Рішення

від 12.03.2021 по справі 594/1161/20

БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/1161/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

представника позивача- адвоката Семусь Т.А.

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачки - адвоката Бахмута М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , у якому просить визначити йому додатковий строк - два місяці, достатній для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , вказуючи, що строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки тривалий час проживає за кордоном, 25 березня 2013 року прийнятий на консульський облік Консульством України в Малазі на постійне проживання. Кордон з Україною перетнув 26 липня 2020 року. Шлюб між його батьком і матір`ю було розірвано, після чого батько переїхав на постійне місце проживання в м.Запоріжжя, де в 2003 році уклав шлюб з ОСОБА_4 . Ні він, ні його брати стосунків з батьком не підтримували. Про те, що батько помер він дізнався 30 липня 2020 року з позовної заяви відповідачки ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом від 24 червня 2020 року (справа №594/106/20). Одразу, 06 серпня 2020 року він звернувся до Державного нотаріуса Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа, із заявою про надання йому роз`яснення стосовно отримання ним спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Представник позивача адвокат Семусь Т.А. в судовому засіданні позов підтримала та просить його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Пояснила, що позивач проживає в Іспанії та має документи на право проживання в цій країні і про те, що його батько помер, його ніхто не повідомив. Позивач дізнався про те, що його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовної заяви ОСОБА_1 до нього про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Позивач перебуваючи за кордоном був заклопотаний хворобою дружини, приїжджав додому один раз на рік або на два роки у с.Ланівці, тому не міг дізнатися, що батько помер.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бахмут М.С. у судовому засіданні позову не визнали та просять відмовити в його задоволенні. Відповідачка пояснила, що спадкодавець ОСОБА_3 являвся чоловіком її бабусі, який проживав разом з нею на час своєї смерті, якого вона доглядала перед смертю та провела його похорон. Бабуся померла, склавши за життя на її ім`я заповіт. Позивач підтримував спілкування із своїми родичами на Україні і міг дізнатися про смерть батька. Представник позивачки також пояснив, що про смерть батька позивачу мало бути відомо з листа, який бабуся відповідачки, яка проживала з померлим, направила його першій дружині, тобто матері позивача. Також про смерть батька позивача знав інший син покійного ОСОБА_5 . Позивач не підтримував відносини із своїм батьком на протязі 12 років.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він з 2004 року проживає в с.Озеряни Борщівського району Тернопільської області і є батьком відповідачки ОСОБА_1 . Його мати була другою дружиною покійного ОСОБА_3 , який у 2004 році разом з нею виїхав на проживання у Запорізьку область. У ОСОБА_3 було три сини від першої дружини, які з ним не спілкувалися. Адресу проживання ОСОБА_3 у Запорізькій області та номер його телефону він давав позивачу на його прохання. Також він особисто повідомляв брату позивача ОСОБА_5 про смерть батька, так як вони були знайомі, разом копали могили на цвинтарі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству з батьком відповідачки ОСОБА_6 у с.Озеряни. Йому відомо, що у покійного ОСОБА_3 було три сини, з якими в нього не було добрих відносин. Син покійного ОСОБА_5 помер, за життя зловживав алкоголем, жив за те, що копав на цвинтарі могили.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори 12 серпня 2020 року у листі №959/01-16 роз`яснено позивачу ОСОБА_2 на його заяву від 12 серпня 2020 року стосовно оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що позивач до ІНФОРМАЦІЯ_3 повинен був звернутися до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори або до будь-якого нотаріуса міста Запоріжжя із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Відповідно до статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту долученої позивачем до матеріалів справи копії заяви позивача ОСОБА_2 до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори від 06 серпня 2020 року, встановлено, що позивач просив надати йому роз`яснення стосовно отримання ним спадщини після його померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 . Позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Шлюб між ОСОБА_3 та його матір`ю ОСОБА_10 був розірваний ще до 2003 року і батько переїхав на постійне місце проживання у м.Запоріжжя, а 29 серпня 2003 року укладений шлюб між його батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 168, видане 29 серпня 2003 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , актовий запис 6087, видане 28 серпня 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції). З часу розірвання шлюбу з його матір`ю спілкування між ним та батьком припинилось і йому нічого не було відомо про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1. Він дізнався про це з позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом від 24 червня 2020 року (справа №594/106/20 розглядається Борщівським районним судом Тернопільської області). Таким чином, встановлений законом строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних підстав і він бажає його поновити, тому просить надати йому відповідне роз`яснення.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Запоріжжя (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_1).

Спадкодавцю ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,94 га, розташована на території Озерянської сільської ради, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ТР №010271. Кадастровий номер земельної ділянки 6120885500:01:001:0472, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6108722962019 від 18 квітня 2019 року.

Родинні відносини позивача з спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_4 , виданим повторно 03 серпня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Стороною позивача не оспорюється, що відповідачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї баби ОСОБА_4 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті чоловіка, спадкодавця ОСОБА_3 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі N 643/3049/16-ц (провадження N 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі N 381/4482/16-ц (провадження N 61-12844св18).

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та під час розгляду справи в суді позивач посилався на те, що встановлений законом строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини пропустив з поважних причин, так як з часу розірвання шлюбу між його матір`ю ОСОБА_10 та батьком, спадкодавцем у справі, ОСОБА_3 , спілкування між ним та батьком припинилось і йому нічого не було відомо про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1. Він дізнався про це з позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом від 24 червня 2020 року. Крім того, проживав за кордоном, в Іспанії, а також здійснював догляд за своєю дружиною ОСОБА_11 , яка хворіє.

Позивачем на підтвердження наведеного надано, зокрема, інформацію Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №184/С-11203 від 31 серпня 2020 року, що зберігається в базі даних про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 28.08.2015 по 27.08.2020 громадянином України ОСОБА_2 , з якої встановлено, що ОСОБА_2 перетинав державний кордон України: 10.09.2015 - виїзд через пункт пропуску Шегині; 24.07.2016 - в`їзд через пункт пропуску Шегині; 09.09.2016 - виїзд через пункт пропуску Краківець; 23.07.2017 - в`їзд через пункт пропуску Шегині; 08.09.2017 - виїзд через пункт пропуску Краківець; 22.07.2018 - в`їзд через пункт пропуску Шегині; 07.09.2018 - виїзд через пункт пропуску Краківець; 21.07.2019 - в`їзд через пункт пропуску Краківець; 07.09.2019 - виїзд через пункт пропуску Краківець; 26.07.2020 - в`їзд через пункт пропуску Краківець.

Згідно медичних документів дружини позивача ОСОБА_11 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_5 ) встановлено, що ОСОБА_11 неодноразово зверталася в медичні заклади країни Іспанія, регіон Мурсії за наданням медичної допомоги і Групою з оцінки та орієнтування на засіданні Інституту соціального захисту Мурсії, що пройшло 26 червня 2020 року, в изнано, що ОСОБА_11 має ступінь інвалідності 33% з 16 липня 2019 року. Діагноз: нейросенсорна втрата слуху та деформація стоп. Висновок дійсний до 22 червня 2022 року.

Однак, докази, надані позивачем, не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Вищенаведені докази не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 в період з 10.09.2015 по 26.07.2020 року кожного року певний період перебував на території України. Доказів про те, що на час смерті батька ОСОБА_3 та протягом строку, передбаченого законом для подання заяви про прийняття спадщини, позивач перебував за кордоном ним суду не надано.

Крім того, вирішуючи спір суд враховує, що не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

З огляду на наведене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_3 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, п.15.5) перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , житель с.Ланівці Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне рішення складено 19 березня 2021 року.

Головуючий