Рішення

від 25.03.2021 по справі 915/1490/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

25 березня 2021 року Справа № 915/1490/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. № 3677/21 від 11.03.2021) ТзОВ "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ", пров. Музейний, 4, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 42989255)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ", вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 43379179)

про стягнення грошових коштів в розмірі 800 881, 62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко О.В., адвокат;

до відповідача: Клименко І.П., керівник.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ" 732 417, 98 грн. (основний борг), 54 880, 76 грн. (пені), 13 582, 88 грн. (3 % річних), а всього 800 881, 62 грн.

12.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 2191/21) про зміну розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ" 58 242, 67 грн. (пені); 17 056, 36 грн. (3 % річних), а всього 75 299, 06 грн.

Судом встановлено, що заява (вх. 2191/21 від 12.02.2021 року) фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року суд, керуючись ст. 46 ГПК України, заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняв до розгляду.

04.03.2021 року до закінчення судових дебатів у справі представником позивача ТзОВ "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" в судовому засіданні усно в порядку ст. 129 ГПК України зроблено заяву про подання доказів понесених витрат на правову допомогу після прийняття судового рішення по справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.03.2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ТзОВ "НІК-ЮЖ" на користь позивача ТзОВ "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ": 16 702, 11 грн. - 3 % річних та 466, 22 грн. - витрат по сплаті судового збору.

11.03.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 3677/21), в якій позивач просив суд:

1. Приєднати до матеріалів справи № 915/1490/20 докази, що підтверджують понесені позивачем витрати.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 915/1490/20, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

До заяви позивачем додано документи на підтвердження судових витрат, у зв`язку з отриманням правової допомоги.

Судом встановлено, що відповідно до відмітки поштового відділення заяву (вх. № 3677/21 від 11.03.2021 року) надіслано на адресу суду 09.03.2021 року.

Заяву з додатками судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду. Докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано у встановлений ГПК України строк.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.03.2021 року призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 25.03.2021 року.

22.03.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4203/21), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Подане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.03.2021 представник позивача заяву підтримав та просив суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2021 року просив суд відмовити в задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

У позовній заяві (вх. 15727/20 від 09.12.2020 року) позивачем ТзОВ "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" зазначено, що очікувана (попередня) сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 60 000, 00 грн. - 90 000, 00 грн.

Витрати позивача ТзОВ "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ" на професійну правничу допомогу підтверджуються відповідачем наступними доказами:

- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 695 від 25.09.2009 (арк. 60);

- ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1027079 від 08.12.2020 (арк. 61);

- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1583 від 04.01.2017 (арк. 84);

- ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1029916 від 08.12.2020 (арк. 83 на звороті);

- договором про надання правової допомоги № 211124 від 24.11.2020 року, укладеним між ТзОВ ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ (клієнт) та Адвокатським бюро Стеценко та партнери (адвокатське бюро або виконавець) (арк. 147-151);

- Актом приймання-передачі наданих послуг за договором від 05.03.2021 року на суму 50 000, 00 грн. (арк. 152);

- Додатком № 1 до Акту приймання-передачі від 05.03.2021 (опис послуг) (арк. 153);

- рахунком-фактурою № 210305 від 05.03.2021 року на суму 50 000, 00 грн. (арк. 154);

- випискою з ЄДРЮОФОПГФ на юридичну особу Адвокатське бюро Стеценко та партнери (арк. 155-156);

- роздруківками з інтернет сайтів на підтвердження стажу, рівня кваліфікації та успішності адвокатів (арк. 159-172).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 24.11.2020 року між ТзОВ ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ (клієнт) та Адвокатським бюро Стеценко та партнери (адвокатське бюро або виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 211124 (арк. 147-151).

Відповідно до п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає па себе зобов`язання відповідно до умов даного договору надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором № 01062020 поставки скрапленого газу від 01.06.2020 р.. що включає, зокрема, представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів, поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником, підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь у судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється:

- за падання послуг згідно пп 1.1.1. - в розмірі 50 000 гри. без ПДВ.

- за надання послуг згідно пп. 1.1.2. - в розмірі 20 000 грн. без ПДВ.

- за надання послуг згідно пп. 1.1.3. - в розмірі 15 000 гри, без ПДВ.

Сума, вказана в цьому пункті договору є гонораром адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 3.2 договору за результатами надання послуг, адвокатським бюро, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, складається акт приймання - передачі наданих послуг (надалі - акт), який надсилається клієнту на підписання.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року Адвокатським бюро Стеценко та партнери клієнту надано послуги відповідно до п. 1.1.1 договору за розгляд справи № 915/1490/20 в господарському суді Миколаївської області на суму 50 000, 00 грн. (арк. 152).

Відповідно до акту виконавцем надані замовнику юридичні послуги відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору № 211124 про надання правової допомоги від 24.11.2020 року.

Опис послуг зазначено в додатку № 1 до даного акту.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року підписано клієнтом та адвокатським об`єднанням та скріплено печатками сторін.

Відповідно до додатка № 1 від 05.03.2021 року Адвокатським бюро Стеценко та партнери клієнту надано наступні послуги:

- Адвокатом Стеценко О.В. 30.11.2020-02.12.2020 збирання доказів для здійснення аналізу правової позиції та підготовки позовної заяви: договір поставки, додатки до договору, видаткові накладні, товарно -транспортні накладні, банківські виписки в кількості 4 год.;

- Адвокатом Стеценко О.В. 03.12.2020 аналіз зібраних доказів та розробка правової позиції по справі в кількості 1,5 год.;

- Адвокатом Стеценко О.В. 04.12.2020, 07.12.2020 підготовка обґрунтованого розрахунку стягуваних сум, підготовка та подання позовної заяви в кількості 4 год.;

- Адвокатом Горболис О.А. 05.02.2021 підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відсоконференції із застосуванням власних технічних засобів в кількості 1 год.;

- Адвокатом Стеценко О.В. 10.02.2021 підготовка та подання заяви про зміну розміру позовних вимог, донарахування 3% річних та пені за прострочення виконання зобов`язань з оплати в кількості 2,5 год.;

- Адвокатом Горболис О.А. 15.02.2021 участь в судовому засіданні в кількості 1 год.;

- Адвокатом Горболис О.А. 16.02.2021 підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів в кількості 1 год.;

- Адвокатом Стеценко О.В. 04.03.2021 участь в судовому засіданні в кількості 1,5 год.

Як вказано вище, 22.03.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4203/21), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

Відповідач вважає, що на підготовку заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів потрібно менше часу, а особливо коли 16.02.2021 подається аналогічна заява, в якій змінюється лише дата і час.

В Додатку №1 виконавець вказує, що адвокат Горболис О.А. на участь в судовому засіданні 15.02.2021 витратив 1 годину, 04.03.2021 витратив 1,5 години. Викладене не відповідає фактичним обставинам, часу було витрачено менше, що може бути підтверджено протоколом судового засідання.

Щодо витрат часу на аналіз правової практики та підготовки позовної заяви, на розрахунок стягуваних сум, на донарахування 3% та пені за прострочення виконання зобов`язань з оплати, то відповідач зазначає, що при опрацюванні Договору поставки виконавець повинен був врахувати умови п.9.1 Договору поставки і не витрачати час на нарахування пені.

Також відповідач зазначає, що вказаний в Додатку №1 час, витрачений на підготовку матеріалів, значно збільшений, зважаючи на кількість та складність документів, які містяться у справі. Не вказана погодинна вартість послуг, розрахунок не обґрунтований.

Відповідач вважає, що дана справа не є складною; не підтверджена терміновістю надання послуг, необхідністю швидкого захисту порушених прав позивача; не було тривалого характеру порушень, відповідач не відмовлявся від розрахунків, позивач міг уникнути судового спору і відповідач не був потенційною загрозою неповернення грошових коштів, що належить до державного сектору економіки, в зв`язку з дефіцитом бюджету та відсутності фінансування.

Відповідач вважає, що відсутній зв`язок з розміром витрат на правничу допомогу та практичним стажем залучених представників позивача у галузі права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права . Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18 та від 13.10.2020 у справі № 922/3706/16).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 № 904/1798/18).

Заперечуючи щодо суми правової допомоги, відповідач посилається на те, що час витрачений на підготовку матеріалів адвокатів значно збільшений, не вказано погодинна вартість, розрахунок не обґрунтований.

Суд зазначає, що положеннями ГПК України не передбачено обов`язок адвоката подавати докази на обґрунтування часу, витраченого на вчинення відповідних дій. Крім того, суд зазначає, що відповідачем до клопотання про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Щодо посилань відповідача на невідповідність витраченого адвокатом часу на участь у судових засіданнях, то суд зазначає, що гонорар визначено між адвокатом та клієнтом не шляхом погодинної оплати, а у фіксованому розмірі 50 000 грн. за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 090, 00 грн. відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ", вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 43379179) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ", пров. Музейний, 4, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 42989255) 11 090, 00 грн. (одинадцять тисяч дев`яносто грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 29.03.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш