Рішення

від 13.05.2010 по справі 17/33д/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10 С права № 17/33д/10

Суддя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69035, АДРЕСА_1

до відповідача: концерн у “Міські теплові мережі” в о собу філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідз евського району

юридична адреса: 69091, м. Запорі жжя, бул. Гвардійський, буд. 137,

фактична адреса: 69057, м. Запорі жжя, вул. Адмірала Нахімова, бу д. 4

про визнання недійсни м договору

суддя Корсун В. Л.

У засіданні приймал и участь представники:

від позивача: ОСОБ А_2, довіреність від 02.11.07 № 234828

від відповідача: Вед мідь А.Є., довіреність від 04.02. 10 № 2

СУТЬ СПОРУ:

28.12.09 до господарського суду Запорізької області зве рнулась фізична особа-підпри ємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) до концерну “Міські теплові мережі” в особу філі ї концерну “Міські теплові м ережі” Орджонікідзевського району (далі концерн “МТМ”) пр о визнання недійсним договор у від 01.11.05 № 2035 про постачання та використання теплової енерг ії.

Ухвалою від 28.12.09 судом поруше но провадження у справі № 17/33д/1 0, судове засідання призначен о на 04.02.10. У сторін витребувані д окументи, які необхідні для в себічного та об' єктивного р озгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 04.02.10 ого лошено перерву до 01.03.10, про що ст орони повідомлені належним ч ином.

Ухвалою від 01.03.10, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, за клопо танням обох сторін строк вир ішення спору продовжено, роз гляд справи відкладено на 29.03.10 .

В засіданні суду 29.03.10 позивач ем надано клопотання про вик лик до суду на розгляд справи представника ВРЕЖО № 13 як тре тьої особи, яка не заявляє сам остійних вимог на предмет сп ору. Відповідач проти надано го клопотання заперечив.

Клопотання позивача залиш ено без задоволення через не обґрунтованість. Відмовляюч и у задоволенні вказаного кл опотання суд виходив з того, щ о статтями 27 та 28 ГПК України, н а які посилається представни к позивача у своєму клопотан ні від 29.03.2010, передбачено процес уальний порядок залучення до участі у справі третіх осіб (с т. 27) та визначено коло осіб, які можуть бути представниками сторін та третіх осіб (ст. 28). Ра зом з цим, у жодній із цих стат ей не передбачено такого про цесуального права як виклик до суду представника ВРЕЖО № 13 без персоніфікації такої ос оби (представника) та, більш то го, залучення такого не конкр етизованого (тобто без зазна чення прізвища, ім' я та по-ба тькові, посади і т.п.) представ ника в якості третьої особи д о участі у господарській спр аві.

В судовому засіданні 29.03.10 зак інчено розгляд справи по сут і та у зв' язку із необхідніс тю підготовки рішення у повн ому обсязі оголошено перерву до 13.05.10.

За клопотанням представн иків сторін розгляд справи з дійснювався без застосуванн я технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 13.05.10, на під ставі ст. 85 Господарського про цесуального кодексу України , судом оголошено рішення в по вному обсязі.

Позивач заявлені вимог и підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позов ній заяві та письмових поясн еннях до неї, зазначав наступ не. 01.11.05 між сторонами було укла дено договір № 2035 про постачан ня та використання теплової енергії, який від імені відпо відача був підписаний директ ором філії концерну “МТМ” Ор джонікідзевського району, Позднюк Ю.І., що діяв на підс таві довіреності від 30.09.04 № 1768/2-10. З актів теплової інспекції в ідповідача вбачається, що як до укладання спірного догов ору так і на момент його уклад ання, позивач не мав реальної можливості отримувати та сп оживати, начебто поставлену за договором теплову енергію . Договір не був спрямований н а реальне настання правових наслідків, оскільки позивач на має технічних засобів для одержання енергії, тобто бул а відсутність спрямування ст орін договору на реальне нас тання правових наслідків. То му відповідач, відповідно до ч. 4 ст. 275 ГК України, був зобов' язаний відмовити позивачу в укладанні зазначеного догов ору, внаслідок відсутності у останнього можливості отрим увати теплову енергію. Таким чином, договір має бути визнаний недійсним відповід но до ч. 1 ст. 215 ЦК України, яка ві дсилає до ч. 5 ст. 203 ЦК України, а саме: правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним. Правочин вчинений б ез наміру створення правових наслідків, які обумовлені ни м - є фіктивним правочином (ст. 234 ЦК України), який визнається недійсним, в судовому порядк у. Також, позивач вказує, що фо рма спірного договору, який є договором постачання, не від повідає формі, встановленій законом (купівля-продаж). Крім того, укладаючи (підписуючи т а скріплюючи печаткою) спірн ий договір, посадова особа ві дповідача не мала необхідног о обсягу цивільної дієздатно сті, що в свою чергу, є підстав ою для визнання оскаржуваног о правочину недійсним, за ч. 2 с т. 203 ЦК України, в розумінні ч. 1 с т. 215 ЦК України. Враховуючи вик ладене, позивач просить суд н а підставі ст. 175, ч. 1ст. 207, ст. 275 ГК У країни, ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 203, ч. 1ст. 215, с т. 655, ст. 712 та ст.714 ЦК України, позо в задовольнити.

Відповідач проти позов у заперечив з підстав, виклад ених у відзиві і письмових до повненнях до відзиву, зазнач ав наступне. Сторони домовил ись про всі істотні умови дог овору, а саме: предмет договор у, кількість теплової енергі ї що поставляється, її вартіс ть, порядок розрахунку та інш е. Ні яких претензій, збоку поз ивача, стосовно неправомірно сті нарахувань за поставлену теплову енергію, розрахунку теплових навантажень, неотр имання рахунків та актів вик онаних робіт від Позивача не надходило. Система опалення загальна з будинками. Догові р було укладено з урахування м норм Закону України “Про те плопостачання”, “Правил будо ви і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячо ї води”, “Правил технічної ек сплуатації тепловикористов уючих установок і теплових м ереж” та інших нормативно-пр авових актів. Позивач особис то звернувся до відповідача з заявою про укладання догов ору з теплопостачання, підпи сав та скріпив печаткою дого вір без протоколу розбіжност ей до нього. Укладання спірно го договору було реально нап равлено на виникнення обумов лених ним правових наслідків . Позивач вчиняв дії, які свідч ать про схвалення та частков е виконання договору, а саме: о тримання теплової енергії в порядку та на умовах передба чених договором, про що свідч ить здійснення часткових роз рахунків за договором. Таким чином, позивач своїми діями ф актично підтвердив факт нале жного виконання сторонами ум ов договору. На підставі викл аденого, відповідач просить суд відмовити в задоволені п озову.

Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши пояснення пре дставників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.05 між приватним під приємцем ОСОБА_1 (Споживач ) і концерном “Міські теплові мережі” в особу філії концер ну “Міські теплові мережі” О рджонікідзевського району (Е нергопостачальна організац ія (Виробник) укладено догові р про постачання та використ ання теплової енергії № 2035 з до датками, за умовами якого (роз діл 1) Енергопостачальна орга нізація бере на себе зобов' язання постачати Споживачу т еплову енергію в потрібних й ому обсягах, а Споживач зобов ' язується оплачувати одерж ану теплову енергію за встан овленими цінами (тарифами) в т ерміни, передбачені цим дого вором.

Відповідно до п. 10.1 договору , цей договір набирає сили з мо менту його підписання та діє протягом року. Договір підля гає продовженню на кожний на ступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії п ро припинення не буде письмо во заявлено однією із сторін .

Доказів припинення догово ру суду не надано.

Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що теплова енергі я постачається Споживачу за передбаченим тарифом на об' єкти, потреби, в обсягах перед бачених Додатком № 1, що є неві д' ємною частиною цього дого вору.

Згідно з додатком № 1 до дого вору, Енергопостачальна орга нізація постачає в термін ді ї даного договору теплову ен ергію в гарячій воді до насту пних об' єктів Споживача з м аксимальним тепловим навант аженням 0,021807 Гкал/годину, у тому числі:

1. Сталеварів, 17 пр. 63-63а максима льним тепловим навантаження м: на опалення 0,004006 (прибор облік у опалення відсутній); на гаря че водопостачання 0,000204 (прибор обліку ГВП присутній). Загаль не максимальне теплове наван таження об' єкта Гкал/год 0,004210 . Загальна опалювальна площа , 135 м2.

2. Рекордна, 34а з максимальним тепловим навантаженням: на о палення 0,017484 (прибор обліку опа лення відсутній); гаряче водо постачання відсутнє. Загальн е максимальне теплове навант аження об' єкта Гкал/год 0,017484. З агальна опалювальна площа, 226, 2 м2.

3. Рекордна, 36 з максимальним тепловим навантаженням: опал ення відсутнє; на гаряче водо постачання 0,000113 (прибор обліку ГВП присутній). Загальне макс имальне теплове навантаженн я об' єкта Гкал/год 0,000113. Загаль на опалювальна площа 221,6 м2.

Відповідно до п. 3.2.3 договору , Споживач зобов' язується в иконувати умови та порядок о плати спожитої теплової енер гії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Згідно з п. 5.1 договору, облік споживання Споживачем тепло вої енергії проводиться за п оказаннями приладів обліку, або розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є к алендарний місяць (п. 6.5 Догово ру).

Споживач до 25 числа місяця, н аступного за звітним, сплачу є позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії (п . 6.6. договору).

Факт поставки та використа ння теплової енергії підтвер джується актами виконаних ро біт, який щомісячно надаєтьс я Енергопостачальною органі зацією Споживачу, який Спожи вач в разі відсутності заува жень повинен оформити належн им чином один примірник пове рнути Енергопостачальній ор ганізації (п. 6.8 Договору).

Проаналізувавши норми чин ного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вваж ає, що позовні вимоги задовол енню не підлягають з наступн их підстав.

Відповідно до ст. 20 Господа рського кодексу України, (ГК У країни), кожний суб' єкт госп одарювання та споживач має п раво на захист своїх прав і за конних інтересів шляхом, зок рема, визнання недійсними го сподарських угод з підстав, п ередбачених законом.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України, зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва. Особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у фор мі, встановленій законом. Пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним . Правочин, що вчиняється бать ками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтере сам їхніх малолітніх, неповн олітніх чи непрацездатних ді тей.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 215 вказаног о кодексу, підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами пер шою - третьою, п' ятою та шосто ю статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом, такий пра вочин може бути визнаний суд ом (недійсним).

Приписами ст. 207 Господарськ ого кодексу України встановл ено, що господарське зобов' язання, яке не відповідає вим огам закону, або вчинено з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, або укладено учасниками г осподарських відносин з пору шенням хоча б одним з них госп одарської компетенції (спеці альної правосуб' єктності ), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного орг ану державної влади визнано судом недійсним.

У відповідності до приписі в ст. 179 Господарського кодекс у України, укладання господа рського договору є обов' язк овим для сторін, якщо він засн ований на державному замовле нні, виконання якого є обов' язком для суб' єкта господар ювання у випадках, передбаче них законом, або існує пряма в казівка закону щодо обов' яз ковості укладання договору д ля певних категорій суб' єкт ів господарювання чи органі в державної влади або органі в місцевого самоврядування. Господарські договори уклад аються за правилами, встанов леними Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом, іншими нормативно-право вими актами щодо окремих вид ів договорів. При укладенні г осподарських договорів стор они можуть визначати зміст д оговору на основі: вільного в олевиявлення, коли сторони м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству.

Згідно ст. 180 цього ж Кодексу, зміст господарського догово ру становлять умови договору , визначені угодою його сторі н, спрямованою на встановлен ня, зміну або припинення госп одарських зобов' язань, як п огоджені сторонами, так і ті, щ о приймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства. Госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода. При укла денні господарського догово ру сторони зобов' язані у бу дь-якому разі погодити предм ет, ціну та строк дії договору .

Як встановлено судом, спірн ий договір за своєю правовою природою є договором купівл і-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 656 Циві льного кодексу України, за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму. Предметом договору ку півлі-продажу може бути зокр ема товар, який є у продавця на момент укладення договору а бо буде створений (придбаний , набутий) продавцем у майбутн ьому.

Суттєвими умовами договор у купівлі-продажу є ціна та пр едмет договору.

Вбачається, що позивач особ исто звернувся до відповідач а з заявою про укладання дого вору з теплопостачання на ви щезазначені об' єкти, підпис ав та скріпив печаткою догов ір без протоколу розбіжносте й до нього.

Таким чином, позивач прийня в пропозицію відповідача укл асти договір на зазначених у ньому умовах.

Згідно актів обстеження си стеми, теплопостачання на ви щезазначені приміщення, здій снювалось на потреби опаленн я та гарячого водопостачання . Кількість спожитої теплово ї енергії визначалась розрах унковим способом на підставі договірних навантажень. Теп лові навантаження були заявл ені/надані позивачем та зазн ачені у розрахунках тепловог о навантаження на опалення т а гаряче водопостачання розр облених приватним підприємс твом “Аріадна-2” (ліцензія сер ії ЗП № 00340 від 1997 року; ліцензія с ерії АА № 219586 від 29.08.01) та у розраху нках теплового навантаження на гаряче водопостачання та опалення, розроблені концер ном “МТМ” за № 5693/14 від 24.11.2005 та № 5694/1 4 відповідно. Всі розрахунки н арахувань позивачу за теплов у енергію були зроблені у від повідності з Нормами та вказ івками по нормуванню витрат палива та теплової енергії н а опалення житлових та грома дських споруд, а також на госп одарсько - побутові потреби в Україні, затверджені Держжи тлокомунгоспом України від 1 4.12.93 (КТМ 204 України 244-94).

Додатком № 1 до договору сто ронами було визначено об' єк ти, на які відбувається тепло постачання, обсяги та порядо к постачання теплової енергі ї споживачу, а додатком № 5 зак ріплені тарифи на теплову ен ергію, на підставі яких позив ач повинен був здійснювати р озрахунки з відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторонами дося гнуто згоди з суттєвих умов д аного виду договору.

Згідно із ч. 4 ст. 275 Господарсь кого кодексу України, виробн ики і постачальники енергії, що займають монопольне стан овище, зокрема суб' єкти при родних монополій, зобов' яза ні укласти договір енергопос тачання на вимогу споживачів , які мають технічні засоби дл я одержання енергії. Розбіжн ості, що виникають при укладе нні такого договору, врегуль овуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Як встановлено судом, спірн ий договір був спрямований н а реальне настання правових наслідків.

Таким чином, посилання пози вача на той факт, що при уклада нні договору у нього не було т ехнічної можливості спожива ти теплову енергію не є підст авою для визнання спірного д оговору недійсним на підстав і п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу У країни.

Відповідно до ст. 234 Цивільно го кодексу України, фіктивни м є правочин, який вчинено без наміру створення правових н аслідків, які обумовлюються цим правочином.

Технічна не готовність від повідача до споживання тепло вої енергії не є підставою дл я визнання правочину недійсн им на підставі п. 5 ст. 203 та ст. 234 Ц ивільного кодексу України.

Щодо доводів позивача стос овно укладання 01.12.05 між позива чем та відповідачем двох дог оворів слід зазначити, що ці д оговори укладено з різними ю ридичними особами. Концерн “ МТМ” має код ЄДРПОУ 32121458, а ЗАТ “ Головне підприємство теплов их мереж” має код ЄДРПОУ 19282136. До того ж, ухвалою господарсько го суду Запорізької області від 20.01.03 по справі № 5/5/212 визнано б анкрутом ЗАТ “Головне підпри ємство теплових мереж” (код Є ДРПОУ 19282136). Таким чином, концерн “МТМ” не відповідає за зобов ' язаннями ЗАТ “Головне підп риємство теплових мереж”, ос кільки не є його правонаступ ником.

Отже, саме концерном “МТМ” в особі філії концерну “МТМ” О рджонікідзевського району, я к юридичною особою, укладено в з ПП ОСОБА_1 договір від 0 1.11.05 № 2035. Будь-якого відношення д о ЗАТ “Головне підприємство теплових мереж” концерн “МТМ ” не має.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Госпо дарського процесуального ко дексу України, кожна сторона повинна довести обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог та запер ечень. Докази подаються стор онами та іншими учасниками с удового процесу. Господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави. Обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватися інш ими засобами доказування.

В даному випадку, позивачем не доведено належним чином ф акт неукладеності та фіктивн ості спірного договору, а так ож його невідповідність вимо гам закону.

Не доведено позивачем і укл адення спірного договору з й ого боку без належних повнов ажень на укладення такої уго ди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що догов ір від 01.11.05 № 2035 про постачання та використання теплової енерг ії укладено відповідно до пр иписів чинного законодавств а України, підстав щодо його н едійсності суд не вбачає, як і порушення будь-яких прав поз ивача внаслідок його укладен ня.

За таких обставин, у задовол ені позову відмовляється.

Згідно з положеннями ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України, судові вит рати відносяться на позивача .

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Госпо дарського процесуального к одексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову від мовити.

Суддя В.Л. Корсун