Рішення

від 04.03.2021 по справі 915/1490/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Справа № 915/1490/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» , пров. Музейний, 4, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 42989255)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» , вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 43379179)

про стягнення грошових коштів в розмірі 800 881, 62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко О.В., адвокат;

до відповідача: Клименко І.П., керівник.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» 732 417, 98 грн. (основний борг), 54 880, 76 грн. (пені), 13 582, 88 грн. (3 % річних), а всього 800 881, 62 грн.

12.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 2191/21) про зміну розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» 58 242, 67 грн. (пені); 17 056, 36 грн. (3 % річних), а всього 75 299, 06 грн.

Судом встановлено, що заява (вх. 2191/21 від 12.02.2021 року) фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року, суд керуючись ст. 46 ГПК України, заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняв до розгляду.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 18.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року відкладено підготовче засідання по справі на 15.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» (вх. № ЕП:1852/21 від 08.02.2021 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.02.2021) закрито підготовче провадження у справі № 915/1490/20. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 04.03.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.02.2021 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» (вх. № 2918/21 від 24.02.2021 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 04.03.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки скрапленого газу № 01062020 від 01.06.2020 року, а саме: зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за отриманий товар (скраплений газ), внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення пеню та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 229 ГК України, ст. 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем подано суду заяву (вх. № 2039/21 від 10.02.2021 року), яка за своїм змістом є заявою по суті спору, в якій відповідач просив суд закрити провадження у справі, оскільки:

- основний борг в сумі 732 417, 98 грн. сплачено у повному обсязі;

- вимога про стягнення 54 880, 76 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 9.1 договору вимога про сплату пені на адресу відповідача не направлялась;

- розрахунок 3 % річних зроблено неправильно, оскільки в розрахунок увійшли дні, коли оплату було здійснено, а також увійшли вихідні дні;

- відповідач зазначив, що не ухилявся від обов`язку по сплаті за отриманий товар.

В судовому засіданні 04.03.2021 року представник відповідача усно зазначила, що причиною несплати заборгованості була несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

01.06.2020 року між ТзОВ ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ (постачальник) та ТзОВ НІК-ЮЖ (покупець) укладено договір поставки скрапленого газу № 01062020 (арк. 9-19).

До договору між сторонами складено додатки № 1, № 2 (зразки заявки на поставку товару залізничним транспортом та на поставку (відвантаження) товару в атоцистерни (арк. 20-21).

До договору між сторонами складено додатки № 3-8, якими сторони погоджували вартість кожної поставки, умови поставки, умови оплати та строки поставки (арк. 22-28).

Договір та додатки підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 13.10 договору договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 01.06.2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити скраплений газ (надалі - товар ) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору (надалі - додатки ).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару, що поставляється обумовлюється для кожної партії товару окремо та відображається у відповідному додатку до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору ціпа цього договору складається із загальної вартості товару, що поставляється за цим договором протягом терміну його дії.

Відповідно до п. 4.3 договору зобов`язання постачальника по поставці товару певної вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до цього договору, в якому сторони узгоджують вартість партії товару, що поставляється.

Відповідно до п. 6.1.5.2 договору за результатами поставки товару постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в строки та порядку, що встановлені законодавством України.

Відповідно до п. 7.4 договору за результатами поставки товару за відповідним додатком постачальником складається акт прийому-передачі товару та/або видаткова накладна, які підписуються сторонами.

Відповідно до п. 8.1 договору покупець зобов`язується здійснити 100%-ву попередню оплату вартості товару, визначеної в додатку до цього договору, не пізніше 2-х (двох) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку до цього договору.

Відповідно до п. 8.2 договору зобов`язання покупця по оплаті товару виникають з моменту підписання відповідного додатку до цього договору. Покупець не має права відмовитися від оплати товару після підписання відповідного додатку до цього договору.

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір регулюється чинним законодавством України. На цей договір не поширюються положення глави 54 Цивільного кодексу України про договір-купівлі-продажу, за винятком випадків, прямо обумовлених цих договором.

Як вказано вище, до договору між сторонами складено додатки № 3-8, якими сторони погодили наступні умови:

- Додатком № 3 від 03.06.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 604 800, 00 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 03.06.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 22);

- Додатком № 4 від 04.06.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 305 100, 00 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 10.06.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 23);

- Додатком № 5 від 12.06.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 635 399, 86 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 12.06.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 24);

- Додатком № 6 від 24.06.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 316 520, 08 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 26.06.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 25);

- Додатком № 7 від 26.06.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 255 668, 06 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 28.06.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 26);

- Додатком № 8 від 08.07.2020 року погоджено поставку товару (газ в/с паливний для КПС марки СПБТ) на суму 351 168, 00 грн. з ПДВ. Умови оплати: до 09.07.2020 р. (100 % попередня оплата товару) (арк. 27).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з 03.06.2020 року по 10.07.2020 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 572 309, 98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 671 від 03.06.2020, № 673 від 03.06.2020, № 677 від 04.06.2020, № 701 від 13.06.2020, № 708 від 15.06.2020, № 750 від 24.06.2020, № 763 від 27.06.2020, № 833 від 10.07.2020 (арк. 28-35) та відповідними товарно-транспортними накладними № 11 від 03.06.2020, № 12 від 03.06.2020, № 14 від 03.06.2020, № 15 від 03.06.2020, № 16 від 03.06.2020, № 18 від 03.06.2020, № 19 від 03.06.2020, № 79 від 13.06.2020, № 80 від 13.06.2020, № 90 від 15.06.2020, № 91 від 15.06.2020, № 188 від 24.06.2020, № 193 від 27.06.2020, № 46 від 10.07.2020, № 45 від 10.07.2020 (арк. 36-53).

Вищевказані накладні підписано та скріплено печатками сторін.

Підставою поставки товару у вищевказаних накладних зазначено договір № 01062020 від 01.06.2020 року.

Відповідачем (до відкриття провадження у даній справі) за поставлений на підставі договору № 01062020 від 01.06.2020 року товар проведено часткову оплату на загальну суму 1 839 892, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 10.06.2020 по 06.11.2020 (арк. 53-59).

Отже, станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений на підставі договору № 01062020 від 01.06.2020 року товар становила 732 417, 98 грн. (2 572 309, 98 грн. - 1 839 892, 00 грн.).

Судом також встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 16.01.2021 та 19.01.2021 відповідачем проведено оплату в загальній сумі 732 417, 98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 600 від 16.01.2021 на суму 400 595, 98 грн. та № 604 від 19.01.2021 на суму 331 822, 00 грн. (арк. 106, 107).

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість за отриманий товар (сума основного боргу) відповідача перед позивачем погашена у повному обсязі, у зв`язку із чим позивачем зменшено позовні вимоги.

Проте, відповідачем ТзОВ НІК-ЮЖ оплата за товар проводилась з порушенням строку, встановленого п. 8.1 договору та п. 4 додатків, що стало підставою для нарахування позивачем пені та 3 відсотків річних, що і є предметом спору у даній справі.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

1. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова КЦС ВС від 27.01.2021 № 337/5617/19).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань і 3 % річних (постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17).

Позивачем нараховано відповідачу 17 056, 36 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 04.06.2020 по 19.01.2021 (детальний розрахунок відображено в заяві про зміну розміру позовних вимог (арк. 104-105).

Перевіривши розрахунок розміру 3 % за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем при нарахуванні 3 % річних неправильно визначено періоди нарахування 3 % річних за прострочку оплати за товар, зокрема неправильно включено в період нарахування день фактичної оплати та не враховано, що станом на 19.01.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки була відсутня.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та встановлено, що 3 % річних становить 16 702, 11 грн. Так, 3 % річних судом нараховано в межах періоду з 04.06.2020 по 18.01.2021 (включно), виходячи з суми боргу з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Детальний розрахунок 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 126-128). Розрахунок розміру 3 % річних здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство".

Отже, вимога про стягнення 3 % річних в сумі 16 702, 11 грн. є обґрунтованою та підставною. В решті 3 % річних в сумі 354, 25 грн. слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність підстав для стягнення коштів, у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією позивачем податкових накладних, то суд зазначає, що: 1) реєстрація податкових накладних - це податкові правовідносини, які виникають між суб`єктом господарювання та органом державної податкової служби; 2) умовами договору не передбачена відстрочка оплати за товар, у зв`язку з простроченням контрагентом реєстрації податкових накладних (якщо така мала місце). Отже, вказані доводи не спростовують факту невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за отриманий товар у строки, встановлені умовами договору з урахуванням додатків, наслідком чого є нарахування 3 % річних відповідно до положень ст. 625 ЦК України.

Отже, в цій частині позову порушене право позивача підлягає захисту.

2. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.1 договору у разі порушення покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором та відповідними додатками до нього, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період дії прострочення, за кожен день прострочення оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19).

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (постанова КГС ВС від 21.01.2020 № 910/17434/18).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду , а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19; постанова КГС ВС від 21.05.2020 № 920/551/19).

Позивачем нараховано відповідачу 58 242, 67 грн. пені за період з 04.06.2020 року по 04.12.2020 року.

В свою чергу, за умовами п. 9.1 договору обов`язок покупця сплатити пеню, якому кореспондує відповідне право постачальника вимагати сплати пені, виникає протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги постачальника.

Натомість, суду не подано доказів направлення постачальником покупцю та отримання останнім вимоги про стягнення пені, яку нараховано позивачем на підставі п. 9.1 договору, що дозволяє суду стверджувати, що відповідний обов`язок у відповідача не виник та, як наслідок, у постачальника не виникло відповідне право вимагати сплати пені, що зумовлює відсутність порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення пені, у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача в цій частині.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 2191/21від 12.02.2021) є вимога про стягнення коштів в розмірі 75 299, 06 грн., судовий збір з якої має становити 2 102, 00 грн. (враховуючи звернення позивача до суду із даним позовом 09.12.2020 року).

Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір в розмірі 12 013, 22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 26.11.2020 року.

Питання щодо повернення судового збору в розмірі 9 911, 22 грн. вирішуватиметься судом за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (ст. 7 Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 466, 22 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 1 635, 78 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЮЖ» , вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 43379179) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» , пров. Музейний, 4, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 42989255):

- 16 702, 11 грн. (шістнадцять тисяч сімсот дві грн. 11 коп.) - 3 % річних;

- 466, 22 грн. (чотириста шістдесят шість грн. 22 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.03.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш