Постанова

від 20.05.2021 по справі 916/3511/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3511/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Асташенкова О.І., у порядку самопредставництва;

від відповідача: Наумова І.Ф., у порядку самопредставництва;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

від 11 березня 2021 року (повний текст складено 22.03.2021р.)

по справі №916/3511/20

за позовом: Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення, -

суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,

час та місце винесення рішення : 11.03.2021р., м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 20.05.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020р. Одеська міська рада (позивач, Міська рада) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ» (відповідач, ТОВ ЕВЕРЛАСТ Підприємство), в який просила стягнути з відповідача 72 957,16 грн., з яких заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 643 054,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 41 529,25 грн., 3% річних у розмірі 30 904,17 грн. та пені у розмірі 15 113,29 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2020р. залучено до участі у справі №916/3511/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за договором оренди землі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2021р. у справі №916/3511/20 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради відмовлено повністю.

Зокрема, у вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що термін дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» , та зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Одесі 11.02.2011р., сплив 11.02.2016р., що свідчить про припинення з 11.01.2016р. правовідносини за вказаним Договором оренди. Водночас, місцевий господарський суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази щодо поновлення Договору оренди землі від 07.12.2009р. на новий строк.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» стало власником об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27, вже після закінчення строку дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» .

Більш того, суд першої інстанції, зазначивши про наявність у матеріалах справи Вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 11.02.2020р. до ТОВ ЕВЕРЛАСТ щодо відшкодування шкоди, завданої використанням земельної ділянки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України , зауважив, що Департамент комунальної власності ще станом на 11.02.2020р. вважав, що між Одеською міською радою та ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» відсутні орендні правовідносини.

Враховуючи наведене, суд зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради до ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 643 054,93 грн., у зв`язку із відсутністю договірних відносин щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. Локомотивна, 27.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2021р. у справі №916/3511/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ» орендної плати за землю у розмірі 643 054,93 грн., інфляційних втрат у розмірі 41 529,25 грн., 3% річних у розмірі 30 904,17 грн. та пені у розмірі 15 113,29 грн. задовольнити у повному обсязі .

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, прийнято з неповним з`ясуванням обставин, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви.

Так, Одеська міська рада вважає, що невиконання з боку ТОВ "КРИМБІЗНЕССЕРВІС" зобов`язання п. 7.1. Договору оренди та відсутність Акту приймання-передачі земельної ділянки на підтвердження повернення останньої, підтверджує користування орендаря спірною земельною ділянкою, право оренди якої зареєстровано за ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС 01.02.2016 року на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 15.01.2020р. у справі №322/1178/17, в якій зазначено, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків , апелянт зазначає, що з урахуванням реєстрації права оренди землі, вищевказаний Договір є чинним, оскільки ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС є належним користувачем спірної ділянки з 01.02.2016 року.

Апелянт звертає увагу, що в контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 04.04.2019р. у справі №905/659/18, Договір оренди землі від 07.12.2009р. можна вважати поновленим, оскільки ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС продовжувало користуватись земельною ділянкою.

Підтвердженням того, що правовідносини за Договором оренди землі від 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС не припинились 11.02.2016 року (як зазначає у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції) є факт використання ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС спірної земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, до 04.12.2017 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, а саме: договори купівлі-продажу від 10.11.2016р. та 19.12.2016р., Акт приймання-передачі земельної ділянки від 04.12.2017р., згідно з якими TOB ЕВЕРЛАСТ придбав у TOB СВ Партнер нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, на земельній ділянці, що була надана в оренду ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС .

При цьому, в Акті приймання-передачі від 04.12.2017р. зазначено, що Орендар (далі-Сторона 1): ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС за Договором оренди землі від 07.12.2009р. орендує у Одеській міській раді земельну ділянку загальною площею 0, 8170 га, кадастровий номер 5110137600:25:002:0003 . ТОВ ЕВЕРЛАСТ є Стороною 3 за Договором № 23. Крім того, у даному Акті приймання-передачі вказано, що Сторона 1 - ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС передає земельну ділянку загальною площею 0, 8170 га, кадастровий номер 5110137600:25:002:0003, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, що перебуває в її оренді, а Сторона 3 приймає у землекористування земельну ділянку з подальшим оформленням відповідних документів на право оренди. Даний Акт приймання-передачі підписаний всіма сторонами Договору №23.

Таким чином, з урахуванням цього Акту приймання-передачі станом на 04.12.2017р. ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС було Орендарем вищевказаної земельної ділянки на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р. та фактично передало земельну ділянку ТОВ ЕВЕРЛАСТ , з урахуванням державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1901,5 кв.м., розташовані на вказаній земельній ділянці (з 10.11.2016р. та з 19.12.2016р.) та Договору оренди землі від 07.12.2009р.

Однак, скаржник зауважує, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не врахував вказані обставини, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Беручи до уваги що з 19.12.2016р. ТОВ ЕВЕРЛАСТ є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, наполягаючи на тому, що на підставі вказаних обставин Договір від 07.12.2009р. є пролонгованим, у зв`язку з тим, що вищевказана земельна ділянка на підставі Акту приймання-передачі від 04.12.2017р. передана у користування ТОВ ЕВЕРЛАСТ (власнику нерухомого майна), а тому, наявні підстави для переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, відповідно до статей 120 Земельного кодексу України, 377 Цивільного кодексу України, 7 Закону України Про оренду землі , позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з ТОВ ЕВЕРЛАСТ , яке набуло право оренди на земельну ділянку, орендної плати за користування об`єктом оренди згідно Договору оренди від 07.12.2009 року.

Більш детально доводи Одеської міської ради викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2021р. у справі №916/3511/20; розгляд справи призначено на 20.05.2021р. о 12:00 год.

30.04.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

06.05.2021р. від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до суду апеляційної інстанції також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа підтримує позицію позивача у справі, просить задовольнити апеляційну скаргу Одеської міської ради, а рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні 20.05.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.12.2009р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» (Орендар) був укладений Договір оренди землі (Договір), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8170 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, вул. Локомотивна, 27, з метою експлуатації виробничо-складської бази, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору.

Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання Договору складала 3 333 485,00 грн. (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що його укладено терміном на 5 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації виробничо-складської бази.

За умовами п. 3.2. Договору після закінчення строку його дії, Орендар має переважне право на поновлення Договору на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 4.1. орендна плата за земельну ділянку площею 8170 кв.м розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 266 678,84 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2008 рік.

За умовами п.4.3. Договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель .

Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені, та будуть невід`ємними частинами цього Договору, крім випадків, зокрема, коригування «Грошової оцінки земель м.Одеси» , яка затверджується рішенням Одеської міської ради. У такому випадку розмір орендної плати змінюється Орендодавцем (п.4.4. Договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі статтею 16 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (п.4.6. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього Договору , за Актом приймання-передачі.

У п. 9.3.1. сторони також домовилися, що Орендар має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації Договору.

Приписами п. 9.4.2. Договору Орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкова декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п. 9.4.6. Договору Орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін Орендодавця про відчуження будинків та споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення Міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначено. В п. 1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частин) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі.

За умовами п. 12.5. Договору його дія припиняється у випадку закінчення строку, на який Орендарю було надано у користування земельну ділянку; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб або примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 14.1 Договору цей Договір набуває чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №511010004000001 від 11.02.2011р., що підтверджується відповідним написом, посвідченим печаткою Управляння та підписом посадової особи, наявним у тексті нотаріально посвідченого Договору оренди землі від 07.12.2009р.

Матеріали справи свідчать, що за Актом прийому-передачі земельної ділянки, в якому не зазначено ані номеру Акту, ані дати складення останнього, ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» (Орендар) прийняв від Одеської міської ради (Орендодавець) земельну ділянку загальною площею 8170 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, вул. Локомотивна, 27, у короткострокову оренду терміном на 5 років.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.10.2020р. №228933052 за ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» з 01.02.2016р. зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, загальною площею 8170 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, на підставі Договору оренди землі від 07.12.2009р. та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2014р. (т. 1, а.с. 39-44).

Матеріали справи свідчать, що на підставі договорів купівлі-продажу від 10.11.2016р. та 19.12.2016р. ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» придбав у ТОВ «СВ «Партнер» нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, на земельній ділянці, яка була надана в оренду ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» (т. 1, а.с. 80-84).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2016р. та від 19.12.2016р. за ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» у наведені дати зареєстровано на праві спільної часткової власності нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1901,5 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27 (т.1 а.с. 85-86).

Крім того, 15.12.2016р. між ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» , ТОВ «СВ «Партнер» та ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» було укладено договір №23, відповідно до якого ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» зобов`язалося звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, у строк до 31.12.2017р. (т.1, а.с. 87).

04.12.2017р. ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» , ТОВ «СВ «Партнер» та ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого, зокрема, ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» виконало свої зобов`язання щодо повного звільнення земельної ділянки 5110137600:25:002:0003 з під свого землекористування, та враховуючи набуття ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» права власності на нежилі будівлі та споруди в цілому, що розташовані на вказаній земельній ділянці, передає земельну ділянку, що перебуває в оренді, а ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» приймає у землекористування вказану земельну ділянку з подальшим оформленням відповідних документів на право оренди.

Умовами п.2 цього Акту приймання-передачі сторони визначили, що з моменту його підписання ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» має право оформити відповідні документи на право оренди для подальшого користування всією площею 0,8170 га земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003. З урахуванням цього, та з моменту підписання даного Акту прймання-передачі ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» зобов`язується виконувати зобов`язання по сплаті земельного податку на загальну площу землі 0,8170 га кадастровий номер 5110137600:25:002:0003 (т.1, а.с. 88).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом лютого 2017р. - грудня 2020р. ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» сплачувало відповідний податок на землю (т.1, а.с. 110-152).

Водночас, згідно зі зверненням ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» від 07.12.2009р. №236, останнє просило Одеську міську раду розглянути питання щодо оформлення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 (т.1, а.с. 89).

У відповідь на дане звернення, відповідач отримав Лист від 24.01.2018р. за 301-18/2366-09-02 (т.1, а.с. 90) з пропозицією Управління архітектури та містобудування від 10.01.2018р. №01-11/5600-300 надати додаткову інформацію (т.1, а.с.97).

Листом від 13.09.2018р. №260 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» надало додаткову інформацію, необхідну для розгляду питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки.

17.10.2018р. Листом №301 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» знов звернувся до Одеської міської ради з проханням надання в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 (т.1, а.с. 99).

Відповідно до Листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 29.11.2018р. №01-18/1360-09-02, позивач повідомив ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» , що для розгляду порушеного питання відповідач повинен надати відомості щодо сплати орендної плати за вказану земельну ділянку та фото фіксацію земельної ділянки (т.1, а.с. 101).

29.12.2018р. за запит Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідачем було надано інформацію щодо орендної плати за землю та фотофіксацію земельної ділянки (т.1, а.с. 102).

Однак, як свідчать матеріали справи, Комісія з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам своїм Листом від 18.01.2019р. за №39 запросила ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» на засідання Комісії, у зв`язку із неналежним виконанням Товариством чинного земельного законодавства щодо плати за землю.

Представник ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» був присутній на засіданні, яке відбулось 19.02.2019р., але станом на дату розгляду даної справи будь-якого документу за наслідками засідання відповідачем не отримано.

Разом з тим, 20.02.2019р. Листом за №55 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» надіслав на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради лист з проханням надати відповідь щодо розгляду питання надання в оренду ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003 та внесення змін у вид її використання (т.1, а.с. 105).

Судом першої інстанції встановлено, що 05.04.2019р. ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» та Департамент комунальної власності Одеської міської ради підписали розрахунок орендної плати за земельну ділянку, у зв`язку з чим відповідач підписав типову форму договору оренди землі, який було передано для підписання до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (т.1, а.с. 106-109).

Але, станом на дату розгляду даної справи екземпляр договору відповідачу не повернуто. Натомість, на адресу ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла вимога від 11.02.2020р. за №0113/484 разом з розрахунком завданої шкоди за використання земельної ділянки, в якій зазначено про невиконання Товариством обов`язку щодо укладення договору оренди земельної ділянки та сплату 777 241,20 грн. відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України (т.1, а.с. 74-75).

В свою чергу, у відповідь на вказану Вимогу ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» Листом від 20.02.2020р. вих. №34 повідомило Департамент комунальної власності Одеської міської про те, що оскільки звернення відповідача у даній справі щодо вирішення питання переоформлення прав оренди на спірну земельну ділянку не було розглянуто з боку Одеської міської ради, то до укладення відповідного договору оренди ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» здійснює плату за земельну ділянку у формі земельного податку, а не орендної плати (т.1, а.с. 76).

Як зазначалось вище, докази сплати земельного податку наявні у матеріалах справи.

Вищенаведені обставини сталі підставою звернення Одеської міської ради до господарського суду із відповідним позовом про стягнення з ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» 643 054,93 грн. заборгованість по сплаті орендної плати за землю, 41 529,25 грн. інфляційних втрат, 30 904,17 грн. 3% річних та 15 113,29 грн. пені, з посиланням на ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.15, 24 Закону України «Про оренду землі» .

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо чинності Договору оренди землі від 07.12.2009р.

Зазначаючи про чинність наведеного Договору оренди, апелянт посилається на те, що умовами даного Договору передбачено набуття чинності останнім після його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. При цьому, скаржник виходить з того, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, яка є предметом Договору, зареєстровано за ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС 01.02.2016р.

Враховуючи наведене та з посиланням на постанову Великої Палати Верховного суду від 15.01.2020р. у справі №322/1178/17, позивач вважає, що Договір є чинним, оскільки ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС є належним користувачем спірної ділянки з 01.02.2016 року.

В питанні строку дії договору оренди земельної ділянки різні суди касаційної інстанції виходили із загальних норм цивільного права таких, як ст. 251 (Поняття строку та терміни), ст. 210 (Державна реєстрація правочину) Цивільного кодексу України та ст. 18 (Чинність договору оренди землі) і ст. 20 (Державна реєстрація договору оренди землі) Закону України Про оренду землі .

Частина 1 ст. 251 Цивільного кодексу України визначає: 1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення .

До 01.01.2013 року ст. 210 Цивільного кодексу України та ст.ст. 18 і 20 Закону України Про оренду землі діяли в наступних редакціях:

Стаття 210 Цивільного кодексу України визначала: Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації .

Стаття 18 Закону України Про оренду землі передбачала, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації , а стаття 20 вказаного Закону встановлювала, що Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації .

Тобто, на час укладення Договору оренди землі від 07.12.2009р. норми законодавства були однозначними, а саме: незалежно від дати підписання (укладання) Договору оренди земельної ділянки, він набирав чинності лише в момент його державної реєстрації.

Матеріали справи свідчать, що спірний Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №511010004000001 від 11.02.2011р.

01.01.2013 року набрав чинності пункт 5 розділу I Закону України Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України від 11.02.2010р. №1878-VI, яким внесено зміни в Закон України Про оренду землі , зокрема:

1) статтю 6 Закону доповнити частиною п`ятою такого змісту: "Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону";

2) статті 18 і 20 Закону - виключено.

Таким чином, незважаючи на те, що загальна норма Цивільного кодексу України, яка пов`язує набрання чинності правочину з моментом його державної реєстрації (ст. 210) залишилась без змін, норми спеціального закону, який регулює договірні відносини в частині оренди земельної ділянки (Закон України Про оренду землі ), з 01.01.2013 року перестали містити вимоги щодо державної реєстрації договору оренду землі та пов`язувати цю подію із датою набрання ним чинності.

Зважуючи на це, з 01.01.2013 року Договір оренди земельної ділянки є укладеним відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України з дати підписання його обома сторонами, якщо в тексті самого договору не зазначена інша дата або настання події для набрання ним чинності.

Частина 1 ст. Цивільного кодексу України визначає: 1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Вказане підтверджується і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020р. у справі №322/1178/17, на який посилається Міська рада, та правовий висновок якої повинен враховуватись судами згідно ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, Велика Палата Верховного Суду вказала, що сторони в договорі оренди мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Відповідно до п.14.1 Договору від 07.12.2009р. сторони домовились, що цей Договір набуває чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, 09.09.2009р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» , якою затверджено Порядок ведення Поземельної книги та Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Вказана Постанова набрала чинності з 01.01.2010р. (Порядок).

Згідно з пунктом 11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (в редакції станом на дату реєстрації) дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Приписами статей 125, 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судова колегія зауважує, що виходячи з положень зазначених норм, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди набуваються:

До 01.01.2013 року - після відповідної державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки та приймання в користування земельної ділянки орендарем. Це означає, що після реєстрації договору оренди землі фактичний користувач має усі підстави для користування земельною ділянкою на умовах оренди та сплати коштів саме як орендної плати за таке користування.

З 01.01.2013 року після укладення договору оренди земельної ділянки сторонами та державної реєстрації права оренди. Це означає, що обов`язок сплати коштів, як орендної плати в користувача виникає з моменту початку строку дії договору, а право на використання земельної ділянки виникає з моменту реєстрації права оренди відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, враховуючи наведене колегія суддів повністю погоджується із судом першої інстанції, що датою державної реєстрації Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» , є саме 11.02.2011р.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, станом на дату закінчення строку дії Договору), договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами п.3.1. Договору його укладено терміном на 5 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації виробничо-складської бази.

Згідно з п. 12.5. Договору дія останнього припиняється у випадку закінчення строку, на який Орендарю було надано у користування земельну ділянку.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що термін дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» , та зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Одесі 11.02.2011р., сплив 11.02.2016р., що свідчить про припинення правовідносини за Договором оренди землі, укладеним 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» саме 11.01.2016р.

При цьому, умовами спірного Договору оренди не передбачено можливості автоматичного продовження терміну дії цього Договору.

Щодо пролонгації Договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі (станом на 11.01.2016р.).

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

З аналізу вказаної статті вбачається, що право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав:

1) внаслідок використання орендарем свого переважного права на поновлення строку дії договору, що наведено у частинах 1-5 ст. 33 зазначеного Закону,

2) у разі продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, про що зазначено в ч.6 вказаної статті.

Так, за умовами ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору) у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Отже, для поновлення Договору оренди землі від 07.12.2009р. з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції), була необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою;

- орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору про відмову в його поновленні;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

При цьому, Закон вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. по справі № 912/645/17.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що письмового повідомлення з боку ТОВ "КРИМБІЗНЕССЕРВІС" щодо продовження строку дії Договору оренди землі від 07.12.2009р. у справі не міститься.

Також, у матеріалах справи відсутня додаткова угода до Договору оренди, якою повинно бути продовжено термін дії спірного Договору, та яка є обов`язковою вимогою законодавства, чинного на дату спливу строку Договору оренди від 07.12.2009р., для відповідної пролонгації Договору оренди.

Таким чином, строк дії Договору оренди від 07.12.2009р. на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі не продовжувався , а відтак, посилання апелянта на висновки Верховного Суду у постанові від 04.04.2019р. у справі №905/659/18 є безпідставними.

Посилання Апелянта на те, що підтвердженням користування земельною ділянкою ТОВ "КРИМБІЗНЕССЕРВІС" є порушення останнім зобов`язання п .7.1. Договору оренди та відсутність передачі спірної земельної ділянки за Актом приймання-передачі Орендарю, судовою колегією не береться до уваги, оскільки наведене жодним чином не впливає на строк дії Договору.

Щодо посилання апелянта на договори купівлі-продажу від 10.11.2016р. та 19.12.2016р., Акт приймання-передачі земельної ділянки від 04.12.2017р., в підтвердження користування ТОВ "КРИМБІЗНЕССЕРВІС" спірною земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що за ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» 10.11.2016р. та 19.12.2016р. зареєстровано на праві спільної часткової власності нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1901,5 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 8170 кв.м з кадастровим номером 5110137600:25:002:0003, за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 27.

Відтак, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» стало власником об`єктів нерухомості, розташованих на спірній земельній ділянці вже після закінчення строку дії Договору оренди землі, укладеного 07.12.2009р. між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» .

Окремо судова колегія звертає увагу, що відповідач придбав нерухоме майно у третьої особи - TOB "СВ Партнер", а не у ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС".

Враховуючи відсутність продовження строку дії Договору оренди, у визначений законодавством спосіб, договори купівлі-продажу від 10.11.2016р. та 19.12.2016р., Акт приймання-передачі земельної ділянки від 04.12.2017р. не свідчать про чинність Договору від 07.12.2009р. та не є підтвердженням продовження строку дії Договору.

Також судова колегія зазначає, що порушення ТОВ КРИМБІЗНЕССЕРВІС" визначеного умовами Договору способу повернення земельної ділянки не є обґрунтуванням для ствердження про підтвердження користування ТОВ "КРИМБІЗНЕССЕРВІС" спірною земельною ділянкою.

У зв`язку з наведеним судова колегія вважає, що відповідач у даній справі не мав станом на 04.12.2017р. жодного відношення до Договору оренди від 07.12.2009р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «КРИМБІЗНЕССЕРВІС» .

Водночас, згідно Акту прийому передачі від 04.12.2017р. ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» має право на переоформлення права оренди та зобов`язується до цього переоформлення сплачувати земельний податок на загальну площу землі 0,8170 га.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач у даній справі звертався до Одеської міської ради із заявою щодо оформлення договірних відносин та переоформлення міською радою права користування земельною ділянкою на відповідача.

Проте, колегія суддів зазначає, що жодних відомостей щодо прийняття будь-яких рішень Департаментом комунальної власності Одеської міської ради щодо переоформлення Міською радою права користування земельною ділянкою на відповідача у матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, апеляційна колегія звертає увагу, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний сплатити ці кошти власнику земельної ділянки.

Щодо посилання ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» на сплату за користування земельною ділянкою саме земельного податку до укладення договору оренди, судова колегія звертає увагу на те, що земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), а відтак за ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» повинно бути зареєстроване право власності або право постійного користування спірною земельною ділянкою.

З огляду на вищенаведене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» , зокрема, укладеного договору оренди саме з Міською радою та державної реєстрації такого права, судова колегія вважає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, відсутні підстави вважати ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» платником орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах №922/207/15 і №922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17, від 11.11.2019р. у справі №923/626/18.

Інші доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, висновок суду першої інстанції не спростовують та, з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду одеської області від 11.03.2021р. у справі №916/3511/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складений 24.05.2021р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції у Південно-західному апеляційному господарському суді, копії даної постанови поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси, зазначені учасниками справи.