У х в а л а
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 136/180/18
провадження № 61-3534ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року, додаткове рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, Липовецького колегіуму ім. Василя Липківського, Липовецької районної ради Вінницької області, фінансового управління Липовецької районної державної адміністрації, третя особа - Липовецька міська рада Вінницької області, про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом та просив визнати незаконним та скасувати наказ від 09 січня 2018 року № 1К Про звільнення директора Липовецького колегіуму ім. Василя Липківського ОСОБА_1 , поновити його на займаній посаді директора, стягнути середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення та моральну шкоду у розмірі 200 тис. грн.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2020 року стягнуто з відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області у дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840 грн 80 коп., та таку ж суму судового збору компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У стягненні решти судових витрат ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 рокуапеляційні скарги відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року та додаткове рішення цього суду від 23 жовтня 2020 року залишено без змін.
02 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 05 березня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні його позовускасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Разом з цим, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі .
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі , не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За змістом положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
З урахуванням наведеного, заявник не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими ним позовними вимогами щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір .
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином ((200 тис.*1%)+ 704 грн 80 коп.) *200%=5 409 грн 60 коп.
Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 5 409 грн 60 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року, додаткове рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 22.03.2021 |
Номер документу | 95654058 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні