Ухвала

від 19.03.2021 по справі 815/1/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 815/1/15

адміністративне провадження № К/9901/36162/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №815/1/15 за позовом Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

у с т а н о в и в :

Виробничо-комерційною фірмою Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №815/1/15.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду від 18 січня 2021 року скаржник надіслав до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій зазначає, що згідно акту від 27 листопада 2020 року, комісією у складі засновника ОСОБА_1 та керівника ОСОБА_2 встановлено наявність в поштовій скринці поштового конверту від Верховного Суду тільки 27 листопада 2020 року та відсутність у даному відправлені ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги. Натомість, висновок суду про отримання скарги товариством 07 листопада 2020 року не відповідає дійсності, оскільки вказана дата випадала на суботу, а відповідно товариство чи уповноважені особи не могли отримати жодної кореспонденції у вихідний день. З цього приводу направлений адвокатський запит від 26 січня 2021 року до АТ Укрпошта щодо встановлення особи отримувача яка здійснила підпис про отримання листа 07 листопада 2020 року, враховуючи відсутність жодного працівника у вихідний день.

На підтвердження надано копію акту від 27 листопада 2020 року та копію адвокатського звернення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2021 року визнав їх неповажними, оскільки доказів неотримання ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржником не надано, продовжив Виробничо-комерційній фірмі Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №815/1/15 протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог цієї ухвали, від Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшли квитанція про сплату судового збору від 01 березня 2021 року №6402172 на суму 2102,00 грн та заява про усунення недоліків, до якої долучено письмові пояснення директора ОСОБА_2 та засновника ОСОБА_1 на підтвердження поважності причини пропуску строку. Крім того, скаржником зазначено, що відповіддю від 01 лютого 2021 року АТ Укрпошта на адвокатський запит повідомлено, що Укрпошта проводить перевірку та надає інформацією щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності ШКІ ( штрихового кодового ідентифікатора ) та не здійснює ідентифікацію відправлень за прізвищем або назвою організації, адресою користувача. Для з`ясування штрихового кодового ідентифікатора відправлення Верховного Суду направлено відповідний запит керівнику апарату суду. Просить поновити строк на касаційне оскарження та відкрити касаційне провадження у справі.

Вирішуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення директора ОСОБА_2 та засновника ОСОБА_1 на підтвердження неотримання ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року, оскільки вони є односторонньою дією і не можуть бути самостійним доказом неотримання копії оскаржуваного рішення у певну дату.

Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року №1000/5 встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи),

Відповідно до вказаних Правил у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, розшифрування підпису особи, яка здійснила запит. У разі відсутності або нецілісності вкладень, пошкодження конверта, упакування, що призвело до неможливості прочитання тексту документа, складається акт у двох примірниках. Один примірник акта надсилається відправникові, інший - зберігається у службі діловодства.

Крім того, скаржником не надано підтвердження своїх аргументів щодо направлення запиту керівнику апарату суду для з`ясування штрихового кодового ідентифікатора відправлення Верховного Суду та, у зв`язку з цим, не заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, а також те, що доказів неотримання ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржником не надано, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №815/1/15 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №815/1/15 за позовом Виробничо-комерційної фірми Проксіма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко