Рішення
від 22.03.2021 по справі 160/14827/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/14827/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київпастранс до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява КП "Київпастранс" до Східного офісу Державної аудиторської служби України, в якій позивач просить визнати протиправними дії Східного офісу Державної аудиторської служби України та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений 20.10.2020.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок Східного офісу Державної аудиторської служби є необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача, так як складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача 29.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що при проведенні моніторингу закупівлі та складанні висновку про результати моніторингу закупівлі, офіс діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від відповідача 10.02.2021 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до якого додано докази направлення відзиву на адресу позивача.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем через систему електронних закупівель ProZorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UА-2020-07-06-004901-а, назва предмета закупівлі Плити, листи, стрічка та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами код 44170000-2 за ДК 021:2015 та тендерну документацію.

По зазначеній процедурі закупівлі Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проводився моніторинг на підставі наказу від 12.10.2020 №210 Про початок моніторингу закупівель на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, моніторинг процедури закупівлі: UА-2020-07-06-004901-а, Плити, листи, стрічка та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами , код 44170000-2 за ДК021:2015 (текстоліт, склотекстоліт, параніт). Зазначений наказ оприлюднено в електронній системі закупівель 13.10.2020.

Предметом аналізу моніторингу закупівлі ID: UА-2020-07-08-004901-а були такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі , розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2020 рік; оголошення про проведення процедури закупівлі; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Комунального підприємства Київпастранс від 26.06.2020 (протокол №429); тендерну пропозицію переможця торгів Приватного акціонерного товариства ЕКСІМТЕКС , повідомлення про намір укласти договір; договір укладений за результатами процедури закупівлі.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі ID: UА-2020-07-08-004901-а складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднено 20.10.2020, згідно з яким встановлено порушення п.17 ч.2 ст.22 Закону, а саме: Замовником у тендерній документації не зазначено електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Крім того, відповідно до зазначеного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю та протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважає висновок про результати моніторингу закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939 Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон №2939).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі . Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922 (далі - Закон №922) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до ст.7 Закону №922 уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини; відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Відповідно до ст.8 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 4-7 ст.8 Закону №922 строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівель та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 №86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за №654/32106 (далі - Порядок №86).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №86, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі ; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Як вбачається з оспорюваного висновку, за результатами моніторингу відповідачем встановлено наявність порушень законодавства, а саме: п.17 ч.2 ст.22 Закону №922 - Замовником у тендерній документації не зазначено електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Так, відповідно до п. 17 ч. 2 ст.22 Закону №922, у тендерній документації зазначаються такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Судом встановлено, що прізвища, ім`я та по батькові, посади та номери телефонів двох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, зазначено в підпункті 2.3 пункту 2 Розділу 1 тендерної документації, проте, електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками у тендерній документації зазначено не було. Електронна адреса однієї із посадових осіб замовника уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, була зазначена в оголошенні про проведення процедури закупівлі, в частині інформації про замовника в розділі Контактна особа уповноважена здійснювати зв`язок з учасниками .

Таким чином, учасникам процедури закупівлі була відома електронна адреса однієї із посадових осіб замовника уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками та вони не були позбавлені можливості зв`язатися з замовником за допомогою електронної адреси, а отже, суд вважає, що не зазначення електронної адреси в тендерній документації не вплинуло на перебіг процедури закупівлі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам тендерної документації замовника, а тому позивачем дотримано вимоги Закону №922 при здійсненні публічної закупівлі товарів, назва предмета закупівлі Плити, листи, стрічка та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами код 44170000-2 за ДК 021:2015.

Суд зазначає, що визначене у висновку порушення є проявом надмірного формалізму з боку відповідача, оскільки визначальним у даній ситуації є можливість або неможливість здійснити перевірку відомостей, щодо притягнення або не притягнення учасника торгів або уповноваженої ним посадової особи на участь в процедурі закупівлі до відповідальності за корупційне порушення у цій сфері.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем законодавства про закупівлі.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Східного офісу Державної аудиторської служби України, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягала протиправність дій відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ДКП01284/1 від 02.11.2020.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 1051 грн.

Оскільки в період з 09.03.2021 по 19.03.2021 включно суддя Маковська О.В. перебувала на лікарняному, то рішення у справі приймається в перший робочий день - 22.03.2021.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства Київпастранс до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-07-06-004901-а, оприлюднений 20.10.2020

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Державної аудиторської служби України на користь Комунального підприємства Київпастранс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.03.2021
Оприлюднено24.03.2021
Номер документу95675761
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/14827/20

Ухвала від 17.02.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Маковська Олена Володимирівна

Ухвала від 23.01.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Маковська Олена Володимирівна

Ухвала від 27.06.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Маковська Олена Володимирівна

Постанова від 08.12.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 09.09.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Рішення від 22.03.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Маковська Олена Володимирівна

Ухвала від 11.11.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Маковська Олена Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні