Ухвала

від 16.03.2021 по справі 595/378/21

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/378/21

Провадження № 2/595/206/2021

У Х В А Л А

16.03.2021

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті матері її чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме нажитловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вартістю 52573 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Проте, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України , зокрема позивачем не чітко викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів щодо підтвердження вказаних обставин.

Так, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, крім іншого, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено докази, що підтверджують викладені нею обставини позову.

З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування на ціле домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що згідно виписки з погосподарської книги №7 за 1991-1995 рр. Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, станом на 01.04.1991 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була головою домогосподарства, а саме житлового будинку, побудованого 1959 року, та господарської будівлі 1960 року, які знаходяться в с.Малі Заліщики Бучацького району Тернопільської області, однак не зазначає, до якої суспільної категорії дворів (двору колгоспника чи двору робітника) відносилося спірне домоволодіння.

Проте, до матеріалів справи долучена копія з погосподарської книги за 1991-1995 рр., відповідно до якої, станом на 15 квітня 1991 року (день набрання чинності Законом України «Про власність» від 07 лютого 1991 року N 697-XII), господарство (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) мало статус колгоспного двору, де були зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно чинних на той час ст.ст.120, 123 ЦК (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Отже, як вбачається з вищенаведеного, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі набули право, по 1/5 частині кожен, на домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

За наведених обставин судом встановлено, що спадкодавцям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по 1/5 частині спірного домоволодіння, а тому частка в спадковому майні спадкодавців, що підлягає до спадкування складає 2/5 частини.

Докази, які б свідчили про те, що спадкодавцю ОСОБА_5 належить цілий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , як зазначає позивач, до матеріалів справи не долучені.

Вказані обставини позбавляють суд можливості повного та об`єктивного розгляду та вирішення даної справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення спору, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 187 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно- залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати 5 (п`ять) днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. І. Тхорик