Ухвала

від 18.03.2021 по справі 507/1628/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 507/1628/17

провадження № 61-3420ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 22 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Атланта до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Атланта про визнання договорів недійсними, стягнення боргу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Атланта (далі - ТОВ Агентство Атланта ) звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 66 063 грн 40 коп.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом й, уточнивши вимоги свого позову, просила визнати договори недійсними, стягнути з ТОВ Агентство Атланта борг у розмірі 93 915 грн та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 22 лютого 2019 року у задоволенні позову ТОВ Агентство Атланта відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Агентство Атланта задоволено. Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 22 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позові ТОВ Агентство Атланта скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов ТОВ Агентство Атланта задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

01 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 03 березня 2021 року, в якій просить оскаржувані судові рішення у цій справі скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судові рішення, які оскаржує заявник свідчить про існування первісних та зустрічних вимог майнового (стягнення грошових коштів, стягнення боргу та моральної шкоди) та немайнового характеру (визнання договорів недійсними).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 600 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Абзацом другим пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , визначено, що у разі якщо в апеляційному або касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного й зустрічного позовів, тоді заявник, який не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачувати з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як убачається зі змісту касаційної скарги заявник не погоджуються із судовими рішеннями, які прийнято за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів.

Таким чином, заявник зобов`язаний сплатити судовий збір у частині первісного та зустрічного позовів.

Отже, сума судового збору у цій справі за первісним та зустрічним позовами за вимоги майнового та немайнового характеру до сплати становить суму у розмірі (640 грн*2+1 600 грн)*200%=5 760 грн.

Заявником сплачено судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 3 200 грн.

Ураховуючи характер спору заявникам необхідно доплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 2 560 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначаючи постанову Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 року № 14, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 22 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян