Рішення

від 23.03.2021 по справі 640/8661/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року м. Київ № 640/8661/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД з позовом до Державної служби геології та надр України в якому просило:

- визнати бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо обов`язку видачі Товариству з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД спеціального дозволу на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521 протиправною;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, у зв`язку з чим належним способом захисту порушених права позивача є саме зобов`язання Держгеонадр видати спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки задоволення їх в такий спосіб є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою від 20.11.2018р. № 1120-18-1 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами до якої були долучені додатки на 42 арк. (а.с. 106-153)

За результатом розгляду вказаної зави та доданих до неї документів відповідачем відповідно до п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. № 615 у зв`язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 27.12.2018р. № 14/2018) видано наказ від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами . (а.с. 158)

Відповідно до вищезазначеного наказу вирішено надати спеціальні дозволи на користування надрами відповідно до п.п. першого (додаток № 1 до цього наказу), другого (додаток № 2 до цього наказу), шостого (додаток № 3 до цього наказу) п. 8 Порядку.

Згідно з п. 2 Наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами Департаменту дозвільної та міжнародної діяльності вжити необхідних заходів щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліками, наведеними у додатках 1, 2, 3 до цього наказу.

Водночас, до Додатку № 1 наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами включені відомості щодо позивача, як суб`єкта, якому має бути виданий спеціальний дозвіл на користування надрами, які надаються згідно з п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. № 615. (а.с. 159-160)

28.12.2018р. позивачем сплачено збір за надання спеціального дозволу на користування надрами Боутинської структури Боутинської площі у розмірі 811 200, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2018р. № 274. (а.с. 170)

05.03.2020р. ТОВ САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД звернулось до відповідача із листом № 0503/1 Про видачу спеціального дозволу на користування надрами в якому просив видати спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521. (а.с. 171)

З огляду на неотримання протягом тривалого часу дозволу на користування надрами відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами та вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України Про надра (тут і далі в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 14 Кодексу України Про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України Про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 651).

Згідно з п. 1 Порядку № 651, цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі).

Відповідно до п. 2 Порядку № 651, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно з п. 5 Порядку № 651, дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п.п. 1 п. 8 Порядку № 651, без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Водночас, згідно з вимогами п. 8 Порядку № 651, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 і 16-18 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.11.2018р. № 1120-18-1 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами до якої були долучені додатки на 42 арк., за результатом розгляду якої Державною службою геології та надр України відповідно до п. 8 Порядку № 615 у зв`язку із наявністю підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 27.12.2018р. № 14/2018) видано наказ від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами , відповідно до Додатку № 1 якого позивач є суб`єктом, якому контролюючим органом вирішено надати спеціальний дозвіл на користування надрами.

З огляду на вказане та на виконання вимог Порядку № 651 позивачем 28.12.2018р. сплачено збір за надання спеціального дозволу на користування надрми Боутинської структури Боутинської площі у розмірі 811 200, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2018р. № 274.

Водночас, суд наголошує, що Держгеонадра України як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами (а також їх переоформлення, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну їх дії, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії в разі зупинення) при здійсненні своїх повноважень зобов`язана діяти у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства.

Правовий статус Держгеонадр (станом на дату виникнення спірних правовідносин) було визначено згаданим вище Положенням, за яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Держгеонадр України, є наказ за підписом Голови цього відомства. Процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами і повноваження органу з питань надання цих дозволів визначено Порядком № 615, відповідно до якого прийняття рішення з цього питання є компетенцією лише органу з питань надання дозволу. При цьому якщо аналізувати зміст положень пунктів 18, 19, 25 Порядку № 615 поряд зі згаданими вище нормами Положення щодо повноважень Держгеонадр, то формою такого розпорядчого рішення є наказ.

Однак, Державна служба геології та надр України не видала позивачу спеціальний дозвіл.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав обов`язок вчинити дії по видачі спеціального дозволу, але такого обов`язку не виконав.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача видати такий дозвіл, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2, 4 та 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання спеціального дозволу на користування надрами є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого спеціального дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Так, відповідач самостійно встановив наявність підстав для надання спеціального дозволу позивачу на користування надрами, про що видав наказ від 27.12.2018р. № 521 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами .

Водночас, як зазначено вище, 28.12.2018р. позивачем на виконання вимог Порядку № 651 сплачено збір за надання спеціального дозволу на користування надрми Боутинської структури Боутинської площі у розмірі 811 200, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2018р. № 274.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а отже і відсутні перешкоди у наданні дозволу за заявою позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку, дійсно, суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними.

Зважаючи на те, що документи позивачем були надані в повному обсязі, у відповідача не було альтернативних правомірних управлінських рішень та що не заперечується відповідачем у відзиві, не було можливості обирати спосіб правомірної поведінки. Натомість, відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки - видати спеціальний дозвіл на користування надрами на виконання вимог свого ж наказу.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим адміністративний позов у вказаній частині також підлягає задоволенню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах: від 11.11.2019р. у справі №818/960/17, від 23.01.2018р. у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018р. у справі № 826/6102/16, від 06.03.2019р. у справі № 200/11311/18-а та від 31.07.2019р. у справі № 826/23816/15.

Таким чином, адміністративний позов має бути задоволено у повному обсязі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД - задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо обов`язку видачі Товариству з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД спеціального дозволу на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521 протиправною.

3. Зобов`язати Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018р. № 521.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САБІНА КОМПАНІ ЛІМІТЕД судові витрати за сплату судового збору в розмірі 4204, 00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська