Постанова

від 18.03.2021 по справі 367/6201/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/6201/19 Головуючий у 1-й інст. - Линник В.Я.

Апеляційне провадження 22-ц/824/4499/2021 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Линника В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Фортуна - 1 , про відшкодування майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Фортуна - 1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 11 581,96 грн та витрати по оплаті Звіту №605-19 від 23.05.2019 року, що склала 1100 грн.

Посилається на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер: 3210900000:01:081:0083 за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці збудовано п`ятиповерховий будинок, а в ньому квартира відповідача за номером АДРЕСА_1.

20.05.2019 року, приблизно об 11 год. 58 хв. спрацювала сигналізація автомобіля. Вийшовши до автомобіля, позивач побачив, що на його автомобіль впала суха гілка (частина сухого дерева). В результаті падіння у автомобіля позивач виявив наступні пошкодження: розбите лобове скло у правій нижній частині та пошкодження даху автомобіля в двох місцях. Автомобіль перебував на спеціальнообладнаній автостоянці за будинком, за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-які обмежувальні знаки чи заборони щодо автостоянки на момент падіння гілки були відсутні. Дерево, з якого впала гілка, росте на прибудинковій території будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Автомобіль немає страховки на відшкодування завданої майнової шкоди. Свідками падіння сухої гілки дерева на його автомобіль стали: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Свідки разом з позивачем склали АКТ огляду транспортного засобу NissanTiida д.н.з. НОМЕР_1 від 20.05.2019 року, в якому було зафіксовано саму подію та пошкодження автомобіля. Позивач викликав поліцію для фіксації події. Потім він зателефонував представнику ОСББ ФОРТУНА -1 , який підійшов та пояснив, що дерево, з якого впала гілка на автомобіль, стоїть біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказане ОСББ обслуговує будинок, але земельна ділянка на якій стоїть будинок, до цього часу, тобто на 20.05.2019 року, не передана від власника земельної ділянки на баланс ОСББ ФОРТУНА -1 , а тому відповідальність за завдану шкоду позивачу, має нести саме власник землі. Для оцінки матеріальних збитків, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_6 , відповідно до Звіту від 23.05.2019 року №605-19 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nissan Tiida д.н.з. НОМЕР_1 вартість матеріального збитку складає 11581,96 грн. грн.96 копійок. Оплата за вищевказаний звіт склала 1100 грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 грудня 2020 року відмовлено в позові ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, судові витрати стягнути з відповідача.

Посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки №172717002 від 05.07.2019 року відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Тому є достатньо доказів для твердження, що власником (особою, яка зобов`язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки на якій вони розташовані. Третя особа опікується будинком за адресою: АДРЕСА_1 , але будь - яких договорів цивільно - правового характеру з власником земельної ділянки немає, тому саме відповідач у справі є балансоутримувачем земельної ділянки як власник та відповідно належним відповідачем у справі. Винними діями відповідача (протиправна винна поведінка (бездіяльність), який не забезпечив належний догляд за зеленими насадженнями, внаслідок чого суха гілка дерева впала та пошкодила автомобіль позивачу спричинена шкода, а відповідач несе відповідальність за шкоду, завдану майну позивача саме за неналежним утриманням земельних насаджень на присадибній ділянці.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням вимог ст.81 ЦПК України позивачем не надано доказів того, що дерево, частина якого пошкодила його автомобіль, перебуває на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 .

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що 20.05.2019 року об 11 год. 58 хв., за адресою: АДРЕСА_2, відбулось падіння сухої частини дерева, яка пошкодила автомобіль Nissan Tiida д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 14).

Згідно висновку про вартість від 25.05.2019 року вказаними пошкодженнями автомобіля ОСОБА_1 завдано шкоду в розмірі 11581, 96 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка 3210900000:01:081:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. (а.с. 10-11).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.7 ч.1 ст.17 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч.2 ст.13, п. 2, ст.21 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об`єктів благоустрою відносяться і прибудинкові території, а елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження на прибудинкових територіях.

Згідно п.2 ч.1 ст. 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів , балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів , громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про благоустрій населених пунктів , благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку, що відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває земельна ділянка, на якій розташоване дерево, суха частина якого впала та пошкодила автомобіль.

Проте, всупереч положенням вимог ст.81 ЦПК України позивачем не надано доказів того, що дерево, частина якого пошкодила його автомобіль, перебуває на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 .

Суд вірно не прийняв до уваги акт огляду транспортного засобу (а.с. 15), в якому вказана адреса земельної ділянки, на якій розташоване сухе дерево, як АДРЕСА_1 , оскільки згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2019 року (а.с. 18-20) та пояснень, відібраних у ОСОБА_1 від 20.05.2019 року встановлено, що пошкодження автомобіля відбулося за адресою АДРЕСА_2 , що також підтверджується висновком про відсутність кримінального правопорушення (а.с. 21).

Із фотокарток, доданих до позовної заяви, також не вбачається, що дерево розташовано на земельні ділянці в АДРЕСА_1 .

Враховуючи відсутність доказів вини ОСОБА_2 у завданні майнової шкоди ОСОБА_1 суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , балансоутримувачем земельної ділянки як власник та відповідно належним відповідачем у справі, апеляційний суд не приймає до уваги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно Акту огляду транспортного засобу Nissan Tiida д.н.з. НОМЕР_1 , 20.05.2019 року приблизно о 12:00 відбулось падіння сухої гілки, що відкололась від сухого дерева, яке розташоване біля будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок біля якого стояло сухе дерево знаходится на балансоутриманні ОСББ ОСББ Фортуна - 1 ( 08200, м. Ірпінь, вул. Ново-Оскольська,1-м) .

При падінні гілка впала на спеціально обладнані паркувальні місця, що знаходяться на території задньої частини будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , що обслуговується (балансоутримувач) ТОВ Девелоперська Група Ю.С.Ж. (а.с.15).

Голова правління ОСББ ОСББ Фортуна - 1 надав до суду першої інстанції пояснення, в яких вказав, що ОСББ не є власником чи балансоутримувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . ОСББ після створення неодноразово зверталося до забудовника ОСОБА_7 з проханням передати всю належну документацію та земельні ділянки під будинком в управління ОСББ. Крім того, ОСББ зверталось до Держземагенства України з проханням передати проектну документацію на земельні ділянки, які знаходяться під будинком. Однак жодне це звернення не було задоволено. Земельні ділянки та уся технічна документація залишається у власності забудовників (а.с.67-68).

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Апеляційний суд звертає увагу, що доказів відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України на підтвердження того, що дерево, суха частина якого впала та пошкодила автомобіль позивача, розташоване на земельні ділянці в АДРЕСА_1 , позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Доказів винесення меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 на місцевості позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Позивач посилається на те, що його автомобіль перебував на спеціально обладнаній автостоянці за будинком за адресою: АДРЕСА_2 , проте доказів про надання дозволу на автостоянку позивачем суду не надано та матеріли справи не містять.

Оскільки доказами відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України позивачем не доведено вину ОСОБА_2 у завданні шкоди позивачу, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Тобто, твердження скаржника про те, що винними діями відповідача йому спричинена майнова шкода не знайшли свого підтвердження при розгляді справи ані в суді першої, ані апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 грудня 2020 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 березня 2021 року.

Головуючий Рубан С.М.

Судді Заришняк Г.М.

Мараєва Н.Є.