Рішення

від 17.01.2011 по справі 2-441/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-441/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого -судді Непши О.І.,

при секретарі - Піроженко А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Альфа-Банк про визнання кредитного договору частково недійсним,

встановив:

07 липня 2010 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним п.9 кредитного договору № 400631978, укладеного 17 березня 2008 року між ним та закритим акціонерним товариством Альфа-Банк , правонаступником якого є відповідач.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що за умовами оспорюваного договору банк надав позивачу споживчий кредит в сумі 1 904. 11 грн. строком на 25 місяців з кінцевим строком повернення 18 квітня 2010 року. Згідно з графіком платежів до договору, датою платежу визначено 18 число кожного місяця по 76 грн., в т.ч. проценти за користування кредитом в розмірі 0, 01 %. Позивач регулярно проводив погашення кредиту та, вважаючи за можливе сплатити кредит достроково, 29 жовтня 2009 року звернувся до банку із відповідною пропозицією та за підтвердженням суми залишку по кредиту. 09 листопада 2009 року банк надіслав позивачу довідку про стан заборгованості за договором, в якій вказав залишок суми кредиту у 312, 30 грн. та загальну суму заборгованості 212, 30 грн. Позивач, враховуючи переплату в сумі 248 грн. станом на 23 жовтня 2009 року, трьома платежами у березні 2010 року достроково виплатив суму кредиту у розмірі 212, 30 грн. Починаючи з квітня 2010 року, працівники відповідача в телефонному режимі почали повідомляти позивача про існуючий борг за договором та на початку червня 2010 року надіслали вимогу про погашення боргу на суму 200 грн., зазначивши прострочення 61 день. В телефонному режимі працівники відповідача наголошували про підстави нарахування неустойки за умовами договору, а саме на п.9 договору, що всі відносини між позичальником та банком врегульовуються Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ЗАТ Альфа-Банк , затвердженими Наказом ЗАТ Альфа-Банк № 825 від 18 жовтня 2007 року. Позивачу було роз`яснено, що на суму боргу 56 грн. за лютий 2010 року нараховані 100 грн. неустойки (штрафу), а здійснені розрахунки в березні 2010 року в сумі 212, 30 грн. покрили нараховану неустойку, борг за лютий 2010 року і лише частково борг за березень 2010 року. 12 травня 2010 року позивач звернувся із заявою до банку про необхідність надати Загальні умови кредитування фізичних осіб та розгорнутий розрахунок боргу з неустойкою, втім до дня звернення до суду відповіді не одержав. В той же час відповідач продовжує в телефонному режимі нагадувати про борг, який, за підрахунками останнього, складає 490 грн.

Позивач посилається на порушення з боку банку при укладенні оспорюваного договору вимог вимоги п.2 ч.І ст.ст.11, 18 Закону України Про захист прав споживачів в тій частині, що відповідач не надав позивачу як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування в письмовій формі повної інформації про умови кредитування перед укладенням кредитного договору. Так, згідно з ч.І, ч.2 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі, зокрема, про форми його забезпечення, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування та інше. За ч.4 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів в кредитному договорі мають зазначатися: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо він видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Згідно з п.2.1., 2.2. Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, зокрема, про форми та види його забезпечення. Банки зобов`язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Позивач зауважує, що такі вимоги нормативних актів не були виконані банком, а саме відповідач не представив позивачу та не ознайомив його із невід`ємною частиною договору, а саме - із Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ЗАТ Альфа-Банк , затверджених Наказом ЗАТ Альфа-Банк № 825 від 18 жовтня 2007 року, що є порушенням прав споживача фінансових послуг. Також посилається на положення ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , за якими продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, тобто такі, які всупереч принципу добросовісності мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, зокрема, умови договору про установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову, обставини, викладені у позові, підтвердив.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про отримання судових повісток, про причини неявки представника суд не сповістив, будь- яких заперечень проти позову не надав.

З п.9 кредитного договору № 400631978, укладеного 17 березня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ЗАТ Альфа-Банк , правонаступником якого є відповідач, слідує, що всі відносини між позичальником та банком врегульовуються Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ЗАТ Альфа-Банк , затвердженими Наказом ЗАТ Альфа-Банк № 825 від 18 жовтня 2007 року. Власне на договорі відсутній особистий підпис позичальника. Кредит надавався на споживчі потреби - придбання побутової техніки та посуду (а.с.8-12).

Спроби позивача отримати у відповідача вказані Загальні умови результатів не принесли, відповідні заяви позивача на адресу банку залишені без відповіді (а.с.16).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд приходить до таких висновків.

За правилами ч.І, ч.2 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі, у тому числі, про форми його забезпечення.

У відповідності до ч.4 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів в кредитному договорі мають зазначатися: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо він видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Як визначено п.2.1, п.2.4 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, зокрема і таку, що стосується форм та видів забезпечення кредиту. Банки зобов`язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Згідно з положеннями п.10 ч.З ст.18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, тобто такі, які всупереч принципу добросовісності мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, і, зокрема, такі умови, з якими споживач він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

За встановлених обставин суд приходить до переконання, що оспорюваний п.9 кредитного договору вочевидь є несправедливим, оскільки в ньому міститься посилання на нормативний акт (наказ ЗАТ Альфа-Банк № 825 від 18 жовтня 2007 року), який споживачу перед укладенням договору не був представлений для ознайомлення. Більше того, вказаний документ не був представлений позивачу навіть і після укладення кредитного договору.

Нарахування відповідачем неустойки на підставі утаємниченого документу суд вважає неприпустимим, тому що споживач позбавляється права з`ясувати підстави та схему такого нарахування, а також перевірити правильність обчислення неустойки.

За таких умов, на думку суду, позовні вимоги є обгрунтованими, а відтак - мають бути задоволені.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачені останнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (37 грн. 00 коп.), а в доход держави - судовий збір у розмірі 08, 50 грн. за розгляд справ за позовами, що не підлягають оцінці.

Керуючись ст.ст.208, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним пункт 9 (дев`ять) кредитного договору № 400631978, укладеного 17 березня 2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством Альфа-Банк .

Стягнути з публічного акціонерного товариства Альфа-Банк (01 025 м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Альфа-Банк в доход держави судовий збір в сумі 08 (нуль вісім) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І.Непша