Ухвала

від 22.03.2021 по справі 645/1202/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

про залишення скарги без руху

22 березня 2021 року

м. Київ

справа № 645/1202/20

провадження № 51- 1437 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2020 року,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення в касаційному порядку в частині призначеного покарання у зв`язку з його суворістю, просить зменшити розмір призначеного покарання.

Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням засудженому ОСОБА_4 строку для усунення недоліків на таких підставах.

У пунктах 3, 4 і 5 ч.2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:

судове рішення, що оскаржується;

обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розглядукасаційноїскаргимаєправо:

залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення;

скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційноїінстанції;

скасуватисудоверішенняізакритикримінальнепровадження;

змінити судове рішення.

Однак, як убачається зі змісту скарги, скаржник вищевказаних вимог закону не дотримався.

Так, засуджений ОСОБА_4 у скарзі не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, просить зменшити розмір призначеного покарання, однак така вимога в цій частині не є конкретною до суду касаційної інстанції, з урахуванням положень ст.436КПК, тому засудженому необхідно уточнити свої вимоги, які стосуються зміни судового рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Засуджений ОСОБА_4 не зазначив у скарзі про те, чи переглядався оскаржуваний ним вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку, якщо переглядався, то яке рішення прийнято судом апеляційної інстанції та яка дата постановлення такого рішення.

Згідно з положеннями ст. 438 КПК однією із підстав для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції, в тому числі є невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

При вирішенні питання про наявність зазначеної положеннями ст. 438 КПК підстави для скасування чи зміни судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися ст. 414 КПК.

Відповідно до положень ст.414 КПКневідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

У поданій скарзі засуджений ОСОБА_4 не погоджуючись з вироком суду першої інстанції посилається на суворість призначеного йому покарання, однак не навів належних обґрунтувань щодо незаконності і необґрунтованості судового рішення з цієї підстави, зокрема не вказав, в чому саме полягає несправедливість призначеного йому покарання з огляду на його вид та розмір.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що за наявності постановленого рішення суду апеляційної інстанції щодо оскаржуваного вироку у даному провадженні, засудженому необхідно зазначити обґрунтування, в чому полягає незаконність та необґрунтованість, в тому числі й ухваленого рішення апеляційного суду, а також вказати вимоги щодо цього рішення з урахуванням положень ст.438 КПК.

Відповідно до ч.5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Обов`язок долучення копій судових рішень, що оскаржуються, покладено кримінальним процесуальним законом саме на особу, яка подає касаційну скаргу.

Як вбачається із скарги, засуджений ОСОБА_4 не надав до скарги копій оскаржуваного вироку суду першої інстанції та судового рішення апеляційного суду, за наявності такого, тому без наявності постановлених у даному провадженні копій судових рішень перевірити доводи засудженого у скарзі неможливо.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_4 .

Згідно звимогами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, при цьому засуджений не вказав у скарзі про участь чи не бажання брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, щокасаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний дляїхусунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.

Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК України.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2020 року залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3