Рішення

від 16.03.2021 по справі 120/334/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 р. Справа № 120/334/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Кравчука М.О., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (надалі - ТОВ "Вінпродтрейд") до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної інформації на запит про надання інформації № 765 від 08.07.2020 та зобов`язання відповідача надати позивачу повну інформацію на зазначений запит з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08.07.2020 позивач надіслав відповідачу запит № 765 від 08.07.2020 про надання інформації. 23.07.2020 позивач отримав відповідь на цей запит за № 153-запит від 17.07.2020. Позивач вважає, що надана відповідь є недостовірною, неточною та містить неповну інформацію. Крім того, відповідач надав відповідь не на всі питання запиту, а саме питання за №№ 3.1 та 5 щодо підстав проведення закупівлі харчових продуктів для школярів без проведення публічних закупівель, на період коли діти не відвідували навчальні заклади, ким саме було прийнято таке рішення, на підставі яких норм законодавства проводилася закупівля без публічних торгів, в які саме навчальні заклади та в якій кількості було поставлено продукцію.

Позивач зазначає, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою встановлено з 12.03.2020 по 03.04.2020 карантин на всій території України шляхом заборони відвідування закладів освіти її здобувачам. Разом з тим, 12.03.2020 відповідач уклав договір поставки продуктів № 03/13К, відповідно до якого поставка продуктів харчування здійснювалася у заклади освіти в період карантину, тобто в період, коли школярі не відвідували навчальні заклади. При цьому представник позивача зауважує, що додані до відповіді на запит накладні не містять дату їх складання.

Крім того, на питання за №№ 7 та 8 щодо походження та якості закупленого товару відповідач фактично не надав відповідь, а лише повідомив, що Відділ освіти не володіє такою інформацією. Однак, на думку позивача, саме відповідач здійснює організацію харчування дітей у навчальних закладах за рахунок місцевого бюджету. Крім того, згідно з п. 3.3 Договору поставки № 03/13К від 12.03.2020 товар, що постачається, повинен мати необхідний сертифікат, або інший документ, що підтверджує якість товару. А оскільки інформація щодо походження та якість харчової продукції становить суспільний інтерес, вона не може бути обмежена у публічному доступі. Також позивач зазначає, що продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Відтак, оскільки відповідач не надав повну інформацію на запит, відповідач визнав себе розпорядником такої інформації. В протилежному випадку відповідач повинен був перенаправити частину вказаного запиту іншому розпоряднику інформації.

Крім того, позивач зауважує, що чинним законодавством передбачена можливість зазначення у запиті лише електронної адреси, на яку він може отримати лист-відповідь від розпорядника публічної інформації. Позивач вважає, що у відповідача наявна технічна можливість надати копії документів у сканованій формі.

Враховуючи наведене, позивач вважає дії Відділу освіти, як розпорядника публічної інформації, протиправними, а надану ним відповідь на запит неповною, а тому звертається до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Воодночас за результатами розгляду справи позивач просить вирішити питання про відшкодування йому витрат на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву ТОВ "Вінпродтрейд" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Так, суд встановив, що до позовної заяви позивач не додав документа, що підтверджує сплату судового збору у визначених законом порядку та розмірі. У зв`язку з цим позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

29.01.2021 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази доплати судового збору у належному розмірі та на належних розрахунковий рахунок.

Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Вінпродтрейд" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету позову, справу віднесено до категорії справ незначної складності з приводу оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України).

Також вказаною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100106948323 копію ухвали суду від 03.02.2021 разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами вручено відповідачу 08.02.2021.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі рекомендованої письмової кореспонденції.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Нормативів нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становить: пп. 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначений нормативний строк пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу ІІ Нормативів).

Отже, граничним днем отримання судом відзиву на позовну заяву слід вважати 02.03.2021 (у випадку якщо б відповідач направив його до суду поштовими засобами зв`язку за адресою свого місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, 15, смт. Літин, Вінницька область, 22300).

Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення судом рішення, яка є останнім днем для судового розгляду справ цієї категорії, на адресу суду не надходив відзив відповідача на позовну заяву.

Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Водночас дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) на лікарняному в період з 02.03.2021 по 15.03.2021 включно.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що 08.07.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулося до розпорядника публічної інформації Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області із запитом № 1765, в якому просило:

1) зареєструвати та розглянути запит;

2) надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації запиту;

3) надати копію договору та додатки, специфікації до цього договору;

3.1) коли, ким і на підставі яких законодавчих актів прийнято рішення про укладення даного договору, вказати ПІБ посадової (службової) особи (осіб), дату прийняття рішення, статтю, назву, номер закону та/або нормативно-правового акту на підставі якого прийнято вищезгадане рішення та надати його копію;

4) надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:

4.1) яку кількість борошна та круп було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору № 03/13К від 12.03.2020?

4.2) надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору та копії всіх платіжних доручень і (або) іншого документу, що підтверджують оплату товару по цьому договору;

4.3) яке саме борошно та крупи (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну за 1 кг) згідно укладеного договору від 12.03.2020 р. № 03/13К із ФОП ОСОБА_1 .?

4.4) чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі борошна та круп (вказати найменування кожного виду та змінену ціну 1 кг)?

4.5) у разі зміни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів;

4.6) вказати змінену ціну та яку кількість борошна та круп (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено;

4.7) яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю борошна та круп (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?

5) в які навчальні заклади замовника та в якій кількості було поставлено дану продукцію, надати копії накладних та/або іншого документу, що це підтверджує;

6) надати інформацію яка кількість дітей відвідувала навчальні заклади відділу освіти Літинської районної державної адміністрації в період з 13.03.2020 р. по теперішній час (вказати назву, місце знаходження, ПІБ керівника навчального закладу та кількість учнів, які відвідували навчальний заклад з вказанням вікової категорії та вказати ПІБ, посаду особи (осіб), яка здійснювала приймання цих продуктів в цих навчальних закладах під час виконання цього договору;

7) надати інформацію, у якій вказати яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси);

8) надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції та забезпечують надання інформації про харчовий продукт, а також забезпечують простежуваність щодо харчового продукту, що пропонувався і (або) постачався ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору;

9) надати копію плану закупівель відділу освіти Літинської районної державної адміністрації на 2020 рік з усіма додатками;

10) повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІБ, займану посаду та контактний номер телефону;

11) надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти, на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

12) надати відповідь на вказаний запит, надати запитувану інформацію та надати копії запиту даних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034 та копії запитуваних документів на електронну адресу TOB "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net.

23.07.2020 позивач отримав відповідь на запит від 17.07.2020 № 153-запит, в якій було повідомлено наступне:

1) даний запит зареєстрований та розглянутий;

2) отримано 10.07.2020 та зареєстровано 10.07.2020 № 153-запит;

3) копія договору № 03/13К від 12.03.2020 додається;

3.1) відповідальною особою за укладання договору - Нападовська Тетяна Юхимівна , головний бухгалтер централізованої бухгалтерії відділу освіти;

4) інформація про використання бюджетних коштів, а саме:

4.1) відділом освіти закуплено крупа гречана - 196,00 кг; крупа ячмінна - 58,00 кг; рис - 89,00 кг; крупа пшенична - 30,00 кг; геркулес - 1,00 кг; горох - 13,00 кг; борошно пшеничне першого ґатунку - 73,00 кг;

4.2) запитувані Вами документи, а саме копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, складається з 36 сторінок. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більше як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання, сканування та друк. Граничні норми витрати на копіювання, сканування або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 740 (зі змінами). Розмір фактичних витрат на копіювання, сканування або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, та порядок відшкодування цих витрат, затверджені наказом відділу освіти Літинської РДА від 25.05.2020 № 133. На підставі вищенаведеного, направляємо Вам рахунок для здійснення оплати витрат на викопіювання, сканування або друк запитуваного документу. Після оплати рахунку необхідно надіслати у зручний для Вас спосіб (факс, пошта тощо) до відділу освіти Літинської РДА підтверджуючий документ щодо оплати. Одержати запитувану Вами інформацію Ви можете після отримання відділом освіти Літинської РДА підтверджуючого документа щодо повної оплати витрат на копіювання, сканування або друк запитуваних документів;

4.3) було закуплено круп гречана - 36,00 грн/кг, крупа ячмінна - 14,51 грн/кг, рис - 28,00 грн/кг, крупа пшенична - 16,50 грн/кг, горох - 13,23 грн/кг, геркулес- 25,00 грн/кг, борошно пшеничне першого ґатунку - 14,50 грн/кг;

4.4) протягом терміну виконання договору ціна закупівлі на продукти харчування не мінялася;

4.5) -;

4.6) -;

4.7) по вищевказаному договору на закупівлю продуктів харчування було використано 12154,50 грн;

5) інформація про перелік навчальних закладів замовника в які постачалася дана продукція та в якій кількості вказана у накладних до даного договору;

6) з 13.03.2020 року по 29.05.2020 року діти не відвідували заклади освіти Літинського району;

7) інформація щодо виробника продукції вказано в деклараціях виробників;

8) копії посвідчень про якість, декларації виробника зберігаються в місцях поставки даної продукції (закладах освіти);

9) копії планів закупівель відділу освіти Літинської районної державної адміністрації на 2020 рік складають 10 сторінок та внесені в рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання, сканування або друк запитуваного документу, одержати які Ви можете після отримання відділом освіти Літинської РДА підтверджуючого документа щодо повної оплати витрат на копіювання, сканування або друк запитуваних документів;

10) відповідальна особа за надання інформації на даний запит - юрист відділу освіти Бовкун Інна Анатоліївна, тел. НОМЕР_1 ;

11) Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" на електронну адресу відділу освіти: litin.vorda@ukr.net.

До відповіді на запит відповідач додав копію договору № 03/13К від 12.03.2020 на 4 стор., заявку № 114 від 16.07.2020 на 1 стор, рахунок № 114 від 16.07.2021 на 1 стор. та копії накладних на 3 стор.

Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну, неточну та неповну інформацію у відповідь на запит № 765 від 08.07.2020 та без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Відтак за захистом свого права на інформацію позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34, ст. 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області як до розпорядника публічної інформації із запитом № 765 від 08.07.2020 (вх. № 153-запит від 10.07.2020) з приводу постачання продуктів харчування до закладів освіти Літинського району Вінницької області на підставі договору № 03/13К від 12.03.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Позивач зазначає, що відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит № 765 від 08.07.2020, зокрема на наступні питання запиту під №№ 3.1, 5, 7 та 8:

3.1) коли, ким і на підставі яких законодавчих актів прийнято рішення про укладення даного договору, вказати ПІБ посадової (службової) особи (осіб), дату прийняття рішення, статтю, назву, номер закону та/або нормативно-правового акту на підставі якого прийнято вищезгадане рішення та надати його копію;

5) в які навчальні заклади замовника та в якій кількості було поставлено дану продукцію, надати копії накладних та/або іншого документу, що це підтверджує;

7) надати інформацію, у якій вказати яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси);

8) надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції та забезпечують надання інформації про харчовий продукт, а також забезпечують простежуваність щодо харчового продукту, що пропонувався і (або) постачався ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.

Як видно з відповіді Відділу освіти від 17.07.2020 № 153-запит, у відповідь на вказані запитання відповідач зазначив, що:

3.1) відповідальною особою за укладання договору - Нападовська Тетяна Юхимівна , головний бухгалтер централізованої бухгалтерії відділу освіти;

5) інформація про перелік навчальних закладів замовника в які постачалася дана продукція та в якій кількості вказана у накладних до даного договору;

7) інформація щодо виробника продукції вказано в деклараціях виробників;

8) копії посвідчень про якість, декларації виробника зберігаються в місцях поставки даної продукції (закладах освіти).

Надаючи оцінку вказаній відповіді на запит, суд враховує, що позивач у зазначених пунктах запиту просив надати інформацію про те коли, ким і на підставі яких законодавчих актів прийнято рішення про укладення даного договору, вказати ПІБ, посадової (службової) особи (осіб), дату прийняття рішення, статтю, назву, номер закону та/або нормативно-правового акту на підставі якого прийнято вищезгадане рішення та надати його копію; яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси); в які навчальні заклади замовника та в якій кількості було поставлено дану продукцію; надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що пропонувалася і (або) постачалася ФОП ОСОБА_3 протягом всього терміну виконання даного договору.

Відповідач же у відповіді на вказані пункти запиту 3.1, 5, 7, 8 зазначив, що відповідальна особа за укладення договору - Нападовська Тетяна Юхимівна , головний бухгалтер централізованої бухгалтерії Відділу освіти; інформація про перелік навчальних закладів замовника в які постачалась дана продукція та в якій кількості вказана в накладних до даного договору; інформація щодо виробника продукція вказана в деклараціях виробників; копії посвідчень про якість, декларація виробника зберігаються в місцях поставки даної продукції (закладах освіти).

З огляду на зміст сформованої відповідачем відповіді на поставлені питання, суд погоджується з доводами позивача щодо надання неповної відповіді на його (позивача) запит.

Крім того, відповідаючи на запитання позивача № 7, Відділ освіти зазначив лише те, що інформація про виробника продукції вказана у деклараціях виробників. Тобто судом з`ясовано, що чіткої та конкретної відповіді на таке питання відповідач не надав. Крім того, посилаючись на інформацію, яка міститься в деклараціях виробників, відповідач таких документів не надав.

Суд враховує, що посилання відповідача на окремі документи, які фіксують юридично значимі факти та дії, які подані для підтвердження/спростування наявності чи відсутності конкретних операції не може оцінюватись судом як належний спосіб надання відповіді на запиту. Крім цього, надання копій документів, про які запитував позивач та текстова відповідь по суті запиту в силу вимог Закону № 2939-VI вважаються окремими елементами відповіді на запит.

Тому посилання відповідача на можливість позивача дізнатися частину запитуваної інформації з інших документів суперечить нормам Закону № 2939-VI та вказує на неповноту наданої відповіді.

Згідно зі статтею 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Оскільки повну інформацію на запит позивача відповідач не надав, останній фактично визнав себе розпорядником цієї інформації. У протилежному випадку відповідач повинен був здійснити перенаправлення цього запиту в частині інформації, якою не володіє, іншому розпоряднику. При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач. Більше того, предметом розгляду цієї справи є надання не відповідного документа, а надання публічної інформації, яка згідно Законом № 2939-VІ може бути відображена та задокументована будь-яким засобом та на будь-яких носіях, та яка була отримана/створена в процесі виконання, зокрема, суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством.

З огляду на зазначене, дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту позивача про надання інформації від 08.07.2020 року № 7765 суд визнає протиправними.

Крім того, позивач не погоджується з повнотою наданої відповідачем інформації щодо відповідей Відділу освіти на питання № 8 запиту ТОВ "Вінпродтрейд" від 08.07.2020 № 765.

Перевіряючи доводи в цій частині, суд зазначає таке.

Звертаючись до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, позивач просив надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції та забезпечують надання інформації про харчовий продукт, а також забезпечують простежуваність щодо харчового продукту, що пропонувався і (або) постачався ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.

У відповідь на вказане запитання відповідач повідомив, що копії посвідчень про якість, декларації виробника зберігаються в місцях поставки даної продукції (закладах освіти).

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями позивача, що надана відповідь не є повною і відповідач без наведення належного обґрунтування фактично відмовив у наданні запитуваної інформації з тих підстав, що він нібито не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно з пункту 3.3 договору № 03/13К від 12.03.2020 товар, що поставляється, повинен мати необхідний сертифікат, або інший документ що підтверджує якість товару.

Відповідно до пункту 6.3.3 вказаного Договору Постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язаний надати Покупцю (Відділ освіти) сертифікат відповідності якості, санітарно-гігієнічні висновки, інші документи, передбачені чинним законодавством.

Отже, суд наголошує на тому, що за умовами договору саме відповідачу, а не будь-кому іншому постачальник зобов`язаний надати вищезазначені документи щодо якості продукції, в тому числі печива.

Відтак суд вважає безпідставними та не бере до уваги посилання відповідача на те, що посвідчення про якість товару у Відділі освіти відсутні, оскільки вони надавалися безпосередньо до закладів освіти - одержувачів продуктів харчування.

Крім того, навіть якщо вважати, що сертифікат або інший документ, що підтверджує якість товару, дійсно надавався постачальником в освітні заклади, куди постачався товар на виконання умов договору № 03/13К від 12.03.2020, то це не звільняє відповідача від обов`язку отримати такі документи та забезпечити їх належне зберігання.

Так, відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).

Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення.

Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5, підрозділ 6 "Якість продукції, стандартизація, технічний контроль продукції", строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.

Водночас згідно з пунктом 2.10 цього переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Отже, у відповіді на запит відповідач безпідставно посилається на відсутність в нього обов`язку із зберігання документів про якість харчової продукції, адже строк їх зберігання станом на дату подання позивачем запиту не закінчився, тоді як обов`язок відповідача отримати такі документи прямо визначений договором № 03/13К від 12.03.2020.

При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач.

Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що:

по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом;

по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті № 765 від 08.07.2020;

по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами правомірності своїх дій не обґрунтував, доводів позивача не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відтак, враховуючи з`ясовані обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ "Вінпродтрейд" належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 765 від 01.09.2020 про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 765 від 08.07.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору вартість 1 (однієї) години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів.

Як вбачається з актом приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2021 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 765 від 01.09.2020, адвокатом Кравчуком М.О. позивачу надано правничу допомогу у виді складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 765 від 08.07.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Адвокатом було затрачено 2 (дві) години часу. Вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. При цьому загальна вартість наданих послуг розраховувалась наступним чином: 2000,00 (грн) х 2 (год) = 4000,00 грн. Враховуючи пункт 2.1 Договору, згідно з яким вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн, загальна вартість наданої товариству правової допомоги склала 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 4270 від 29.01.2021 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги за Договором № 765 від 01.09.2020.

Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними, допустимим та достовірними доказами.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області позивачу належить присудити витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Відтак за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, а всього 5270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо надання неповної інформації на запит товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації № 765 від 08 липня 2020 року.

Зобов`язати Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи, надати товариству з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" повну інформацію на запит про надання інформації № 765 від 08 липня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн, а всього 5270,00 грн (п`ять тисяч двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (код ЄДРПОУ 34886897, місцезнаходження: вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034);

2) представник позивача: адвокат Кравчук Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Театральна, 51, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області (код ЄДРПОУ 02141383, місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, 15, смт. Літин, Вінницька область, 22300).

Повне судове рішення складено 16.03.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович