Ухвала

від 22.03.2021 по справі 910/18896/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.03.2021Справа № 910/18896/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши заяву Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 по справі № 910/18896/19

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2020 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ Адвокатська компанія Кравець та партнери 3% річних у розмірі 7 554, 47 грн., інфляційні нарахування у розмірі 66 125, 65 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 919, 23 грн, а всього 75 599, 35 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/18896/19 залишено без змін.

05.10.2020 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 по справі № 910/18896/19 видано накази.

21 грудня 2020 року Державна казначейська служба України звернулась з заявою про роз`яснення рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2020 року по справі № 910\18896\19, в якій просила роз`яснити виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2020 року по даній справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2020 року заяву відповідача Державної казначейської служби України про роз`яснення судового рішення у справі № 910\18896\19 - повернуто без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2020 року у справі №910/18896/19 скасовано. Справу №910/18896/19 передано на розгляд господарського суду міста Києва.

11.03.2021 справа №910/18896/19 повернута до Господарського суду міста Києва.

Відповідно статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Частиною третьою статті 245 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Враховуючи, що розгляд справи було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд розглядає вищевказану заяву без виклику сторін.

Відповідно статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Дослідивши зміст вказаної заяви про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі № 910/18896/19, судом встановлено, що у поданій заяві Державною казначейською службою України фактично порушуються питання про роз`яснення мотивів виконання вказаного рішення, що є неприпустимим при поданні заяви про роз`яснення судового рішення. Заявник просить суд роз`яснити судове рішення в частині визначення джерела коштів, які підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Кравець і партнери , тобто яким чином стягнення коштів підлягає за рахунок Казначейства як державного органу, яким заподіяно збитки чи за рахунок бюджетної програми КПКВК3504030, так як судами жодним чином не встановлено факт неправомірності дій останнього, що не дає можливості забезпечити виконання рішення суду.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Державною казначейською службою України (далі - Казначейство України) згідно з частиною 1 статті 3 Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - Закон) здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040).

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок) до органів Казначейства стягувачами (стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів (пункт 2 Порядку); подаються на виконання виконавчі документи, у справах:

про стягнення коштів з боржників (боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства (пункт 2 Порядку) - до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник;

про стягнення надходжень бюджету (податків, митних платежів, судового збору, обов`язкових зборів та інших платежів) - до органу Казначейства, в якому на рахунки зараховані зазначені надходження бюджету;

про бюджетне відшкодування ПДВ - до органу Казначейства за місцем реєстрації платника податку в органі державної податкової служби.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон про виконавче провадження) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таке положення отримало нормативне продовження в частині 1 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI, зокрема виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частини 2 та 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачають, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , із заявою про виконання рішення суду; перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно із частинами 2 та 6 статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Разом із цим відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства в порядку черговості надходження таких документів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Наведений пункт прийнято в розвиток абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відповідно до якого рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень…

У частинах 1- 3 статті 5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень закріплено ще одну особливість. Так, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п`яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Отже, незважаючи на те, що судові рішення мають обов`язковий характер, Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень створено додатковий механізм їх гарантування. Так, частина 1 статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація.

Окрім того з заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі № 910/18896/19 не вбачається в чому саме полягає неясність рішення, що може перешкодити його виконанню, адже правова природа інституту роз`яснення рішення направлена саме на усунення неможливості його реалізації. Суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення у справі № 910/18896/19 має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті та в межах заявлених вимог.

Суд зазначає, що заявлена вимога про роз`яснення судового рішення щодо механізму виконання рішення не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового рішення, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.

Роз`яснення рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, тобто викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Проте, як вбачається з заяви Державної казначейської служби України, у заявника виникли труднощі щодо виконання прийнятого судом рішення, яке набрало законної сили. Фактично заявник просить суд роз`яснити порядок і спосіб виконання рішення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі № 910/18896/19 прийнято судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в рішенні суду вказано встановлені судом обставини, а також мотиви, за якими господарський суд відхилив доводи відповідачів щодо заявлених ним заперечень проти позову, а також законодавство, яким суд керувався, приймаючи рішення у справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно статті 124 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, з наведеного у сукупності полягає, що судове рішення у будь-якому випадку повинно бути виконано з метою завершення процедури судового захисту прав особи, на користь якої останнє прийнято, як виконання правозахисної функції держави.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у даній справі є гранично повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладено у послідовності, що визначена статтею 238 Господарського процесуального кодексу України, а тому розуміння його змісту не викликає жодних труднощів та не потребує зайвої деталізації, у тому числі в резолютивній частині.

У заяві Державної казначейської служби України не йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі, вимога заявника фактично зводиться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань, що не може бути підставою для роз`яснення рішення суду у справі № 910/18896/19 від 15.05.2020.

Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання статті 245 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що заявник виносить на роз`яснення судом мотиви прийняття рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі № 910/18896/19.

Керуючись статтями 245, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державної казначейської служби України про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 по справі № 910/18896/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Дата підписання ухвали 22.03.2021.

Суддя В.О. Демидов