Ухвала

від 17.03.2021 по справі 916/2142/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2142/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. (доповідач), Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілсайд Менеджмент"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року (головуючий - Ярош А. І., судді: Колоколов С. І., Разюк Г. П.)

у справі №916/2142/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілсайд Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандал`єджі"

про стягнення 665000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілсайд Менеджмент" (далі - ТОВ "Хілсайд Менеджмент") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандал`єджі" (далі - ТОВ "Сандал`єджі") про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 665000,00 грн.

Господарський суд Одеської області рішенням від 21 січня 2020 року у справі №916/2142/19 позов задовольнив; стягнув з ТОВ "Сандал`єджі" на користь ТОВ "Хілсайд Менеджмент" заборгованість з орендної плати в сумі 665000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 9975,00 грн.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12 січня 2021 року у справі №916/2142/19 рішення Господарського суду Одеської області від 21 січня 2020 року скасував; в задоволенні позову ТОВ "Хілсайд Менеджмент" до ТОВ "Сандал`єджі" про стягнення орендної плати відмовив.

12 лютого 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "Хілсайд Менеджмент" звернулось через суд апеляційної інстанції до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року у справі №916/2142/19, в якій просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у сумі 665000,00 грн. Отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року (1135000,00 грн).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

ТОВ "Хілсайд Менеджмент" у касаційній скарзі зазначає про наявність підстави для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у цій справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо сплати орендних платежів після спливу строку дії договору оренди.

Також скаржник посилається на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, неправомірно встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи (підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Крім того, ТОВ "Хілсайд Менеджмент" вказує, що справа має виняткове значення для останнього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки ТОВ "Сандал`єджі" дотепер не повернув орендоване майно в стані, в якому воно передавалось в оренду (самовільно зробив переобладнання), чим позбавляє позивача можливості використовувати своє майно на власний розсуд.

Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або на кількісні та якісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.

Крім того, твердження ТОВ "Хілсайд Менеджмент" щодо того, що товариство буде позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи також відхиляються Верховний Судом, оскільки Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним та припускає можливість набуття ним преюдиційного значення при розгляді інших спорів за участю цих же сторін.

Посилання ж на те, що ця справа має виняткове значення для позивача має загальний характер, а тому не свідчить про наявність винятку, передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Отже наведені у касаційній скарзі мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, а тому й підстави для відповідних висновків у суду касаційної інстанції відсутні.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Використання оціночних чинників, як-то: винятковість значення справи для скаржника , суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Хілсайд Менеджмент" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року у справі №916/2142/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілсайд Менеджмент" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року у справі №916/2142/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець