Постанова

від 16.03.2021 по справі 910/8080/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 910/8080/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Музика М.П.

відповідача - Ковальчук В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. (повне рішення складено 25.11.2020 р.)

у справі № 910/8080/20 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Про"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо"

про стягнення заборгованості у розмірі 390327,38 грн

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо" про стягнення 292000,38 грн основної заборгованості за договором № 15101-19-1 від 15.01.2019 р., 82076,00 грн пені, 6302,00 грн 3% річних та 9949,20 грн інфляційних втрат.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/8080/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Про" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хардіо" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що акти прийому-передачі наданих послуг від 28.02.2019 р., 31.05.2019 р., 30.11.2019 р., 31.12.2019 р., 31.01.2020 р., 29.02.2020 р. не надавались виконавцем замовнику і не підписані останнім, а отже у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо" відсутній обов`язок з оплати за надані послуги на загальну суму 192000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/8080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/8080/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 р. було відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 910/8080/20 до розгляду на 23.02.2021 р.

У судовому засіданні 23.02.2021 р. було оголошено перерву до 16.03.2021 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

15.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінінг Про" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хардіо" (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг з прибирання приміщень та прилеглої території № 15101-19-1 (далі - договір)

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника своїми силами та засобами надати послуги (далі - послуги) з прибирання приміщень та прилеглої території.

Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, що надаються виконавцем, у порядку і строки, погоджені сторонами у цьому договорі.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що замовник щомісячно здійснює оплату послуг та додаткових послуг, що надаються виконавцем за цим договором, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів, погодженої сторонами у п. 2.1 - п. 2.3 цього договору, на поточний рахунок виконавця впродовж 7 (семи) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника і виконавця відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, та акту прийому-передачі (додаток № 5) наданих додаткових послуг та отримання замовником відповідних рахунків від виконавця.

У відповідності до п. 3.6 договору замовник зобов`язаний впродовж 7 (семи) календарних днів після отримання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, акту прийому-передачі наданих додаткових послуг підписати їх або направити виконавцеві мотивовану відмову від прийомки наданих послуг та/або наданих додаткових послуг у випадку невідповідності наданих послуг та/або наданих додаткових послуг умовам цього договору та відповідним додаткам до цього договору із переліком виявлених недоліків та строком їх усунення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 02.01.2020 р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе за цим договором обов`язків (п. 8.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу послуги згідно з умовами укладеного договору на загальну суму 433548,38 грн, що підтверджується рахунками та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: 31.01.2019 р. - 17548,38 грн, 28.02.2019 р. - 32000,00 грн, 31.03.2019 р. - 32000,00 грн, 30.04.2019 р. - 32000,00 грн, 31.05.2019 р. - 32000,00 грн, 30.06.2019 р. - 32000,00 грн, 31.07.2019 р. - 32000,00 грн, 31.08.2019 р. - 32000,00 грн, 30.09.2019 р. - 32000,00 грн, 31.10.2019 р. - 32000,00 грн, 31.11.2019 р. - 32000,00 грн, 31.12.2019 р. - 32000,00 грн, 31.01.2020 р. - 32000,00 грн, 29.02.2020 р. - 32000,00 грн.

Однак відповідач оплатив лише частково надані позивачем послуги на загальну суму 141548,00 грн, зокрема: 15.02.2019 р. - 17548,00 грн (за січень 2019 року), 31.05.2019 р. - 30000,00 грн (за лютий 2019 року), 09.10.2019 р. - 30000,00 грн (за березень 2019 року), 05.12.2019 р. - 32000,00 грн (за квітень 2019 року), 14.01.2020 р. - 32000,00 грн (за травень 2019 року).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав належним чином умов укладеного договору щодо вчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 292000,38 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки належними доказами підтверджується факт надання позивачем послуг з прибирання приміщень та прилеглої території, передбачених укладеним договором, строк оплати за які настав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 292000,38 грн заборгованості за договором № 15101-19-1 від 15.01.2019 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 82076,00 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.7 договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником строків оплати послуг та/або додаткових послуг, що надаються виконавцем за цим договором, або порушення строків оплати за поставку витратних матеріалів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від фактичної суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання щодо оплати послуг та/або додаткових, або оплати за поставку витратних матеріалів.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82076,00 пені підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним.

Також, за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6302,00 грн 3% річних та 9949,20 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані позивачем 6302,00 грн 3% річних та 9949,20 грн інфляційних втрат є арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 25000,00 грн витрат позивача на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції.

В підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду:

- копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 1/01-Ю від 01.04.2020 р.

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвоката Музики М.П.;

- копію свідоцтва про право на заняття Музикою М.П. адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001326 від 11.01.2019 р.;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.07.2020 р. на суму 25000,00 грн;

- рахунок № 1 від 09.07.2020 р. на суму 25000,00 грн;

- платіжне доручення № 2880 від 09.07.2020 р. на суму 25000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вбачається, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатом Музикою Максимом Петровичем професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Клінінг Про" на суму 25000,00 грн.

Відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не заявлялося.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартості витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 25000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що акти прийому-передачі наданих послуг від 28.02.2019 р., 31.05.2019 р., 30.11.2019 р., 31.12.2019 р., 31.01.2020 р., 29.02.2020 р. не надавались виконавцем замовнику і не підписані сторонами, а отже у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо" відсутній обов`язок з оплати на загальну суму 192000,00 грн, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до п. 3.6 договору замовник зобов`язаний впродовж 7 (семи) календарних днів після отримання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, акту прийому-передачі наданих додаткових послуг підписати їх або направити виконавцеві мотивовану відмову від прийомки наданих послуг та/або наданих додаткових послуг у випадку невідповідності наданих послуг та/або наданих додаткових послуг умовам цього договору та відповідним додаткам до цього договору із переліком виявлених недоліків та строком їх усунення.

Отже, у випадку існування претензій до якості, об`єму послуг замовник вправі відмовитись від підписання акта приймання-передачі наданих послуг та така мотивована відмова повинна бути направлена виконавцю із зазначенням недоліків та встановленим строком їх усунення.

У матеріалах справи відсутня мотивована відмова відповідача у встановленій у договорі формі та порядку, направлена ним на адресу позивача.

У разі відмови однієї сторони від підписання акту, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 913/1397/16.

До того ж, за період з 28.02.2019 р. по 31.05.2019 р. скаржником було здійснено часткову оплату за надані послуги, що підтверджується виписками з банківських рахунків.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/8080/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардіо" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/8080/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хардіо".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.03.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко