Постанова

від 19.03.2021 по справі 340/2099/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа №340/2099/19

адміністративне провадження №К/9901/11441/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/2099/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Кіровоградського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області

про стягнення коштів

за касаційною скаргою Національної поліції України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.).

І. Історія справи

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Кіровоградського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі: 129607,82 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку і Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 січня 2020 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 всіх належних йому сум під час проведення розрахунку при звільненні;

- стягнув на користь позивача з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі: 74925,19 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Національна поліція України, яка не брала участі у справі, подала до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову цього ж суду від 28 січня 2020 року. У скарзі просила скасувати вказану постанову та залишити позовну заяву без розгляду і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою від 16 березня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

У касаційній скарзі Національна поліція України просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року і передати справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Скаржник вказує на порушення апеляційним судом положень статей 3, 323, 293, частини шостої статті 328 КАС України і неврахування вимог частини першої статті 333 КАС України. Так, Національна поліція України зауважує, що в силу частини шостої статті 328 КАС України не має права подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції від 28 січня 2020 року, оскільки не брала участі у цій справі й указана постанова не була переглянута в апеляційному порядку за скаргою Національної поліції України. Відтак скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції повинен переглянути свою ж постанову на підставі приписів частин першої - третьої статті 323 КАС України, якою встановлено порядок розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Інші учасники відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження відповідачі отримали 25 червня 2020 року, а позивач - 26 червня 2020 року.

Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 292 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Частинами першою, другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції .

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

З аналізу викладених норм КАС України випливає, що особа, яка не брала участі у справі має право оскаржити в апеляційному порядку, тобто подати апеляційну скаргу, на рішення суду першої інстанції та/або ухвалу суду першої інстанції. Водночас стаття 293 КАС України не встановлює права такої особи подати апеляційну скаргу на судове рішення суду апеляційної інстанції.

За статтею 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті .

Статтею 323 КАС України закріплено порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Так, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується .

За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. Водночас за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Аналізуючи приписи статті 323 КАС України, на яку посилалася Національна поліція України в апеляційній скарзі на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, Верховний Суд дійшов таких висновків. Так, вказана норма врегульовує порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, яку має право подати особа, що не була присутня під час апеляційного розгляду. Одночасно слід зауважити, що така особа має право подати апеляційну скаргу, керуючись статтею 323 КАС України, саме на рішення суду першої інстанції , а не апеляційної, оскільки це прямо передбачено частиною другою цієї статті і підтверджується положеннями статті 293 КАС України.

Натомість право апеляційного суду зупинити дію раніше прийнятої ним постанови (у випадку відкриття апеляційного провадження відповідно до статті 323 КАС України) чи скасувати свою ж постанову (за результатами розгляду) не означає, що особа може подати апеляційну скаргу на постанову апеляційного суду, оскільки КАС України такої можливості не передбачено.

Разом з тим, після завершення апеляційного розгляду, розпочатого відповідно до приписів статті 323 КАС України, за скаргою особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд приймає постанову у межах повноважень, визначених статтею 315 КАС України, тобто здійснює перегляд рішення суду першої інстанції.

Відтак у разі завершення розгляду справи, проведеного з урахуванням приписів статті 323 КАС України, буде виконуватися умова, визначена частиною шостою статті 328 КАС України: рішення буде переглянуте в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Національної поліції України, що, у подальшому, дає підстави для його касаційного оскарження.

З викладеного висновується, що постанова суду апеляційної інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку до того ж суду, який її ухвалив. Тобто, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року не може бути самостійним предметом апеляційного перегляду цим же судом, а може бути скасована судом апеляційної інстанції лише у випадку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, якої Національна поліція України не подавала.

Відтак апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що Національна поліція України подала апеляційну скаргу на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, а отже обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України.

Іншим доводам касаційної скарги суд оцінку не надає, оскільки вони жодним чином не впливають на зроблені у цій постанові висновки, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справах Проніна проти України , Серявін та інші проти України ).

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі від 16 березня 2020 року, то її належить залишити без змін.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду