Постанова

від 19.03.2021 по справі 908/1526/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1526/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 року (повний текст рішення складено 22.10.2020 року) у справі №908/1526/20 (суддя Топчій О.А.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, б. 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Будівельна, б. 3-А)

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 року у справі №908/1526/20 в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 30 932,72 грн. відмовлено.

Рішення мотивовано наступними доводами:

- 13-14 червня 2019 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства;

- згідно акту перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 448/11-02/03-06 від 14.06.2019 року підтверджується, що відповідач здійснює свою діяльність по зберіганню СОЖ та мастил в м.Харкові по вул. Пашенківська, 17 на підставі договору оренди майна від 01.11.2018 року №01/11 і Інспекцією встановлено за результатами дослідження проб грунтів перевищення вмісту забруднюючих речовин (у порівнянні з фоновим значенням) по неполярним вуглеводням (нафтопродуктам) у 1,6 рази;

- виявлене перевищення відображено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів від 10.07.2019 року №09-2019/24-25;

- при проведенні розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, позивач використав довідкові дані Державного земельного кадастру, врахував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, використавши довідкові дані Державного земельного кадастру нормативної грошової оцінки по м. Харків, однак не врахував, що в даному випадку мова йде про конкретно визначену земельну ділянку, відповідно до якої є укладений діючий договір оренди; також не враховано при розрахунку цільове призначення земельної ділянки та її грошову оцінку, виходячи з договорів оренди, які стосуються адреси: м. Харків, вул. Пащенківська, 17 (кадастровий номер 6310137200:02:021:0005).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про неналежність доказів позивача щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а відтак про правомірність застосування при розрахунку шкоди нормативної грошової оцінки у розмірі 550,33 грн.

Крім того, суд зазначив, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Пащенківська, 17 не перебуває у користуванні ТОВ «НВП «Агрінол» .

Надавши оцінку обставинам справи і доказам, суд дійшов висновку, що позивач не довів розміру завданої відповідачем шкоди, а відтак і не довів наявності шкоди. За відсутності самої шкоди неможливе існування і причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою.

Крім того, судом враховано, що позивачем не надано доказів притягнення керівництва відповідача до адміністративної відповідальності за спричинення забруднення земельних ресурсів.

Не погодившись з рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, які мають значення для розгляду справи.

Скаржник спростовує висновок оскаржуваного рішення про невірно здійснений позивачем розрахунок розміру шкоди і зазначає, що він ґрунтується на неправильному застосуванні судом «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 року у справі №908/1526/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Однак, поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу не підписаний електронним цифровим підписом уповноваженої особи, а тому не може вважатися оригіналом електронного документа.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення слід скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову з наступних підстав:

Відповідно до ст. 14 Конституції України, а також ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону земель» правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. «б» ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Положеннями до ч.1 ст. 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.05.2003 року, Харківською міською радою передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтагарант» в оренду земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул. Пащенківська, 17 для експлуатації складу для зберігання нафтопродуктів (а.с.58-62).

Відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Агрінол» відповідно до договору оренди майна від 01.11.2018 року №01/11, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтагарант» , здійснює свою діяльність по зберіганню паливно- мастильних матеріалів по вул. Пащенківська, 17 в м. Харкові (а.с.63-64).

Відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди №01/11 від 01.11.2018 року орендодавець передав орендарю склади №№3,4,5, А,Б,В,Г для зберігання ГСМ (ємності) 60 м3,70 м3,8 м3 та 6,8 м3 (а.с.65).

В період з 13 по 14 червня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Інспекція) на підставі наказу Інспекції від 11.06.2019 № 448/11-02 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «НВП «Агрінол» (а.с.9,10).

За результатами даної перевірки, Інспекцією складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 448/11-02/03-06 від 14.06.2019 року, який отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис в Акті (а.с.11-31).

Відповідно до вказаного Акту вбачається, що ТОВ «НВП «Агрінол» здійснює свою діяльність по зберіганню СОЖ та мастил по вул. Пащенківська, 17 в м. Харкові на підставі договору оренди майна від 01.11.2018 року №01/11. Відповідно до вказаного договору ТОВ «НВП «Агрінол» орендує склади для зберігання ГСМ (ємності) 6 м3,8 м3,60 м3 та 70 м3.

Інспекцією з метою визначення перевищень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин відібрані проби ґрунту навколо (впритул) ємностей, що орендує ТОВ «НВП «Агрінол» та які розташовані по вул. Пащенківська, 17 в м. Харкові, що зафіксовано в акті відбору проб ґрунтів від 13.06.2019 року №09-2019/24-25 (а.с.32).

За результатами дослідження проб ґрунтів встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин (у порівнянні з фоновими значеннями) по неполярним вуглеводням (нафтопродуктам) у 1,6 рази, що відображено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 10.07.2019 року №09-2019/24-25 (а.с.37-38).

18.06.2019 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією винесено на адресу ТОВ «НВП «Агрінол» припис № 128/03-13 (а.с.33-34).

На підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року, Інспекцією із врахуванням даних листа Відділу у Печенізькому районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.07.2019 року №11-20-10-5477/0/19-19, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки неполярними вуглеводнями (нафтопродуктам), розмір якої склав 30932,72 грн. (а.с.43-43).

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (із змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 (надалі- Методика), вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п.1.2).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3).

Оскільки належними та допустимими доказами підтверджено, що на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Пащенківська, 17 здійснює свою діяльність відповідач по даній справі, ця діяльність пов`язана з зберіганням паливно-мастильних матеріалів, які є небезпечними хімічними речовинами, висновок суду про те, що земельна ділянка за вищевказаною адресою не перебуває у користуванні ТОВ «НВП «Агрінол» суперечить матеріалам справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач наполягав на відсутності його відповідальності, оскільки він не є орендарем земельної ділянки, за якою проводилась перевірка. Такі доводи безпідставні в силу наступного:

Відповідно до приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

Пунктом «б» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно пункту «в» ч.1 ст. 211 наведеного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч. 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4).

Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:

- протиправна поведінка полягає у неналежному виконанні посадовими особам відповідача службових обов`язків щодо захисту земель від забруднення земельної ділянки нафтопродуктами внаслідок власної господарської діяльності;

- вина полягає у забрудненні земельної ділянки нафтопродуктами, що підтверджується Актом перевірки, приписом;

- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправної поведінкою відповідача.

У розумінні Методики забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно п.3.1-3.3 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Акт перевірки підписаний уповноваженою особою відповідача Демидович В.В. та разом з протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 10.07.2019 року №09-2019/24-25 підтверджує факт забруднення земельної ділянки, якою на відповідній правовій підставі користується відповідач.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що винна особа Товариства відповідача не була притягнута до адміністративної відповідальності, не приймаються колегією суддів як доказ відсутності підстав для покладення відповідальності за забруднення земельної ділянки на винну юридичну особу.

Щодо правильності проведеного розрахунку спричиненої шкоди колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до п. 4.2 Методики основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, (п. 4.7 Методики).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Пунктом 4.7 Методики чітко унормовано, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а саме Держгеокадастр.

Норми вказаної Методики носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на позивача обов`язок отримувати довідку про нормативно грошову оцінку у уповноваженого органу. Наведений пункт Методики не містить виключень стосовно можливості використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку з інших джерел, на які посилається суд першої інстанції у своєму рішенні, а саме договір оренди земельної ділянки від 30.05.2003 року.

Згідно інформації, яка надана позивачу на його запит листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.07.2019 року №11-20-10-5477/0/19-19 вбачається наступне:

- у відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування та проекти землеустрою на земельні ділянки, які знаходяться ( в тому числі) у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Агрінол» ;

- надати інформацію щодо нормативної грошової оцінки та категорії земель земельної ділянки не вбачається можливим;

- рішенням 25 сесії Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року;

- базова вартість одного квадратного метра забудованих земель м.Харкова становить 291,18 грн.;

- згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2019 року необхідно індексувати на коефіцієнт 1,89720602, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік-1,249, 2015 рік-1,433, 2016 рік-1,06, 2017 рік-1,0 та 2018 р-1,0 (а.с.36).

Наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок розміру шкоди, здійснений відповідно до Методики:

- формула розрахунку шкоди базується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та розраховується: Рш = А х Гоз х Пдх Кз х Кн х Кег, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грнЛкв.м. (згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.07.2019 року № 11-20-10-5477/0/19-19);

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2 (визначена згідно акту відбору проб грунтів 13.06.2018 року № 08-2019/22-23 та ін.. і складає 28,0 кв.м. (ділянка 1);

Кз коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування (відповідно до п. 4.8.2. Методики Кз для неполярних вуглеводнів (або нафтопродуктів) (410*0,02)/(0,2*0,100*1000000,0)=0,0041; тобто при Кз