ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №812/1272/17
адміністративне провадження №К/9901/2274/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія у складі суддів Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О.)
у справі № 812/1272/17
за позовом ОСОБА_1
до 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області
про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
І. РУХ СПРАВИ
1. 07.09.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), у якому просив стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 28737, 39 грн.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з 23 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 07.10.2016 у розмірі 22677,83 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 07.10.2016 відмовлено.
4. 22.12.2017 касаційна скарга надійшла до Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі Бевзенка В.М. (головуючого судді), Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
5. До відкриття провадження у справі судді Бевзенко В.М., Шарапа В.М., Данилевич Н.А. заявили самовідводи, які мотивовані тим, що касаційну скаргу було передано без дотримання порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28.12.2017 задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., Шарапи В.М. у цій справі.
7. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 04.01.2018 для розгляду колегії суддів у складі: Кравчука В.М. (головуючого судді), Стародуба О.П., Коваленко Н.В. на підставі розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки керівника апарату Верховного Суду від 29.12.2017 №26/0/78-17.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 було відкрито провадження у справі.
9. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ ДСНС України у Луганській області.
11. Наказом №322 св від 07.10.2016 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту у відставку за п.176 п.п.3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров`я).
12. Відповідно до інформації, зазначеної в посвідченні серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
13. Згідно із наказами ГУ ДСНС у Луганській області ОСОБА_1 залучали до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області.
14. Відповідно до інформації, зазначеної у довідці ГУ ДСНС України у Луганській області від 12.02.2016 № 01-747/23 відповідно якій майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 в періоди з 22.07.2015 по день видачі довідки безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
15. Відповідно до довідок обліку робочого часу працівників, осіб рядового і начальницького складу 23 ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області в зоні проведення АТО на території Луганської області, табелів обліку робочого часу чергової зміни 23 ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області, нарядів на службу ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області, наказів 23 ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області по особовому складу від 17.08.2015 № 50, від 09.03.2016 № 10, від 10.05.2016 № 22, від 26.08.2016 № 48, від 12.09.2016 № 55, від 02.10.2016 № 57, ОСОБА_1 у періоди з 18.08.2015 по 02.09.2015, з 11.03.2016 по 25.03.2016, з 12.05.2016 по 10.06.2016, з 28.08.2016 по 10.09.2016 перебував у щорічній відпустці, та у періоди з 12.09.2016 по 02.10.2016 та з 02.10.2016 по 06.10.2016 перебував на лікарняному.
16. 26.07.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування й виплати йому грошової винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 07.10.2016.
17. Відповідач повідомив, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції з 22.07.2015 по 31.12.2015 не виплачувалась, у зв`язку із відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем в порушення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 та Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 №385 не зараховано та невиплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період такої участі.
19. Відповідач проти позову заперечував, покликався на те, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, а тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у п. 1 додатку 1 Постанови КМУ від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій .
20. Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій видатки, пов`язані з виконанням цієї постанови, здійснюється в межах призначень, передбачених у державному бюджеті для утримання органів, зазначених в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Кошторисні призначення на 2015 рік ДПРЧ-27 Головного управління на виплату винагороди всього підрозділу не виділялися і у тому числі ОСОБА_1 , тому і виплата винагороди не була здійснена.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 залучався до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 22.07.2015 по 07.10.2016, тому винагорода позивачу за участь в антитерористичній операції повинна сплачуватись за весь вказаний період за виключенням часу перебування позивача у відпустці.
22. Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено умови отримання позивачем винагороди за участь в АТО, а саме видані накази про залучення, підпорядкування ОСОБА_1 керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей, а також віднесення смт. Марківка Луганської області до району проведення АТО.
23. Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення винагороди із розрахунку 4 200 грн. ґрунтуються на тому, що в ході судового розгляду не надано докази безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише в інших районах (місцях) проведення АТО, а відтак з 21.01.2016 обчислення винагороди позивачу за участь в АТО повинна розраховуватись з розрахунку 1 200,00 грн. на місяць.
24. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відсутні підстави для виплати грошової допомоги за безпосередню участь у проведенні антитерористичній операції, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 та наказ Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015 втратили чинність з 21.01.2016. Крім того, з аналізу пункту 3 розділу ІІ Інструкції випливає, що незалежно від місця участі в АТО, чи то на лінії зіткнення чи то в інших районах проведення АТО грошова винагорода у розмірі 1 200 грн., чи 4 200 грн., виплачується саме за безпосередню участь в АТО, що повинно підтверджуватись певними доказами. Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про виплату винагороди з розрахунку 1 200 грн. на місяць за період з 21.01.2016 по 07.10.2016.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. У касаційній скарзі позивач покликався на те, що приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки, смт. Марківка, Луганської області є зоною проведення антитерористичної операції згідно розпорядження від 02.12.2015 №1275-р Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .
26. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, які зводиться до того, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується виключно за ті дні, коли особа залучалася до виконання завдань за призначенням, за наявності відповідних підтверджуючих документів. Разом з тим, позивач не надав доказів безпосередньої участі та виконання завдань керівництва штабу АТО, що свідчить про відсутність підстав для стягнення винагороди.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
28. Законом України Про боротьбу з тероризмом від 20.03.2003 № 638Л/І (далі - Закон № 638-УІ) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, забезпечення безпеки несення служби, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
29. Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього Закону, суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту.
30. Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону №638-УІ центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, підпорядковані їм органи управління у справах цивільної оборони та спеціалізовані формування, війська цивільної оборони здійснюють заходи щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності; беруть участь у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, а також здійснюють просвітницькі та практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту.
31. Статтею 13 Закону №638-УІ визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій ст. 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв`язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.
32. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
33. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі - Постанова №24), що діяла до 21.01.2016 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
34. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
35. Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1; розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.
36. Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
37. Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
38. Згідно п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком І до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24.
39. Пунктами 1, 2, 3 розділу II Порядку визначено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
40. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3 000 грн. на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 000 грн.
41. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у п. 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
42. П. 5 розділу II Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
43. Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - Постанова № 18), в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
44. Пунктом 1 Розділу II Інструкції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 № 385 передбачено, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4 200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1 200 гривень.
45. Згідно з п. 3 Розділу II Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО.
46. При цьому, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.
47. Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 07.10.2016.
48. Верховний Суд України в постановах від 01.08.2018 №820/4770/16, від 20.12.2019 №360/3453/16, від 24.01.2020 №812/1487/17, від 24.04.2020 №812/1511/17 сформулював такий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах:
винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.
однією з обов`язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО.
Така фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу АТО .
49. Суд не вбачає підстав у цій справі для відступу від таких висновків.
50. Посилання скаржника на те, що він брав безпосередню участь в АТО з 22.07.2015 по 07.10.2016 суд вважає безпідставними, оскільки вказаний період часу є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції.
51. Судами попередніх інстанції встановлено, що ані позивач, ані відповідач не надали докази безпосередньої участі ОСОБА_1 в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише в інших районах (містах) проведення АТО. Суд касаційної інстанції цих обставин переоцінювати не може.
52. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
53. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
54. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
55. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 328, 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 812/1272/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя Н.В. Коваленко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2021 |
Оприлюднено | 19.03.2021 |
Номер документу | 95616121 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Шишов Олег Олексійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Шишов Олег Олексійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Шишов Олег Олексійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Шишов Олег Олексійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Шишов Олег Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні