Рішення

від 09.03.2021 по справі 924/1206/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"09" березня 2021 р. Справа № 924/1206/20

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради, м. Славута Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Андрія Володимировича, м. Славута Хмельницької області

про:

- зобов`язання звільнити орендоване підвальне приміщення поліклініки загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу і повернути орендоване майно згідно акту приймання-передачі;

- стягнення 74 844,67грн., з яких: 30 243,00грн. - основного боргу з орендної плати, 2 240,28грн. - боргу з податку на землю, 21 379,47грн. - боргу з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 1 659,98грн. - пені, 19 321,90грн. - подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення

Представники сторін:

від позивача: Каминіна Н.М. - згідно довіреності №2461 від 23.12.2020р.;

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

11.11.2020 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради (до зміни найменування - КП "Славутська центральна районна лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської районної ради Хмельницької області) м. Славута Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Андрія Володимировича, м. Славута Хмельницької області про: зобов`язання звільнити орендоване підвальне приміщення поліклініки фізичною особою-підприємцем Бондаренком Андрієм Володимировичем загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу і повернути орендоване майно згідно акту приймання-передачі комунальному підприємству; стягнення 74 844,67грн., з яких: 30 243,00грн. - основного боргу з орендної плати, 2 240,28грн. - боргу з податку на землю, 21 379,47грн. - боргу з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 1 659,98грн. - пені, 19 321,90грн. - подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення у зв`язку із неналежним виконанням умов договору оренди комунального майна міста Славута №1 від 20.06.2019р.

Ухвалою суду від 16.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1206/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. У судовому засіданні 21.01.2021р. судом постановлено протокольну ухвалу, відповідно до п. 3 ч. 2 ст.185 ГПК України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті.

В судовому засіданні 23.02.2021р. було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 09.03.2021р.

Представник позивача в судове засідання з`явився. Вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити. Зазначає на обґрунтованості викладених у позові обставин. Надав пояснення щодо заявлених сум до стягнення з урахуванням уточнення до раніше поданих розрахунків стосовно періодів нарахувань.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. На адресу суду надіслав клопотання від 09.03.2021р., згідно якого повідомив, що ним вживаються заходи досудового врегулювання. Просив суд провести судові засідання використовуючи засоби дистанційного зв`язку - VIBER або інший зручний спосіб.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом звернуто увагу, що ст.197 ГПК України чітко визначено порядок участі сторін за допомогою технічних засобів (в режимі відеоконференції).

При цьому, суд зазначає, що в разі неможливості з`явитися або направити уповноваженого представника в судове засідання сторона не позбавлена права направити письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію.

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Бондаренко Андрій Володимирович зареєстрований за місцем знаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

20.06.2019 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 20.06.2019 року №239 "Про погодження подальшого перебування в оренді підвального приміщення поліклініки міського лікарняного комплексу на вул.Ярослава Мудрого,29 "г", між Комунальним підприємством "Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова" Славутської районної ради Хмельницької області (перейменованої на Комунальне підприємство "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради) (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Бондаренком Андрієм Володимировичем (далі - орендар) укладено договір оренди №1 комунального майна міста Славута (далі - договір).

Згідно п.1.1. договору, орендодавець передав, а орендар прийняв (згідно акта прийому-передачі комунального майна в оренду від 04.01.2016р.) в строкове платне користування комунальне нерухоме майно: підвальне приміщення поліклініки площею 71,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Славута, вул. Ярослава Мудрого,29 "г", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна і становить за незалежною оцінкою 281 525,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою використання під торговельний об`єкт з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата визначена згідно рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 21.12.2015р. №463 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 1876,80 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у розмірі та порядку, визначеному законодавством, та сплачується орендарем (п.3.1, п.3.2 договору).

Згідно п.3.3 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 28 числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених орендодавцем рахунків (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.6 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.3.8 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, включаючи санкції.

Орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.2 договору).

Згідно п.4.9 договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язався повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п.4.10 договору, у разі оформлення орендодавцем права користування на земельну ділянку під об`єктом оренди, орендар зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю, пропорційно займаній площі, згідно виставлених орендодавцем рахунків, до 28 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.4.11 договору, окремо від орендної плати орендар зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, включаючи експлуатаційні витрати, податок на додану вартість, комунальні послуги, а також вартість інших послуг, які згідно з договором надаються орендодавцем.

У відповідності до п.7.3 договору, орендар вправі відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20.06.2019 року до 20.06.2020 року включно (п.9.1 договору).

Згідно п.9.5 договору, орендар не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди письмово повідомляє орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин.

Пунктом 9.9 договору сторони встановили, що чинність його припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (п. 9.11 договору). Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 9.12 договору).

Згідно п.9.13 договору, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно акта прийому-передачі комунального майна в оренду від 04.01.2016р., орендодавець передав, а орендар отримав у користування підвальне приміщення поліклініки міського лікарняного комплексу площею 71.5 кв.м.

Додатковою угодою від 09.08.2019 року до договору оренди №1 комунального майна міста Славута від 20.06.2019 року сторонами внесено зміни.

Сторонами погоджено вартість майна в сумі 337 037,00 грн. без ПДВ.

Викладено пункт 3.1 договору у новій редакції: "Орендна плата визначена згідно рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 23.07.2019 року №283 і становить без ППДВ за базовий місяць розрахунку 2246,91 грн."

Сторони також дійшли згоди здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з моменту укладення договору в новій редакції (з 20.06.2019 р.). Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

20.06.2019 року між сторонами укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача - КП "Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова" (перейменованої на КП "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова") на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Орендар - ФОП Бондаренко А.В., згідно п.2.2.3 договору, зобов`язався не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі майна, на ремонт відповідно до відновної вартості майна, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Претензії від 21.05.2020 року №1023 та від 21.05.2020 року №1022 про сплату заборгованості за орендними платежами, послугами балансоутримувача залишені відповідачем без розгляду.

Рішенням Славутської міської ради від 19.06.2020 року №173 відмовлено Бондаренку А.В. у продовженні договору оренди №1 комунального майна міста Славута від 20.06.2019 року.

22.06.2020 року позивач звернувся до Бондаренка А.В. про повернення орендованого майна у зв`язку із закінченням строку дії договору та звільнення приміщення.

16.10.2019р. позивачем виставлено рахунок Бондаренку А.В. щодо сплати орендної плати в сумі 2715,16грн. (за вересень 2019р.);

12.11.2019 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2734,16 грн. (за жовтень 2019р.);

12.12.2019 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2736,89 грн. (за листопад 2019р.);

13.01.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2731,42 грн. (за грудень 2019р.);

12.02.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2736,88 грн. (за січень 2020р.);

12.03.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2728,67 грн. (за лютий 2020р.);

14.04.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2750,50 грн. (за березень 2020р.);

13.05.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2772,50 грн. (за квітень 2020р.);

11.06.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2780,82 грн. (за травень 2020р.);

13.07.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2786,38 грн. (за червень 2020р.);

13.08.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2769,66 грн. (за липень 2020р.).

16.10.2019 р. позивачем виставлено рахунок Бондаренку А.В. щодо сплати податку на землю в сумі 244,03 грн. (за жовтень 2019р.);

12.11.2019 року - щодо сплати податку на землю в сумі 244,03 грн. (за листопад 2019р.);

10.12.2019 року - щодо сплати податку на землю в сумі 244,03 грн. (за грудень 2019р.);

12.02.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 373,38 грн. (за січень - лютий 2020р.);

12.03.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за березень 2020р.);

14.04.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за квітень 2020р.);

11.06.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за червень 2020р.);

13.07.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за липень 2020р.);

13.08.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за серпень 2020р.);

15.09.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за вересень 2020р.);

13.10.2020 року - щодо сплати податку на землю в сумі 186,69 грн. (за жовтень 2020р.).

11.09.2019 р. позивачем виставлено рахунок Бондаренку А.В. щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 3848,17 грн. (за вересень 2019р.);

16.10.2019 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 3809,47 грн. (за жовтень 2019р.);

12.11.2019 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 4064,96 грн. (за листопад 2019р.);

10.12.2019 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 4078,75 грн. (за грудень 2019р.);

04.02.2020 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 3907,60 грн. (за січень 2020р.);

12.02.2020 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 3880,02 грн.(за лютий 2020р.);

12.03.2020 року - щодо сплати коштів за електроенергію та спожиту воду в сумі 1953,79 грн. (за березень 2020р.).

28.09.2020р. позивачем виставлено рахунок ФОП Бондаренку А.В. щодо сплати подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за червень-вересень місяці 2020р. в сумі 13 929,32грн.

29.10.2020 р. позивачем виставлено рахунок ФОП Бондаренку А.В. щодо сплати подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (за жовтень 2020р.) в сумі 5392,58грн.

Позивачем подано до матеріалів справи копії податкових накладних, які свідчать про нарахування сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) з сум орендної плати та сум подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Згідно інформаційної довідки №52626975 від 04.02.2016р. у КП "Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова" (перейменованої на КП "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова") на праві постійного користування перебувають земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено статтею 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди (найму) підвального приміщення поліклініки міського лікарняного комплексу на вул. Ярослава Мудрого,29 "г", відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв (згідно акта прийому-передачі комунального майна в оренду від 04.01.2016р.) в строкове платне користування комунальне нерухоме майно: підвальне приміщення поліклініки площею 71,5 кв.м.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 3 даного Закону визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Одним із предметів позову у справі є вимога про зобов`язання звільнення (виселення) відповідача з орендованого підвального приміщення поліклініки загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу та повернення його позивачу згідно акту приймання-передачі. При цьому в обґрунтування позову позивач вказує на припинення дії договору оренди відповідного приміщення.

Пунктом 9.1 укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що він діє до 20.06.2020р. включно.

Згідно з п. 9.9 договору, договір припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

При цьому, згідно п.7.3 договору, позивач вправі відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Частиною 2 ст. 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Славутської міської ради від 19.06.2020 року №173 відмовлено ФОП Бондаренку А.В. у продовженні договору оренди №1 комунального майна міста Славута від 20.06.2019 року після закінчення терміну його дії.

22.06.2020 року позивач звернувся до ФОП Бондаренка А.В. про повернення орендованого майна у зв`язку із закінченням строку дії договору та звільнення приміщення, що підтверджується поштовим повідомленням від 22.06.2020р. №3000001443473.

З системного аналізу змісту вищенаведеного рішення Славутської міської ради, згідно умов п.7.3 договору оренди, заявлення однією зі сторін про припинення договору та повернення орендованого майна, а також відповідно до визначеного п. 9.9 договору строку його дії (до 20.06.2020р.), слідує, що позивач, як орендодавець, висловив та довів до відома відповідача свою позицію щодо небажання продовжувати у подальшому з відповідачем правовідносини за договором оренди (найму) підвального приміщення поліклініки загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу, яке розташоване за адресою: м.Славута, вул. Ярослава Мудрого,29 "г".

При цьому, суд звертає увагу на те, що норми ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умови договору не містять вказівки про необхідність отримання орендарем заяви (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди. Також не містять вказівки про зобов`язання орендодавця перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата. А згідно з нормами чинного законодавства заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк мають бути надіслані орендодавцем не пізніше ніж упродовж місяця після закінчення терміну дії договору оренди, що і було зроблено позивачем у даному випадку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 р. у справі №909/794/15/3-266гс16, прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №1 від 20.06.2019р. оренди комунального майна міста Славута припинив свою дію 20.06.2020р.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази укладення додаткових угод до існуючого договору оренди про продовження чи поновлення договору, укладення іншого договору оренди.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, зокрема, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 3 наведеної статті у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов`язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

Пунктами 9.11, 9.12 договору, сторони передбачили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається відповідачем позивачу. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Судом враховано, що доказів звільнення спірного об`єкту нерухомості після припинення дії договору (тобто після 20.06.2020р.) матеріали справи не містять, а сторонами не надано.

