Постанова

від 03.03.2021 по справі 340/1464/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1464/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Новошицька О.О.

за участю представника позивача Ципи Сергія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТО ТОНН"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року (головуючий суддя Жук Р.В.)

в адміністративній справі №340/1464/20 за позовом Приватного підприємства "СТО ТОНН" до відповідача Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, про визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2020 року №134914,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Сто Тонн" звернулось до суду 08.05.2020 року з адміністративним позовом до відповідача Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2020 року №134914, просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 25.02.2020 року №134914 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 8500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №134914 від 25.02.2020 року застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у сумі 8500грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Вказує, що автомобіль перевозив сипучий матеріал - кукурудзу насипом, а тому її маса не є сталою під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Наголошує на тому, що під час габаритно-вагового контролю, представниками відповідача не був представлений протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у режимі зважування у русі, а це є порушенням п.п.12 і 13 Порядку №879. Також зазначає, що не відомо яка назва вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, хоча при перевірці зроблені висновки про перевантаження транспортного засобу на вісь. Стверджує, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем. Зазначав, що представниками відповідача після здійснення габаритно-вагового контролю без жодних заперечень було дозволено автомобілю рухатись далі за маршрутом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що штраф застосовано за вчинення порушення вимог Закону України Про автомобільний транспорт . Пункт 19 Порядку №879 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017 р., у зв`язку з чим необхідність використання відповідачем під час здійснення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не передбачена нормативно-правовим актом. Правову позицію щодо відсутності потреби у використанні відповідної методики виклав Верховний Суд у постанові від 02.08.2018 р. по справі №820/1420/17. Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. В контексті пункт 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Факт недотримання відповідачем габаритно - вагових норм на третю вісь, яке становить 8,27 % при допустимих 2% підтверджено. Перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність. Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно. Таким чином, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134914 від 25.02.2020 р., якою з ТОВ Сто Тонн стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 8500грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16 вказано, що дозвіл на рух подільного вантажу (кукурудзи) не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Від Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є правонаступником Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області. Посилається на те, що Наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті №340 від 09.09.2020 року реорганізовано Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області в Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Щодо суті спору зазначає, що за результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, а саме 23 850кг, при нормативно допустимій 22 000кг., що у відсотковому співвідношенні становить на 8,27% більше нормативно допустимого, що стало підставою накладення штрафу в розмірі 8500грн. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання представник відповідача не з`явився про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Матеріали справи містять Наказ №340 від 09.09.2020 року Про упорядкування структури Укртрансбезпеки згідно якого реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області та Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області в Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, у зв`язку з чим допущено правонаступництво відповідача.

В судовому засіданні представник позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області, на підставі направлення на перевірку №007768 від 22.01.2020, на а/д Н-І4 Олекеандрівка - Кропивницький - Миколаїв 75 км+812м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів (а.с.69). Крім того, посадовими особами відповідача на вищезазначеній ділянці дороги проводився габаритно-ваговий контроль.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_1 , чек зважування №23818 (а.с.63) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області встановлено факт перевищення вагових параметрів на строєну вісь, а саме 23 820 кг, при нормативно допустимій 22 000 кг, що на у відсотковому відношенні становить на 8,27% перевищує нормативно допустиме навантаження.

25 лютого 2020 року відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134914 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу у розмірі 8 500грн. (а.с.17, 58).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ , норми Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 7 статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:

- контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується;

- контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;

- контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію;

- контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення;

- контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів;

- контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України;

- перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

- нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (ч. 10 ст. 6 ЗУ №2344).

Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

- здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 р. №1567 (надалі за текстом - Порядок №1567).

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з абзацом 3 пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 р. №1007/1207 (Порядок №1007/1207) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

З огляду на підпункти 4, 5 пункти 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та

- визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що в силу пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013 р. транспортний засіб марки МАН реєстраційний номер НОМЕР_1 був зупинений для здійснення габаритно-вагового контролю.

При цьому, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, складено:

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.01.2020 року №б/н, яким встановлено порушення ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" ч.1 аб.14 - перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 57);

- довідка №045338 від 24.01.2020 року, в якій зазначено навантаження на осі в тонах:

1) 5,68; 2) 10,74; 3) 7,72; 4) 7,86 ; 5) 8,24 та повна маса транспортного засобу - 40,24 тон (а.с.61);

- акт №05398 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.01.2020 р., в якому зафіксовано осьове навантаження, тон нормативно допустиме: 11/11/22, фактичне 5,58/10,74/23,82; повна маса, тонн: нормативно допустима 40, 0, а фактична маса склала 40,24 тон (а.с. 60);

- розрахунок №1207 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с.62).

Отже, відповідачем складено розрахунок №1207 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що відповідає вимогам підпунктів 4, 5 пункти 4 Порядку №1007/1207, підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, та абзацам 1, 2 частини 7 статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт .

Зокрема, згідно абзацу 3 пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до підпунктів 21, 22, 25-27 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Матеріали справи містять акт №05398 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.01.2020 р., в якому зафіксовано осьове навантаження, тон нормативно допустиме: 11/11/22, фактичне 5,58/10,74/23,82; повна маса, тонн: нормативно допустима 40, 0, а фактична маса склала 40,24 тон (а.с. 60);

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Слід зазначити, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів , яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ Сто Тонн відповідачем надіслано повідомлення №10722/28/24-20 від 04.02.2020 р. про дату, час та місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства стосовно акта №212001 від 24.01.2020 року (а.с.56-57).

При цьому, копію акту отримано позивачем 06.02.2020 року поштовим відправленням №2500669102666, що не спростовується позивачем (а.с. 4).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг , вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні , допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, приписи статті 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 р. №2862-IV передбачають, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь , загальна маса або габарити яких перевищують норми , встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30 (далі за текстом - Правила №30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів , зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно підпункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При цьому, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Позивач зазначає, що оскільки вантаж є розподільним (кукурудза), то відсутня необхідність у видачі дозволу для проїзду дорогами, в разі перевищення вагових параметрів, при цьому, посилається на постанову Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16, в якій вказано, що дозвіл на рух подільного вантажу (кукурудзи) не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Колегія суддів апеляційної інстанції досліджуючи зазначену постанову Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16, цілком погоджується з висновками такого рішення, водночас, правові висновки вказаної постанови не спростовує можливість накладення штрафних санкцій за проїзд дорогами з перевищенням вагових норм при перевезенні розподільного товару, крім того, предмети спору по справам - різні.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

В розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 (Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно підпунктів 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12, 13 Порядку №879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Габаритно-ваговим контролем транспортного засобу МАН, номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що автомобіль має дві осі та напівпричіп, який в свою чергу, має строєні осі, навантаження на які складає: 1)5,58, 2)10,74, 3)23,82 т, повна маса транспортного засобу становить 40,24 т, (а.с.60,61), отже виявлено перевищення вагових норм на третю вісь, а саме 23 820 кг, при нормативно допустимій 22 000 кг, що на у відсотковому відношенні становить на 8,27% перевищує нормативно допустиме навантаження та є більшим ніж допустиме відхилення (2%).

Окрім цього, нормативно допустима загальна маса складає 40,00 тон, натомість фактична маса при зважуванні склала 40,24, що перевищує нормативно допустиме значення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі .

При цьому, посилання позивача на специфіку вантажу - кукурудзу, що під час гальмування можливо переміщення вантажу на одну вісь, справедливо відхилене судом першої інстанції, оскільки законодавець врегулював питання переміщення вантажу (також і в разі гальмування) як то похибка у 2%, а також обов`язок перевізника вживати дій щодо закріплення вантажу під час перевезень. Водночас, матеріалами справи підтверджується факт недотримання відповідачем габаритно - вагових норм на третю вісь, яке становить 8,27 % при допустимих 2%, а відтак суд такі доводи позивача спростовуються.

Крім того, суд першої інстанції справедливо зазначив, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це і встановлена відповідальність.

Так, в силу абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ - за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134914 від 25.02.2020 р., якою з ТОВ Сто Тонн стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 8500грн.

Відносно доводів позивача про відсутність Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції:

"Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку".

При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення пункту19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 р. у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Водночас, пункти 12, 13 Порядку №879 не встановлюють обов`язку для посадових осіб Укртрансбезпеки надавати водієві протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП "Укрметстандарт" на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у режимі зважування у русі, повідомляти назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль. Також законодавчо не встановлено вимоги щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд характеристик вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.

Стосовно доводів позивача про те, що вантаж, який перевозиться (кукурудза) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху суд першої інстанції правильно зазначив, що такі доводи є безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Відносно тимчасового затримання транспортного засобу, слід зазначити наступне.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

У свою чергу продовження транспортним засобом руху, не звільняє позивача від відповідальності, оскільки саме з виявленим перенавантаженнями водій продовжив рух дорогами України, що призводить до руйнування автошляхів, отже накладення штрафу є справедливим відшкодуванням суб`єкта господарювання суспільству, за перевищення встановлених вагових норм та руйнування доріг.

Щодо можливості заборони подальшого руху перевантаженого транспортного засобу, то такими повноваженнями представники Укртрансбезпеки не наділені, тому в силу статті 19 Конституції України повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, чинним законодавством,

З матеріалів справи вбачається, що відповідно ТТН №311199 від 24.01.2020 року автомобільним перевізником зазначено ТОВ Сто Тонн , а відтак, відповідач вірно визначив суб`єкта відповідальності, який під час перевезення перебував в статусі "автоперевізник" (а.с.27).

Згідно частин 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

По суті рішення першої інстанції є правильним, при цьому, вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТО ТОНН" - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 03.03.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.03.2021.

В повному обсязі постанова складена 09.03.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова