Ухвала

від 15.03.2021 по справі 234/16678/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/16678/19

Номер провадження 11-сс/804/127/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.03.2021р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Залізняк Р.М.

суддів Круподері Д.О., Смірнової В.В.

при секретарі судового засідання Ситніку Д.Л.

розглянувши в режимі відео конференції із Слов`янським міськрайонним судом Донецької області та Красноармійським міскрайонним судом Донецької області у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну прокурора другого відділу процесуального керівництва у правління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Донецької обласної прокуратури Тупікала Д.Ю. (далі - прокурора) на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.02.2021р., якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Норвегії, який проживає в АДРЕСА_1 ,

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого мешкання в АДРЕСА_1 в період доби з 20 годин 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби на строк до 25.03.2021р. з покладенням на нього певних обов`язків.

за участю прокурора Тупікала Д.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Ільющенка Ю.А.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.02.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України ОСОБА_1 , та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого мешкання в АДРЕСА_1 в період доби з 20 годин 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби на строк до 25.03.2021р. з покладенням на нього певних обов`язків..

Ухвалу слідчого судді оскаржено прокурором, який в апеляційній скарзі:

- вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону та обранням запобіжного заходу, який не відповідає особі підозрюваного та не буде сприяти виконанню ним своїх процесуальних обов`язків;

- вважає, що слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту та перевіряючи обґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не приділив належної уваги оцінці сукупності всіх обставин, які передбачені ст. 178 КПК України, не взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його майновий стан, розмір завданої ним майнової шкоди;

- наголошує, що запобіжний захід має дисциплінувати поведінку підозрюваного, гарантувати його своєчасну явку до слідчого, прокурора та суду, неперешкодження у збиранні доказів (тиск на свідків, тощо), попередження його ухилення від суду з метою уникнення покарання;

- вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід щодо підозрюваного у виді особистого зобов`язання не перешкодить йому продовжити злочинну діяльність, слідчим суддею не покладено обов`язок носити електронний засіб контролю, та обов`язок не залишати житло у нічний час фактично нівелює обраний запобіжний захід, оскільки у незаборонений судом час підозрюваний може вчинити будь-яку з дій, які вказані в ч. 1 ст. 177 КПК України;

- зазначає, що обраний запобіжний захід щодо підозрюваного не може забезпечити належного виконання покладених на нього процесуальних обов`язків;

- прохав оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою внесення застави в розмірі 2 134 004грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та прохав її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прохали ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора за таких підстав.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного послався на наступне.

Так слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого вважав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, проте прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, та на думку слідчого судді, існування такого ризику є лише припущенням слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинено у січні-лютому 2019р., тобто з дня вчинення злочину і до моменту розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 минуло майже 2 роки, при цьому посилання прокурора на існування ризиків не підтверджується будь - якими доказами.

Крім того, під час розгляду клопотання слідчим суддею було досліджено особу підозрюваного, який є учасником бойових дій, отримав вогнепальні осколкові поранення голови, правої кінцівки, є інвалідом 2 групи довічно, працює на посаді комерційного директора ДП Мирноградвугілля Донецької області, за місцем роботи характеризується позитивно.

Після аналізу усієї сукупності доказів слідчий суддя вважав, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного.

При цьому слідчий суддя оцінивши в сукупності відомості про вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію та майновий стан, відсутність судимостей, ризики продовження протиправної поведінки, не вважав, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, слідчим суддею зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при цьому жодних виняткових обставин, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, через недостатність для запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки у даному кримінальному провадженні не вбачається, та прокурором не доведено.

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, які б вказували на необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На думку суду апеляційної інстанції, висновок слідчого судді про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту є правильним, відповідає вимогам кримінального процесуального закону, обрання слідчим суддею менш суворого запобіжного заходу, ніж прохав у своєму клопотанні слідчий, є законним та обґрунтованим за таких підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.01.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 240 КК України в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019050000000123 від 22.07.2019р.

26.01.2021р. слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання слідчим було надано копію повідомлення ОСОБА_1 про підозру, з якої вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, а саме у тому, що він у січні - лютому 2019р., керуючись корисним умислом, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_2 , спрямовану на організацію незаконного видобування та реалізації корисних копалин загальнодержавного значення кам`яного вугілля на території ТОВ Донбасвуглерозробка , засновником та співвласником якого є ОСОБА_1 , будучи обізнаними про зупинення Державним бюро геологи та надр України дії спеціального дозволу на користування надрами № 4092. З метою створення організованої групи, спрямованої на вчинення злочину, підозрюваний ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 про розподіл між собою функцій як організаторів злочину. Згідно досягнутої домовленості ОСОБА_1 мав забезпечити та забезпечив підбір співучасників злочину - фактичних виконавців, які повинні були забезпечити виробітку, будівництво та облаштування двох нахилених гірничих стволів для незаконного видобутку вугілля на території ТОВ Донбасвуглерозробка , а також мав забезпечити та забезпечив матеріали та обладнання, необхідне для виконання.

В свою чергу підозрюваний ОСОБА_2 , маючи на території України широкі зв`язки з підприємствами, що споживають вугільну продукцію, через підконтрольні йому підприємства ТОВ Антрацитінвест код ЄДРПОУ 41697097, ТОВ Горизонтторг код ЄДРПОУ 41951676, ТОВ Тріумфаторс код ЄДРПОУ 42183458 з використанням підроблених первинних бухгалтерських документів під виглядом проведення законних господарських операцій мав забезпечити та забезпечив збут кам`яного вугілля, яке незаконно видобуте іншими співучасниками на території ТОВ Донбасвуглерозробка , а також мав забезпечити та забезпечив фінансування придбання матеріалів та обладнання, необхідних для будівництва двох похилих стволів для видобутку вугілля на території зазначеного підприємства, а також виплату грошової винагороди найманим працівникам.

Всього в період з січня 2019р. по 15.11.2019р. учасниками організованої групи було незаконно видобуто 1 121 790 кг кам`яного вугілля загальною ринковою вартістю 2 134 004 грн. Внаслідок незаконного вилучення з надр вказаного обсягу корисної копалини загальнодержавного значення заподіяно тяжкі наслідки у вигляді спричинення шкоди інтересам державі в особі Гірницької міської ради Донецької області.

На обґрунтування підозри слідчим надані копії матеріалів кримінального провадження.

Так з витягу з ЄРДР вбачається, що за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 10.07.2019р. до ЄРДР 15.07.2019р. внесено відомості за ч. 2 ст. 240 КК України про те, що посадові особи ТОВ Донбасвуглерозробка , без наявності правовстановлюючої документації, з метою особистого збагачення, розробили та впровадили протиправний механізм видобутку корисних копалин загальнодержавного значення - кам`яного вугілля.

(а.с. 8)

З листа заступника начальника ГУ - начальником ГВ БКОЗ СБУ в Донецькій області від 23.07.2019р. вбачається, що в ході виконання доручення № 15/2-1621 вих-19 від 22.07.2019р. наданого в рамках кримінального провадження № 42019050000000123 від 22.07.2019р. за ознаками кримінальних правопорушень, за ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення отримано установчі дані та встановлено форму співучасті осіб, можливо, причетних до зазначеної протиправної діяльності, а саме:

Організатори - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Виконавці - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

(а.с. 15-16)

З вказаного вище витягу ЄРДР також вбачається, що 07.10.2019р. до вказаного вище ЄРДР внесено відомості із правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на території ТОВ Донбасвуглерозробка організували незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення - кам`яного вугілля.

(а.с. 9)

З листа голови Державної служби геології та надр вбачається, що на звернення прокурора прокуратури Донецької області від 11.09.2012р. надано копії документів стосовно ТОВ Донбасвуглерозробка , а саме копія наказу № 447 від 17.10.2017р. з додатками про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

(а.с. 17, 18)

З протоколу обшуку від 15.11.2019р. вбачається, що під час проведення обшуку земельної ділянки в АДРЕСА_2 , яка має кадастровий номер № 1413870300:01:003:0049, у тому числі у будівлях та їх приміщеннях, які фактично використовуються ТОВ Донбас вуглерозробка

(а.с. 19-26)

З інформаційної записки головного державного інспектора ГУ Держпраці у Донецькій області ОСОБА_7 вбачається, що він приймав участь під час проведення обшуку земельної ділянки в АДРЕСА_2 , яка має кадастровий номер № 1413870300:01:003:0049, який проводи вся 15.11.2019р. та ним проведено розрахунок, відповідно до якого площа виїмки склала 1344м2, маса видобутого вугілля 2225тон;

(а.с. 27-28)

З довідки спеціаліста до протоколу обшуку земельної ділянки в АДРЕСА_2 , яка має кадастровий номер № 1413870300:01:003:0049 вбачається, що виконання підземних робіт, транспортування працівників, матеріалів та гірничої маси, експлуатація машин, механізмів та обладнання на вданому вугільному підприємстві здійснюється із груби порушенням вимог нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки і становлять реальну загрозу життю та здоров`ю працівників, які виконують зазначені роботи.

(а.с. 29-30)

З висновку судово-товарознавчої експертизи та № 5193 від 27.07.2020р. та додатками до неї вбачається, що експертом зроблені висновки щодо вартості вугілля.

(а.с. 31-39)

З протоколу проведення НСРД у вияді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.11.2019р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 09.09.2019р. вбачається, що слідчим проведено зняття інформації з каналів мобільного зв`язку мережі ВФ Україна з телефону № НОМЕР_1 терміном 60 діб, який належить ОСОБА_1 у період з 21.09.2019р. по 05.11.2019р. під час якого зафіксовано розмови, які мають значення для кримінального провадження № 42019050000000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

(а.с. 40-46)

З протоколу проведення НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.11.2019р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 24.09.2019р. вбачається, що слідчим проведено зняття інформації з каналів мобільного зв`язку мережі ВФ Україна з телефону № НОМЕР_2 терміном 60 діб, який належить ОСОБА_2 у період з 02.10.2019р. по 28.10.2019р. під час якого зафіксовано розмови, які мають значення для кримінального провадження № 42019050000000123 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

(а.с. 47-53)

З протоколу тимчасового доступу до документів від 02.11.2020р. вбачається, що слідчим вилучено відомості про рух грошових коштів в період часу з 01.01.2017р. по банківським рахункам, відкритим в ПАТ КБ Приват Банк підприємствами ТОВ Донбасвуглерозробка , ТОВ Збагачувальна фабрика Вуглепром , ТОВ Горизонт Торг , ТОВ Тріумфаторс та фізичними особами ОСОБА_6 ф ОСОБА_5

(а.с. 51-58)

З висновку експертизи відео-, звукозапису від 23.11.2020р. вбачається, що у фонограмах, які містяться на диску для лазерних систем зчитування ДВД-Р з інвентарним номерами № 78/629нт та № 78/631нт голос належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с. 56-64)

На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, та що наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

Також при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя, із дотриманням вимог ст.ст. 178, 194 КПК України, оцінив у сукупності всі обставини, а саме належним чином врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, обґрунтованість оголошеної підозри, тяжкість покарання, яке йому загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, репутацію та майновий стан підозрюваного тощо.

Досліджуючи дані про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він з 10.11.2020р. інвалідом2-ї групи довічно, є учасник бойовий дій, продовжує працювати, має постійне місце мешкання, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий. Підозра, яку оголошено ОСОБА_1 ґрунтується на доказах, які переважно становлять документи, які вилучені органами досудового розслідування, а саме, інформацією з Державної служби геології та надр України щодо зупинення дії дозволу на користування надрами ТОВ Донбасвуглерозробка , протоколом обшуку території, на якій здійснювався незаконний видобуток вугілля, довідками спеціалістів ГУ Держпраці у Донецькій області, висновком судової-товарознавчої експертизи, матеріалами НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, документами АТ КБ Приват Банк щодо руху грошових коштів, тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відомості щодо причетності підозрюваного до кримінального правопорушення, за яким органом досудового розслідування його 26.01.2021р. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України були відомі органу досудового розслідування протягом липня - листопада 2019р., проте необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного виникла тільки 26.01.2021р., тобто після спливу понад одного року та двох місяців від проведених заходів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що хоча клопотання прокурора і відповідає вимогам КПК України, проте у ньому не наведено належних та допустимих доказів щодо обґрунтування доцільності саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Так, на обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу від 26.01.2021р. слідчим та прокурором, як один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначено імовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду під загрозою тяжкості покарання, яке може бути застосовано у разі його визнання винуватості. Враховуючи тривалість досудового розслідування від його початку, а саме понад одного року та двох місяців, прокурором та слідчим на теперішній час не надано об`єктивних доказів існування ризику переховування підозрюваного під загрозою тяжкості покарання, а будь які відомості про такі намагання з боку підозрюваного відсутні, та вказані обставини були належним чином досліджені слідчим суддею.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного належним чином дотримався вимог ст.ст. 178, 193, 194 КПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу щодо підозрюваного не взяв до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує, майновий стан підозрюваного, розмір завданої майнової шкоди, є неспроможними оскільки сама по собі тяжкість імовірного покарання, яка загрожує підозрюваному, не є вирішальним чинником при обранні запобіжного заходу, що неодноразово наголошувалось у численних рішеннях ЄСПЛ, та суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ з цього приводу.

Розглядаючи ризик загрози втечі підозрюваного, суд апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можливо законно розглядати, як такий, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження недостатньо для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер, потрібно довести наявність інших обставин, а саме характеристики особи, її морального обліку, місця проживання, професії, прибутку, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що слідчий суддя, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного у виді домашнього арешту та перевіряючи обґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не приділив належної уваги оцінці сукупності всіх обставин, які передбачені ст. 178 КПК України, не взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його майновий стан, розмір завданої ним майнової шкоди, є безпідставними, оскільки рішення про обрання саме такого запобіжного заходу прийнято слідчим суддею з дотриманням вимог ст. 178 КПРК України та після дослідження підозри щодо ОСОБА_1 , даних про особу підозрюваного та його поведінку.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що запобіжний захід має дисциплінувати поведінку підозрюваного, гарантувати його своєчасну явку до слідчого, прокурора та суду, неперешкодження у збиранні доказів (тиск на свідків, тощо), попередження його ухилення від суду з метою уникнення покарання, не є слушними, оскільки на даному етапі досудового розслідування органом досудового розслідування органом досудового розслідування не надано доказів неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а саме відсутні докази несвоєчасного з`явлення підозрюваного за викликом слідчого, прокурора чи суду.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що обраний слідчим суддею запобіжний захід щодо підозрюваного у виді особистого зобов`язання не перешкодить йому продовжити злочинну діяльність, слідчим суддею не покладено обов`язок носити електронний засіб контролю, та обов`язок не залишати житло у

нічний час фактично нівелює обраний запобіжний захід, оскільки у незаборонений судом час підозрюваний може вчинити будь-яку з дій, які вказані в ч. 1 ст. 177 КПК України, є також необґрунтованими, оскільки такі дії підозрюваного внаслідок порушення вимог ст. 194 КПК України є підставою для зміни йому вже обраного запобіжного заходу на більш суворий, про що достеменно відомо підозрюваному, та, на думку суду апеляційної інстанції, враховуючи дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваним матиме менш обтяжливі наслідки для нього, ніж спроба переховування від органа досудового розслідування та суду.

При цьому відповідно до вимог ст. 195 КПК України застосування носіння електронного засобу контролю є правом слідчого судді при обранні запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, а не виключним обов`язком.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що обраний запобіжний захід щодо підозрюваного не може забезпечити належного виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, є також необґрунтованими, оскільки такі дії підозрюваного внаслідок порушення вимог ст. 194 КПК України є підставою для зміни йому вже обраного запобіжного заходу на більш суворий, про що підозрюваний достатньо обізнаний, та, на думку суду апеляційної інстанції, враховуючи дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваним матиме менш обтяжливі наслідки для нього, ніж спроба переховування від органа досудового розслідування та суду.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, висновки слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання ґрунтуються на вимогах закону та є вмотивованими, а обраний запобіжний захід є достатнім для забезпечення підозрюваним виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Тупікала Дмитра Юрійовича на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.02.2021р., якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України ОСОБА_1 , та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого мешкання в АДРЕСА_1 в період доби з 20 годин 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби на строк до 25.03.2021р. з покладенням на нього певних обов`язків, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.02.2021р., якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України ОСОБА_1 , та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого мешкання в АДРЕСА_1 в період доби з 20 годин 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби на строк до 25.03.2021р. з покладенням на нього певних обов`язків, залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Судді