Рішення
від 14.06.2021 по справі 420/15240/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15240/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДІКОМ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДІКОМ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/000585.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що на підставі укладеного ТОВ ЕНДІКОМ зовнішньоекономічного контракту № 1/2020 від 23.09.2020 р. з продавцем GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.. (Польща) на митну територію України надійшов, придбаний ТОВ ЕНДІКОМ товар - елементи живлення (всього 45 артикулів; торгівельна марка GP, 100% Peak Power).

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці Держмитслужби 23 листопада 2020 року було подано електронну митну декларацію №UA500020/2020/235848 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару, з вказаною митною декларацією ТОВ ЕНДІКОМ через митного брокера подано наступні документи: пакувальний лист (Packing Est) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; домашній коносамент (House bill of lading) № SZNLEG2009034 від 02.10.2020 p.; навантажувальний документ (Bordereau) № 237 від 16.11.2020 p.; декларація про походження товару (Dеclaration of origin) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 147 від 02.11.2020; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 5 від 03.11.2020 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № б/н від 13.11.2020 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/278 від 19.11.2020 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються 1/2020 від 23.09.2020 р.; договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №22/10/2020 від 22.10.2020р.; договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 р.; прайс-лист до інвойсу №4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; специфікація до контейнеру TRHU2753002 від 30.09.2020 р.; специфікація до контейнеру NYKU2789772 від 30.09.2020 р.; специфікація до контейнеру NYKU3899033 від 30.09.2020 р.; копія митної декларації країни відправлення № 0А15IVESA00IV2 від 09.10.2020 р.

За результатами розгляду поданих документів відповідач електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме відсутність даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки; в рахунку на оплату відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59; у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 09.10.2020 № 0A15IVESA00IV2 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.09.2020 № 4328035193/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; у наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 22.09.2020 № 6128032836 YTT0, від 28.09.2020 №6128033064 YTT0, від 30.09.2020 №6128033091 YTT0, від 30.09.2020 №6128033092 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ.

Позивачу запропоновано надати додаткові документи. Однак, позивач звернувся до митного органу з проханням про продовження оформлення митної декларації №UA500020/2020/235848 у зв`язку з неможливістю надати додаткові документи упродовж 10 діб та додатково було надано переклад митної декларації країни відправлення.

Проте, як зазначає позивач, за результатами розгляду поданих документів, митний орган відмовив у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску №UA500020/2020/000585 з причин винесення згідно до 55 МКУ Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000160/2 від 24.11.2020 р. Відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості заявленого товару, використавши інформацію баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби.

Проте, позивач не погоджується із підставами, що стали обґрунтуванням у прийнятті рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Так, позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту поставка товару здійснювалась на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, відповідно з Правилами Інкотермс 2020 (п.п. 4.1 Контракту); ціна на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку/проформі рахунку, виставленого Покупцеві (п.п. 3.1 Контракту); Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту); Розрахунки здійснюються у доларах США (п.п. 5.1 Контракту).

Як повідомляє позивач, згідно інвойсу № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р., який є невід`ємною частиною контракту 1/2020 від 23.09.2020 р., Позивачу було поставлено товар за переліком, на загальну суму 308 697,45 доларів США. Умови оплати за товар визначені згідно п.п. 5.3 контракту 1/2020 від 23.09.2020 р., а саме оплата за замовлений товар здійснюється у вигляді передоплати або по Факту отримання товару.

Щодо підстав здійснення відповідачем коригування митної вартості позивач пояснює:

1) щодо зауваження митного органу про відсутність даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки, позивач зауважив, що відповідно п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 № 1/2020 вартість тари, упаковки товару та його маркування входить у ціну товару;

2) щодо зауваження митного органу про те, що у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від ТОВ ЛП груп відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59, позивач пояснював, що ТОВ ЛП ГРУП надає експедиторські послуги для ТОВ ЕНДІКОМ відповідно до договору №0710/20-59 від 07.10.2020 р. та не виступає стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 № 1/2020, у зв`язку з чим зауваження митного органу про відсутність у рахунку на оплату умов поставки є безпідставним. При цьому, дата договору не є числовою складовою митної вартості товарів, митне оформлення яких відбувалось, окрім того рахунок на оплату, містить інші дані для ідентифікації даного документу з партією товару, що оцінюється, а саме: номера контейнерів та вартість транспортних послуг;

3) щодо зауваження митного органу про те, що у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 09.10.2020 № 0A15IVESA00IV2 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.09.2020 № 4328035193/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється, - позивач зазначив про таке.

Митна декларація країни відправлення - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення. У кожній країні цей документ має свій зовнішній вигляд і особливості в процедурі оформлення, в даному випадку не вимагаєтеся зазначення № контракту або інвойсу.

Згідно змісту декларації країни відправлення від 09.10.2020 р. № 0A15IVESA00IV2, Відправником товару що декларується є GP BATTERY MARKETING(HK) Limited (HONG KONG) та вартість товару складає 280568,69 доларів США, а згідно змісту зовнішньоекономічного договору (контракту) .№ 1/2020 від 23.09.2020 р. контрагентом- продавцем Позивача є GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. . Відповідно до змісту інвойсу від 30.09.2020 року №4328035193/2020, виписаному GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. на адресу Позивача, вартість товару складає 308 697,45 доларів США. Також, Позивачем було надано Відповідачу інвойси між нерезидентами від 22.09.2020 № 6128032836YTT0, від 28.09.2020 № 6128033064 YTT0, від 30.09.2020 № 6128033091 YTT0 та від 30.09.2020 № 6128033092 YTT0.

Тобто, товар, який декларується придбавався Позивачем у GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. , a GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. придбав даний товар, за ціною меншою ніж ціна його подальшого продажу, у GP BATTERY MARKETING(HK) Limited (HONG KONG) та постачання даного товару відбувалось на адресу Позивача за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону України.

Отже, вартість товару зазначена в декларації країни відправлення не могла дорівнювати вартості товару зазначеної в інвойсі від 30.09.2020 №4328035193/2020, у зв`язку з тим, що Відправник товару є контрагентом постачальника Позивача, а не самого Позивача.

4) щодо зауваження митного органу про те, що у наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 22.09.2020 № 6128032836 YTT0, від 28.09.2020 № 6128033064 YTT0, від 30.09.2020 № 6128033091 YTT0, від 30.09.2020 № 6128033092 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ, позивач вважає безпідставним таке зауваження, оскільки вищевказані інвойси є електронними документами, який належним чином засвідчений електронним цифровим підписом уповноваженої особи.

Стосовно надання додатково витребуваних відповідачем документів позивач зазначив таке:

- Договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів та Договір на транспортно-експедиторське обслуговування надавалися на момент декларування з первинною митною декларацією, що підтверджується змістом картки відмови. Інші договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, Позивачем не укладались;

- умовами Договору (контракту) купівлі-продажу товарів, що декларуються, не передбачено здійснення декларантом платежів третім особам на користь продавця, у зв`язку з чим рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не повинні були надаватися митному органу;

- виписку з бухгалтерської документації надати на момент запиту не було можливим, оскільки проведення розрахунку із продавцем GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. згідно п.п. 5.3 контракту 1/2020 від 23.09.2020 р. та згідно змісту інвойсу, здійснюється протягом 90 днів з моменту митного оформлення товару в Україні, який Позивач на момент його митного оформлення/пропуску товарів фактично ще не отримав;

- каталоги виробника товару надати не було можливим, у зв`язку з тим, що товари, митне оформлення яких здійснювалось, придбавались Позивачем у постачальника GP Battery (Poland) Sp.z.o.o, який, в свою чергу, не є виробником елементів живлення TM GP , тобто Позивач не є контрагентом виробника товару. Більш того, Позивачем, надавалися на момент декларування з первинною митною декларацією: прайс-лист, специфікації товару та інвойс, виписаний GP BATTERY MARKETING (HK) Limited (виробником товару) на адресу GP Battery (Poland) Sp.z.o.o, про що також зазначено у картці відмови, що надавало можливість митному органу встановити ціну реалізації даного товару виробником контрагенту Позивача.

Крім того, 23.11.2020 р. додатково було надано переклад митної декларації країни відправлення № 0A15IVESA00IV2 від 09.10.2020 р.

За таких обставин, посилаючись на те, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, було подано всі необхідні документи за переліком ч.ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України, та які чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/000585, прийняті Одеською митницею Держмитслужби.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20 січня 2021 року о 12 год. 30 хв.

01 лютого 2021 року до суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього письмовими доказами, який долучено до матеріалів справи 10 лютого 2021 року (а.с. 115-204, том 1).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як зазначає відповідач у відзиві, до Одеської митниці Держмитслужби для здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ «ЕНДІКОМ» було подано митну декларацію № UA500020/2020/235848 від 23.11.2020 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору товару. Однак, як зазначає відповідач, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а також вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. "в" п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) до митного оформлення наданий рахунок на оплату від ТОВ ЛП Груп, але відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59;

3) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 09.10.2020 № 0A15IVESA00IV2 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.09.2020 № 4328035193/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється;

4) у наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 22.09.2020 № 6128032836 YTT0, від 28.09.2020 №6128033064 YTT0, від 30.09.2020 №6128033091 YTT0, від 30.09.2020 №6128033092 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Однак, як зазначає відповідач, на запит щодо надання додаткових документів декларантом не подано додаткових документів.

Таким чином, як зазначає відповідач, декларантом не було підтверджено документально складові митної вартості, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією № UA500020/2020/235848 від 23.11.2020 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

15 лютого 2021 року до суду від позивача через канцелярію надійшла відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи 16 березня 2021 року.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо висновків відповідача стосовно того, що декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи.

Позивач наполягав на тому, що з метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг та у відповідності до ч. 2 статті 53 МК України позивачем через декларанта подано електронну митну декларацію № UA500020/2020/235848, разом із відповідними супровідними документами, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 того Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, - подано та не заперечується відповідачем у картці відмови;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2020 від 23.09.2020 або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності - подано та не заперечується відповідачем у картці відмови;

3) рахунок-фактура (інвойс) № 4328035193 /2020 від 30.09.2020 або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) - подано та не заперечується відповідачем у картці відмови;

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - на момент декларування вартість товару ще не було сплачено, тому на момент декларування не подано;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - подано інвойс № 4328035193 /2020 від 30.09.2020, пакувальний лист № 4328035193/2020 від 30.09.2020, навантажувальний документ №237 від 16.11.2020, що не заперечується відповідачем у картці відмови;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - було подано коносамент (договір морського перевезення) від 02.10.2020, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №147 від 02.11.2020, довідка від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги б/н від 13.11.2020р. та платіжне доручення № 5 від 03.11.2020 року на підтвердження факту оплати транспортно-експедиційних послуг;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню - не подано, так як імпорт товару відповідно до контракту не підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - не подано, так як страхування не здійснювалося.

Тобто, позивач стверджує, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України до митного органу було подано усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів.

Підготовче засідання, призначене на 20 січня 2021 року, було відкладено на 10 лютого 2021 року - 10 год. 30 хв., у зв`язку із тим, що у сторін не сплинув строк на подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 10 лютого 2021 року, у зв`язку із тим, що у сторін не сплинув строк на подання заяв по суті справи (відповіді на відзив та заперечень), ухвалами суду, які постановлені на місці та занесені до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24 лютого 2021 року - 11 год. 00 хв.

Підготовче засідання, призначене на 24 лютого 2021 року, було відкладено на 16 березня 2021 року - 10 год. 00 хв. за заявою представника позивача у зв`язку з її хворобою.

15 березня 2021 року до суду від представника позивача через канцелярію надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року, судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від Одеської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року, які оформити відповідно до вимог ч. 5 ст. 11 Митного кодексу України (знеособлена інформація щодо конкретних експортно-імпортних операцій), як такі, що були використані як джерело інформації для коригування митної вартості товару при прийняття рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/000585.

У зв`язку з витребуванням від відповідача додаткових доказів, у підготовчому засіданні, призначеному на 16 березня 2021 року, судом оголошено перерву до 05 квітня 2021 року - 10 год. 00 хв.

У підготовче засідання, призначене на 05 квітня 2021 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

02 квітня 2021 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява, в якій представник позивача просила суд закрити підготовче провадження по справі №420/15240/20 та призначити справу до судового розгляду по суті, підготовче засідання, призначене на 05 квітня 2021 року о 10 год. 00 хв. проводити без участі представника позивача. Відповідач про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року - 12 год. 30 хв.

08 квітня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, які були відсутні у позивача на момент подання позову.

09 квітня 2021 року відповідачем через канцелярію суду на виконання ухвали суду про витребування доказів подані копії митних декларацій №UA500020/2020/200742 від 14 січня 2020 року, №UA500020/2020/202488 від 30 січня 2020 року, №UA500020/2020/223960 від 25 серпня 2020 року (а.с. 49-68, том 2).

У судовому засіданні 12 квітня 2021 року оголошено перерву до 26 квітня 2021 року 12 год. 00 хв. для ознайомлення представника позивача з письмовими доказами, наданими відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Під час судового розгляду по суті представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях та вступному слові підстав.

У судове засідання, призначене на 26 квітня 2021 року, представник відповідача не з`явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно; причини неявки не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача після надання пояснень у вступному слові заявила клопотання щодо проведення дослідження письмових доказів та подальший розгляд справи за її відсутності в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (далі - ТОВ ЕНДІКОМ ), код ЄДРПОУ 43821285, зареєстрований у якості юридичної особи, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.09.2020, Номер запису: 1005561020000075306. Місцезнаходження юридичної особи: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Церковна, будинок 19, офіс 608.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний).

23 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (Покупець) та компанією GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польща) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1/2020, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати партії товарів по цінам та в кількості, вказаним у параграфах 2.1 та 3.1 цього Контракту. Товар поставляється на територію України (а.с. 48-52, том 1).

Номенклатура товарів у кожній поставці визначається Продавцем в рахунку/проформі рахунку. Сертифікат про якість товару видається підприємством-виробником лише по заявці Покупця (пункт 2).

Ціни на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку/проформі рахунку, виставленого Покупцеві. Загальна вартість Контракту 6 000000 доларів США (пункт 3).

Умови поставки: у випадку морської поставки поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, у випадку наземної доставки: FСА Gdansk, відповідно з Правилами Інкотермс 2020 (п.п. 4.1 Контракту).

Датою поставки кожної партії товару вважається дата митного оформлення товару на території України (п.п. 4.2 Контракту).

Порядок розрахунків: Розрахунки здійснюються у доларах США (п.п. 5.1 Контракту).

Продавець зобов`язаний протягом 48 годин після отримання замовлення від покупця виставити рахунок/проформу рахунку до оплати (п.п. 5.2 Контракту).

Покупець здійснює оплату за замовлений товар у вигляді передоплати або по факту отримання товару. Умови платежу уточнюються у рахунку/проформа рахунку Продавця (п.п. 5.3 Контракту).

Перелік товаросупроводжувальних документів: коносамент, рахунок, сертифікат походження (п.п. 6.1 Контракту).

Упаковка та маркування: товар повинен бути затарений та упакований таким чином, щоб виключити його псування на період постачання до прийому Покупцем (п.п. 7.1 Контракту).

Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту).

На виконання умов зазначеного контракту на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ з порту відправлення HONG KONG на умовах поставки FOB НК HONG KONG, поставлено товар первинні елементи живлення … батарейки в асортименті за номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

07 жовтня 2020 року між ТОВ ЕНДІКОМ (Клієнт) та ТОВ ЛП Груп (Експедитор) укладено Договір №0710/20-59 на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с. 71-76, 178-183, том 1).

22 жовтня 2020 року між ТОВ ЕНДІКОМ (Замовник) та ТОВ ЕС ТРАНС ГРУП 928 (Виконавець) укладено Договір № 22/10/2020 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів (а.с. 174-177, том 1).

Відповідно до п. 63 ст. 4 Митного кодексу України, уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

23 листопада 2020 року уповноваженою особою декларанта - ТОВ ЕС ТРАНС ГРУП 928 (діє на підставі Договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № 22/10/2020 від 22 жовтня 2020 року) з метою митного оформлення постановленого позивачу товару подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA50020/2020/235848 від 23 листопада 2020 року, згідно якої митна вартість товарів під номерами 1-7 була визначена за ціною договору (а.с. 26-31, том 1).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації:

пакувальний лист (Packing Est) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.;

домашній коносамент (House bill of lading) № SZNLEG2009034 від 02.10.2020 p.;

навантажувальний документ (Bordereau) № 237 від 16.11.2020 p.;

декларація про походження товару (Dеclaration of origin) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 147 від 02.11.2020 р.;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 5 від 03.11.2020 р.;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № б/н від 13.11.2020 р.;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/278 від 19.11.2020 р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються 1/2020 від 23.09.2020 р.;

договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №22/10/2020 від 22.10.2020 р.;

договір про надання послуг митного брокера 22/10/2020 від 22.10.2020 р.;

договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 р.;

прайс-лист до інвойсу №4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.;

інші некласифіковані документи:

специфікація №1 до контейнеру TRHU2753002 від 30.09.2020 р.;

специфікація №2 до контейнеру NYKU2789772 від 30.09.2020 р.;

специфікація № 3 до контейнеру NYKU3899033 від 30.09.2020 р.;

копія митної декларації країни відправлення № 0А15IVESA00IV2 від 09.10.2020 р.

некласифіковані комерційні документи: №6128032836 YТТ0 від 22.09.2020; №6128033064 YТТ0 від 28.09.2020; №6128033091 YТТ0 від 30.09.2020; №6128033092 YТТ0 від 02.11.2020.

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення, заявленого за митною декларацією №UA50020/2020/235848 від 23 листопада 2020 року товару, не заперечується сторонами, та підтверджується карткою відмови №UA500020/2020/000585 від 24 листопада 2020 року (а.с. 72-73, том 2).

Разом із тим, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Підставою сумнівів правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом зазначено те, що подані у поданих документах містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зокрема, наведено наступні розбіжності:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

З огляду на вищевказані розбіжності, відсутність усіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товару, декларанту, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення.

Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів (а.с. 32, том 1).

Листом від 24 листопада 2020 року, у відповідь на запит щодо надання додаткових документів, декларантом подано переклад експортної декларації № 0А15IVESA00IV2 від 09.10.2020 року, а також повідомлено про те, що усі наявні документи станом на 24.11.2020 року надані до митного органу та упродовж 10 днів не має можливості їх надати, у зв`язку із чим декларант просив продовжити митне оформлення (а.с. 33, 198 том 1).

24 листопада 2020 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року, відповідно до якого підставами прийняття вказаного рішення зазначено вищенаведені обставини стосовно розбіжностей у поданих документах та відсутністю усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с. 35-37, том 1).

Також 24 листопада 2020 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00585.

Рішенням Одеської митниці Держмитслужби №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року митну вартість, заявленого до митного оформлення товару, було скориговано та обрано резервний метод визначення митної вартості товару.

Щодо послідовності обрання методу визначення митної вартості товарів, в рішенні зазначено, що митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

З урахуванням опису та фізичних характеристик товарів встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим), ніж заявлено декларантом і становить:

по товару № 4 - 0,1264 дол. США/шт. (МД від 14.01.2020 № UA500020/2020/200742);

по товару №5 - 0,1123 дол. США/шт. (МД від 30,01.2020 № UA500020/2020/202488);

по товару №6 - 0,2726 дол. США/шт. (МД від 25.08.2020 № UA 500020/2020/223960).

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів №№ 4,5,6 скориговано.

Однак, позивач не погоджується із таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним митних платежів, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, відповідач вважає обґрунтованим здійснене ним коригуванням митної вартості товару та обрання резервного методу визначення митної вартості, внаслідок розбіжностей у документах, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, та неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

При цьому, згідно вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом - ціною договору (контракту) - Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2020 від 23 вересня 2020 року.

Судом встановлено, що підставою для висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів стали розбіжності у поданих документах.

З огляду на вищезазначені розбіжності, декларанту внесено вимогу щодо надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Натомість декларант вважав, що поданих ним документів достатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом - ціною договору.

Проаналізувавши обґрунтованість сумнівів відповідача, відносно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як вже було зазначено, 23 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (Покупець) та компанією GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польща) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1/2020, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати партії товарів по цінам та в кількості, вказаним у параграфах 2.1 та 3.1 цього Контракту. Товар поставляється на територію України (а.с. 48-52, том 1).

Контрактом визначені наступні умови поставки: у випадку морської поставки поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, у випадку наземної доставки: FСА Gdansk, відповідно з Правилами Інкотермс 2020 (п.п. 4.1 Контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, товар який декларується, придбавався Позивачем у GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. , тобто сторони зовнішньоекономічного контракту №1/2020 від 23 вересня 2020 року.

У свою чергу, компанія-нерезидент GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. придбала даний товар у іншої компанії-нерезидента - GP BATTERY MARKETING (HK) Limited (HONG KONG) .

Відповідно до товаросупроводжувальних документів, постачання на користь позивача, придбаного на підставі контракту №1/2020 від 23 вересня 2020 року, товару відбувалось за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону України на умовах на умовах FOB.

Згідно змісту декларації країни відправлення від 09.10.2020 р. № 0A15IVESA00IV2, наданої з перекладом на українську мову, Експортером товару, що декларується, є GP BATTERY MARKETING (HK) Limited (HONG KONG) , одержувачем - ЕНДІКОМ ЛТД (Україна) від імені і за дорученням компанії GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (а.с. 85-86, том 1).

Щодо зауваження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів, судом встановлено наступне.

Так, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено « ZZ32» , в той час як у вказаній графі митної декларації № UA500020/2020/235848 від 23.11.2020, поданої позивачем, зазначено « ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Судом встановлено, що питання упаковки та маркування товару врегульовані пунктом 7 Контракту № 1/2020 від 23 вересня 2020 року, зокрема визначено: Упаковка та маркування: товар повинен бути затарений та упакований таким чином, щоб виключити його псування на період постачання до прийому Покупцем (п.п. 7.1 Контракту). Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту).

Отже, умовами зовнішньоекономічного контракту та фактичними обставинами справи підтверджуються, що товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

У наданій до митного оформлення експортній декларації також відсутні відомості щодо зворотної тари, що підтверджується печаткою митниці нерезидента на цьому документі.

Суд зазначає, що вказані товаросупровідні документи (ВМД № UA50020/2020/234858 від 23.11.2020, зовнішньоекономічний контракт №1/2020 від 23 вересня 2020 року, інвойс, експортна декларація країни відправлення, та ін.) були надані відповідачу, відтак останній мав можливість встановити вищевказані обставини щодо включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, вартості упаковки або пакувальних матеріалів.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість упаковки включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Відтак, вказані зауваження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Що стосується наступного зауваження митного органу стосовно того, що до митного оформлення наданий рахунок на оплату від ТОВ ЛП Груп, але відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59.

Як встановлено судом, 07 жовтня 2020 року між ТОВ ЕНДІКОМ (Клієнт) та ТОВ ЛП Груп (Експедитор) укладено Договір №0710/20-59 на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с. 71-76, 178-183, том 1).

Вказаний договір був наданий декларантом разом із іншими супровідними документами до митного оформлення, що підтверджується переліком документів, наведеним у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00585.

Також для здійснення митного оформлення було подано Рахунок на оплату №147 від 02 листопада 2020 року на суму 155790,00грн. (з ПДВ), виставлений ТОВ ЛП Груп на оплату послуг за Договором №0710/20-59, наданих на користь ТОВ ЕНДІКОМ (а.с. 164, том 1).

Дослідивши вказаний документ, судом встановлено, що дійсно у вказаному рахунку зазначено лише номер Договору №0710/20-59 та не зазначено дату.

Водночас, суд критично оцінює вказане посилання митного органу, оскільки окрім вказаного рахунку на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг надавався сам Договір №0710/20-59 на транспортно-експедиторське обслуговування від 07 жовтня 2020 року між ТОВ ЕНДІКОМ (Клієнт) та ТОВ ЛП Груп (Експедитор).

Також разом із рахунком на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг для митного оформлення було надано платіжне доручення №5 від 03.11.2020 року, щодо здійснення ТОВ ЕНДІКОМ оплати на користь ТОВ ЛП Груп (Експедитор) за морське перевезення контейнеру, експедиторські послуги на тер. України згідно рахунку №147 від 02 листопада 2020 року на суму 155790,00 грн. (а.с. 165, том 1), а також довідку про транспортні витрати, складену ТОВ ЛП Груп (а.с. 166, том 1).

Окрім того, доставка вантажу на адресу ТОВ ЕНДІКОМ експедитором ТОВ ЛП Груп за маршрутом HONG KONG (Китай) до митного кордону України (Одеський морський торгівельний порт) підтверджується наявним у матеріалах справи коносаментом №SZNLEG2009034 від 02.10.2020 p. (а.с. 80, 148 том 1).

Суд приймає посилання позивача на те, що ТОВ ЛП ГРУП не виступає стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 № 1/2020, відтак, підстави для висновків про зазначені розбіжності, як такі, що впливають на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, та виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), відсутні.

При цьому, дата договору не є числовою складовою митної вартості товарів, митне оформлення яких відбувалось, окрім того рахунок на оплату містить інші дані для ідентифікації даного документу з партією товару, що оцінюється, а саме: номера контейнерів та вартість транспортних послуг.

Щодо наступного зауваження митного органу, а саме про те, що у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 09.10.2020 № 0A15IVESA00IV2 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.09.2020 № 4328035193/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється.

Як встановлено судом з матеріалів справи, товар який декларується, придбавався Позивачем у GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. , тобто сторони зовнішньоекономічного контракту №1/2020 від 23 вересня 2020 року.

У свою чергу, нерезидент GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. придбав даний товар у іншої компанії-нерезидента - GP BATTERY MARKETING (HK) Limited (HONG KONG) (Китай).

В матеріалах справи наявна декларація країни відправлення від 09.10.2020 року №0A15IVESA00IV2, надана з перекладом на українську мову (а.с. 85-86, том 1).

Дослідивши вказаний документ, судом встановлено, що дійсно у декларації країни відправлення від 09.10.2020 року № 0A15IVESA00IV2 не міститься посилання на реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, однак містяться наступні вихідні дані:

Експортер товару: GP BATTERY MARKETING (HK) Limited (HONG KONG) ;

Одержувач - ЕНДІКОМ ЛТД (Україна) від імені і за дорученням компанії GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. ;

Номер коносаменту відправника - № SZNLEG2009034;

Країна походження товару;

Кількість (од.);

Вартість (ФОБ) - усього 280568,69 доларів США.

Отже, декларація країни відправлення від 09.10.2020 р. № 0A15IVESA00IV2 містить інформацію про те, що Позивач одержує товар від імені « GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» .

Згідно змісту декларації країни відправлення від 09.10.2020 року № 0A15IVESA00IV2, вартість товару складає 280568,69 доларів США, а згідно змісту інвойсу від 30.09.2020 №4328035193/2020, виписаному GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. на адресу Позивача, вартість товару складає 308 697,45 доларів США.

Тобто, те що в декларації країни відправлення зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.09.2020 № 4328035193/2020, пояснюється тим, що у першому випадку це ціна між нерезидентами - GP BATTERY MARKETING(HK) Limited (HONG KONG) та GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. , а в другому випадку це вже ціна, за якою GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. реалізувало товар позивачу - ТОВ ЕНДІКОМ .

Також, як вже зазначалось раніше, Позивачем було надано Відповідачу інвойси від 22.09.2020 № 6128032836YTT0, від 28.09.2020 № 6128033064 YTT0, від 30.09.2020 № 6128033091 YTT0 та від 30.09.2020 № 6128033092 YTT0, згідно змісту яких загальна вартість товару, який в подальшому був поставлений на адресу позивача, складає 280568,69 доларів США, тобто дорівнює вартості товару зазначеної в декларації країни відправлення від 09.10.2020 року № 0A15IVESA00IV2 (а.с. 149-162, том 1).

Таким чином, позивачем було надано відповідачу документи, згідно змісту яких вбачається, що товар, який декларується, придбавався позивачем у « GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» , a нерезидент « GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» придбав даний товар, за ціною меншою ніж ціна його подальшого продажу, у « GP BATTERY MARKETING(HK) Limited (HONG KONG)» , та постачання даного товару відбувалось на адресу Позивача за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону України.

Отже, посилання відповідача на той факт, що позивачем надано декларацію країни відправлення від 09.10.2020 р. № 0A15IVESA00IV2 із зазначенням вартості товару відмінної від зазначеної в інвойсі від 30.09.2020 №4328035193/2020, як на підставу прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, є безпідставним, оскільки вартість товару зазначена в декларації країни відправлення не могла дорівнювати вартості товару зазначеної в інвойсі від 30.09.2020 року №4328035193/2020, у зв`язку із тим, що Відправник товару є контрагентом постачальника Позивача, а не самого Позивача.

Тобто, вказані розбіжності пояснюються особливостями поставки задекларованого позивачем товару, а саме умовами контракту №1/2020 від 23 вересня 2020 року передбачено, що у випадку морської поставки поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG (п.п. 4.1 Контракту).

При цьому, суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення товару не є тим документом, який впливає на визначення митної вартості товару.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

З аналізу частин 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, 7) копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, митна декларація країни відправлення є додатковим документом, що надається на додаткову вимогу митного органу за наявності у декларанта.

Натомість, у даному випадку відповідач під час огляду первинного пакету документів, наданих позивачем до митного оформлення, надав свої зауваження до митної декларації країни відправлення від 09.10.2020 р. № 0A15IVESA00IV2.

Також у митного органу були інші дані для ідентифікації даного документу з партією товару, що оцінюється а саме: в митній декларації країни відправлення наявні дані щодо кількості товару, номеру коносаменту, судна та інші.

Окрім того, вартість товару можна було визначити за допомогою інвойсу, який містить усі необхідні дані та складові, та надання якого позивачем митному органу відображено в картці відмови.

Що стосується наступного зауваження митного органу стосовно того, що у наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 22.09.2020 № 6128032836 YTT0, від 28.09.2020 №6128033064 YTT0, від 30.09.2020 №6128033091 YTT0, від 30.09.2020 №6128033092 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ.

З цього приводу суд погоджується з посиланнями позивача про те, що ці інвойси є електронними документами, які засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженої особи.

Що стосується витребування відповідачем додаткових документів, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд звертає увагу на положення частин 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач запропонував позивачу надати такі додаткові документи:

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення.

Позивачем 23.11.2020 року додатково було надано переклад митної декларації країни відправлення № 0A15IVESA00IV2 від 09.10.2020 року та повідомлено, що інші документи не можуть бути надані протягом 10 днів.

Однак, митним органом жодним чином необґрунтовано необхідність подання усіх цих документів, оскільки вказані документи не входять до переліку основних, які підтверджують митну вартість товарів, відповідач має навести обставини, що можуть бути підтверджені або спростовані додатковими документами.

При цьому, суд зазначає, що у даному випадку при спростуванні обставинами справи та матеріалами справи висловлених відповідачем розбіжностей, не надання позивачем додаткових документів не може бути самостійною підставою для відхилення заявленої позивачем митної вартості за ціною договору.

Таким чином, суд вважає, що зауваження, викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року, не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем товару на підставі зовнішньоекономічного контракту № 1/2020 від 23 вересня 2020 року та інвойсу № 4328035193 / 2020 від 30 вересня 2020 року, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою, розбіжностями у поданих документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до положень чч. 6-7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: пакувальний лист (Packing Est) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; домашній коносамент (House bill of lading) № SZNLEG2009034 від 02.10.2020 p.; навантажувальний документ (Bordereau) № 237 від 16.11.2020 p.; декларація про походження товару (Dеclaration of origin) № 4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 147 від 02.11.2020 р.; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 5 від 03.11.2020 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № б/н від 13.11.2020 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/278 від 19.11.2020 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються 1/2020 від 23.09.2020 р.; договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №22/10/2020 від 22.10.2020 р.; договір про надання послуг митного брокера 22/10/2020 від 22.10.2020 р.; договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 р.; прайс-лист до інвойсу №4328035193 / 2020 від 30.09.2020 р.; інші некласифіковані документи: специфікація №1 до контейнеру TRHU2753002 від 30.09.2020 р.; специфікація №2 до контейнеру NYKU2789772 від 30.09.2020 р.; специфікація № 3 до контейнеру NYKU3899033 від 30.09.2020 р.; копія митної декларації країни відправлення № 0А15IVESA00IV2 від 09.10.2020 р. некласифіковані комерційні документи: №6128032836 YТТ0 від 22.09.2020; №6128033064 YТТ0 від 28.09.2020; №6128033091 YТТ0 від 30.09.2020; №6128033092 YТТ0 від 02.11.2020.

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення, заявленого за митною декларацією № UA500020/2020/235848 від 23 листопада 2020 року товару, не заперечується сторонами та підтверджується карткою відмови № UA500020/2020/00585 від 24 листопада 2020 року (а.с. 72-73, том 1).

Відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною 6 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до вимог ч. 5, ч. 6 ст. 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Позивач, оскаржуючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року, посилається на те, що відповідачем не проведені із декларантом консультації у письмовому вигляді.

Відповідач не надав доказів проведення консультацій.

Отже, Одеською митницею Держмитслужби без проведення в письмовому вигляді консультації з позивачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року, яким позивачу скореговано митну вартість Товарів №№4, 5, 6, застосовуючи другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що вартість товару не можна визначити шляхом використання методу, зазначеного у статті 58 МК України, а тому було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару становить: по товару № 4 - 0,1264 дол. США/шт. (МД від 14.01.2020 № UA500020/2020/200742); по товару №5 - 0,1123 дол. США/шт. (МД від 30,01.2020 № UA500020/2020/202488); по товару №6 - 0,2726 дол. США/шт. (МД від 25.08.2020 № UA 500020/2020/223960).

Суд зазначає, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю є необґрунтованим, адже, відомості з інформаційної бази даних аналіз ЄАІС носять допоміжний інформаційних характер та не є беззаперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у базі даних ЄАІС інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

У своїх сталих правових позиціях Верховний Суд з приводу спірних правовідносин наголошує, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.

Однак, таких доказів не міститься в матеріалах даної справи.

Проте, саме на підставі наявної інформації баз даних АСМО та ЄАІС Митним органом встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом.

Отже, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару.

Висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту товару, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00585 від 24 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає необхідним задовольнити адміністративний позов та скасувати спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00585 від 24 листопада 2020 року.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 8168, 98 грн. (де 8168,98 - розмір судового збору сплачений позивачем за звернення до суду з даним позовом, згідно платіжних доручень №34 від 24 грудня 2020 року та № 35 від 24 грудня 2020 року) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України).

У зв`язку із відпусткою та тимчасовою непрацездатністю судді у період з 03.05.2021 року по 11.06.2021 року включно, справу розглянуто у перший робочий день після виходу судді - 14 червня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 120, 139, 243-246, 205, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000160/2 від 24 листопада 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00585 від 24 листопада 2020 року Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (код ЄДРПОУ 43821285; 65103, м. Одеса, вул. Церковна, 19, офіс 608) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8168, 98 грн. (вісім тисяч сто шістдесят вісім гривень 98 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (код ЄДРПОУ 43821285; 65103, м. Одеса, вул. Церковна, 19, офіс 608).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

Суддя О.В. Глуханчук


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.06.2021
Оприлюднено	18.06.2021
Номер документу	97692468
Судочинство	Адміністративне

Глуханчук О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.06.2021 по справі 420/15240/20ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/15240/20

Рішення від 14.06.2021

Рішення
від 14.06.2021 по справі 420/15240/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД