Постанова

від 18.03.2021 по справі 160/5527/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5527/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (суддя Ніколайчук С.В., повний текст складено 05.10.2020р.) по справі №160/5527/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Міністерство культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський театрально-художній коледж» , Комунальний заклад Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним рішення,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської обласної ради Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області №590-22/VII від 27.03.2020р. в частині реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу Дніпропетровський театрально-художній коледж шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради .

В обгрунтування заявлених вимог позивачка посилалась на те, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 27.03.2020 року №590-22/VII, реорганізовано обласний комунальний вищий навчальний заклад Дніпропетровський театрально-художній коледж шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури . Своїм рішенням відповідач не дотримався встановленого законом порядку припинення діяльності (реорганізації) вищевказаного закладу, оскільки ним не дотримано обов`язкової процедури його прийняття, та як наслідок, порушено приписи частини третьої ст. 22 Закону України №2778-VI від 14.12.2010 Про культуру . Відповідачем, в порушення вимог Закону України Про доступ до публічної інформації , не

було своєчасно оприлюднений проект оскаржуваного рішення. У процесі прийняття оскаржуваного рішення Дніпропетровською обласною радою також не були враховані інтереси територіальної громади, позивача та третіх осіб було позбавлено права брати участь в обговоренні та прийнятті конкретного рішення про реорганізацію цього закладу та в подальшому прийнято спірне рішення без врахування відповідних пропозицій та зауважень з боку позивача та третіх осіб. Лише після прийняття рішення про реорганізацію, позивача було повідомлено про зміну істотних умов праці, чим порушено конституційні права позивача. Третім особам, залученим на стороні позивача про зміну вказаних умов праці на день подання позову взагалі не повідомлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи судом зроблено такі висновки.

Так, суд першої інстанції зазначив про те, що відповідачем дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення. Такі висновки суд обґрунтував тим, що спірне рішення прийнято уповноваженим органом, прийнято на пленарному засіданні ради, його прийняттю передувало обговорення на відповідних нарадах та оприлюднення проекту рішення у спосіб, передбачений Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відносно аргументів позивачки про те, що позивачка та інші члени територіальної громади були позбавлені права приймати участь в обговоренні проекту рішення, суд зазначив те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом, прийняття якого передбачає громадське обговорення, оскільки нормативно-правовий акт на відмінну від правового акту індивідуальної дії, запроваджує або скасовує правила (норми) у тих чи інших правовідносинах.

Щодо аргументів позивачки про неправомірність проведення сесії ради в режимі відеоконференції, суд зазначив те, що такий формат проведення пленарних засідань не заборонено Законом та враховуючи те, що на час прийняття оскаржуваного рішення на території Держави мав місце спалах короновірусу та запровадженні у зв`язку з цим заходи, відповідач не був позбавлений можливості проводити пленарні засідання у режимі відеоконференції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивачка висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем порядку проведення засідання сесії, на якій прийнято оскаржуване рішення. З цього приводу позивачка вказує на те, що проведення сесії в режимі відеоконференції є неправомірним. Не погоджується позивачка і з висновками суду першої інстанції про необов`язковість проведення громадських обговорень. З цього приводу позивачка посилається на положення Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою КМУ №996 від 03.11.2010р. За позицією позивачки судом першої інстанції також необґрунтовано зроблено висновок про дотримання відповідачем вимог Закону України Про публічну інформацію , в частині оприлюднення проекту рішення. З цього приводу позивачка вказує на те, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б такий факт підтверджували. Не надано, за позицією позивачки, судом першої інстанції аргументам щодо порушення відповідачем вимог ч.3 ст.22 Закону України Про культуру , якою передбачено, що виключення закладів культури з базової мережі, можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, закладу освіти. Також позивачка вказує на те, що суд не звернув уваги на порушення трудових прав працівників реорганізованого закладу, оскільки працівників несвоєчасно було повідомлено про наступну реорганізацію.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка є працівником обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» на посаді викладача хореографії.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 є також працівниками обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» на різних посадах.

Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський театрально-художній коледж» зареєстровано 18.04.2020 року, засновником якого є Дніпропетровська обласна рада.

На підставі службової записки від заступника голови обласної ради по виконавчому апарату - начальника відділу стратегічного планування та комунальної власності ОСОБА_21 від 20.02.2020 року на офіційному сайті обласної ради було опубліковано проект рішення Дніпропетровської обласної ради «Про питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» .

