Ухвала

від 16.03.2021 по справі 335/11959/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.03.2021 Справа № 335/11959/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/164/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 335/11959/20 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2021 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с/з 2 П`ятирічка, Красногвардійського району, Оренбурзької області, Російської Федерації, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює заступником генерального директора з капітального будівництва начальником управління капітального будівництва ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»», зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.176, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Згідно зі змістом судового рішення, 25.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 про про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.3ст.176,ч.5ст.191,ч.3ст.28,ч.1ст.366КК України у кримінальному провадженні за №12019080000000316 від 16.07.2019.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 02.11.2015 до 14.12.2018 ОСОБА_7 , діючи умисно з корисливих мотивів, у складі організованої ним злочинної групи разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення до актів виконаних робіт з встановлення фальсифікованої продукції клапанів надлишкового тиску на комплексі по переробці радіоактивних відходів ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»» по договору № 15165-УКБ від 02.11.2015, № 17462-УКБ від 09.11.2016 та № 17921-УКБ від 12.05.2017, укладеними між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Укрпромвентиляція», незаконно заволоділи грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 114301,01 грн.

Крім того, у період з 02.11.2015 по 28.04.2014 вказані особи порушили авторське право ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» шляхом виготовлення та подальшого встановлення фальсифікованої продукції - клапанів надлишкового тиску на комплексі з переробки радіоактивних відходів ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», чим завдали збитки ВП «Атоменергомаш» у розмірі 1022659,39 грн.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що враховуючи характер висунутої підозри, а також відсутність достатніх даних про наявність з його сторони спроб перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого.

В апеляційній скарзі захисник вказує, що з ухвалою суду не погоджується. Вважає, що слідчий суддя прийняв необґрунтоване рішення про наявність достатніх підстав для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, а також те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Суд при застосуванні запобіжного заходу не врахував вік підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26.01.2021 та ухвалити нову, якою обрати більш м`який запобіжний захід заставу у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

В апеляційнійскарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною і не вмотивованою внаслідок істотного порушення судом кримінального процесуального закону, а також у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 26.01.2021, оскільки під час судового засідання вказано, що повний текст буде проголошено 29.01.2021. Проте, станом на 03.02.2021 повний текст ухвали не оголошено та прокурору не надано.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26.01.2021 та задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у сумі 1136960,40 грн.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; підозрюваного і його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу, заперечували проти задоволення скарги прокурора; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти апеляційної скарги захисника підозрюваного; перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді 26.01.2021, колегія суддів зазначає, що станом на час подання апеляційної скарги прокурором 03.02.2021 повний текс ухвали апелянтом не отримано, вказане на думку апеляційного суду є поважною причиною пропуску строку на оскарження і підставою для поновлення такого строку.

Щодо розгляду справи по сутті, то апеляційний суд дійшов до таких висновків.

За вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст.194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.

Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У відповідності до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя погодилась із обґрунтованістю підозри та з існуванням лише двох ризиків із чотирьох, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначено у клопотанні.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відомостей про його особу, міцність соціальних зв`язків, наявності постійного місця проживання, обставини досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав слідчий), у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що може забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

При розглядіклопотання прообрання запобіжногозаходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшла висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже вона оцінила всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивувала своє рішення.

З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.

Доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора жодним чином не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Колегія суддів вважає, що ні слідчим, ні прокурором не доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід, зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які встановлені слідчим суддею, з існуванням яких погоджується і суд апеляційної інстанції.

При цьому, слід зауважити, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Відсутні будь-які відомості про тиск з боку підозрюваного на свідків, допущення ним порушень чи недотримання належної процесуальної поведінки, чи іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

Отже, вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя дотрималась вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так само не може колегія суддів погодитись з доводами захисника зазначеними в його апеляційній скарзі.

Слідчий суддя на теперішньому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, суд у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, тяжкості покарання що загрожує, наявності постійного місця проживання та роботи, вік підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, слідчий суддя дійшла висновку про недоцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого відмовила у задоволенні клопотання та обґрунтовано обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час, колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу у виді застави є недоцільним, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Доводи апелянта про відсутність ризиків продовження та повторення протиправної поведінки, є необґрунтованими, оскільки слідчим суддею надано оцінку наявності заявлених слідчим ризиків, та встановлено існування лише двох ризиків, а саме переховування від органу досудового слідства та суду та вплив на свідків, які не допитані, а також інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Інші доводи на предмет не врахування слідчим суддею вік підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи є безпідставними адже ці обставини враховувались слідчим суддею при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувала всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обмеження свободи особи, адекватно оцінила ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечила високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційних скаргах прокурора та захисника правильність висновків слідчого судді не спростовують.

Колегія суддів доходить висновку, що рішення слідчого суді є законним та обґрунтованим.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_7 , залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3