Постанова

від 16.03.2021 по справі 908/900/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/900/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

прокуратури - Голуба Є. В. (посвідчення від 11.01.2020 № 054750),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (головуючий - Подобєд І. М., судді Дармін М. О., Орєшкіна Е. В.) у справі

за позовом першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до Селянського (фермерського) господарства "Галатея"

про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 13.04.2019 перший заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Управління, позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Галатея" (далі - СФГ "Галатея", відповідач) про витребування із незаконного володіння відповідача земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення площею 22,7413 га і площею 27,9006 га, кадастровий № 2324281400:04:010:0001 і кадастровий № 2324281400:04:007:0001 відповідно (далі - спірні земельні ділянки), наданих у постійне користування громадянці ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на підставі державного акта на право постійного користування землею від 12.03.2001 серії ЗП 000014 № 241, з посиланням на положення статей 317, 319, 387, 1212, 1218, 1225 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 92, 102 1 , 116, 118, 122, 135 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 12, 19, 20, 23 Закону України "Про фермерське господарство".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що спірні земельні ділянки надавалися у постійне користування громадянці ОСОБА_1 , а не СФГ "Галатея", тому ці земельні ділянки не входять до складу майна цього господарства, а тому не можуть використовуватися після смерті громадянки ОСОБА_1 оскільки будь-які права приватних осіб щодо вказаних земельних ділянок припинилися зі смертю належного користувача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.07.2019 (суддя Проскуряков К. В.) позов задоволено повністю у зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 24.07.2019 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Стягнуто з Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області на користь СФГ "Галатея" 5763 грн судових витрат зі сплати судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

5. Постанова мотивована тим, що: 1) наведений у статті 141 ЗК України перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою не містить такої підстави як смерть громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства, тому у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні права та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку; 2) Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 викладено висновок, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства; 3) зі смертю громадянки ОСОБА_1 , яка отримала право постійного користування спірними земельними ділянками відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 12.03.2001 серії ЗП 000014 № 241, таке право не припинилося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції у частині розподілу судових витрат, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову змінити у частині стягнення з Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області 5762 грн судового збору за подання апеляційної скарги, стягнувши зазначену суму з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як позивача.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційна скаргу

7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 53, 129, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи, що під час ухвалення оскаржуваної постанови апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень статті 129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Позивач і відповідач не подали відзивів на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі № 908/900/19 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 16.03.2021 о 15:00.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 12.03.2001 серії ЗП 000014 № 241 громадянці ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства у постійне користування надано земельну ділянку за рахунок земель запасу Григорівської сільської ради Пологівського району сільськогосподарського призначення державної власності площею 53,4 га, в тому числі 51,2 га сільськогосподарських угідь, з них 27,9 - рілля, 23,1 га пасовища докорінного поліпшення, 0,2 га - пасовища, 2,2 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, що розташована на території Григорівської сільської ради Пологівського району.

Підставою для видачі цього державного акта було рішення Пологівської районної ради Запорізької області від 12.04.2000 № 7.

11. 13.08.2001 громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було створено та зареєстровано СФГ "Галатея", що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12. Згідно копії актового запису про смерть № 07 від 19.04.2016, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13. Після смерті землекористувача, СФГ "Галатея" продовжує здійснювати свою діяльність на земельних ділянках площею 22,7413 га і 27,9006 га, що підтверджується інформаційним листом Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату відповідачем земельного податку від 20.12.2018 № 46350/10/08-01-52-06, податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи СФГ "Галатея" за 2016- 2018рр., інформацією Григорівської сільської ради Пологівського району про використання спірної земельної ділянки від 13.12.2018 № 01-02/270.

14. У ході інвентаризації спірних земельних ділянок їм було присвоєно кадастрові номери 2324281400:04:010:0001, 2324281400:04:007:0001 і визначено точну площу - 22,7413 га та 27,9006 га відповідно, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.02.2019 № НВ-2305338752019 та № НВ-2305338782019, витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2019 № 513/200-19, листом відділу у Пологівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.01.2019 № 515/200-19, листом відділу у Пологівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.12.2018 № 0-8-0.31-3227/110-18.

Позиція Верховного Суду

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

16. Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

17. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

18. Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача .

19. Таким чином як на час пред`явлення позову, так і на теперішній час ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме вирішувати питання щодо розпорядження спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, а також є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав і охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

20. Водночас з дати постановлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.04.2019 про відкриття провадження у справі № 908/900/19 ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області набуло статусу позивача, як це передбачено частиною 5 статті 53 ГПК України. Відтак Прокурор не має статусу самостійного позивача у цій справі.

21. У пунктах 67, 77- 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва . Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

22. Як встановлено апеляційним судом, у листі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.02.2019 № 10-8-0.6-9633/2-19, направленому на запит Токмацької місцевої прокуратури, повідомлено, що Управління у порядку господарського судочинства не зверталося до суду із позовними заявами до СФГ "Галатея" про витребування спірних земельних ділянок із незаконного володіння.

На виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Токмацька місцева прокуратура Запорізької області листом від 11.04.2019 № 37/5-1191вих-19 повідомила ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області про подання до Господарського суду Запорізької області позову в інтересах держави в особі Управління до СФГ "Галатея" про витребування спірних земельних ділянок із незаконного володіння відповідача.

23. Отже, на час подання позову в цій справі (13.04.2019) ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області не надало доказів на підтвердження проведення перевірок відповідача зі складанням акта про порушення земельного законодавства або здійснення інших дій, спрямованих на припинення незаконного володіння та використання СФГ "Галатея" спірних земельних ділянок.

24. Отже, у цьому випадку Прокурор здійснює представництво інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області у зв`язку з неналежним здійсненням Управлінням контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель державної власності на території Запорізькій області.

25. У зв`язку з цим касаційна інстанція вважає, що Прокурором при зверненні з позовом у цій справі в інтересах держави обґрунтовано зазначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних земельних правовідносинах, який з 17.04.2019 набув статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

26. Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 129 ГПК України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, з огляду на таке.

27. Згідно з частиною 1 та пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача .

28. У постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 і від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19 зі спорів, які виникли з подібних правовідносин, викладено правовий висновок з питання щодо застосування статті 129 ГПК України, а саме про те, що у разі ухвалення судового рішення про відмову в позові судові витрати зі сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційної скарги, покладаються на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, як на позивача.

29. Наведеним спростовується помилковий висновок апеляційного суду про віднесення на Токмацьку місцеву прокуратуру Запорізької області судових витрат у виді судового збору в сумі 5763 грн, понесених відповідачем за подання апеляційної скарги, оскільки оскаржуваною постановою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, у зв`язку відповідні судові витрати мають покладатися на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, яке є позивачем у цій справі.

30. Таким чином, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 129 ГПК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 і від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для задоволення касаційної скарги шляхом зміни оскаржуваної постанови у частині розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

33. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

34. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції змінити, виклавши абзац 7 її резолютивної частини в іншій редакції.

Розподіл судових витрат

35. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 04.03.2020 у справі № 914/633/18 викладено правовий висновок про те, що судові витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо судовим збором при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору. Оскільки вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на оскарження судових рішень щодо розподілу судових витрат відсутні.

36. З огляду на те, що скаржник наразі оскаржує постанову апеляційного суду не у частині результатів розгляду позовних вимог у справі, а виключно у частині розподілу судових витрат у виді судового збору, як наслідок, не сплачував судовий збір за подання цієї касаційної скарги, то у такому випадку немає підстав для розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі № 908/900/19 змінити, виклавши абзац 7 її резолютивної частини у такій редакції:

"Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Селянського (фермерського) господарства "Галатея" 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн судових витрат зі сплати судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції".

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв