764,8 кв.м., нежитлове приміщення під літ. Г-1 площею 40,6 кв.м., земельна ділянка площею 0,237 га та земельна ділянка площею 0,1621 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Натомість предметом договору іпотеки від 04.07.2009 року було нежитлове приміщення під літ. В-1 площею 805,4 кв.м. та земельна ділянка площею 0,3991 га, що є відмінними від тих об`єктів нерухомого майна, що є предметом договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року. А також, неспроможними та безпідставними є доводи позивача про те, що нежитлових приміщень, які зазначені у вищевказаних договорах купівлі-продажу ніколи не існувало.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечив та суду пояснив, що його довіритель придбав нерухоме майно у відповідача ОСОБА_2 після вилучення обтяження, тобто майно на момент відчуження було вільне від обтяження та відчуження було добровільним. Щодо підроблення документів, то це необгрунтовані припущення позивача. Вважає, що дія договору поставки була припинена, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. При оформленні договорів купівлі-продажу усі документи відповідали наявним будівлям. Окрім того, представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Станько Т.Р. був поданий відзив на позовну заяву в якому, щодо позовних вимог позивача заперечив, та вважає, що доводи позивача щодо підроблення офіційного документа та його використання ОСОБА_2 є необгрунтованими. Як стверджує позивач, ОСОБА_2 підробив офіційний документ (заяву від 24.02.2017р. ) та в подальшому його використав. В позовній заяві та додатках до неї не міститься жодного доказу підробки вищевказаної заяви, а лише нічим не підтверджені суб`єктивні судження позивача. Підтвердження факту підроблення офіційного документа та його використання ОСОБА_2 повинно підтверджуватись належними доказами (поданими стороною позивача) та не може ґрунтуватися на припущеннях. В поданій позивачем позовній заяві та додатках до неї не міститься жодного доказу підробки вищевказаної заяви. ОСОБА_4 придбав за договорами купівлі-продажу від 16.05.2017 року нерухоме майно, яке було вільним від будь-яких обтяжень, продавець ОСОБА_2 був власником цього майна та мав згідно законодавства право вільного розпорядження вказаним майном. Будь-яких записів у Державному реєстрі речових прав про обтяження майна іпотекою не було. Відповідні записи відсутні також і в наданій позивачем до позову Інформаційній довідці від 22.03.2019 року. В оспорюваних договорах також відображено положення, з яких вбачається те, що нотаріус, посвідчуючи ці договори перевіряв наявність обтяжень щодо даного майна - про те таких не виявлено. Тому доводи позивача щодо дії заборони на відчуження майна згідно іпотечного договору, слід також детально досліджувати основне зобов`язання, його чинність, строк дії, виконання сторонами. Вважає, що пунктом 1.1. Договору іпотеки визначено, що основним зобов`язанням, яке забезпечується іпотекою - є всі зобов`язання ТОВ "Львіввікнобуд" перед ТОВ "Міропласт", що виникають з укладеного договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009 року. Також зазначає, що умови цього договору (пункти 1.1, 1.2, 3.1, 3.6, 4.7) вказують лише на те, що за цим договором можливі поставки товару, за умови подання покупцем письмових заявок на конкретну партію товару, згідно асортименту та цін вказаних у Прайс-листах; поставки підтверджуються видатковими накладними, а загальна сума договору складає суму всіх видаткових накладних. Натомість, у даному випадку, вищевказаний договір поставки жодного разу не виконувався сторонами. На підставі цього договору не здійснювалось жодної поставки, а відтак, жодного разу не виникало жодних зобов`язань за цим договором, що підлягали б виконанню у грошовій формі. А, відтак, у даних спірних правовідносинах основне зобов`язання, на забезпечення якого укладено іпотечний договір - відсутнє, адже, по суті іпотекою забезпечено виконання зобов`язань за договором поставки, який не містить жодних умов щодо змісту, розміру цього зобов`язання чи строку і порядку його виконання. В договорі поставки прямо встановлено строк його дії, а саме - 1 рік. Будь-яких прийнятих, але не виконаних зобов`язань за цим договором між сторонами не було, відтак, відсутні підстави для його продовження. Як вбачається з наданих позивачем до позовної заяви доказів (Витяг про державну реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №23986175 від 04.07.2009) - строк виконання основного зобов`язання визначено до 31.12.2010 року. Оскільки, жодних зобов`язань до вказаного в реєстрі строку виконання зобов`язань між сторонами не виникало - тоді і правомірним було припинення іпотеки. Також додатково звертає увагу на те, що позивач вказує у позовній заяві на факт безпідставно припиненої іпотеки, так як немає відомостей про виконання ТОВ "Львіввікнобуд" основного зобов`язання перед ТОВ "Міропласт» і що ОСОБА_2 не представлено доказів виконання основного зобов`язання.

Так, ОСОБА_4 звертався до суду з позовом про визнання недійсним цього договору іпотеки. Рішенням суду першої інстанції, що залишене без змін апеляційним судом, відмовлено в задоволенні цього позову. Проте, з мотивувальної частини судових рішень у справі №444/1802/18 (про визнання недійсним договору іпотеки) вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено з тих підстав, що він не має права на оспорювання цього правочину, так як не був його стороною, а в момент придбання майна, таке було вільним від іпотечного обтяження. Вважає, що право на оспорювання правочину має одна із сторін правочину або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, однак зі змісту оспорюваних договорів купівлі-продажу від 16.05.2017р. очевидно, що позивач ТОВ "Міропласт" не є стороною цих договорів та не наведено позивачем жодних належних та законних обґрунтувань щодо його заінтересованості у визнанні недійсними цих оспорюваних договорів. Також зазначає, що об`єкти нерухомого майна, які є предметом оспорюваних договорів купівлі- продажу, не були предметом іпотеки за договором від 04.07.2009 року. Зокрема, предметом договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року є: нежитлове приміщення (корівник) під літ. В-1 площею 764,8 кв.м., нежитлове приміщення під літ. Г-1 площею 40,6 кв.м., земельна ділянка площею 0,237 га та земельна ділянка площею 0,1621 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Натомість предметом договору іпотеки від 04.07.2009р. було нежитлове приміщення під літ. В-1 площею 805,4 кв.м. та земельна ділянка площею 0,3991 га, що є відмінними від тих об`єктів нерухомого майна, що є предметом договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року, неспроможними та безпідставними є доводи позивача про те, що нежитлових приміщень, які зазначені у вищевказаних договорах купівлі-продажу ніколи не існувало.

А тому вважає, що внаслідок визнання недійсними цих договорів купівлі-продажу позивач не отримає ані будь-яких прав на це майно, ані не відновить яких-небудь своїх майнових інтересів чи свого правового становища Іпотекодержателя за договором іпотеки. А отже, відсутність законної заінтересованості позивача в оспорюванні договорів купівлі- продажу від 16.05.2017 р. свідчить про безпідставність відповідних позовних вимог ТОВ "Міропласт". Внаслідок вищевикладеного вважає, що позовні вимоги ТОВ "Міропласт" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними є необгрунтованими та безпідставними. За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення цього позову.

Представник третьої особи ТзОВ Львіввікнобуд Паньків Б.І. в судовому засіданні підтримав поданий позов, зазначив що договір іпотеки є дійсний, що рухоме майно з`явилось ще до його призначення на посаду директора. Зазначає, що фірма відповідачу ОСОБА_2 кошти за користування майном не платила, розмір заборгованості становить приблизно 2,2 млн.грн/. ОСОБА_2 мав право приймати рішення та підписувати документи, а саме договір поставки. Окрім того, договори були існуючі та діючі, так як ТОВ "Львіввікнобуд" займається виготовлення металопластикового профілю та є основним та єдиним постачальником.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч.1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належить, зокрема, визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 ЗУ Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання.

За вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Судом встановлено що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (корівник),позначене в технічному паспорті літерою В-1, загальною площею 764,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу уклаленого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір-купівлі продажу нежитлового приміщення , позначене в технічному паспорті літерою Г-1, загальною площею 40,6 кв.м., яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу земельної ділянки уклаленого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,237 га., передану для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору купівлі-продажу земельної ділянки уклаленого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16.05.2017 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1621 га., передану для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Максимів Л.Д.

Як вбачається із копії договору поставки №М-176/09 від 03.07.2009 року такий був укладений між ТзОВ Міропласт та ТОВ Львіввікнобуд (а.с.138-140).

Із копії договору іпотеки від 04.07.2009 року укладеного між ТОВ "Міропласт" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Нощенко Н.М.вбачається, що згідно п. 1.1 цього договору Іпотекою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов`язань ТОВ "Львіввікнобуд" перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009 р., згідно з яким Іпотекодержателі зобов`язалися в порядку та на умовах, передбачених договором, надавати шляхом багаторазових відвантажень товару, при цьому вартість несплаченого товару не повинна перевищувати суму, що еквівалентна 100 000 доларів США, а також сплатити на користь Іпотекодержателів штрафні санкції передбачені договором поставки.

Внаслідок укладення цього договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено відповідні записи про обтяження нерухомого майна.

Згідно п.1.2.1 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нежитлова будівля корівник (літ. В-1) площею 805,4 кв.м. та земельна ділянка площею 0,3991 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Тобто предметом іпотеки є майно, яке відповідач ОСОБА_4 придбав у відповідача ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.05.2017 року.

Відповідно до Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23.07.2019 справа № 444/1802/18 (суддя: Зеліско Р.Й.) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львіввікнобуд", приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ношенко Наталія Миколаївна про визнання недійсним Договору Іпотеки від 04.07.2009 року та скасування реєстраційних записів - відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

07.02.2020 р. колегія суддів судової палати розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду по справі № 444/1802/18 (провадження № 22-ц/811/3017/19) прийняла постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката Станько Тараса Романовича, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23.07.2019 р. залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Фактично, вищевказані рішення перших двох судових інстанцій підтвердили факт дійсності та законності договору іпотеки від 04.07.2009 року.

Як наслідок, незаконним та недійсним є наступний розподіл (замовник - ОСОБА_2 ) здійснений посадовими та службовими особами по предмету договору іпотеки, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення для обслуговування тваринницької ферми площею 0,3991 га та корівник площею 805,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - на наступні договори купівлі-продажу земельних ділянок та будівель за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (корівник, загальною площею 764,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1044; Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 року (загальною площею 40,6 кв.м.), щознаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1047; Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 року (площею 0,237 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0051), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1051; Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017 (площею 0,1621 га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0052), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства визначені справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи пі інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір іпотеки підписаний сторонами, містить детальний опис його предмету та укладений з метою забезпечення грошового зобов`язання. Підписання даного іпотечного договору є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору.

Як вбачається із вищезазначеного договору іпотеки, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи обох сторін у договорі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України ).

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що договір іпотеки підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; форма підписаного договору та викладені в ньому умови, були запропоновані саме з боку ТзОВ Міропласт , на які погодилась ТОВ Львіввікнобуд . Однак всупереч згаданому відповідач ОСОБА_2 , будучи директором ТзОВ "Міропласт", що не заперечувалось сторонами по справі, уклав оспорювані договори купівлі-продажу майна, яке перебувало під забороною відчуження відповідно до договору іпотеки від 04.07.2009 року.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від06.11.2009р.№ 9 вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи з роз`яснень п.10 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р.№ 9 вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК України на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, але і за позовом іншої заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Тобто, позов особи, яка була учасником правочину, про застосування наслідків такого правочину з підстав його нікчемності, або про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише у тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи не учасника правочину, і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

На підставі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як випливає з матеріалів справи, а саме, наданих до суду відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та не заперечується відповідачем, що відображено в його відзиві на позовну заяву, на момент укладення спірних правочинів в реєстрах були наявні відомості про припинення іпотеки на земельну ділянку та нежитлову будівлю корівник.

Відповідно ч. 4 ст. 334 ЦК України , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частина 1 ст. 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд бере за основу рішення посилання Позивача на роз`яснення, викладені у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними , що відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Суд оцінює критично обставин справи, що розглядається судом. Зокрема у зазначеній справі іпотечне майно було реалізовано, тобто реалізовано арештоване майно , а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека вищевказаного нерухомого майна припинилася. В справі ж яка розглядається судом, на момент укладення спірних правочинів, майно не було обтяжене іпотекою на користь відповідача ОСОБА_4 , що не заперечується останнім та відображено в його відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень ст. 330 ЦК України , відчужене особою, яка не мала на це права, набуває право власності добросовісний набувач, якщо, відповідно до ст. 388 ЦК України , майно не може бути витребувано у нього. Зокрема, набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не має права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України , добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в т. ч. про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для витребування у нього майна.

Судом встановлено, що станом на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу, майно перебувало під обтяженням, оскільки договір іпотеки від 04.07.2009 року був дійсним, що підтверджується рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 23.07.2019 року №444/1802/18. Доказів того, що не було відомо на час укладення спірного договору купівлі -продажу про обтяження нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі корівника та земельної ділянки іпотекою на користь відповідача, або перебування їх під забороною відчуження відповідачем суду не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено та надано докази під час розгляду справи в суді, які і стали підставою для визнання правочинів (договорів купівлі-продажу) недійсними.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єкти таких прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, оскільки, починаючи з 26.04.2017 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації про обтяження містилися записи про припинення іпотеки на нерухоме майно нежитлової будівлі корівник (літ.В-1) площею 805,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,3991 га., кадастровий номер - 4622755600:01:007:0001, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та враховуючи порядок внесення відомостей до цього Реєстру та до Державного реєстру речових прав про припинення обтяження (заборони на відчуження) і іпотеки, такі відомості неправомірно могли бути використані під час укладення спірних договорів купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи те, що договір іпотеки від 04.07.2009 року, який укладено між ТзОВ "Міропласт" (ЄДРПОУ-34230288) та відповідачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Наталією Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за №9474 не визнано не дійсним, а тому у суду є всі підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017р.(корівник, загальною площею 764,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1044; визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017р (загальною площею 40,6 кв.м.) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1047; визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017р. (площею 0,237 Га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0051 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1051; визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017р. (площею 0,1621 Га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0052.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Крім того, згідно п.1 ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. А відтак витрати про відшкодування позивачу судових витрат, які складаються із судового збору, слід солідарно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 23, 141, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017 р.(корівник, загальною площею 764,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1044;

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.05.2017р (загальною площею 40,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1047;

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017р. (площею 0,237 Га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0051 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1051;

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2017р. (площею 0,1621 Га, кадастровий номер 4622781000:01:007:0052.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Продавцем: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Покупцем: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмилою Данилівною та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 в користь ТзОВ "Міропласт" ( код ЄДРПОУ 34230288, МФО 307071, що знаходиться за адресою: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, 1) судовий збір в розмірі 8408 гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 17.03 2021 року.

Суддя: Мікула В. Є.