Постанова

від 22.06.2021 по справі 910/20346/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/20346/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 17.03.2021

у справі № 910/20346/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілюкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Господарського суду м. Києва від 07.06.2017 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута. Провадження у справі №910/20346/16 закрито та дію мораторію припинено.

3. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16 закрито.

Рух касаційної скарги

5. Головне управління ДПС у м. Києві 12.04.2021 звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві у справі № 910/20346/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.04.2021.

7. 28.04.2021 року ухвалою Верховного суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14 травня 2021 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16.

8. Головним управління ДПС у м. Києві усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/20346/16 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021; призначено розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Головним управління ДПС у м. Києві подано касаційну скаргу, в якій останнє просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16.

11. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

11.1. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням ст. 254, 264 ГПК України та ст. 1, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

11.2. ГУ ДПС у м. Києві не погоджується з судовим рішення господарського суду г від 28.12.2020, оскільки з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

11.3. Оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16 судом зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві зняти банкрута - ТОВ "Бетконсалт" з податкового обліку, то можливо стверджувати, що дана ухвала містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС у м. Києві, тому контролюючий орган має право на оскарження рішення до суду апеляційної та касаційної інстанції.

11.4. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги ту обставину, що оскаржувана ухвала містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС у м. Києві у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. ТОВ "Аква Делюкс" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки скаржник не є учасником справи про банкрутство боржника та судом першої інстанції не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, відтак судом апеляційної інстанції правомірно було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника відповідно до п.3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

13. Арбітражний керуючий Лецкан В.Л. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 залишити без змін, а касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16.

18. Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

19. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

20. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

21. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

22. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

23. Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

24. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

25. Так, процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

26. Особи, які не брали участі у справі, також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

27. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

28. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

29. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

30. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі №911/2635/17).

31. Суд апеляційної інстанції, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, вірно врахував, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

32. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).

33. 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.

34. Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

35. Контролюючі органи мають дотримуватись визначеного КУзПБ порядку звернення з кредиторськими вимогами до боржника, оскільки статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені КУзПБ.

36. Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

37. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Бетконсалт" не включались та не визнавались, відтак дійшов обгрунтованого висновку про те, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство.

38. Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

39. Аналогічна правова позиція щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду у справі про банкрутство, відкритій в загальному порядку, викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 року у справі №908/2332/19 та від 15.05.2020 року у справі №908/2717/19.

40. Крім того, аргументів касаційної скарги п. 11.3. постанови, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві зняти банкрута - ТОВ "Бетконсалт" з податкового обліку стосується прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві лише в частині покладення на контролюючий орган цього обов`язку, і не вказує, що судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про права та обов`язки такого контролюючого органу.

41. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві статусу сторони чи учасника у справі №910/20346/16 про банкрутство ТОВ "Бетконсалт" та те, що права скаржника оскаржуваною постановою місцевого господарського суду не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/20346/16, відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

42. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

43. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається, тоді як доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

44. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/20346/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк