ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
22 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 7/240-3493 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-21-904 від 04.03.2021 (вх. №2023 від 10.03.2021) про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі
за позовом - Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, 46000) та Осівецької сільської ради (с. Осівці, Бучацького району, Тернопільської області, 44412)
до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" (с. Осівці, Бучацького району, Тернопільської області, 44412)
про стягнення 69804 грн шкоди заподіяної державі внаслідок видобування піску.
За участю:
прокурора - не з`явився
Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Пуршега І.В.
Осівецької сільської ради - не з`явився
ТОВ "Поділля" - не з`явився
органу ДВС - не з`явився
Суть справи.
10.03.2021 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з заявою №1-1-21-904 від 04.03.2021 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, в якій просила суд:
- поновити Державній екологічній інспекції у Тернопільській області строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення 55634 грн збитків, заподіяних державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства;
- видати дублікат виконавчого документа, а саме наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення 55634 грн збитків, заподіяних державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Заяву мотивовано тим, що 06.06.2008 Відділом ДВС Бучацького РУЮ Тернопільської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення 55634 грн шкоди. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008 замінено Державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області її правонаступником Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області та розстрочено виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2007 у справі № 7/240-3493 до 31.12.2009. З отриманої за період з 2009 по 2013 роки переписки з органом примусового виконання рішень, заявнику стало відомо, що органом ДВС вчинялись заходи, пов`язані з виконанням судового рішення у даній справі. Надіслані на адресу Відділу ДВС Бучацького РУЮ Тернопільської області запити на протязі 2015-2019 років залишені без відповіді. З отриманої у 2020 році відповіді Бучацького міжрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заявнику стало відомо, що виконавчий документ про стягнення з ТОВ Поділля 55634 грн шкоди на виконанні не перебуває.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 2-836/11, прийшла до висновку, що приписи перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити постановлені у заяві стягувача питання про поновлення порушеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.
У зв`язку з перебуванням судді Стадник М.С., яка здійснювала розгляд справи, у відрядженні, на підставі розпорядження від 10.03.2021, призначено повторний автоматизований розподіл у справі №7/240-3493 для розгляду заяви №1-1-21-904 від 04.03.2021.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 головуючим суддею для розгляду даної заяви визначено суддю Шумського І.П.
Ухвалою суду від 11.03.2021 розгляд заяви Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-21-904 від 04.03.2021 призначено на 22.03.2021 на 11:40 год.
Представником заявника в судовому засіданні 22.03.2021 підтримано заяву від 04.03.2021, а також зазначено, що кошти на виконання рішення суду у даній справі не надходили, постанов про повернення виконавчого документа чи про закриття виконавчого провадження ні екологічна інспекція, ні сільська рада не отримували.
Інші учасники судового процесу явку повноважних представників в судове засідання 22.03.2021 не забезпечили. У встановлений судом в ухвалі від 11.03.2021 строк заперечень на заяву №1-1-21-904 від 04.03.2021 боржник не надав. Про дату, час та місце розгляду заяви учасники справи повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.
Разом з цим, 19.03.2021 на електронну адресу суду від Бучацького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшла заява №21.14-30/3731 від 19.03.2021 (вх. №2377 від 19.03.2021) про розгляд справи, призначеної на 22.03.2021, без участі його представника.
Вказана заява органу ДВС не містить електронного цифрового підпису. А тому така заява подана з недотриманням ст. 96 ГПК України, п. 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, з наступними змінами), ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» , ст. ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» . Враховуючи наведене, суд не приймає заяву №21.14-30/3731 від 19.03.2021 (вх. №2377 від 19.03.2021) до розгляду.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання лише за участі представника заявника.
Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №7/240-3493 за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора, в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області та Осівецької сільської ради до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля про cтягнення 69804 грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного видобування піску.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2007 у справі №7/240-3493 позов задоволено частково; ухвалено стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля": на користь Осівецької сільської ради 55634 грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного видобування піску; в доход Державного бюджету України 556,34 грн державного мита; в доход Державного бюджету України 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 14500 грн в позові відмовлено.
25.06.2007 видано відповідні накази на примусове виконання вищевказаного рішення суду. З їх змісту вбачається, що накази дійсні для пред`явлення в Державну виконавчу службу до 25.06.2010 включно.
За даними екологічної інспекції, 02.06.2008 Державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області надіслало в органи ДВС наказ №7/240-3493 від 25.06.2007 про стягнення з боржника 55634 грн шкоди.
06.06.2008 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції винесено постанову № ВП 7782162 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №7/240-3493 від 25.06.2007 про стягнення 55634 грн шкоди з ТОВ Поділля .
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008 у справі №7/240-3493: замінено Державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області її правонаступником Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, 46000); розстрочено виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" на користь Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області та Осівецької сільської ради в частині 53634 грн несплаченої станом на 17.12.2008 суми шкоди заподіяної внаслідок самовільного видобування піску, строком на рік, а саме до 01.09.2009 оплату здійснити в сумі 26817 грн та до 31.12.2009 в сумі 26817 грн.
Із змісту ухвали від 17.12.2008 вбачається, що позивачем були долучені до матеріалів справи докази часткового виконання рішення суду у даній справі, а саме платіжне доручення № 75 від 11.12.2008 про сплату боржником 2000 грн.
В матеріалах справи містяться адресовані Відділу ДВС Бучацького районного управління юстиції листи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1/317 від 01.02.2012, №1-1/2399 від 14.06.2012, №1-1/4108 від 11.10.2012, № 1-1/5379 від 29.12.2012, №1-1/1271 від 07.03.2013, №1-1/6442 від 19.12.2013, з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання наказу про стягнення 55634 грн шкоди у даній справі, а також про надіслання на її адресу копій документів виконавчого провадження, що підтверджують вчинення виконавцем виконавчих дій, спрямованих на стягнення збитків.
В свою чергу, у листах - відповідях №12326/07-35/2 від 25.10.2012, №587/03-32/2 від 17.01.2013, №4772/03-32/2 від 12.04.2013, №17071/03-32 від 25.12.2013 Відділом ДВС Бучацького районного управління юстиції повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що 06.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для самостійного виконання рішення. Надалі, державним виконавцем вчинялись процесуальні дії щодо: приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; складення акту опису й арешту майна боржника; призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності; виявлення майна боржника.
У листах - запитах №1-1/1303 від 24.07.2015, №1-1-22-4709 від 23.12.2019 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області також просила орган ДВС повідомити про хід виконавчого провадження та направити на її адресу копії документів виконавчого провадження, що підтверджують вчинення виконавцем виконавчих дій, спрямованих на стягнення шкоди.
Бучацький міжрайонний відділ ДВС Підвенно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у відповіді №13-28/1204 від 10.01.2020 (на запит №1-1-22-4709 від 23.12.2019) повідомив Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що виконавчий документ щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля 55634 грн шкоди, згідно даних АСВП, на виконанні не перебуває.
Надалі, мало місце звернення стягувача до органу ДВС із запитом №1-1-22-1551 від 27.04.2020 про надання інформації про хід виконання рішення суду та надання копій матеріалів виконавчого провадження, які виконавець зобов`язаний довести до відома сторін виконавчого провадження.
У відповідь на це звернення, листом №20.14-30/9442 від 30.04.2020 орган ДВС повідомив, що стягувачем згідно виконавчого документа про стягнення 55634 грн шкоди являється Осівецька сільська рада.
Після чого, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області зверталась до Осівецької сільської ради із запитами №1-1-04-2809 від 27.07.2020, №1-1-04-176 від 16.01.2021 про надання інформації про те, чи відшкодовано боржником шкоду в розмірі 55634 грн та чи зверталася Осівецька сільська рада повторно до органу ДВС щодо примусового виконання наказу №7/240-3493 від 25.06.2007.
Окрім цього, мало місце звернення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із запитом №1-1-04-481 від 02.02.2021 такого ж змісту до Бучацької міської територіальної громади.
16.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області отримано відповідь №219 від 11.02.2021 за підписом Бучацького міського голови, у якій зазначено, що згідно поданої Осівецькою сільською радою інформацією №18 від 09.02.2021 сільській раді не відомо про хід виконання зазначених в запиті рішень суду, оскільки виконавчі документи на адресу сільської ради не надходили, кошти на рахунки не поступали.
Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ч.1 ст.338 ГПК України).
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень якого зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Пропуск процесуального строку в процесуальному праві це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.
Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення пропущеного строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення пропущеного строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).
За приписами ч.ч. 1,2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2007 судом було видано наказ у справі № 7/240-3493 про стягнення з ТОВ «Поділля» 55634 грн шкоди, із зазначенням строку пред`явлення наказу до виконання протягом трьох років.
В межах цього строку, наказ було пред`явлено до примусового виконання та 06.06.2008 відкрито виконавче провадження ВП№7782162. Надалі, 11.12.2008 боржником частково оплачено суму шкоди в сумі 2000 грн, згідно платіжного доручення №75, а ухвалою суду від 17.12.2008 розстрочено виконання решти частини рішення по 31.12.2009.
Відповідно до ст. 23 чинної станом на той час редакції Закону України "Про виконавче провадження" №606-14 від 21.04.1999, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч.2 ст. 23 цього Закону).
Таким чином, строк пред`явлення наказу Господарського суду Тернопільської області №7/240-3493 від 25.06.2007 перервався внаслідок пред`явлення його до виконання.
Матеріали справи не містять жодних доказів винесення органом ДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, про зупинення примусового виконання рішення чи про закінчення виконавчого провадження.
Із адресованої суду заяви №1-1-21-904 від 04.03.2021, наданих в судовому засіданні 22.03.2021 усних пояснень представника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, адресованого заявнику листа №219 від 11.02.2021 Бучацької міської ради вбачається, що наказ №7/240-3493 від 25.06.2008 про стягнення 55634 грн шкоди на адресу інспекції та органу місцевого самоврядування не надходили, а зазначена у ньому сума шкоди боржником повністю не сплачена.
Після відкриття виконавчого провадження, закінчення строку для здійснення боржником останнього платежу згідно ухвали від 17.12.2008 про розстрочку виконання рішення суду, позивач неодноразово звертався до виконавчої служби, зокрема 01.02.2012, 14.06.2012, 11.10.2012, 29.12.2012, 07.03.2013, 19.12.2013, 24.07.2015, 23.12.2019 з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження, оскільки був переконаний, що наказ перебуває у виконавчій службі.
З листа від №13-28/1204 від 10.01.2020 Бучацького міжрайонного відділу ДВС Підвенно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ) вбачається, що виконавчий документ щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля 55634 грн шкоди, згідно даних АСВП, на виконанні не перебуває.
Після переривання у червні 2008 року строку пред`явлення наказу №7/240-3493 від 25.06.2007 до виконання, стягувачем та ДВС не надано доказів закінчення цього терміну, а відтак і підстав для його поновлення і задоволення заяви стягувача з цього приводу. В той же час рішення Господарського суду Тернопільської області №7/240-3493 від 18.05.2007 продовжує залишатись не виконаним.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Зі змісту наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що вимог до змісту і форми заяви про видачу дублікату наказу законом не висувається. Суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та чинне законодавство не зобов`язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу.
За своєю правовою природою така процесуальна дія як видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.
З огляду на це, особа, яка подала заяву про видачу дублікату виконавчого документа, повинна довести лише сам факт його втрати. З цією метою, обов`язковим є подання заявником доказів на підтвердження цього, за загальними правилами ГПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Крім цього суд враховує, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.
Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2019 у справі 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З аналізу усталеної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» , рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України» ).
Посиланням на зміст відповіді від 10.01.2020 за №13-28/1204 Бучацького міжрайонного відділу ДВС Підвенно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) заявник обґрунтовує втрату зазначеного наказу.
Враховуючи положення п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів пропуску стягувачем строку для пред`явлення до примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493, втрати виконавчого документу у даній справі, суд дійшов висновку про видачу дубліката наказу від 25.06.2007 по справі №7/240-3493 про стягнення 55634 грн шкоди з ТОВ Поділля .
Таким чином, заява Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-21-904 від 04.03.2021 (вх. №2023 від 10.03.2021) про видачу дубліката виконавчого документа у справі 7/240-3493 підлягає задоволенню.
Дублікат наказу оформляється за правилами ст.327 ГПК України і має містити відомості, передбачені ч.3 ст.327 ГПК України. Окрім того, наказ повинен містити позначку "Дублікат".
У п.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз`яснено, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).
З огляду на усе вищенаведене, керуючись ст. ст. 18, 233, 234, 235, 326, 327, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-21-904 від 04.03.2021 (вх. №2023 від 10.03.2021) про видачу дубліката виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення 55634 грн шкоди, задоволити.
2. Видати Державній екологічній інспекції у Тернопільській області у зв`язку з втратою дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля", с. Осівці, Бучацького району, Тернопільської області, код 30903431 на користь Осівецької сільської ради, с. Осівці, Бучацького району, Тернопільської області, р/р 31514903600084, МФО 838012, код 24061600 в УДК у Тернопільській області - 55634 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного видобування піску.
3. В задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-21-904 від 04.03.2021 (вх.№2023 від 10.03.2021) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2007 у справі № 7/240-3493 про стягнення 55634 грн шкоди - відмовити.
4. Ухвала, в порядку ч.2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 23.03.2021.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 23.03.2021.
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2021 |
Оприлюднено | 24.03.2021 |
Номер документу | 95707669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні