Ухвала

від 16.03.2021 по справі 420/15240/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15240/20

УХВАЛА

16 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі:

представника позивача - Ільяної Ю.В. (адвокат, за ордером)

представник відповідача - не з`явився

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДІКОМ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/000585.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Розгляд справи здійснюється на стадії підготовчого провадження.

15 березня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить витребувати від Одеської митниці Держмитслужби належним чином завірені копії митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року, які були використані Одеською митницею Держмитслужби під час коригування митної вартості товару при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року

В обґрунтування клопотання про витребування доказів позивач зазначив, що в оскарженому рішенні Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року відповідач, в обґрунтування правомірності відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товарів, посилається на вартість товарів, які містяться в прийнятих раніше митним органом митних деклараціях, а саме №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року.

Вищезазначені митні декларації не були надані відповідачем на адвокатський запит представника позивача.

У підготовче засідання 16 березня 2021 року з`явився представник позивача, який підтримав заявлене клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки не повідомив.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

При цьому, відповідно до чч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З огляду на зазначене, враховуючи, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року, обґрунтоване відповідачем, зокрема тим, що рівень митної вартості оформлених згідно Митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року товарів був вищим ніж заявлено позивачем, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування вказаних митних декларацій від Одеської митниці Держмитслужби, однак з урахуванням наступних обмежень.

Статтею 11 Митного кодексу України визначені вимоги щодо конфіденційності інформації, що стосується митної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України, інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 2 ст. 11 Митного кодексу України, інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом. Обробка персональних даних осіб, відомості про яких отримані митними органами, здійснюється без згоди таких осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 11 Митного кодексу України, за розголошення інформації, зазначеної у цій статті, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із законом.

У відповідності з ч. 4 ст. 11 Митного кодексу України, не належать до інформації з обмеженим доступом і не можуть становити комерційної таємниці відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крім випадків віднесення таких відомостей до державної таємниці) за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також відомості, внесені декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Митного кодексу України, не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання або оприлюднення знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесених декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті, включаючи інформацію, що стосується митної вартості товарів, знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу, знеособленої інформації, яка стосується правопорушень, а також публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві питань, що стосуються митної справи.

Надання та оприлюднення такої інформації здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесених декларантами до митної декларації.

З огляду на зазначене, дотримуючись обмежень, передбачених ст. 11 Митного кодексу України, суд вважає необхідним витребувати від Одеської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року, які відповідачу належить оформити відповідно до вимог ч. 5 ст. 11 Митного кодексу України (знеособлена інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій), як такі, що були використані як джерело інформації для коригування митної вартості товару при прийняття рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 72, 80, 94, 256 КАС України, ст. 11 Митного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати від Одеської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року, які оформити відповідно до вимог ч. 5 ст. 11 Митного кодексу України (знеособлена інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій), як такі, що були використані як джерело інформації для коригування митної вартості товару при прийняття рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/000585.

Зобов`язати відповідача надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази з дотриманням порядку оформлення цих доказів, визначеному у цій ухвалі, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 19 березня 2021 року.

Суддя О.В. Глуханчук