Відповідно до витягу з протоколу № 73 від 24.03.2020 року постійною комісією обласної ради з питань комунальної власності. житлово-комунального господарства обговорювалось питання щодо діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, де вирішено, зокрема, реорганізувати обласний комунальний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський театрально-художній коледж" шляхом приєднання до комунального закладу "Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради". Прсутні члени комісії проголосували "за".

Голові Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_22 наділано лист від 24.03.2020 року № 31-1471/0/2-20 з проханням розглянути на черговій сесії обласної ради питання приєднання обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» до комунального закладу «Дніпропетровський коледж культури та мистецтв» Дніпропетровської обласної ради» за погодженням з Міністерством культури, молоді та спорту України.

Дніпропетровською обласною радою IIV скликання на XXII сесії, що відбулася 27 березня 2020 року, було ухвалено рішення «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» №590-22/VІІ, опублікованого на офіційному сайті ради, яким було вирішено, зокрема, у п. 21, який є предметом даного спору, наступне:

21. Реорганізувати обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський театрально-художній коледж» (юридична адреса: вул. Глінки, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49030, Україна) шляхом приєднання до комунального закладу «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради» (юридична адреса: просп. Дмитра Яворницького, 47, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49044, Україна).

21.1 Доручити керівникові комунального закладу «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради» здійснити всі необхідні заходи щодо приймання-передачі майна згідно з чинним законодавством.

21.2 Строком заяви кредиторами претензій установити 2 (два) місяці з моменту оприлюднення повідомлення про рішення стосовно реорганізації юридичної особи.

21.3 Створити комісію з реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж»

21.4 Доручити голові комісії з реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» в установлений законодавством термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації комунального закладу.

21.5 Комісії з реорганізації обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» :

провести інвентаризацію майна комунального закладу;

після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський театрально-художній коледж» ;

передавальний акт подати на затвердження обласній раді;

здійснити інші заходи, передбачені чинним законодавством.»

Зазначене рішення опубліковано на офіційному веб-сайті Дніпропетровської обласної ради (https://oblrada.dp.gov.ua/rishennia/sklikannia-7/ххii-sesiia/№-590-22viі-27-03-2020-р/).

Вказане рішення відповідача оскаржено позивачкою у судовому порядку з підстав порушення процедури його прийняття та не врахування прав працівників реорганізованого закладу культури.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Щодо повноважень відповідача з питань реорганізації навчальних закладів.

Згідно із ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Європейської Хартії Місцевого Самоврядування (М.Страсбург, 15 жовтня 1985р.), яка ратифікована 15.07.1997р., місцеве самоврядування означає право і спроможність місцевих властей, в межах закону , здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

Повноваження органів місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до частин 4, 5 статті 60 Закону обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Відповідно до ст..16 Закону України Про фахову передвищу освіту

1. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади фахової передвищої освіти:

1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти;

2) у межах компетенції та відповідно до законодавства формують та затверджують обсяги фінансування для здобуття фахової передвищої освіти за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету для закладів фахової передвищої освіти, що перебувають у сфері їх управління та/або передані їм на фінансування;

3) розподіляють відповідно до законодавства кошти освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для здобуття повної загальної середньої освіти у закладах фахової передвищої освіти, що перебувають у сфері їх управління та/або передані їм на фінансування;

4) беруть участь у моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти у закладах фахової передвищої освіти, що перебувають у сфері їх управління;

5) забезпечують у межах компетенції та відповідно до законодавства соціальний захист учасників освітнього процесу та сприяють працевлаштуванню осіб, які здобули фахову передвищу освіту у закладах фахової передвищої освіти, що належать до сфери їх управління або функціонують на відповідній території;

6) здійснюють повноваження засновника щодо комунальних закладів фахової передвищої освіти, зокрема приймають рішення про їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію;

7) здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства.

Встановлені обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що Обласний комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський театрально-художній коледж» та Комунальний заклад Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради засновані на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й перебувають в Управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Отже, з урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач мав повноваження щодо прийняття рішення про реорганізацію навчальних закладів.

Щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Фактично підставами заявленого позову визначено порушення відповідачем процедури прийняття рішення, що вплинуло на права, зокрема, позивачки приймати участь у прийнятті такого рішення.

Так, позивачка зазначала, що таке рішення прийнято у спосіб, який не передбачено Законом, а саме сесію обласної ради проведено в режимі відеоконференції.

З приводу таких аргументів позивачки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1, 2, статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Порядок прийняття рішень визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та Регламентом Дніпропетровської обласної ради VII скликання, затвердженого рішенням обласної ради від 19.02.2016 № 9-2/VІІ.

Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , на час прийняття оскаржуваного рішення, не містив у собі застережень щодо проведення сесій в режимі відеоконференції.

У зв`язку зі спалахом коронавірусу в Україні, а також для недопущення поширення масштабів захворювання на території м. Дніпра та області обласна рада, відповідно до статей 43,47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , вирішила внести зміни до рішення Дніпропетровської обласної ради від 19 лютого 2016 року № 9-2Л/ІІ «Про регламент Дніпропетровської обласної ради VII скликання» (далі - Регламент) стосовно того, що у разі потреби (встановлення карантину, епідемія, пандемія, стихійне лихо, військові дії. інші форс-мажорні обставини) пленарні засідання можуть проводитись в режимі відеоконференції.

Вказані положення Регламенту були чинними на час прийняття оскаржуваного рішення.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) N 540-IX, 30.03.2020, доповнено п.11.-1 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а саме передбачено установити, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування.

Відповідно до пп.4 п.11.-1 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов`язаних з такими обставинами, процедурні питання.

Посилаючись на вказані зміни, які внесення до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , позивачка вказує на те, що до порядку денного дистанційного засідання не могло бути внесено питання щодо реорганізації навчальних закладів.

Такі аргументи позивачки суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки зазначені зміни до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в частині визначення переліку питань, які можуть бути внесення до порядку денного дистанційних засідань, набули чинності 02.04.2020р., в той час як оскаржуване рішення відповідачем прийнято 27.03.2020р.

Порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення позивачка також пов`язує з не проведенням відповідачем громадських обговорень. Таку позицію позивачка обґрунтовує посиланням на положення Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою КМУ №996 від 03.11.2010р.

З приводу такої позиції позивачки слід зазначити те, що відповідно до вказаного Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо визначеного переліку проектів нормативно-правових актів.

Оскільки у спірному випадку відповідачем прийнято рішення, яке не містить ознак нормативно-правового акту та є актом індивідуальної дії, оскільки вказаним рішенням регулюються правовідносини між конкретними суб`єктами, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про безпідставність таких аргументів позивачки.

Окрім цього, порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, позивачка пов`язує з порушенням відповідачем вимог Закону України Про доступ до публічної інформації , в частині встановлених строків для оприлюднення проектів рішень.

Відповідно до приписів частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Пунктом 119 Інструкції з діловодства в Дніпропетровській обласній раді та її виконавчому апараті, затвердженою розпорядженням голови обласної ради від 23.08.2017 року № 215-Р, визначено, що усі проекти рішень підлягають обов`язковому оприлюдненню на офіційному сайті обласної ради не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття та знімаються з офіційного сайта після опублікування прийнятих рішень обласної ради або у разі якщо рішення не прийняте.

За позицією позивачки положення вказаних норм не були дотриманні відповідачем.

При цьому, доказами такого порушення, на думку позивачки, є скріншот з офіційної сторінки Дніпропетровської обласної ради з відсутніми відомостями щодо опублікування проекту рішення.

Надаючи оцінку наданим позивачкою доказам, суд першої інстанції правильно вказав на те, що скріншот з офіційної сторінки Дніпропетровської обласної ради не може бути належним та допустимим доказом таким твердженням позивачки, оскільки в ньому відображено прийняте обласною радою рішення і дату його прийняття - 27.03.2020 року, яка відповідно не є датою опублікування проекту рішення.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції за клопотанням представників третьої особи ОСОБА_17 було досліджено сайти Дніпропетровської обласної ради відносно наявності на них даних про опублікування проекту спірного рішення та встановлено, що станом на 15.09.2020р. на сайті відповідача не було жодних відомостей щодо опублікування проекту цього рішення, що сторонами не заперечувалось.

В той же час судом першої інстанції з пояснень представника відповідача та положень п.119 Інструкції з діловодства, встановлено, що усі проекти рішень підлягають обов`язковому оприлюдненню на офіційному сайті обласної ради не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття та знімаються з офіційного сайта після опублікування прийнятих рішень обласної ради або у разі якщо рішення не прийняте, тому після прийняття на пленарному засіданні обласної ради 27.03.2020 року рішення №590-22/VІІ за наслідком розгляду проекту, останній вилучається з розділу веб-сайту для проектів рішень, оскільки зазначений документ набуває статусу ухваленого рішення.

Технічно на момент розгляду даної справи судом на сайті відповідача уже не існують докази оприлюднення проекту рішення.

Належними доказами з даного питання, як зазначив суд першої інстанції, може бути лише наявна у справі службова записка від заступника голови обласної ради по виконавчому апарату - начальника відділу стратегічного планування та комунальної власності Тюріна В.Ю. від 20.02.2020 року з пропозицією оприлюднити на офіційному сайті обласної ради проект рішення Дніпропетровської обласної ради «Про питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» .

Надаючи оцінку запереченням позивачки, що цей документ не є належним доказом, бо не містить дати та резолюції, судом першої інстанції досліджено копію службової записки, яка містить дату, штрих код, вх. номер та резолюцію.

В підтвердження належного опублікування на сайті проекту рішення відповідачем до справи долучено реєстраційно-контрольну картку 08 №ВХ-1419/1-20 від 20.02.2020р.

Встановивши такі обставини та врахувавши те, що надані позивачкою докази не можуть безперечно свідчити про недотримання відповідачем вимог Закону України Про доступ до публічної інформації , суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про недоведеність таких обставин, на які посилалася позивачка як на підставу для скасування оскаржуваного рішення.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає звернути увагу і на те, що предметом спору у цій справі є скасування рішення відповідача, при цьому, Закон України Про доступ до публічної інформації не визначає того, що наслідком порушення строків оприлюднення проектів рішення є скасування таких рішень в подальшому.

Щодо аргументів позивачки про порушення відповідачем вимог ч.3 ст.22 Закону України Про культуру , якою передбачено, що виключення закладів культури з базової мережі, можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, закладу освіти.

Так, проаналізувавши наведені положення Закону, суд першої інстанції правильно зверну увагу на те, що останні не містять імпереативної норми, яка б зобов`язувала суб`єкта владних повноважень саме на стадії до прийняття рішення про реорганізацію закладу культури отримати таке погодження. Таке погодження обов`язково потрібне на стадії виключення закладу з базової мережі до моменту його припинення, а оскаржуваним актом прийнято рішення щодо реорганізації закладу та зобов`язано створити комісію з реорганізації, яка і повинна вчиннити усі передбачені законом дії для завершеня реорганізації юридичної особи.

Та обставина справи, що спірне рішення було прийнято відповідачем до отримання погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України щодо виключення з базової мережі закладів культури сторонами не заперечується.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що комунальний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський театрально-художній коледж" станом на момент прийняття рішення у даній справі і на момент прийняття спірного рішення відповідачем не був реорганізований і в базі даних ЄДР дана юридична особа обліковувалася як не припинена.

Листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 31.08.2020р. №ВХ-6583/1-20 було повідомлено відповідача, що на лист Дніпропетровської обласної ради від 29.07.2020р. №ВИХ-2765.0.2-20 Міністерство культури та інформаційної політики України в межах своєї компетенції не заперечує щодо виключення з базової мережі закладів культури комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж".

І лише після отримання такого погодження 06.11.2020р. до ЕДР внесено інформацію про припинення юридичної особи - комунальний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський театрально-художній коледж".

Отже встановлені обставини справи не дають підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ч.3 ст.22 Закону України Про культуру .

Щодо аргументів позивачки про порушення її трудових прав, слід зазначити те, що усі працівники, окрім двох викладачів, в тому числі і позивач та студенти були переведені до новоутвореного об`єднаного закладу - комунального закладу "Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури" Дніпропетровської обласної ради" за тими професіями, посадами, спеціальностями, окладами тощо.

Дані обставини свідчать, що реорганізаця закладу не вплинула на можливість реалізації конституційного права здобувачів освіти на освіту, а викладачів - права на працю.

Отже, проаналізувавши обставини справи, аргументи позивачки, з якими остання повязує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі №160/5527/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частина проголошені 18.03.2021р.

Повне судове рішення складено 19.03.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк