Ухвала

від 19.03.2021 по справі 903/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

19 березня 2021 року Справа № 903/40/20 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши заяву ПП "Інтеренергоінвест" про відвід судді Костюк С. В.

у справі № 903/40/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Електра"

до відповідача: Західного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПП "Інтеренергоінвест"

про визнання безпідставним та скасування рішення,

встановив:

24.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Електра" звернулося до суду з позовом до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання безпідставним та скасування рішення Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.11.2019 №13 "Про порушення законодавства про захисту економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №11-19.

Ухвалою суду від 09.12.2020 суддею Костюк С. В. справу № 903/40/20 прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

04.03.2021 до Господарського суду Волинської області надійшла заява за вх.№01-131/3/21 від ПП "Інтеренергоінвест" про відвід судді Костюк С. В. від розгляду справи № 903/40/20.

В обґрунтування заяви зазначає, що 12.01.2021 суддя Костюк С. В. винесла рішення по справі № 903/4/20 за позовом ПП "Інтеренергоінвест" до Західного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п.1 п.п.1.2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.11.2019 №13 "Про порушення законодавства про захисту економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №11-19 в частині, що стосується ПП "Інтеренергоінвест", яким в задоволені позову відмовлено. Вказує, що у зв`язку з даною обставиною суддя Костюк С. В. не може брати участі і підлягає відводу, оскільки, у судді вже склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи - суддя брала участь у розгляді справи предметом спору якої було те саме рішення, що є предметом спору у справі № 903/40/20.

Згідно з ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно п.п. 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду від 18.03.2021 визнано відвід судді Костюк С. В. заявлений ПП "Інтеренергоінвест" необґрунтованим та передано матеріали справи № 903/40/20 для розгляду заяви щодо відводу судді Костюк С. В. уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 розгляд заяви про відвід судді Костюк С. В. призначено судді Вороняку А. С.

Суд, розглянувши заяву представника ПП "Інтеренергоінвест" про відвід судді Костюк С. В., не знаходить підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського Суду у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд, зазначені в заяві про відвід судді Костюк С. В. доводи вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) встановлено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді і незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Заявник зазначає про упередженість судді Костюк С. В., наявність заздалегідь сформованої думки по справі, нездатність розглянути справу відсторонено, оскільки у судді вже склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин сторін.

З огляду на такі доводи суд зазначає, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, а заявник таких доказів не наводить.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Суд вважає, що обставин, які б свідчили про упередженість судді Костюк С. В. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.

Статтею 48 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи положення ч.4 ст. 35 ГПК України, а саме незгоду третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП "Інтеренергоінвест" з рішенням судді Костюк С.В. від 12.01.2021 у справі 903/4/20, де скаржник виступав позивачем не може бути підставою для відводу, тому зазначений довод є безпідставним.

Водночас жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді Костюк С. В. при здійснені правосуддя в розумінні ст. 35 ГПК України в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено, а скаржником не наведено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про відвід судді Костюк С. В. від розгляду справи № 903/40/20 та керуючись ст.ст. 32, 39, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

ухвалив:

у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП "Інтеренергоінвест" (вх. 01-131/3/21 від 04.03.2021) від розгляду справи 903/40/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 19.03.2021.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Вороняк