Рішення

від 18.03.2021 по справі 621/3413/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/3413/20

Провадження № 2/621/307/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в заочному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Харківська товарна біржа про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,

в с т а н о в и в:

14.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Харківська товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, а саме біржового договору, укладеного 13.04.2000 між Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області та позивачем, зареєстрований на Харківській товарній біржі за № Г2-28/2000, за яким відбулася купівля-продаж житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 13 квітня 2000 року ОСОБА_1 , як покупець з одного боку та Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області (на даний час ГУ ДПС у Харківській області), як продавець, уклали біржовий договір № Г2-28/2000, за яким продавець передав у власність ОСОБА_1 , житловий будинок, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 . 13.04.2000 договір було зареєстровано та посвідчено брокерами брокерської контори - Харківська товарна біржа за № Г2-28/2000, підпис сторін засвідчено підписами брокерів, а також скріплено печаткою та засвідчено підписом її президента.

За договором № Г2-28/2000, ОСОБА_1 отримала житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 31, кв.м., який продано за 2039 грн.

14.04.2000 позивач отримала реєстраційне посвідчення про те, що придбаний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вцілому належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу зареєстрованого на Харківській товарній біржі 13.04.2000 за № Г2-28/2000. Реєстраційне посвідчення записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим номером № 81 в Зміївському малому держпідприємстві технічної інвентаризації та є невідємною частиною правовстановлюючого документу.

У подальшому ОСОБА_1 отримано право власності на земельну ділянку, на якій розташований куплений житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,15 га., кадастровий номер 6321755305:00:001:0220.

Ринкова вартість вказаного будинку станом на 04.12.2000 року складає 69169,05 грн., що підтверджується висновком про вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки укладений між сторонами договір нотаріально посвідчено не було, за вимогами діючого законодавства він є недійсним.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 13.01.2021.

13.01.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Гетьман О.М.

02.02.2021 належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися, судове засідання відкладе з причин не прибуття представників відповідача та третьої особи.

17.02.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Гетьман О.М.

09.03.2021 та 18.03.2021 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Гетьман О.М. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, що зокрема підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46). Відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, що зокрема підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 43, 49, 53). Заяв про відкладення розгляду справи, пояснень з приводу позову до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірною є дійсність договору № Г2-28/2000 купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований Харківською товарною біржею 10.11.1998 за реєстраційним № № Г2-28/2000, який був укладений між ОСОБА_1 та Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області, зареєстровано в Зміївському МДП бюро технічної інвентаризації, реєстраційне посвідчення записано у реєстрову книгу №2, реєстровий номер 81 (а. с. 11,12).

Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду та копії довідки КП Зміївське бюро технічної інвентаризації, містобудування та архітектури Зміївської районної ради Харківської області від 17.09.2020 № 1982 власником будинку житловою площею 31,9 кв.м. по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а. с. 13-17,18).

Відповідно до копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6314112072020, дата формування 06.11.2020 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 6321755305:00:001:0220, місце розташування: АДРЕСА_1 (а.с. 19-21).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року

Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України Про товарну біржу біржовою операцією визнається угода, яка в цілому відповідає умовам: представляє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товару, допущених до обороту на товарній біржі; якщо її учасники є членами біржі та якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за укладеною угодою дня.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про товарну біржу не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 2 ст. 47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Право позивача, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація в Зміївському МДП бюро технічної інвентаризації, реєстраційне посвідчення записано у реєстрову книгу №2, реєстровий номер 81 права власності на спірний будинок на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Харківською товарною біржею за реєстраційним № № Г2-28/2000, а не нотаріусом, станом на квітень 2000 року не суперечило чинному законодавству.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Зміївському МДП бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України Про власність , який діяв на той час, набула право власності на спірний будинок і правомірно володіє ним.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу будинку, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку № Г2-28/2000 від 13 квітня 2000 року, зареєстрованого на Харківській товарній біржі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач у позовній заяві не вимагав відшкодування судових витрат, понесених ним по сплаті судового збору, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, судом не вирішувалося.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 209, 220, 650, 657 ЦК України, ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР в редакції 1996 року, ст. 15 ЗУ Про товарну біржу суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір, укладений 13 квітня 2000 року між Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, зареєстрований на Харківській товарній біржі за №Г2-28/2000, згідно з яким відбулася купівля-продаж житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2021 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. № 46, код ЄРДПОУ 43143704.

Третя особа - Харківська товарна біржа, юридична адреса: 61058, м. Харків, просп. Науки, буд. № 5, код ЄРДПОУ 14086755.

Головуючий