Рішення

від 11.03.2021 по справі 916/3511/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3511/20

За позовом: Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська, 1, код ЄДОПОУ 26597691)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВЕРЛАСТ (65013, м.Одеса, вул. Локомотивна, буд.24В, код ЄДРПОУ 32224487)

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники:

Від позивача: Асташенкова О.І. - в порядку самопредставництва; Цвігун О.Ю. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: Вакаренко І.В. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Наумова І.Ф. - в порядку самопредставництва; Бейгельзімер М.Г. - в порядку самопредставництва.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Асташенкова О.І. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: Вакаренко І.В. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Наумова І.Ф. - в порядку самопредставництва; Бейгельзімер М.Г. - в порядку самопредставництва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеська міська рада, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ЕВЕРЛАСТ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 643 054 грн. 93 коп., інфляційних втрат у розмірі 41 529 грн. 25 коп., 3 % річних у розмірі 30 904 грн. 17 коп. та пені у розмірі 15 113 грн. 29 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 грудня 2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3511/20 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Підготовче засідання призначено на 12.01.2021р.

У підготовчому засіданні, що відбулося 12.01.2021р. представником ТОВ ЕВЕРЛАСТ заявлено клопотання про залишення без руху позовної заяви Одеської міської ради у зв`язку із неотриманням від позивача позовної заяви з додатками.

Зазначене клопотання відповідача залишено судом без задоволення протокольною ухвалою від 12.01.2021р., враховуючи те, що матеріали справи містять опис вкладення до цінного листа №6502614755668, накладну Укрпошти та фіскальний чек на підтвердження направлення на адресу ТОВ ЕВЕРЛАСТ позовної заяви з додатками 08.12.2020р. Крім того, як зазначив сам відповідач, на його прохання, копію позовної заяви з додатками було направлено на його електронну адресу судом.

Протокольною ухвалою від 12.01.2021р. відкладено підготовче засідання на 02.02.2021р. Протокольною ухвалою від 02.02.2021р. відкладено підготовче засідання на 18.02.2021р. Протокольною ухвалою від 18.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/3511/20 та призначено судовий розгляд справи по суті на 04.03.2021р. Протокольною ухвалою суду від 04.03.2021р. у судовому зсіданні щодо розгляду справи по суті оголошено відкладення на 11.03.2021р.

Позивач позов підтримує, наполягає на його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях, що надійшли до суду 20.01.2021р, відповіді на відзив, що надійшла до суду 21.01.2021р.

Третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, повністю підтримує позицію позивача у справі, з мотивів, викладених у письмових поясненнях, що надійшли до суду 26.01.2021р.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.01.2021р., міркуваннях, що надійшли до суду 01.02.2021р. та 10.02.2021р., запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 10.02.2021р.

Позивач у справі зазначив, що 07 грудня 2009р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС (Орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8170 кв.м, що знаходиться у м. Одесі, вул. Локомотивна, 27, з метою експлуатації виробничо-складської бази, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №511010004000001 від 11.02.2011р.

Згідно п.3.1 договору його укладено терміном на 5 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації виробничо-складської бази.

Відповідно до п.6.3 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору, за актом приймання-передачі.

Крім того, відповідно до п.14.1 Договору цей Договір набуває чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

У п.9.3.1 сторони також домовилися, що Орендар має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації Договору.

Як зазначає позивач, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.02.2016р. за ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р. та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2014р.

Виходячи з зазначеного, позивач вважає, що Договір оренди землі від 07.12.2009р., укладений між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС (Орендар), є чинним.

В обґрунтування такої позиції позивач посилається на положення ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст. 18,20 Закону України Про оренду землі (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), а також на судову практику, зокрема, постанову Великої Палати Верховного суду від 15.01.2020р. у справі №322/1178/17.

Позивач також зазначив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.11.2016р. та 19.12.2016р. за ТОВ ЕВЕРЛАСТ зареєстровано на праві спільної часткової власності нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1901,5 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, у зв`язку з чим позивач вважає, що з 19.12.2016р. до ТОВ ЕВЕРЛАСТ , виходячи з положень чт.120 Земельного кодексу України, ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

Позивач зазначив, що відповідно до п.4.1 Договору оренди землі від 07.12.2009р. орендна плата за земельну ділянку площею 8170 кв.м розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 266 678 грн 84 коп. на рік, з урахуванням індексації за 2008 рік.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016р. за №756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Одеси та встановлено, що вона застосовується з 01.01.2017р.

Як зазначив позивач, відповідно до п.4.3 Договору та ст.289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентством України. Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20.05.2020р. №948 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 становить 5 650 806 грн 94 коп. Орендна плата за 2017 рік розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає, за розрахунком позивача, 452 064 грн 56 коп. Враховуючи несплату ТОВ ЕВЕРЛАСТ орендної плати за землю за період з жовтня 2017 по вересень 2020р.р., позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість у розмірі 643 054 грн 93 коп.

Відповідно до п.4.4 Договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені, та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків, зокрема, коригування Грошової оцінки земель м.Одеси , яка затверджується рішенням Одеської міської ради. У такому випадку розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Крім того, відповідно до п.9.4.2 Договору Орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одесмького міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкова декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Позивач також звернув увагу суду на п.4.3 Договору, відповідно до якого орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно ж п.9.1.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, позивач вважає, що у нього виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права та інтересу з позовом про стягнення з ТОВ ЕВЕРЛАСТ заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 643 054 грн 93 коп.

У якості нормативного обґрунтування цієї вимоги позивач послався на положення ст.ст.96, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.15,24 Закону України Про оренду землі .

Позивач також зазначив, що відповідно до п.4.6 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня.

У зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати за землю, керуючись даним пунктом Договору, а також положеннями ст.230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 15 113 грн 29 коп., яку також просить суд стягнути з ТОВ ЕВЕРЛАСТ .

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати за землю, позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 30 904 грн 17 коп. та інфляційні втрати у сумі 41 529 грн 25 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Департамент комунальної власності Одеської міської ради, повністю підтримує позицію позивача у даній справі та додатково зазначає, що відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.06.2020р. №6036-VІІ, Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради та, зокрема, забезпечує реалізацію повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства, у тому числі, здійснює організацію та контроль за виконанням умов договорів оренди землі, виконанням орендарями обов`язків відповідно до укладених договорів, здійснює моніторинг надходження коштів від орендної плати за землю. Крім того, на Департамент покладено контроль за виконанням планових показників з надходжень доходів за плату за землю до бюджету міста Одеси.

Враховуючи зазначене, саме Департаментом зроблено розрахунки суми заборгованості відповідача по сплаті орендної плати, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що станом на дату придбання ТОВ ЕВЕРЛАСТ у власність нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 Договір оренди землі від 07.12.2009р. вже не був чинним, оскільки строк його дії закінчився 11.02.2016р.

Відповідач вважає, що посилання позивача на автоматичну заміну сторони Договору є хибними, оскільки змістом Договору оренди землі від 07.12.2009р. не передбачено такого положення. Крім того, згідно п.9.4.6 Договору Орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін Орендодавця про відчуження будинків та споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

Відповідач зазначив, що згідно договорів купівлі-продажу від 10.11.2016р. та 19.12.2016р. він придбав у ТОВ СВ Партнер нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, на земельній ділянці, шо була надана в оренду ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС . 15 грудня 2016р. між ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , ТОВ СВ Партнер та ТОВ ЕВЕРЛАСТ було укладено договір №23, згідно якого ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС зобов`язалося звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, у строк до 31.12.2017р. 04 грудня 2017р. ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , ТОВ СВ Партнер та ТОВ ЕВЕРЛАСТ було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки та фактично передано земельну ділянку ТОВ ЕВЕРЛАСТ , у зв`язку з чим у відповідача виникло право на оформлення документів на право оренди.

На виконання п.9.4.6 Договору оренди землі від 07.12.2009р. ТОВ ЕВЕРЛАСТ надіслало Одеській міській раді 11.12.2017р. лист за №236 щодо розгляду питання про переоформлення земельної ділянки та отримало лист від 24.01.2018р. за 301-18/2366-09-02 з пропозицією надати додаткову інформацію.

Також відповідач зауважив, що планував використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 лише для експлуатації виробничих потужностей, у зв`язку з чим звертався до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (лист від 30.03.2018р. за №30/03-18) та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (лист від 04.07.2018р. за №200) з клопотанням про зміну цільового використання земельної ділянки, але позитивної відповіді отримано не було.

У подальшому, 13.09.2018р. листом за №260 ТОВ ЕВЕРЛАСТ надало додаткову інформацію, необхідну для розгляду питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки. 29 грудня 2018р. за запит Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідачем було надано інформацію щодо орендної плати за землю та фотофіксацію земельної ділянки.

Листом від 18.01.2019р. за №39 Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ТОВ ЕВЕРЛАСТ було повідомлено про дату засідання комісії та підставу запрошення на засідання представника Товариства. Засідання відбулося 19.02.2019р. та на ньому був присутній представник ТОВ ЕВЕРЛАСТ , але до цього час будь -якого документу на наслідками засідання відповідач не отримав.

Відповідач зазначає, що 20.02.2019р. за №55 він знов надіслав на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради лист з проханням надати відповідь щодо розгляду питання надання в оренду ТОВ ЕВЕРЛАСТ земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 та внесення змін у вид її використання.

05 квітня 2019р. ТОВ ЕВЕРЛАСТ та Департамент комунальної власності Одеської міської ради підписали розрахунок орендної плати за земельну ділянку, у зв`язку з чим відповідач підписав типову форму договору оренди землі, який було передано для підписання до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Але, станом на даний час екземпляр договору відповідачу не повернуто. Натомість, на адресу ТОВ ЕВЕРЛАСТ від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла вимога від 11.02.2020р. за №0113/484 разом з розрахунком завданої шкоди за використання земельної ділянки, в якій зазначено про невиконання Товариством обов`язку щодо укладення договору оренди земельної ділянки та сплату 777 241 грн 20 коп. відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи все викладене вище, відповідач вважає, що він не ігнорував обов`язку щодо переоформлення права користування земельною ділянкою, а навпаки, робив все від нього залежне для укладання договору оренди землі.

Також, відповідач зауважив, що виходячи з зазначеної вимоги, Департамент комунальної власності Одеської міської ради також вважав, що між Одеською міською радою та ТОВ ЕВЕРЛАСТ відсутні договірні відносини щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003. Отже, у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати орендної плати. При цьому, з грудня 2017р. відповідач сплачував податок на землю.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, керуючись чинним законодавством України, суд встановив, що 07 грудня 2009р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС (Орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8170 кв.м, що знаходиться у м. Одесі, вул. Локомотивна, 27, з метою експлуатації виробничо-складської бази, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС у зв`язку із укладенням Договору оренди землі від 07.12.2009р. виникли орендні правовідносини.

Статтею 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення договору оренди, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на час виникнення правовідносин щодо оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, згідно ст.20 зазначеного Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, законодавець розмежовував момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов`язків у майбутньому після державної реєстрації договору) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб`єктивні цивільні права та обов`язки сторін. Отже, державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторін договору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного обороту речових прав на земельні ділянки.

У справі №322/1178/17 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020р., правовий висновок в якій повинен враховуватись судами згідно ст. 236 ГПК України, зазначила, що сторони в договорі оренди мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц.

Відповідно до п.14.1 Договору сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. №43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999р. за №354/3647, в редакції станом на дату укладення Договору, державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Зазначений пункт було виключено з Інструкції лише 03.06.2010р.

Отже, у період до 03.06.2010р. Договір оренди землі від 07.12.2009р. мав бути зареєстрований структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

09 вересня 2009р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , якою затверджено Порядок ведення Поземельної книги та Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Постанова набрала чинності з 01.01.2010р.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (в редакції станом на дату прийняття постанови) книга записів відкривається та ведеться у паперовому - територіальними органами Держкомзему. Згідно п.13 зазначеного Порядку державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та про що зазначають сторони судового процесу, Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №511010004000001 від 11.02.2011р., адже саме такий напис, посвідчений печаткою Управляння та підписом посадової особи, наявний на тексті нотаріально посвідченого Договору оренди землі від 07.12.2009р.

Згідно п.11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (в редакції станом на дату реєстрації) дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Таким чином, датою державної реєстрації Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , є саме 11.02.2011р.

При цьому, слід зауважити, що лише з 01.01.2013р. набрав чинності Закон України №3613-УІ, згідно з підпунктом е підпункту 2 п.5 розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення якого ст.126 Земельного кодексу України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, з урахуванням викладених норм, поняття державна реєстрація договору та державна реєстрація речового права є різними.

При цьому, на час законодавчо закріплених вимог щодо необхідності реєстрації договору оренди землі його чинність пов`язувалась з моментом реєстрації саме договору.

Згідно п.3.1 Договору його укладено терміном на 5 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації виробничо-складської бази.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що термін дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , та зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Одесі 11.02.2011р., сплив 11.02.2016р.

Відповідно до п.12.5 Договору його дія припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який Орендарю було надано у користування земельні ділянки.

Зазначене положення Договору повністю узгоджується з положеннями ст. 31 Закону України Про оренду землі (в редакції, станом на дату закінчення строку дії Договору), відповідно до якої договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

При цьому, умовами Договору не передбачено можливості автоматичного продовження терміну дії Договору.

Порядок поновлення договору оренди землі встановлений ст.33 Закону України Про оренду землі та передбачає обов`язкове складання додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення на підставі приймає рішення орендодавця про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності).

З матеріалів справи не вбачається, що Одеською міською радою приймалося рішення щодо поновлення Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , додаткова угода до зазначеного Договору щодо його поновлення на новий строк сторонами за Договором не складалася.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що правовідносини за Договором оренди землі, укладеним 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС , припинилися з 11.01.2016р.

За матеріалами справи, 10.11.2016р. та 19.12.2016р. за ТОВ ЕВЕРЛАСТ зареєстровано на праві спільної часткової власності нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1901,5 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27.

Отже, ТОВ ЕВЕРЛАСТ стало власником об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27 вже після закінчення строку дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС .

Частиною першою ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Дійсно, за ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату виникнення у ТОВ ЕВЕРЛАСТ права власності на об`єкти нерухомості) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Але, як зазначалося судом вище, станом на дату виникнення у ТОВ ЕВЕРЛАСТ права власності на об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, право попереднього власника об`єктів нерухомості на користування земельною ділянкою на праві оренди вже припинилося. Отже, у ТОВ ЕВЕРЛВАСТ виникло лише право на оформлення права на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать йому на праві власності.

За матеріалами справи, з метою реалізації свого права, ТОВ ЕВЕРЛАСТ зверталося до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо розгляду питання про переоформлення земельної ділянки, щодо зміни виду використання земельної ділянки, що підтверджується численним листуванням, наявним у матеріалах справи.

При цьому, наявні матеріалах справи лист комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.01.2019р., Вимога Департаменту комунальної власності від 11.02.2020р. щодо відшкодування шкоди, завданої використанням земельної ділянки на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, підписаний Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (як виконавчим органом Одеської міської ради, який реалізує повноваження Одеської міської ради у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених Одеською міською радою, зокрема, щодо підготовки документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки, а саме: розрахунків розмірів орендної плати за землю при підготовці проектів договорів оренди землі, поновленні договорів оренди землі, внесенні змін до договорів оренди землі; проектів договорів оренди землі для розгляду Одеською міською радою) та ТОВ ЕВЕРЛАСТ розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку станом на 05.04.2019р., свідчать про те, що Департамент комунальної власності ще станом на 11.02.2020р. вважав, що між Одеською міською радою та ТОВ ЕВЕРЛАСТ відсутні орендні правовідносини.

За таких обставин, незрозумілою, хибною та безпідставною є позиція як позивача, так і третьої особи щодо наявності станом на дату подачі позову (08.12.2020р.) та станом на час розгляду справи у суді щодо наявності правовідносин між Одеською міською радою та ТОВ ЕВЕРЛАСТ щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, а тим більше щодо існування цих правовідносин на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р.

Щодо посилання позивача на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, згідно якої 01.02.2016р. за ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р. та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2014р., то з цього приводу суд вважає за необхідне зауважити, що, дійсно, виходячи з положень законодавства, реєстрація прав на оренду землі є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю і саме право оренди виникає з моменту реєстрації цього права. Натомість це не свідчить про те, що сам договір оренди, у якому сторони обумовили порядок набрання ним чинності, набирає чинність з моменту реєстрації права.

Крім того, як вже було зазначено судом, згідно ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату виникнення у ТОВ ЕВЕРЛАСТ права власності на обєкти нерухомості) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Відповідно до ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, право користування земельною ділянкою ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС у будь-якому випадку припинилося з дати набуття ТОВ ЕВЕРЛАСТ права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27.

Виходячи з всього викладеного вище, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Одеської міської ради до ТОВ ЕВЕРЛАСТ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 643 054 грн. 93 коп., у зв`язку із відсутністю договірних відносин щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 41 529 грн. 25 коп., 3 % річних у розмірі 30 904 грн. 17 коп. та пені у розмірі 15 113 грн. 29 коп. у даному випадку є похідними від вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, у зв`язку з чим також не підлягають задоволенню.

При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВЕРЛАСТ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, інфляційних втрат, 3% річних та пені - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повний текст рішення складено 22 березня 2021 р.

Суддя Н.В. Рога