Постанова

від 18.03.2021 по справі 712/5997/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/5997/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Гаврилюк В.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Черкасхімбуд - Сучила Артема Олеговича на рішення Черкаський окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року (розглянута за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 06 жовтня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Черкасхімбуд до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2018 року, Приватне підприємство Черкасхімбуд (далі - позивач) звернулось до Черкаський окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову № 67/1354 управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 27.12.2017 року по справі про притягнення ПП Черкасхімбуд до відповідальності за п. 8 ч. 3 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана постанова відповідача є передчасною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки останній не мав права застосовувати фінансові санкції до позивача до закінчення строку, який наданий в приписі для усунення недоліків, а саме до 20.01.2018. Також, позивач зазначає, що управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради в складених документах вказує на те, що будівництво здійснюється з відхиленням від проекту, однак він жодних конкретних фактів про такі відхилення не надає.

Рішенням Черкаський окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що з 05 по 20 грудня 2017 року управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень з влаштуванням вхідної групи по вул. Лазарєва, 6 в м .Черкасах.

20.12.2018 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради складено акт, в якому зазначено виявлені наступні порушення:

- на інформаційному стенді інформація зазначена не в повному обсязі;

- замовнику передана проектна документація з порушенням, а саме: при вивченні проектної документації встановлено відсутність таких розділів: доступність обєкта для маломобільних груп населення; пожежно-технічна характеристика будівлі; інженерно - технчні заходи цивільного захисту (цивільної оборони); розділ забезпечення надійності та пожежної безпеки; розділ забезпечення енергоефективності - енергетичний паспорт; розрахунок класу наслідків (відповідності); розрахунку парковочних місць (у тому числі для інвалідів) та креслення не відповідають чинному законодавству;

- авторський нагляд здійснюється з порушенням містобудівного законодавства, а саме: зафіксовано відхилення від проектної документації під час ведення будівництва, ведення журналу авторського нагляду з порушенням;

- технічний нагляд здійснюється з порушенням, оскільки зафіксовано відхилення від проектної документації під час ведення будівництва;

- виконання будівельних робіт з порушенням (відхилення від проекту), а саме: межі між будинками по вул. Лазарева, 6 та вул. Лазарева, 4 менше встановлених проектом 3,5 м (по факту 3,2 м), що є порушенням дод. 31 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень .

20.12.2017 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 79, в якому зазначено, що директором ПП Черкасхімбуд ОСОБА_1 виконання будівельних робіт здійснюється з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів правил або затверджених проектних рішень (виконання будівельних робіт з відхиленням від проекту), чим порушено ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. 5 Про основи містобудування , ДБН А. 3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва . ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень .

20.12.2017 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради складено припис № 68 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В приписі також вказано про вчинене порушення, та зазначено, що з метою усунення виявлених порушень вимагають привести до вимог чинного законодавства в термін до 20.01.2018.

27.12.2017 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради винесено постанову № 67/1354 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою приватне підприємство Черкасхімбуд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частиною 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 79290,00 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, ПП Черкасхімбуд звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Повноваження управління щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 року № 2-929 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

У відповідності до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського та технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи управління, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, підставою для перевірки є звернення від 08 листопада 2017 року управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області за адресою: вул. Лазарєва, 6, м. Черкаси.

Матеріали справи свідчать про те, що з направленням на проведення позапланового заходу від 05 грудня 2017 року № 206 суб`єкт містобудування ознайомлений, про що свідчить запис у направлені. Отже, про проведення позапланового заходу позивач повідомлений належним чином.

Щодо порушень виявлених під час проведення позапланового заходу, колегія суддів зазначає наступне.

В описовій частині акту зазначено відповідні порушення та норми законодавства, а саме: ст. 31, 32, 34, 36 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 9 ЗУ Про архітектурну діяльність , ст. 5 ЗУ Про містобудівну діяльність , п. 12 Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011, Постанову КМУ № 903 від 11.07.2007 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури , ДБН А.2.2.-3:2014; ДБН В.1.1-7:2016, ДБН В.2.2-17:2006, ДБН В.2.6-31:2006, ДБН 360-92 Планування і забудова міських та сільських поселень , ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Відповідно до статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності 17 від лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Пунктом 7.1 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва передбачено, що при організації та використанні будівельних робіт мають бути дотримані прийняті проектно-технологічною документацією рішення щодо організації виробництва та щодо забезпечення комплексної безпеки будівництва.

Відповідно до дод. 3.1 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92, затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44 відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м.

Згідно із пунктами 4.1, 4.3, 4.8 ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Основними складовими вихідних даних є:

- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

- технічні умови;

- завдання на проектування (додаток Б);

Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.

Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки, зокрема встановлено, що ширина між будинками по вулиці Лазарєва, 6 та вул. Лазарєва, 4 менша 3,5 метрів, що передбачено проектом організації будівництва Реконструкція нежитлових приміщень з влаштування вхідної групи по вул. Лазарєва, 6 в м. Черкаси (фактично 3,20 м), що є порушенням дод. 3.1 ДБН 360-92** Планування і забудова міських та сільських поселень .

Тобто встановлено, що позивачем при виконанні будівельних робіт дійсно порушені вимоги будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з пунктами 17, 22 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Таким чином, винесення постанови про накладення штрафу за виявлене правопорушення не пов`язане з винесенням припису про усунення такого правопорушення. Зокрема, припис має на меті зобов`язати суб`єкт містобудування припинити порушення законодавства, в той час як постанова про накладення штрафу визначає розмір відповідальності за вже вчинене правопорушення.

Також, відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення

у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за бою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно пункту 8 частини 3 статті 2 вказаного Закону суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивачем допущено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, то управлінням відповідно до чинного на той момент законодавства України складений протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу № 64/1354 від 27.12.2017 у розмір 79290 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Черкасхімбуд - Сучила Артема Олеговича - залишити без задоволення, а рішення Черкаський окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 18 березня 2021 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль