Рішення

від 16.03.2021 по справі 927/44/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/44/21 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу № 927/44/21

за позовом: в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500;

в інтересах держави в особі позивача: Борзнянської міської ради Чернігівської області

вул. Пантелеймона Куліша, 107, м. Борзна, Чернігівська область, 16400;

до відповідача: Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» ,

вул. Пантелеймона Куліша, 115, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400;

про стягнення 163 021,29 грн;

за участю:

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: Скалозуб Н.О., свідоцтво серія КВ № 000200 від 21.05.2018, адвокат;

представника прокуратури: Оліфір А.В., посвідчення № 058696 від 16.12.2020, прокурор;

В С Т А Н О В И В:

В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Борзнянської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» про стягнення 163 021,29 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідачем заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу шляхом порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; розгляд справи по суті призначено на 09.02.2021 о 12:50; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У судовому засіданні 09.02.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.02.2021 о 12:50.

Ухвалою суду від 09.02.2021 повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання по розгляду справи по суті на 23.02.2021 о 12:50.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 16.03.2021 о 12:50.

Ухвалою суду від 23.02.2021 повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання по розгляду справи по суті на 16.03.2021 о 12:50.

У судовому засіданні 16.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Повідомлення сторін про час та місце слухання справи в суді.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді та дату судового засідання 09.02.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції: №1400050439420, №1400050439412 (прокуратурі); №1400050439820 (позивачу); № 1400050439838 (відповідачу).

Про час та місце судового засідання (16.03.2021) відповідач та прокуратура були повідомлені розписками їх повноважних представників, наявними в матеріалах справи, а позивач - шляхом направлення ухвали суду від 23.02.2021 на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві, що підтверджується листом про електронне направлення (а.с.173).

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про розгляд справи у Господарському суді Чернігівської області.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, заява про вступ у справу як представника, подані відповідачем; відповідь на відзив, подана прокуратурою; що свідчить про обізнаність сторін стосовно слухання справи № 927/44/21 у Господарському суді Чернігівської області.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач, як постійний лісокористувач та особа, що має здійснювати лісову охорону, не забезпечив належного контролю та взятих на себе зобов`язань по охороні, захисту і збереженню лісів, допустив незаконну порубку на підвідомчій території, а тому має відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.

05.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позов від 03.02.2021 з додатками, відповідно до якого відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що посадовими особами відповідача у повному обсязі виконано обов`язки щодо виявлення незаконної рубки лісу, невідкладного інформування про подію правоохоронні органи, документування відповідного лісопорушення та негайної передачі до правоохоронних органів для розшуку та притягнення винних осіб до відповідальності, тобто в його діях відсутня протиправна поведінка у вигляді бездіяльності, що підтверджує наявність не усіх елементів складу цивільного правопорушення. Натомість прокурором не визначено та не доведено, які конкретні дії, виконання яких покладено на відповідача законом, не були ним вчинені. Фактично прокурором сформовано свою позицію на невиконанні відповідачем всіх можливих заходів, що свідчить про абстрактність та неконкретність доводів. Крім того, відповідач вказує на те, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Відповідач звертає увагу на відсутність підстав для висновку про невиконання або неналежне виконання компетентним органом своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Прокурором не подано доказів, що ним проведено перевірку компетентного органу з питань дотримання законодавства, а також, що ним встановлені факти неналежного виконання таким компетентним органом своїх функцій, а тому наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області.

08.02.2021 від відповідача, засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю явки повноважного представника у судове засідання. Зазначене клопотання долучено до матеріалів справи.

Також 08.02.2021 від представника відповідача адвоката Скалозуб Н.О. надійшла заява про вступ у справу як представника. Подана заява залучена до матеріалів справи.

Прокуратура у відповіді на відзив №71-1132вих21 від 12.02.2021 (надійшла до суду 15.02.2021) не погоджується з доводами відповідача та вказує на те, що неналежне здійснення відповідачем статутної діяльності призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу і матеріалами справи повністю доведено вину відповідача щодо неналежної охорони лісу, внаслідок чого скоєно незаконну порубку лісу та заподіяно збитки. Результатом вжитих відповідачем заходів має бути відсутність випадків незаконних порубок, в іншому випадку заходи, які вжило товариство є формальними, недієвими, неефективними та безрезультатними. Заперечення відповідача стосовно представницьких повноважень прокурора та відсутності їх обґрунтування не відповідають дійсності. Дана позовна заява є заходом прокурорського реагування на захист інтересів держави в особі позивача. Внаслідок несплати винною особою шкоди, заподіяною незаконною порубкою лісових насаджень, місцевий бюджет Борзнянської міської ради недоотримує кошти, що не може залишатися без реагування прокуратури. Разом з тим, Борзнянська міська рада Чернігівської області упродовж тривалого часу не вживає жодних заходів до відшкодування заподіяної шкоди, що свідчить про бездіяльність органів місцевого самоврядування. У листі №531 від 30.11.2020 Борзнянська міська рада Чернігівської області вказує на те, що заходи щодо відшкодування майнової шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території Борзнянської міської ради, на даний час не вживалися.

Відзив на позов від 03.02.2021 та відповідь на відзив №71-1132вих21 від 12.02.2021 прийнято судом до розгляду, оскільки вони подані у встановлені судом строки.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву та відповіді на відзив.

Заперечень на відповідь на відзив №71-1132вих21 від 12.02.2021 від відповідача до суду не надходило.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: правомірність підстав представництва прокурора в суді інтересів держави в особі позивача; оцінка вибраного прокурором способу захисту, підстав, обґрунтування та представницьких повноважень прокурора щодо звернення з відповідним позовом до суду; встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок не забезпечення належного контролю та взятих на себе зобов`язань по охороні, захисту і збереженню лісів, що спричинило незаконну порубку на підвідомчій території; доведеність розміру шкоди та наявність правових підстав для стягнення її з відповідача.

Прокурором на підтвердження своїх вимог надано копії:

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2018;

- листа від ДП Борзнянське лісове господарство від 05.05.2020 №196;

- відомості матеріально-грошової оцінки самовільного порубу дерев;

- розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням сироростучих дерев у Борзнянському лісництві ДП Борзнянський лісгосп , урочище Кордюківщина , квартал 96, виділ 44. Рубка виявлена 04.05.2018 невиявленими лісопорушниками;

- акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства;

- відомості розрахунку обсягу деревини, залишеної на місці скоєння незаконної порубки дерев в кв. 96, вид. 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва ДП Борзнянський лісгосп , виявленої 04.05.2018;

- карти-схеми місця лісопорушення;

- постанови про закриття кримінального провадження №12018270090000239від 07.09.2018;

- листа до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області щодо проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки ростучих дерев;

- розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки ростучих дерев породи дуб та липа в кв. 96, вид. 44, Борзнянського лісництва ДП Борзнянський лісгосп , проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації позивача;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації відповідача;

- статуту ДП Борзнянське лісове господарство ;

- листа-відповіді ДП Борзнянське лісове господарство від 26.10.2020 №484;

- державного акту на право постійного користування серії ЯЯ №375350 від 30.06.2009;

- запиту до Борзнянської міської ради щодо вжитих заходів по стягненню шкоди від 20.11.2020 №66-9744вих-20;

- відповіді Борзнянської міської ради від 30.11.2020 №531;

- повідомлення про подання позову в порядку ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ;

- наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури №555к від 14.12.220.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано копії:

- державного акта на право постійного користування серії ЯЯ №375350 від 30.06.2009;

- наказу №63 від 16.04.2018;

- маршрутних рейдових листків та подорожнього листа службового автомобіля;

- пояснювальної записки майстра лісу від 04.05.2018;

- роздруківок фотокамер та знімків з камер.

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 3,4 статі 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Законом України "Про прокуратуру" визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

ч.1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

ч.3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

ч.4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.13, 142, 145 Конституції України; ст. 15, 19, 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ; ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України ). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на природні ресурси (ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст.1 Лісового кодексу України, ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Оскільки ліси є невід`ємним елементом екосистеми, незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля.

Статтею 15 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Правопорушення було вчинено на території Борзнянської міської ради Чернігівської області, яка є органом місцевого самоврядування та діє в інтересах Борзнянської об?єднаної територіальної громади.

У позовній заяві прокурор вказує на те, що дана позовна заява є заходом прокурорського реагування на захист інтересів держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області, яка є уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах та виступає позивачем у суді. Внаслідок несплати винною особою шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісових насаджень, місцевий бюджет Борзнянської міської ради Чернігівської області недоотримує кошти, що не може залишатися без реагування органів прокуратури.

20.11.2020 прокуратура листом №66-9744вих-20 звернулась до Борзнянського міського голови з проханням повідомити про вжиті заходи щодо стягнення з ДП Борзнянське лісове господарство 163 021,29 грн майнової шкоди, у тому числі шляхом звернення до суду з позовною заявою до винної особи, а також повідомити чи планується в подальшому вжиття відповідних заходів.

Борзнянська міська рада Чернігівської області у листі №531 від 30.11.2020 повідомила про те, що по здійсненню незаконної вирубки дерев в кварталі 96, виділ 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва, матеріалів від Державної екологічної інспекції не надходило, тому позовна заява до суду не подавалася. Одночасно проінформовано про відсутність посади юриста, що позбавляє можливості міську раду та виконавчий комітет звернутися з позовом до суду (а.с.70).

Зазначені обставини вказують про те, що заходи щодо відшкодування майнової шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території Борзнянської міської ради, Борзнянською міською радою Чернігівської області не вживалися, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до позовної заяви додано повідомлення №66-10330-вих20 від 22.12.2020, згідно з яким Бахмацька місцева прокуратура повідомляє Борзнянську міську раду Чернігівської області про підготовку позовної заяви до ДП Борзнянське лісове господарство про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки лісів, який буде скеровано до Господарського суду Чернігівської області для розгляду по суті (а.с. 71).

Крім того, прокурор вказує про те, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на адресу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області було скеровано лист №66-7150вих20 від 15.07.2020 з проханням провести розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного спилювання лісів, що відображені в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 04.05.2018 та розрахунку розміру шкоди, виконаного працівниками ДП Борзнянське лісове господарство (а.с.43).

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» , а також правильному визначенні у позові Борзнянську міську раду Чернігівської області, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Надіслання прокурором позивачу повідомлення №66-10330-вих20 від 22.12.2020 про підготовку позовної заяви стосовно захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є належним повідомленням позивача про звернення прокурора до суду з даним позовом, у зв`язку з чим позивач не був позбавлений можливості оскаржити підстави для представництва інтересів держави прокурором, але наразі не зробив цього.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про виключність даного випадку і дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді, а тому відхиляє доводи відповідача про неправомірність підстав представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача та твердження про неналежне обґрунтування представницьких повноважень прокурора щодо звернення з відповідним позовом до суду.

Обставини справи встановлені судом.

Державне підприємство Борзнянське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993455) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 12.12.1991, дата запису 31.01.2005, номер запису 10421200000000085, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідну інформацію (а.с.47-49).

Відповідно до ст.1 статуту Державного підприємства Борзнянське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993455), ДП Борзнянське лісове господарство засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 №133 Про організаційну структуру управління лісовим господарством України , належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Згідно з підпунктами 3.2.2., 3.2.3. пункту 3.2. статті 3 Статуту, основними напрямами діяльності підприємства є: забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних порубок; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства, а також використання лісових ресурсів.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №375350 від 30.06.2009, Державне підприємство Борзнянське лісове господарство , на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №54 від 26.02.2009, надано у постійне користування 21,9107 га землі на території Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, для ведення лісового господарства (а.с.67).

Як убачається з матеріалів справи, 04.05.2018 працівниками Борзнянського лісництва ДП Борзнянське лісове господарство виявлено незаконну рубку дерев невідомими особами в кварталі 96, виділ 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва, а саме: 14 дерев (9 дерев дуба звичайного великих діаметрів та 5 дерев липи дрібнолистої); загальний обсяг порубу склав 23,97 м 3 , в тому числі обсяг ліквідованої деревини складає 22,65 м 3 , що підтверджується актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (а.с.28-40).

У зв`язку із зазначеними обставинами, на адресу Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області було направлено лист №196 від 05.05.2018, у якому повідомлено про виявлений факт незаконної порубки дерев, як наслідок державі завдано збитків у сумі 163 021,29 грн, що підтверджується також відомістю матеріально-грошової оцінки самовільного порубу дерев та розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням сироростучих дереву Борзнянському лісництві ДП Борзнянський лісгосп , урочище Кордюківщина , квартал 96, виділ 44 (а.с.25-27).

Відомості щодо вказаної події було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018270090000239 від 04.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с.24).

07.09.2018 Борзнянським ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Особи, які вчинили кримінальне правопорушення, у ході досудового розслідування не встановлені. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу в розмірі 163 021,29 грн, на даний час не відшкодована.

Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки ростучих дерев породи дуб та липа в кварталі 96, виділ 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва ДП Борзнянське лісове господарство , підтверджується розрахунком посадових осіб Державної екологічної інспекції у Чернігівській області: держінспекторами з ОНПС Чернігівської області Лошик І.А. та Феськовцем О.О., виконаний ними на виконання листа Бахмацької місцевої прокуратури №66-7150вих20 від 15.07.2020, скерованого прокурором з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, згідно з яким сума збитків з урахуванням індексації за попередні роки становить 163 021,29 грн (а.с.44).

Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу .

Розмір встановленої шкоди, згідно із розрахунком Державної екологічної інспекції у Чернігівській області відповідає розміру шкоди, встановленого розрахунком, який проведено 04.05.2018 посадовими особами ДП Борзнянське лісове господарство - 163 021,29 грн.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, кримінальне правопорушення щодо незаконної вирубки дерев було вчинено на території лісу, що розташований на території Борзнянської міської ради, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 7420810100:13:000:0038, яка передана у постійне користування ДП Борзнянське лісове господарство на підставі розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації №54 від 26.02.2009, що посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №375350 від 30.06.2009, копія якого додана до матеріалів справи.

Таким чином, Державне підприємство Борзнянське лісове господарство , як постійний лісокористувач, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних порубок на підвідомчій лісовому господарству території, несе відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

За твердженням прокурора, відповідач у добровільному порядку заподіяну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки 14 ростучих дерев, а саме: 9 дерев породи дуба звичайного та 5 дерев липи дрібнолистої, в кварталі 96, виділ 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва ДП Борзнянське лісове господарство , у розмірі 163 021,29 грн не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою до суду.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача, як постійного лісокористувача, 163 021,29 грн шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства в частині неналежної охорони лісів від незаконної порубки.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно з статтею 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Приписами статей 16, 17 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 та п.5 ч.1 ст. 64 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження.

За змістом п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Згідно з пунктом е) ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з положеннями ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.

За змістом ч.1, 2, 4 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи подані прокурором докази та норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що:

- обов`язок по охороні лісів від незаконних порубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача - Державне підприємство Борзнянське лісове господарство ;

- факт незаконної порубки лісів виявлено на підвідомчій території Державного підприємства Борзнянське лісове господарство , як постійного лісокористувача, який допустив недодержання вимог природоохоронного законодавства про охорону та захист закріплених за ним лісів;

- розмір заподіяної та невідшкодованої шкоди обґрунтовано та правомірно розраховано у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу складає 163 021,29 грн. При цьому, застереження про застосування такс та положень лише до осіб, які безпосередньо вчиняють незаконну вирубку, у даній постанові відсутні;

- доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем всіх заходів для забезпечення збереження, охорони лісу та недопущення самовільної рубки дерев відповідачем не подано;

- матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини;

- відповідач - Державне підприємство Борзнянське лісове господарство , як постійний лісокористувач, не дотримався вимог чинного законодавства та не забезпечив належну охорону, захист і збереження на підвідомчій йому території лісового фонду, чим допустив самовільну порубку дерев; своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого навколишньому природному середовищу та лісовому фонду України заподіяно 163 021,29 грн матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача до спеціального фонду позивача - Борзнянської міської ради;

- станом на момент вирішення даного спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у розмірі 163 021,29 грн.

Таким чином, Державне підприємство Борзнянське лісове господарство , як постійний лісокористувач, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних порубок на підвідомчій лісовому господарству території, несе відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, незалежно від того, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування.

За приписами ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Обов`язок доказування відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов від 03.02.2021 та доводи про відсутність вини відповідача у вчиненні незаконної порубки лісу з підстав невстановлення осіб, причетних до самовільної рубки дерев, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, твердження відповідача про вжиття його посадовими особами дій щодо належного повідомлення про подію (порубку лісу) правоохоронні органи; документування відповідного лісопорушення; негайну передачу до правоохоронних органів для розшуку та притягнення винних осіб до відповідальності; недоведеність прокурором конкретних дій, виконання яких покладено на відповідача законом, що не були вчинені ним, та відповідно відсутність вини відповідача у вчиненні незаконної порубки дерев, не спростовує факт наявності вини відповідача, як постійного лісокористувача, щодо неналежної охорони та захисту ним лісових насаджень від порубки.

Посилання відповідача на наявність камер фото і відеоспостереження, як додатковий захід посилення охорони лісів від незаконних порубок, свідчить лише про те, що відповідачем вживаються заходи щодо можливої фіксації правопорушення, проте вказані обставини не звільняють відповідача від відповідальності, завданої таким порушенням.

Заперечення відповідача стосовно абстрактності, неконкретності доводів прокурора та неналежного обґрунтування ним представницьких повноважень щодо звернення з відповідним позовом до суду, відхилено судом з огляду на доведеність прокурором виключності даного випадку і дотримання ним встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в особі позивача в суді, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які аналізувались судом під час дослідження обставин правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області.

Доводи відповідача про те, що в даному випадку захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, і дана позовна заява повинна подаватись належним суб`єктом, якому надано право звернення з даним позовом до суду - Борзнянською міською радою Чернігівської області, а не прокурором, який в свою чергу не обґрунтував причини, які перешкоджали (перешкоджають) захисту інтересів держави належним суб`єктом та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження таких причин, спростовуються судом з огляду на слідуюче:

Борзнянська міська рада Чернігівської області листом №531 від 30.11.2020 повідомила про те, що по здійсненню незаконної вирубки дерев в кварталі 96, виділ 44, урочища Кордюківщина Борзнянського лісництва, позовна заява до суду не подавалася у зв`язку з ненадходженням відповідних матеріалів від Державної екологічної інспекції. Звернення міської ради та виконавчого комітету з позовом до суду унеможливлює відсутність посади юриста.

Тобто, зазначені обставини вказують про те, що заходи щодо відшкодування 163 021,29 грн майнової шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, Борзнянською міською радою Чернігівської області не вживалися та не будуть вживатися, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Отже, вказана бездіяльність Позивача фактично надала Прокурору можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову до суду.

Крім того, прокурором було дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України Про прокуратуру та направлено Борзнянській міській раді Чернігівської області повідомлення №66-10330-вих20 від 22.12.2020 про підготовку Бахмацькою місцевою прокуратурою позовної заяви до ДП Борзнянське лісове господарство про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки лісу, проте Борзнянська міська рада Чернігівської області правом щодо самостійного звернення з позовною заявою про відшкодування збитків, у розумний строк після надходження від прокуратури такого повідомлення, не скористалась.

Суд також звертає увагу, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Твердження відповідача про те, що позивач не підтримує заявлені прокурором у даній справі позовні вимоги про відшкодування збитків також не відповідають дійсності, оскільки з листа Борзнянської міської ради Чернігівської області №531 від 30.11.2020 чітко вбачається, що Борзнянська міська рада Чернігівської області не заперечує щодо факту незаконної вирубки дерев, наявності та відшкодування збитків до бюджету, проте відсутність самостійного звернення з позовом до суду пояснює ненадходженням відповідних матеріалів від Державної екологічної інспекції та відсутністю посади юриста у міській раді.

Інші заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду, а також не підтверджуються належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч.1 ст.69 1 Бюджетного кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню та спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2445,32 грн на користь Чернігівської обласної прокуратури, яка сплатила судовий збір у даній справі, згідно з платіжним дорученням №3330 від 21.12.2020, яке знаходиться у матеріалах даної справи.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури (код 02910114) в інтересах держави в особі позивача: Борзнянської міської ради Чернігівської області (код 04061725) до Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» (код 00993455) про стягнення 163 021,29 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» (вул. Пантелеймона Куліша, 115, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400; код 00993455) на користь Борзнянської міської ради Чернігівської області (вул. Пантелеймона Куліша, 107, м. Борзна, Чернігівська область, 16400; код 04061725) 163 021,29 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, яку перерахувати у спеціальний фонд охорони навколишнього природного середовища Борзнянської міської ради на номер рахунку (IBAN) UA198999980333159331000025697, отримувач: УК у Борз.р-ні/отг м.Борзна/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ), банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації доходів бюджету: 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» (вул. Пантелеймона Куліша, 115, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400; код 00993455) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008; код 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ) 2445,32 грн судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен