Рішення

від 18.03.2021 по справі 365/373/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/373/20

Номер провадження: 2/365/27/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18.03.2021 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представників позивачки ЗАНУДІНА С.М., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Риск про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

17.09.2020 року представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Занудін С.М. звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій зазначає, що позивачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 648650 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7688 га, кадастровий номер 3221986400:07:008:0003, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області.

01.09.2010 року між позивачкою та відповідачем Селянським (фермерським) господарством Риск (далі - СФГ РИСК ) укладено договір оренди землі № 19, який зареєстровано відділом Держкомзему у Згурівському районі 14.12.2011 року за № 322190004000568.

Відповідно до умов договору оренди, відповідач мав сплатити позивачці орендну плату за 2016 рік до 31.12.2016 року, за 2017 рік до 31.12.2017 року, 2018 рік до 31.12.2018 року, 2019 рік до 31.12.2019 року.

Орендна плата за користування земельною ділянкою за 2016, 2017, 2018, 2019 рік позивачці сплачена не була.

Систематична несплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди, та є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. У зв`язку з цим, у позивачки виникло право на звернення до суду для розірвання договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, представник позивачки ОСОБА_2 - Занудін С.М. просить суд розірвати договір оренди землі № 19 від 01.09.2010 року, зобов`язати відповідача СФГ Риск повернути земельну ділянку позивачці, виключити з державного реєстру відомості про право оренди відповідача та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року судом постановлено про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_2 - Занудін С.М. , ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю та надали суду пояснення, що відповідають викладеним в позовній заяві обставинам.

В судове засідання представник відповідача СФГ РИСК повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Відповідач про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не подав.

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7688 га, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області та має кадастровий номер 3221986400:07:008:0003. Право власності посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 648650, виданим 12.02.2008 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 0108343000004. Державний акт виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2006 року № 386 (копія Державного акту - а.с.8, копія свідоцтва - а.с.10).

Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджено зміну прізвища позивачки після укладення шлюбу з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (а.с.7).

01.09.2010 року між позивачкою та відповідачем СФГ РИСК укладено договір оренди землі № 19, який було зареєстровано відділом Держкомзему у Згурівському районі 11.05.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 322190004000568, (копія договору оренди - а.с.9).

Речове право - право оренди земельної ділянки СФГ РИСК зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 19033226 від 09.02.2017 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33876608 від 15.02.2017 року (інформація з Державного реєстру - а.с.11, реєстраційна справа № 19033226).

Земельна ділянка була передана орендодавцю та використовується ним за цільовим призначенням.

Договором встановлена орендна плата за користування земельною ділянкою в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахування індексів інфляції, яка вносить до 31 грудня поточного року. Проте орендна плата позивачці ОСОБА_2 за 2016-2019 роки згідно договору оренди не виплачена.

Відповідач СФГ Риск доказів на підтвердження виплати позивачці орендної плати не надав.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положенням п. 2 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. При цьому, праву орендодавця кореспондується обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок про те, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

З огляду на викладене, систематична несплата орендної плати є систематичним порушенням умов договору та може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Під систематичною має розумітися несплати орендної плати, що мала місце два і більше випадки.

Оскільки несплата орендної плати позивачці мала місце у 2016, 2017, 2018, 2019 році, то в даному випадку така несплата носить систематичний характер.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на невиконання відповідачем СФГ Риск обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку, що є порушенням істотних умов договору, а також систематичний характер таких порушень, суд вважає за необхідне договір оренди землі № 19 від 01.09.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ Риск , розірвати.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Враховуючи те, що після розірвання договру оренди землі зобов`язання сторін припиняються, суд вважає за необхідне зобов`язати СФГ "Риск" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку.

Також суд вважає за необхідне задовольнити похідну вимогу про припинення права оренди СФГ "Риск", шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речове право СФГ "Риск" на земельну ділянку на підставі договору оренди землі № 19 від 01.09.2010 року.

На підставі ст. ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір, сплачений нею при подачі позову до суду, в розмірі 840,00 грн.

Після набрання цим рішенням суду законної сили, повернути Згурівській селищній раді оригінал реєстраційної справи № 19033226.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13,15,24,25,31,32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України, ст.ст. 611,626,638,651 ЦК України, ст.ст. 2,19,141,259,263,265,280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Риск про розірвання договору оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі № 19 від 01.09.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Риск .

Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство Риск повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,7688 га, кадастровий номер 3221986400:07:008:0003, яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речове право Селянського (фермерського) господарства Риск на земельну ділянку площею 1,7688 га, кадастровий номер 3221986400:07:008:0003, яка розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, на підставі договору оренди землі № 19 від 01.09.2010 року.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Риск та користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 840,00 (вісімсот сорок) гривень.

Після набрання цим рішенням суду законної сили, повернути Згурівській селищній раді Броварського району Київської області оригінал реєстраційної справи № 19033226.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство Риск , адреса: вулиця Тичини, будинок 6, село Турівка Броварського (Згурівського) району Київської області, код за ЄДРПОУ 20623424.

Повний текст рішення суду складено 23.03.2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