Враховуючи, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна позивачу після припинення дії договору, позовна вимога про зобов`язання звільнення (виселення) відповідача з орендованого підвального приміщення поліклініки загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу та повернення його позивачу згідно акту приймання-передачі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 74 844,67грн., з яких: 30 243,00грн. - основного боргу з орендної плати, 2 240,28грн. - боргу з відшкодування податку на землю, 21 379,47грн. - боргу з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 1 659,98грн. - пені, судом враховано наступне.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У п. 3.1. договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1) сторонами погоджено розмір орендної плати, згідно рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 23.07.2019 року №283, за базовий місяць розрахунку 2246,91 грн. (без ПДВ).

Крім того, у п.п. 4.10, 4.11 договору, сторони визначили, що у разі оформлення позивачем права користування на земельну ділянку під об`єктом оренди, відповідач зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю, пропорційно займаній площі, згідно виставлених позивачем рахунків, до 28 числа місяця, наступного за звітним. Окремо від орендної плати відповідач зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, включаючи експлуатаційні витрати, податок на додану вартість, комунальні послуги, а також вартість інших послуг, які згідно з договором надаються позивачем.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 3.4 договору, орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 28 числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата була встановлена сторонами фіксована (з урахуванням індексації), відповідачу про її розмір та строки оплати було відомо. Однак матеріали справи доказів її оплати не містять.

Водночас, судом звернуто увагу, що позивач здійснив нарахування орендної плати за червень - липень 2020 року згідно рахунків від 13.07.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2786,38 грн.; від 13.08.2020 року - щодо сплати орендної плати в сумі 2769,66 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини закінчення строку договору №1 від 20.06.2019р., судом враховано, що зобов`язання сторін за зазначеним договором припинились.

Таким чином, станом на дату звернення позивача з позовом до суду між сторонами відсутні договірні правовідносини згідно умов договору №1 від 20.06.2019р. починаючи з 20.06.2020р.

Враховуючи викладене, судом зауважено, що необґрунтованим є нарахування позивачем орендної плати, починаючи з 20.06.2020р. за червень та за липень 2020 року, саме на підставі договору оренди №1 від 20.06.2019р., зокрема п.3.1 договору. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020р. по справі №920/1214/17).

Така ж позиція врахована судом щодо нарахування позивачем, відповідно до п. 4.10 договору, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, пропорційно займаній площі, а саме: за червень (починаючи з 20.06.2020р.) згідно рахунку від 11.06.2020 року, та за липень - жовтень 2020р., згідно наданих рахунків від 13.07.2020р., від 13.08.2020р. від 15.09.2020р., від 13.10.2020р., та розрахунків до позовної заяви.

З огляду на зазначене, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд, здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку, що належними до стягнення з відповідача, згідно договору №1 від 20.06.2019р., будуть вимоги позивача щодо сплати орендної плати в сумі 26 544,59грн. за період з вересня 2019 року по 20 червень 2020 року. А також відшкодування витрат зі сплати податку на землю за жовтень 2019р. - червень 2020р. (20.06.2020р.) складатиме 1 369,06грн. В стягненні решти відшкодування витрат зі сплати податку на землю слід відмовити.

Відповідно до умов договору від 20.06.2019р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, позивач зобов`язався не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі майна, на ремонт відповідно до відновної вартості майна, а також за комунальні послуги (п.2.2.3 договору).

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши перерахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідачу (електропостачання та водопостачання), вважає, що заявлені витрати правомірно нараховані позивачем в розмірі 21 379,47грн. у межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 3.6 договору оренди, сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При несвоєчасному внесенні плати (витрат балансоутримувача) відповідач зобов`язався сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п.2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача).

Щодо нарахування пені в розмірі 1659,98грн. (837,34грн. - пеня за несплату орендної плати; 822,64грн. - пеня за несплату витрат балансоутримувача) за період вересень 2019року - лютий 2020 року, згідно наданих позивачем розрахунків, судом враховано, що її обрахування здійснено позивачем без врахування строку оплати визначеного згідно п.3.4. договору оренди та п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача, а саме - нарахування здійсненні на звітний період замість місяця наступного за звітним.

Таким чином, суд здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство") вважає, що заявлені суми пені правомірно нарахованими будуть у розмірі - 1090,85грн. (602,67грн. - пеня за несплату орендної плати; 488,18грн. - пеня за несплату витрат балансоутримувача), згідно вказаних позивачем у розрахунку до позовної заяви сум належних до сплати з орендної плати та відшкодувань балансоутримувача у межах періодів визначених позивачем. В стягненні решти слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, у відповідності до п. 9.13 договору та наданого розрахунку, а також стосовно тверджень позивача, що зобов`язання сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припиняється, оскільки його припинення у розумінні умов спірного договору пов`язано з моментом повернення орендованого майна, а не з фактом закінчення строку дії договору, судом вони оцінюються критично та до уваги не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №1 від 20.06.2019р. припинився у зв`язку із закінченням строку його дії, також автоматичної пролонгації його дії, застосовуючи імперативні приписи ст. 284 ГК України і ст. 764 ЦК України не відбулося. Договір був припинений у відповідності до його вимог. При цьому судом звернуто увагу, що закінчення договору спричиняє припинення договірного зобов`язання.

Отже, застосування після 20.06.2020р. до правовідносин між сторонами умов п.п. 9.13 та 3.8 договору оренди №1 від 20.06.2019р., який припинився, є необґрунтованим.

Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Судом звернуто увагу, що статус вказаної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача з повернення орендованого майна виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання свого зобов`язання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі визначеному статтею 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі №910/12949/16 та від 16.03.2020р. по справі №922/227/19.

В той же час, судом звернуто увагу, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

При цьому, суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Судом враховано, що право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. При цьому, вказана частина цієї статті встановлює обов`язок орендаря негайного повернути орендодавцеві найману річ.

З огляду на зазначене, у відповідності до ст.785 ЦК України, суд, здійснивши власний обрахунок в межах сум заявлених позивачем до стягнення в якості як орендної плати після закінчення строку договору (20.06.2020р.), так і нарахованої подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, згідно поданих розрахунків, встановив, що розмір неустойки (подвійної орендної плати за користування майном) становить 23 020,35грн. та підлягає стягненню.

Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка пов`язана із належним здійсненням правосуддя, зокрема у справі „Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої має виконувати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вище встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 26 544,59грн. - основного боргу з орендної плати, 1 369,06грн. - витрат зі сплати податку на землю, 21 379,47грн. - витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 1 090,85грн. - пені, 23 020,35грн. - подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (неустойка згідно ст.785 ЦК України). В решті суми позовних вимог належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Фізичній особі-підприємцю Бондаренкові Андрію Володимировичу ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити орендоване підвальне приміщення поліклініки загальною площею 71,5кв.м міського лікарняного комплексу, що розташоване за адресою: 30000, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 29 г, та передати по акту прийому-передачі зазначене орендоване підвальне приміщення поліклініки Комунальному підприємству "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 29 г; код ЄДРПОУ 02004410).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 29 г; код ЄДРПОУ 02004410) 26 544,59грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот сорок чотири гривні 59 коп.) основного боргу з орендної плати, 1 369,06грн. (одну тисячу триста шістдесят дев`ять гривень 06 коп.) витрат зі сплати податку на землю, 21 379,47грн. (двадцять одну тисячу триста сімдесят дев`ять гривень 47 коп.) витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 1 090,85грн. (одну тисячу дев`яносто гривень 85 коп.) пені, 23 020,35грн. (двадцять три тисячі двадцять гривень 35 коп.) подвійної орендної плати за користування майном, 4 163,64грн. (чотири тисячі сто шістдесят три гривні, 64 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.03.2021р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 4 прим. (надісл. всім реком. з повідом.): 1- до справи; 2 - позивачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, 29 "г"); 3, 4 - відповідачу (30005, Хмельницька обл., м. Славута, пров. Шевченко, 10; 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Покришкіна, 8).