УХВАЛА
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 560/3873/20
адміністративне провадження № К/9901/6213/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 560/3873/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЛАР до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
24.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021.
У липні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛАР" про стягнення в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 109 764,70 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛАР" подало до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 № 0139145804 та податкову вимогу від 10.12.2019 №148886-58.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, у задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЛАР про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відмовлено. Зустрічний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 17.10.2019 № 0139145804 та податкову вимогу від 10.12.2019 № 148886-58.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛАР" згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване як юридична особа.
На підставі пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України Головне управління ДПС в Хмельницькій області провело камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛАР" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних з квітень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 № 0139145804, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛАР" застосовано штраф на загальну суму 109 764,70 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Головне управління ДПС у Хмельницькій області надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю ПОЛЛАР податкову вимогу від 10.12.2019 №148886-58 на суму 109764,70 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 № 0139145804 у розмірі 109764,70 грн та податкова вимога від 10.12.2019 №148886-58 у розмірі 109764,70 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №560/3873/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 № 294-IX).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2019 № 0139145804 у розмірі 109764,70 грн та податкової вимоги від 10.12.2019 №148886-58 у розмірі 109764,70 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 560/3873/20 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 560/3873/20 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 19.03.2021 |
Номер документу | 95615858 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні