Рішення

від 15.03.2021 по справі 711/9633/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9633/19

Номер провадження2/711/331/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хобта Юрія Михайловича, до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк про захист прав споживачів, визнання частково недійсними умов кредитного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Дебтфорт Україна ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Хобта Ю.М., звернувся до суду з позовом до ПАТ Акцент-Банк про захист прав споживачів, визнання частково недійсними умов кредитного договору. Просив визнати умову кредитного договору (заява позичальника) № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством АКЦЕНТ-БАНК та ОСОБА_1 щодо сплати щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту з 14.05.2017 року в сумі 327,56 (триста двадцять сім грн. 56 коп.) грн., умов сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 недійсними з моменту укладання договору. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство АКЦЕНТ-БАНК провести новий розрахунок суми заборгованості з урахуванням здійснених мною оплат і зарахування його коштів за кредитним договором ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, без урахування: винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 327,56 грн.; нарахованих відсотків та штрафних санкцій (пені) за договором та новий розрахунок суми заборгованості за карткою Універсальної/ GOLD клієнта № НОМЕР_1 без урахування умов сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати у розмірі 1536,80грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 листопада 2016 року позивачем - ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством АКЦЕНТ-БАНК (надалі - з ПАТ АКЦЕНТ-БАНК ) було укладено заяву позичальника № ANW2R1151791746.

У заяві позичальника № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року зазначено, що відповідач зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 9358,88 грн. на оплату товару, на строк 24 місяця (з 26.11.2016 р. по 25.11.2018 р.), з відсотковою ставкою 0,12 % річних, та зі сплатою платежів за надані супутні послуги на користь банку, у тому числі:

- щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 327,56 грн, з 14.05.2017 року.

Відповідно до умов договору № ANW2R1151791746 від 26.11.2016р., погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку:

- з 27.11.2016 року по 13.05.2017 року щомісячний платіж у сумі 390,45 грн.,

- з 14.05.2017 року щомісячний платіж у сумі у сумі 718,01 гр., який складається з погашення основної суми кредиту, процентів та 327,56 грн. - щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту.

У графіку погашення кредиту, який є невід`ємним Додатком до Заяви позичальника, зазначено, що у разі відсутності погашення щомісячного платежу (повністю або частково) в етапній день періоду погашення, зазначеного в Заяві позичальника, відсутня сума буде утримана з карти Універсальної/ GOLD клієнта. При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 грн.

Для внесення платежів за кредитом позивачу була видана кредитна картка ПАТ АКЦЕНТ- БАНК № НОМЕР_1 , з кредитним лімітом у розмірі 2000,00 грн.

Як вказує позивач, під час консультації менеджер банку наголошував на дуже вигідних, з його слів, умовах надання кредиту. Також вона звернула увагу його на щомісячну винагороду (комісію) за надання фінансового інструменту, але при цьому наголошувала на тому, що стягнення таких платежів є типовою практикою для банків, а тому ця умова є обов`язковою для отримання кредиту у ПАТ АКЦЕНТ-БАНК , інших умов та зобов`язань перед банком менеджером позивачу не надавалось та ним не підписувалось, ні щодо процентної ставки за кредитною карткою ні про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Отже вислухавши менеджера, та ті умови які були ним озвучені, позивач уклав договір з ПАТ АКЦЕНТ-БАНК на зазначених вище умовах. За кредитним договором, він отримав кредитні кошти в сумі 9358,88 грн.

Потім зі сторони банку в односторонньому порядку 08.02.2017 року був збільшений кредитний ліміт за кредитною карткою ПАТ АКЦЕНТ-БАНК № НОМЕР_1 - розмір становив 21000,00 грн.

Також позивач вказує, що отримавши листа від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДЕБТФОРТ Україна , він почав з`ясовувати, щодо необхідної суми оплати коштів, розрахунок заборгованості, просив надати йому роз`яснення з оплати і зарахування його коштів за кредитом за заявою № ANW2R1151791746 від 26.11.2016р та за кредитною карткою ПАТ АКЦЕНТ- БАНК № НОМЕР_1 , також просив надати копію кредитного договору. На свою заяву він отримав формальну відповідь, без надання документів та розрахунків. Крім того ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕБТФОРТ УКРАЇНА" в своєму листі посилається на якісь договори № 13809785 та № 687386 від 26.11.2016 року, які він з банком не укладав, надати їх ні банк ні третя особа не змогли.

Також листами подані заяви від адвоката ( № 11/07 від 11.07.2019 року, № 19/09 від 10.09.2019 року, № 20 від 19.09.2019 року) в його інтересах, на які банк інформації не надав.

Позивач зазначає, що вважає що договір має бути чітким і зрозумілим йому як споживачу та при укладенні та виконанні Договору Відповідач допустив порушення його прав як споживача фінансових послуг, за захистом яких він вимушений звернутись до суду за даним позовом, мотивуючи наступним.

ПАТ АКЦЕНТ-БАНК в кредитному договорі передбачено сплату щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (супутні послуги на користь банку), але не зазначено які саме супутні послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

Так, позивач вважає, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за управління кредитом, ПАТ АКЦЕНТ-БАНК не було зазначено про те, які саме послуги за вказану комісію йому надаються. При цьому, нарахування комісії ПАТ АКЦЕНТ-БАНК що супроводжують кредит, а саме компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача, є незаконними та суперечить ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів .

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , які діяли на моменту укладення кредитного договору, до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається такими з моменту укладення договору.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також, позивач зазначив, що оскільки надання кредиту є виконання зобов`язання банка за кредитним правочином, то така дія не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Крім того, оскільки відкриття та введення позичкового рахунку у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам і публічно - правовим обов`язком самої кредитної установи (банку), то такі дії жодним чином не можуть розглядатися як послуги, що надаються клієнту - позичальнику.

Що стосується умов, порядку надання та отримання карти Універсальної/GOLD клієнта, а також її використання звернули увагу суду, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Оскільки умови договору приєднання розробляються банком ПАТ АКЦЕНТ-БАНК , тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач вказує, що у заяві № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, яку було ним підписано, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру щодо користування карткою Універсальної/GOLD клієнта, тобто відсутні погоджені у письмовому вигляді ціна договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань при укладенні спірного кредитного договору його, як позичальника, не було проінформований щодо умов кредитування по картці Універсальної/GOLD клієнта та сукупної вартості кредиту, не було надано з боку відповідача інформації щодо порядку сплати визначеної процентної ставки, обумовленої кредитним договором, а також сплати окремих комісій, обумовлених банком, що в сукупності призвело до некоректності в проведенні оплат за кредитним договором. Крім того, сторонами не було погоджено істотної умови договору, а саме не встановлено розмір і обсяг кредитування.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, позивач вважає, що умови кредитного договору, за якими він, як споживач повинен сплатити ПАТ АКЦЕНТ-БАНК додаткову щомісячну плату за управління кредитом ( надання фінансового інструменту ), та встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ці умови договору є недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 вказаної статті зазначається, що вимога - про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином, оскільки умови кредитного договору (заява позичальника) № ANW2R1151791746 від 26.11.2016, укладеного між ПАТ АКЦЕНТ-БАНК та позивачем щодо сплати щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) та встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 є незаконними. Вважає, що Банк (ПАТ АКЦЕНТ-БАНК ) повинен провести з урахуванням всіх оплат які були здійснені на користь ПАТ АКЦЕНТ-БАНК ним:

- новий розрахунок суми заборгованості за кредитним № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, без урахування: щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту в сумі 327,56 грн. (з 14.05.2017 р. по 25.11.2018р.) нарахованих відсотків та штрафних санкцій і пені) за договором.

- новий розрахунок суми заборгованості за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 без урахування сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання.

11.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У даному відзиві зазначено, що відповідач вважає даний позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки з необхідністю сплати даної винагороди за надання фінансового інструменту боржник був ознайомлений у п.4 та п.5 Заяви Позичальника, яку він підписав власноруч. Згідно довідки ро умови кредитування А-Банку та сукупну вартість споживчого кредиту, Банк, на виконання вимог аб. д п.2 ч.2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів повідомив позивачу про 1) винагороду за надання фінансового інструменту (одноразову) - 0,0%; 2) процентну ставку за кредитом (річну) - 0,12%; 3) винагороду за надання фінансового інструменту (щомісячно) - 3,5%; 4) ефективну процентну ставку - 58,92% грн. Отже, відповідач вказує, що орієнтовна сукупна вартість кредиту включає лише платежі пов`язані з кредитом, тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 підготовчий розгляд справи закрито.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Від представника позивача - адвоката Хобта Ю.М., надійшло до суду клопотання в якому зазначено, що у зв`язку з неможливістю представника позивача прийняти участь в судовому засіданні, просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились. Причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26 листопада 2016 року позивачем - ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством АКЦЕНТ-БАНК було укладено заяву позичальника № ANW2R1151791746 (а.с. 11).

Як зазначається в заяві позичальника № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, що відповідач зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 9358,88 грн. на оплату товару, на строк 24 місяця (з 26.11.2016 р. по 25.11.2018 р.), з відсотковою ставкою 0,12 % річних, та зі сплатою платежів за надані супутні послуги на користь банку, у тому числі:

- щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 327,56 грн, з 14.05.2017 року.

Відповідно до умов договору № ANW2R1151791746 від 26.11.2016р., погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку:

- з 27.11.2016 року по 13.05.2017 року щомісячний платіж у сумі 390,45 грн.,

- з 14.05.2017 року щомісячний платіж у сумі у сумі 718,01 гр., який складається з погашення основної суми кредиту, процентів та 327,56 грн. - щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту.

Крім того, в п. 14 вказаної Заяви Позичальника зазначено, що при порушенні позичальником зобов`язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожний день прострочки.

У графіку погашення кредиту, який є невід`ємним Додатком до Заяви позичальника (а.с. 12), зазначено, що у разі відсутності погашення щомісячного платежу (повністю або частково) в етапній день періоду погашення, зазначеного в Заяві позичальника, відсутня сума буде утримана з карти Універсальної/ GOLD клієнта. При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 грн.

Згідно довідки про умови кредитування А-Банку та сукупну вартість споживчого кредиту, Банк, на виконання вимог аб. д п.2 ч.2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів повідомив позивачу про 1) винагороду за надання фінансового інструменту (одноразову) - 0,0%; 2) процентну ставку за кредитом (річну) - 0,12%; 3) винагороду за надання фінансового інструменту (щомісячно) - 3,5%; 4) ефективну процентну ставку - 58,92% грн. Отже, відповідач вказує, що орієнтовна сукупна вартість кредиту включає лише платежі пов`язані з кредитом, тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Для внесення платежів за кредитом позивачу була видана кредитна картка ПАТ АКЦЕНТ- БАНК № НОМЕР_1 , з кредитним лімітом у розмірі 2000,00 грн.

Потім зі сторони банку в односторонньому порядку 08.02.2017 року був збільшений кредитний ліміт за кредитною карткою ПАТ АКЦЕНТ-БАНК № НОМЕР_1 - розмір становив 21000,00 грн. Вказані обставини не спростовані відповідачем, а ні у поданому суду відзиві, а ні в судовому засіданні.

Позивач, в особі свого адвоката Хобта Ю.М., неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо надання роз`яснення, щодо оплати і зарахування коштів за кредитною заявою № ANW2R1151791746 від 26.11.2016р та за кредитною карткою ПАТ АКЦЕНТ- БАНК № НОМЕР_1 , також просив надати копію кредитного договору. Проте банком були надані відповіді про відсутність підстав для задоволення поданих адвокатом запитів (а.с. 19, 21).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 статті 1054 ЦК України зазначається, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, а саме Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" в редакції станом на день укладення кредитного договору, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавецем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Таким чином, встановлено, що між сторонами укладено договір споживчого кредиту.

Відповідно до умов п. 9 кредитної заяви № ANW2R1151791746 від 26.11.2016р, укладеної між сторонами, банк надав позичальнику кредит на оплату/часткову оплату товару згідно з переліком шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок, а тому особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно з п. 17, 23 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для вдоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб.

Крім того, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 10.11 2011 р. № 15-рп/2011 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У рішенні від 11.07. 2013р. № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Як вбачається з довідки про умови кредитування Акцент-Банку та сукупну вартість споживчого кредиту від 26.11.2016, на виконання вимог ч.2 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів Банк повідомив позивачу про 1) винагороду за надання фінансового інструменту (одноразову) - 0,0%; 2) процентну ставку за кредитом (річну) - 0,12%; 3) винагороду за надання фінансового інструменту (щомісячно) - 3,5%; 4) ефективну процентну ставку - 58,92%, про що свідчить підпис ОСОБА_1 (а.с. 51).

Разом з тим, з даної довідки вбачається, що в сукупну вартість кредиту враховано винагороду за надання фінансового інструменту (щомісячно) - 3,5%. Окремо слід зазначити, що банком не конкретизовано змісту поняття винагорода за надання фінансового інструменту .

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно пункту 5 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність): відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно із п. 2.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007р. № 168 (далі - Правила), банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством.

Згідно із п. 2.4 Правил Банки зобов`язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Банки розробляють форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів (п. 2.5 Правил).

Відповідно до п. 3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту, ПАТ АКЦЕНТ-БАНК не було зазначено про те, які саме послуги за вказану винагороду надаються кредитору. При цьому, нарахування комісії ПАТ АКЦЕНТ-БАНК що супроводжують кредит, а саме компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача, є незаконними та суперечить ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів .

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , які діяли на моменту укладення кредитного договору, до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається такими з моменту укладення договору.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також, слід зазначити, що оскільки надання кредиту є виконання зобов`язання банка за кредитним правочином, то така дія не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником.

Крім того, оскільки відкриття та введення позичкового рахунку у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам і публічно - правовим обов`язком самої кредитної установи (банку), то такі дії жодним чином не можуть розглядатися як послуги, що надаються клієнту - позичальнику.

Що стосується умов, порядку надання та отримання карти Універсальної/GOLD клієнта, а також її використання звернули увагу суду, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання розробляються банком ПАТ АКЦЕНТ-БАНК , тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З дослідженої в судовому засіданні заяви № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, яку було підписано позивачем, вбачається, що в ній відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру щодо користування карткою Універсальної/GOLD клієнта, тобто відсутні погоджені у письмовому вигляді ціна договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань при укладенні спірного кредитного договору його, як позичальника, не було проінформований щодо умов кредитування по картці Універсальної/GOLD клієнта та сукупної вартості кредиту, не було надано з боку відповідача інформації щодо порядку сплати визначеної процентної ставки, обумовленої кредитним договором, а також сплати окремих комісій, обумовлених банком, що в сукупності призвело до некоректності в проведенні оплат за кредитним договором. Крім того, сторонами не було погоджено істотної умови договору, а саме не встановлено розмір і обсяг кредитування.

Окремо слід зазначити, що вказана обставина не була спростована відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, суд вважає, що умови кредитного договору, за якими позивач, як споживач повинен сплатити ПАТ АКЦЕНТ-БАНК додаткову щомісячну плату за управління кредитом ( надання фінансового інструменту ), та встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ці умови договору є недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 вказаної статті зазначається, що вимога - про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином, оскільки умови кредитного договору (заява позичальника) № ANW2R1151791746 від 26.11.2016, укладеного між ПАТ АКЦЕНТ-БАНК та позивачем щодо сплати щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) та встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 є незаконними, суд вважає, що Банк (ПАТ АКЦЕНТ-БАНК ) повинен провести з урахуванням всіх оплат які були здійснені на користь ПАТ АКЦЕНТ-БАНК ним: - новий розрахунок суми заборгованості за кредитним № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, без урахування: щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту в сумі 327,56 грн. (з 14.05.2017 р. по 25.11.2018р.) нарахованих відсотків та штрафних санкцій і пені) за договором; - новий розрахунок суми заборгованості за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 без урахування сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 263-268, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Хобта Юрія Михайловича, до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) про захист прав споживачів, визнання частково недійсними умов кредитного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Дебтфорт Україна (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 3, оф. 307, ЄДРПОУ 40298050) - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір (заяву позичальника) № ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством АКЦЕНТ-БАНК та ОСОБА_1 в частині сплати щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту з 14.05.2017 року в сумі 327,56 (триста двадцять сім грн. 56 коп.) грн., умов сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою Універсальної/GOLD клієнта № НОМЕР_1 , з моменту укладання договору, тобто з 26 листопада 2016 року.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство АКЦЕНТ-БАНК надати ОСОБА_1 розрахунок суми заборгованості з урахуванням здійснених оплат і зарахування його коштів за кредитним договором ANW2R1151791746 від 26.11.2016 року, без урахування: винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 327,56 грн.; нарахованих відсотків та штрафних санкцій (пені) за договором та новий розрахунок суми заборгованості за карткою Універсальної/ GOLD клієнта № НОМЕР_1 без урахування умов сплати окремих комісій, обумовлених банком неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань за карткою.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1536,80грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 15.03.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик