Ухвала

від 17.03.2021 по справі 910/20346/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"17" березня 2021 р. Справа№ 910/20346/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020

у справі №910/20346/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілюкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.03.2021

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 07.06.2017 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута. Провадження у справі №910/20346/16 закрито та дію мораторію припинено.

Ключовим мотивом ухвали є:

- ліквідатором здійснено всю повноту дій у ліквідаційній процедурі та вжито всі належні заходи з виявлення майна боржника.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Ключовим аргументом скарги є:

- ліквідатором не додержано принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Від арбітражного керуючого Лецкана В.Л. та кредитора ТОВ АКВА ДЕЛЮКС надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

Ключовими аргументами відзивів є:

- ГУ ДПС у м. Києві не є учасником справи про банкрутство та не має право оскаржувати судові рішення у цій справі.

Від ГУ ДПС у м. Києві надійшли пояснення щодо статусу у справі про банкрутство.

Ключовим аргументом є:

- оскільки ухвалою місцевого суду зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві зняти банкрута з податкового обліку, то ухвалою вирішено питання про права, інтереси та обов`язки останнього.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста надійшов відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві.

Ключовим аргументом відзиву є:

- ГУ ДПС у м. Києві не набуло статусу учасника справи про банкрутство.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.01.2021 у справі №910/20346/16 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria , висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві для дослідження належним чином питання чи має скаржник процесуальну дієздатність, визначену законодавством про банкрутство.

Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, судова колегія прийшла до висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не має процесуальної дієздатності, визначену законодавством про банкрутство, щодо оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у розумінні Кодексу України з питань банкрутства, що виходить з наступного.

ГУ ДПС у м. Києві обґрунтовує своє право на апеляційне оскарження тим, що ухвалою місцевого суду зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві зняти банкрута з податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що зняття банкрута з податкового обліку є виконанням податковим органом делегованих державою функцій (повноважень). Колегія погоджується, що в частині зобов`язання скаржник має право оскаржити судове рішення, оскільки виконання конкретної дії було покладено судом на ГУ ДПС у м. Києві.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, аргументи наведені в ній стосуються лише оцінки дій ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури. Однак, оскаржувати судові рішення у справах про банкрутство мають право лише учасники у справі про банкрутство.

Стаття 1 КзПБ визначає, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Для набуття процесуального статусу конкурсного кредитора як сторони у справі про банкрутство необхідно:

- пред`явлення грошових вимог;

- розгляд грошових вимог судом;

- визнання їх судом.

Тільки за цієї сукупності, конкурсний кредитор може набути правового статусу сторони, а відповідно - учасника у справі про банкрутство.

Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КзПБ) визнання його вимог, конкурсний кредитор набуває статусу сторони та учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

Так, в ухвалі від 11.03.2020 у справі №910/4475/19 колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначила, що лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство, КзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

Особи набувають статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку , що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою).

Особа, яка не набула статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та наступних судових рішень у справі про банкрутство (введення санації, введення ліквідаційної процедури та інших), за винятком залучення такої особи у справу про банкрутство у випадку розгляду майнових та інших спорів щодо боржника, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

З цим висновком апеляційного суду погодилася Палата з розгляду справ про банкрутство, про що зазначила у п. п. 56.17, 56.18, 56.21 постанови від 16.07.2020 справа №910/4475/19.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

У справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника грошові вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із грошовими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Колегія суддів звертається до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 року у справі №911/5186/14, згідно з якими в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено представником скаржника в судовому засіданні, що ГУ ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Бетконсалт" не включались та не визнавались, а тому слід дійти висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство.

Контролюючі органи мають дотримуватись визначеного КзПБ порядку звернення з кредиторськими вимогами до боржника, оскільки статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені КзПБ.

Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду у справі про банкрутство, відкритій в загальному порядку, викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 року у справі №908/2332/19 та від 15.05.2020 року у справі №908/2717/19.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, з урахуванням особливостей встановленими КзПБ, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Згідно ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №910/20346/16 про банкрутство, права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16 закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко

повний текст складено 22.03.2021