Ухвала

від 17.03.2021 по справі 910/18383/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18383/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. (доповідач), Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року (головуючий суддя - Коробенко Г. П., судді: Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року (суддя Демидов В. О.)

у справі №910/18383/19

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон",

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп" (далі - ТОВ "Аскона Груп") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору поруки від 10 листопада 2016 року №4Д11572И/П недійсним.

Господарський суд міста Києва рішенням від 6 серпня 2020 року у справі №910/18383/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовив.

15 лютого 2021 року ТОВ "Аскона Груп" звернулось через суд апеляційної інстанції до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року і направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

ТОВ "Аскона Груп" позовну заяву подано у 2019 році, її предметом є одна немайнова вимога.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі складав 1921,00 грн (за немайнову вимогу).

Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги складає 3842,00 грн (1921,00 грн х 200 % ставки).

Належними реквізитами для оплати судового збору є:

Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207

Скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року у справі №910/18383/19 до закінчення її перегляду в порядку касації.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір , є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник зазначив, що у зв`язку з запровадженням карантину в Україні та великою кількістю судових процесів ТОВ "Аскона Груп" не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

До касаційної скарги скаржником не додано доказів, які б підтверджували, що на момент подання касаційної скарги майновий стан скаржника є настільки незадовільним, що перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку в розмірі 3842,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "Аскона Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року у справі №910/18383/19 є надання Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року у справі №910/18383/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2020 року у справі №910/18383/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскона Груп", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець