Рішення

від 18.03.2021 по справі 120/6768/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2021 р. Справа № 120/6768/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" до Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач 1), Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач 2) про зняття арешту.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що із відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна йому стало відомо про те, що усе майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" знаходиться під арештом, який був накладений згідно постанов від 08.06.2005 ВДВС Тростянецького управління юстиції та від 16.09.2008 ВДВС Ладижинського міського управління юстиції. З метою вирішення питання щодо зняття відповідного арешту, позивач звернувся із запитами до відповідачів, однак, останні його повідомили про відсутність незавершених виконавчих проваджень, в межах яких накладено арешт на майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

З огляду на викладене, а також з метою зняття арешту з майна ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 08.12.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Судове засідання у справі призначено 18.12.2020.

Крім того, даною ухвалою також витребувано у відповідачів належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчих проваджень, в межах яких було винесено постанови АА №835238 від 24.05.2005 та від 10.09.2008 про арешт майна Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

Ухвалою від 18.12.2020 відкладено судовий розгляд справи до 22.12.2020, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 22.12.2020 відкладено судовий розгляд справи до 13.01.2021, з огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою від 13.01.2021 вирішено повторно витребувати у Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчих проваджень, в межах яких було винесено постанови АА №835238 від 24.05.2005 та від 10.09.2008 про арешт майна Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

Даною ухвалою також відкладено судовий розгляд справи до 20.01.2021.

Ухвалою від 20.01.2021 вирішено витребувати у відповідачів та зобов`язати їх надати суду в 7-денний строк з дня отримання копії даної ухвали наявну у них інформацію (підтверджену відповідними доказами) щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 та від 10.09.2008, а саме:

- номера відповідних виконавчих проваджень;

- докази передачі виконавчих проваджень до архіву (із зазначенням підстав їх передачі);

- витяги із журналів обліку завершених виконавчих проваджень (у випадку, якщо такі виконавчі провадження були завершені);

- акти вилучення виконавчих проваджень до знищення (у випадку їх знищення).

Крім того, з огляду на витребування додаткових доказів, судове засідання 20.01.2021 відкладено до 01.02.2021.

Судове засідання 01.02.2021 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 08.02.2021.

Ухвалою від 08.02.2021 вирішено повторно витребувати у Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язати його надати суду в 7-денний строк з дня отримання копії даної ухвали наявну у нього інформацію (підтверджену відповідними доказами) щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 та від 10.09.2008, а саме:

- номера відповідних виконавчих проваджень;

- докази передачі виконавчих проваджень до архіву (із зазначенням підстав їх передачі);

- витяги із журналів обліку завершених виконавчих проваджень (у випадку, якщо такі виконавчі провадження були завершені);

- акти вилучення виконавчих проваджень до знищення (у випадку їх знищення).

Даною ухвалою також відкладено судовий розгляд справи до 18.02.2021.

Ухвалою від 18.02.2021 відкладено судовий розгляд справи до 25.02.2021, у зв`язку з не наданням відповідачем 1 витребуваних судом матеріалів та не закінченням встановленого судом строку на їх надання.

Ухвалою від 25.02.2021 відкладено судовий розгляд справи до 01.03.2021, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача 2 про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою від 01.03.2021 вирішено витребувати у Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язати його надати суду в 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали наявну у нього інформацію (підтверджену відповідними доказами) щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 та від 10.09.2008, а саме:

- номера відповідних виконавчих проваджень;

- докази передачі виконавчих проваджень до архіву (із зазначенням підстав їх передачі);

- витяги із журналів обліку завершених виконавчих проваджень (у випадку, якщо такі виконавчі провадження були завершені);

- акти вилучення виконавчих проваджень до знищення (у випадку їх знищення).

Даною ухвалою також відкладено судовий розгляд справи до 11.03.2021.

Судове засідання 11.03.2021 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання при значено на 18.03.2021.

В судове засідання представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача 1 в судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, в матеріалах справи наявні заяви представника відповідача 1 про розгляд даної справи без його участі.

При цьому, позиція відповідача 1 з приводу заявлених позовних вимог викладена у відзиві на позовну заяву, в якому останній, керуючись положеннями п. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", просить суд вирішити дану справу у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Позиція відповідача 2 з приводу заявлених позовних вимог викладена у поданому ним відзиві на позовну заяву, в якому останній зазначив, що станом на 08.12.2020 у відділі ДВС незавершені виконавчі провадження, за якими боржником було б ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" не перебувають. Також зазначив, що перевірити наявність арешту майна боржника, накладеного 25.04.2005, не є можливим, адже строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить 3 роки. З огляду на викладене, відповідач 2, керуючись положеннями п. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", просить суд вирішити дану справу у відповідності до норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 та ст. 268 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" перебуває під арештом, накладеним згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 (Тростянецького ВДВС районного управління юстиції) та від 10.09.2008 (Ладижинського ВДВС міського управління юстиції Вінницької області).

З метою зняття відповідного арешту, 04.11.2020 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою щодо зняття арешту з майна ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

Листом від 06.11.2020 відповідач 2 повідомив, що станом на 06.11.2020 у відділі ДВС незавершені виконавчі провадження, за якими боржником було б ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" не перебувають. Також зазначив, що перевірити наявність арешту майна боржника, накладеного 25.04.2005, не є можливим, адже строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить 3 роки.

Крім того, 05.11.2020 позивач також звернувся до відповідача 1 із заявою щодо зняття арешту з майна ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

05.11.2020 відповідачем 1 надано довідку №8404 відповідно до якої, станом на 05.11.2020 на виконання у Ладижинському міському відділі ДВС перебувають виконавчі провадження №42668295, №44353307, №58575629, №62831766. Разом із тим, по жодному з вищевказаних виконавчих проваджень постанови про накладення арешту на майно не виносились.

З огляду на викладене, а також з метою зняття арешту з майна, позивач, керуючись положеннями п. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (№606-XIV) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

В даному ж випадку, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" перебуває під арештом, накладеним згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 (Тростянецького ВДВС районного управління юстиції) та від 10.09.2008 (Ладижинського ВДВС міського управління юстиції Вінницької області).

З метою перевірки стану виконавчих проваджень, ухвалами від 08.12.2020 та від 13.01.2021 судом витребувано у відповідачів належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчих проваджень, в межах яких було винесено постанови АА №835238 від 24.05.2005 та від 10.09.2008 про арешт майна Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

На виконання вимог ухвали від 08.12.2020 відповідач 2 повідомив, що надання матеріалів виконавчих проваджень не є можливим, адже строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить 3 роки.

Про аналогічні обставини також повідомив і представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву, поданому 16.01.2021.

З приводу наведеного, суд зазначає, що дійсно, згідно з п. 9.9 наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до п. 9.10 цього наказу, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Вказані положення щодо знищення завершених виконавчих проваджень повністю узгоджуються з положеннями, викладеними в Правилах ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5.

Таким чином, завершення виконавчого провадження та закінчення строків зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень є підставою для їх знищення.

З огляду на викладене, ухвалою від 20.01.2021 вирішено витребувати у відповідачів наявну у них інформацію (підтверджену відповідними доказами) щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 та від 10.09.2008, а саме: номера відповідних виконавчих проваджень; докази передачі виконавчих проваджень до архіву (із зазначенням підстав їх передачі); витяги із журналів обліку завершених виконавчих проваджень (у випадку, якщо такі виконавчі провадження були завершені); акти вилучення виконавчих проваджень до знищення (у випадку їх знищення); у разі знищення перелічених вище матеріалів - надати відповідні докази. У випадку відсутності відповідної інформації відповідачам запропоновано надати письмові пояснення.

02.02.2021 від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в який представник відповідача пояснив причини неможливості надання витребуваних судом доказів, які зумовлені передачею усіх матеріалів відділу державною виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції.

Крім того, листом від 25.02.2021 представник відповідача 1 повідомив, що перевірити наявність арешту майна боржника, накладеного 10.09.2008 Ладижинським МВ ДВС Тростянецького МРУЮ, неможливо, так як згідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказу Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5 із змінами і доповненнями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Крім того, станом на 01 січня 2011 року функціанували 23 районних та 23 міських управління юстиції. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2012 року №761 "Про реорганізацію та утворення деяких територіальних органів Міністерства юстиції" та наказу Міністерства юстиції України від 7 вересня 2012 року №132/5 "Про реорганізацію Тростянецького районного і Ладижинського міського управління юстиції" було створено Тростянецьке міськрайонне управління юстиції шляхом злиття Тростянецького районного і Ладижинського управління юстиції. Відповідно до чого, вся номенклатура справ була передана до Тростянецького міського управління юстиції. Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №99 "Про реформування територіальних органів МЮ та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" - включення відділів до структури Головного управління юстиції - Тростянецький міжрайонний відділ управління юстиції у Вінницькій області ліквідовано.

З огляду на викладене, зазначив, що Ладижинський МВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), не має можливості надати витребувані судом матеріали.

Враховуючи обставини, повідомленні представником відповідача 1, ухвалою від 01.03.2021 вирішено витребувати у Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) наявну у нього інформацію (підтверджену відповідними доказами) щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" згідно постанов №АА 835238 від 25.04.2005 та від 10.09.2008, а саме: номера відповідних виконавчих проваджень; докази передачі виконавчих проваджень до архіву (із зазначенням підстав їх передачі); витяги із журналів обліку завершених виконавчих проваджень (у випадку, якщо такі виконавчі провадження були завершені); акти вилучення виконавчих проваджень до знищення (у випадку їх знищення); у разі знищення перелічених вище матеріалів - надати відповідні докази.

Листом від 04.03.2021 за №3063/2.4/0-21 Центрально-Західне Міжрегіональне управління юстиції (м. Хмельницький) повідомило, що до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) номенклатурні справи, що стосуються роботи територіальних відділів державної виконавчої служби Вінницької області, зокрема здавальні описи (завершених виконавчих проваджень), реєстр завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, акти про вилучення виконавчих проваджень для знищення - не передавались. З огляду на викладене, надати запитувану інформацію не вбачається можливим.

Таким чином, судом вжито усіх залежних від нього заходів щодо перевірки стану виконання виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешт на майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", а також актуальність такого арешту.

При цьому, відповідачі на виконання вимог ухвал суду про витребування відповідних доказів лише повідомили про неможливість надання будь-яких матеріалів на підтвердження правомірності перебування майна позивача під арештом, посилаючись на закінчення строків зберігання матеріалів виконавчих проваджень, визначених Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказу Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5.

В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті спірних правовідносин суд також враховує, що відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" (№606-XIV), державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 50 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 того ж Закону у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

В усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII).

В даному ж випадку, суд дійшов висновку, що відповідачами, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено наявність відкритого виконавчого провадження та не підтверджено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)".

Таким чином, враховуючи те, що згідно пояснень відповідачів виконавчі провадження, в рамках яких накладено арешт на майно позивача, були знищені, а також беручи до уваги не надання відповідачами доказів правомірності існування арешту, накладеного на майно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження, є зняття арешту з його майна, накладеного постановами Тростянецького ВДВС районного управління юстиції №АА 835238 від 25.04.2005 та Ладижинського ВДВС міського управління юстиції Вінницької області від 10.09.2008.

Разом із тим, враховуючи те, що в межах розгляду даної справи, суд був позбавлений можливості ознайомитись із матеріалами виконавчих проваджень та визначити перелік об`єктів рухомого та нерухомого майна ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", на який було накладено спірний арешт, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог даного позову в повному обсязі, зокрема, шляхом зняття арешту з усього майна позивача.

В той же час, на переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобов`язання відповідачів зняти арешт з майна ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", який накладений постановами Тростянецького ВДВС районного управління юстиції №АА835238 від 25.04.2005 та Ладижинського ВДВС міського управління юстиції Вінницької області від 10.09.2008.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідачів, а також не встановлено факту порушення відповідачами законних прав та інтересів позивача, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Ладижинський міський відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) та Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт з майна Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)", накладений постановами Тростянецького ВДВС районного управління юстиції №АА835238 від 25.04.2005 та Ладижинського ВДВС міського управління юстиції Вінницької області від 10.09.2008.

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. ст. 255, 272 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" (вул. Гранітна, 15, м. Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679586);

Ладижинський міський відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (вул. Гранітна, 15, с. Губник, м. Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679586);

Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (вул. Процишина, 23, м. Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34261173).

Повний текст рішення складено 18.03.2021.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна